П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 лютого 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/8820/21
Суддя в суді І інстанції Андрухів В.В. рішення суду І інстанції прийнято у м. Одеса
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме: визнання протиправним та скасувати рішення від 15 квітня 2021 року № 951050179918, в частині обмеження розміру пенсії позивача; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 13 грудня 2019 року, відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру», що діяв на час призначення пенсії, виходячи з розрахунку 90 % від суми заробітної плати на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 04 березня 2020 року № 354, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що пенсійним органом не порушено вимог законодавства при здійсненні перерахунку пенсії позивача, так як визначений розмір пенсії відповідає чинним на момент здійснення перерахунку пенсії позивача вимогам ЗУ «Про прокуратуру».
Крім того, на переконання апелянта, у межах спірних правовідносин позивач не мав права на отримання пенсійних виплат без обмеження їх максимальним розміром, так як у спірному періоді діяло встановлене законодавством обмеження максимального розміру пенсії для відповідної категорії громадян.
В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як позивач має право на спірний перерахунок пенсії.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 03 квітня 2002 року отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми місячного заробітку, що підтверджується протоколом № 34069 від 08 квітня 2002 року (а.с. 59).
При цьому, 04 березня 2020 року прокуратурою Одеської області видано довідку № 354 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до якої заробітна плата за відповідною посадою (начальника відділу) склала 42 046,66 грн. (а.с. 22).
В свою чергу, 15 квітня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення суду прийнято рішення № 951050179918 про перерахунок пенсії позивача (а.с. 14-16).
Згідно проведеного перерахунку загальний процент розрахунку пенсії від заробітку склав 60 %, а також обмежено максимальний розмір пенсії до 16 380,00 грн.
Не погоджуючись з відсотковим розміром пенсії та обмеженням її розміру, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлення усіх обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про наявність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача у бажаному ним розмірі, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно з ч. 1 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
При цьому, наразі правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає ЗУ «Про прокуратуру» № 1697-VII.
При цьому, ч. 1 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» № 1697-VII встановлено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку та за умови наявності на день звернення достатньої вислуги років.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
При цьому, Конституційним Судом України 13 грудня 2019 року ухвалено рішення № 7-р(II)/2019, яким вирішено:
1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 ЗУ «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
2) положення частини двадцятої статті 86 ЗУ «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3) установити такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 ЗУ «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 ЗУ «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Крім того, згідно абз. 6 ч. 15 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення Головного управління ПФУ в Одеській області рішення № 951050179918 від 15 квітня 2021 року, яким здійснено перерахунок пенсії позивача, що призначена за ЗУ «Про прокуратуру».
В даному випадку, позивач вважає, що при здійсненні перерахунку його пенсії суб'єктом владних повноважень протиправно використано загальний процент розрахунку пенсії від заробітку (60%), що відмінний від загального проценту розрахунку пенсії від заробітку (90%), встановленого позивачу при призначенні його пенсії за ЗУ «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ.
Між тим, переглядаючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що позивачу у 2002 році призначено пенсію по вислузі років за ЗУ «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, розмір якої встановлено на рівні 90 процентів від заробітку прокурора.
В свою чергу, як зазначено вище, згодом пенсійне забезпечення працівників прокуратури почало регулюватися новим ЗУ «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року, яким встановлено новий порядок призначення та перерахунку пенсії.
Тому, позовні вимоги у частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
В даному випадку, Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 грудня 2021 року справа № 580/5962/20 зроблено аналогічний правовий висновок.
Також, задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок про те, що обмеження пенсії максимальним розміром, які встановлено ч. 15 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» № 1697-VII, не поширюють на позивача свою дію.
В свою чергу, як зазначено також у вищевказаній постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 року (справа № 589/3997/16-а), ЗУ «Про прокуратуру» №1789-ХІІ втратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв'язку з набранням чинності ЗУ «Про прокуратуру» № 1697-VII, за яким максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тому, з моменту набрання чинності ЗУ Про прокуратуру» № 1697-VII, питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону.
При цьому, Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір.
Тому, враховуючи вищевикладений висновок Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на спірні правовідносини поширюються положення абз. 6 ч. 15 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, колегія суддів вважає, що задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції порушено норми процесуального права при вирішенні справи, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року - скасувати, прийнявши у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.