П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 815/2982/15
Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді - доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Шевчук О. А., Шеметенко Л. П.
за участі секретаря - Скоріної Т. С.
представника ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» - адвоката Гудкової Н. Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (правонаступник ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ БЛЕК ГОЛД»
Історія справи.
У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» (далі - ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС») звернулось до суду першої інстанції з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси), правонаступником якої є Головне управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2014 за №0000972203 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 128 345,52 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 32 086 грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» зазначило декілька підстав.
Перша підстава, це порушення контролюючим органом пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України (далі, по тексту в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), що виразилося у проведенні перевірки без участі та відома директора даного товариства.
Друга підстава - порушення контролюючим органом пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, що підтверджується отриманням платником податків повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, вже після початку її проведення. Наведене свідчить, що для проведення вказаної перевірки посадові особи контролюючого органу не запитували від позивача документів на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД».
Третя підстава, це відсутність підстав для проведення позапланового перевірочного заходу, оскільки у межах 10-ти денного строку ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» на письмовий запит податкового органу надав пояснення та їх документальне підтвердження.
Четверта підстава - невідповідність фактів, встановлених в акті перевірки, документам про проведення взаєморозрахунків між платниками податків.
Обґрунтовуючи такий довід, позивач зазначив про відсутність, на момент закінчення позапланової невиїзної перевірки, кредиторської заборгованості перед ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД».
П'ята підстава складається з твердження ТОВ « ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» про протиправність висновку ДПІ у Приморському районі м. Одеси, що неможливість проведення зустрічної звірки його контрагента, в особі, ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД».
На підтвердження цього позивач покликається на судові рішення, яким були визнанні протиправними дії податкового органу щодо внесення до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» відомостей про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД».
Далі, позивач пояснює, що при формуванні податкового кредиту за період, що був предметом податкової перевірки, ним було дотримано вимоги податкового законодавства щодо оформлення актів виконаних робіт, податкових накладних, заявок та міжнародних транспортних накладних (СМR).
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року позов ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» задоволено, суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення відповідача від 31.10.2014 №0000972203.
Задовольняючи позов, суд виходив із того, що здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема, заявками, рахунками на оплату, звітом сюрвейєра, банківськими виписками, податковими накладними, актами надання послуг.
Як вважав суд, наведені документи складені з дотриманням законодавчо передбачених вимог, містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам пунктам 201.1 та 201.7 статті 201 Податкового кодексу України.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року в задоволенні апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси відмовлено та залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з доводами, викладеними в судовому рішенні, про документальне підтвердження проведених платником податків господарських операцій та зауважив, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. Тому, при вирішення даного спору, на думку суду першої інстанції, слід презюмувати, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.
Постановою Верховного Суду від 03 вересня 2020 року касаційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій Верховний Суд зазначив про поверхневий підхід до вирішення цієї справи, що виразилося у відсутності належної оцінки судом ділової мети господарських взаємовідносин, а також обставин за який час виконаний контрагентом обсяг робіт та послуг на завдання Замовника.
На переконання Верховного Суду, суди, вирішуючи спір надавали оцінку другорядним документам бухгалтерського обліку. Тоді як документи первинного обліку, на підставі яких саме і здійснюється бухгалтерський облік, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції чинній на час виникнення у позивача господарських операцій) не оцінювались в судовому порядку.
За таких обставин, суд касаційної інстанції звернув увагу, що предметом судового аналізу повинні бути наступні документи первинного обліку, зокрема, видаткові/податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання виконаних робіт (послуг), касові ордери (прибуткові та видаткові), рахунки-фактури (інвойси), бухгалтерські довідки, та інші документи, що підтверджували здійснення господарської операції.
Неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, на думку суду касаційної інстанції, виявилося в тому, що поза їх увагою залишилися доводи відповідача про наявність кримінальних проваджень:
№320141000080000004 від 11.01.2014 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.212 КК України, в ході розслідування якого було виявлено, що службові особи ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» сформували податковий кредит для підприємств - транзитерів;
№32015140000000215 від 19.11.2015, в якому виявлено, серед іншого про фіктивність ТОВ «АВ Блек Голд»;
№32015100010000014 від 03.02.2015 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.205 КК України, розпочатого щодо ТОВ «АВ Блек Голд»;
№12014000000000060 за фактом фіктивного підприємництва, передбаченого ч.2 ст.205 КК України (справа №757/28043/15-к).
Констатуючи дане порушення, Верховний Суд зазначив, що вказані обставини не можуть бути відхилені без ґрунтовного дослідження, зокрема, суди мають встановити рух даних кримінальних проваджень відносно ТОВ «АВ Блек Голд», а також наявність інших судових рішень, в яких можливо встановлювався факт причетності такого суб'єкта господарювання до злочинних дій у фінансовій сфері, а саме: під час господарських правовідносин з позивачем за червень 2014 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року позов ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 31.10.2014 №0000972203.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять всі необхідні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» у періоді, що перевірявся.
Дані документи, на думку суду, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.
Проаналізувавши той же самий перелік документів, що був досліджений при судами при першому розгляді справи, суд дійшов висновку, що надання сюрвеєрських послуг не передбачає складання видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, касових ордерів (прибуткових та видаткових), тощо.
Тому, для підтвердження отримання позивачем таких послуг достатня наявність таких документів, зокрема заявки, рахунку на оплату, звіту сюрвейєра, банківських виписок, актів надання послуг та податкових накладних.
Досліджуючи обставини на якій стадії знаходяться наведені вище кримінальні провадження, на які, зокрема, в своєму рішенні звертав увагу Верховний Суд, суд першої інстанції зазначив про отримання на запит позивача від підрозділів Національної поліції України відповідей про відсутність таких даних щодо кримінальних проваджень за №320141000080000004, за №32015140000000215, за №32015100010000014.
Щодо кримінального провадження № 12014000000000060, то воно направлено до Шевченківського районного суду м. Києва для звільнення особи від відповідальності.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
Вважаючи рішення суду незаконним та необґрунтованим ГУ ДПС в Одеській області, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції скаржник зазначає помилковість висновків суду першої інстанції щодо документального підтвердження господарських операцій між ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» як Замовником та ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» як Виконавцем послуг з організації транспортно-експедиторських послуг та сюрвеєрських послуг на загальну суму 770 073, у тому числі ПДА 128 345,52 грн.
Так, на думу скаржника, у Замовника відсутні такі документи як довіреності, специфікації, товарно-транспортні накладні, що підтверджують фактичне транспортування товару. За таких обставин неможливо встановити вантажовідправника, транспортувальника, вантажоотримувача, місце навантаження та отримання товару в розумінні підпункту 186.1 статті 186 Податкового кодексу України.
У відзиві на апеляцію адвокат Гудкова Н. Ф. наголошує на необґрунтованості її доводів та вважає, що відсутні підстави для її задоволення.
Доводи відзиву узгоджуються з позицією суду першої інстанції про наявність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операцій, з урахуванням специфіки такої операції. Аргументи контролюючого органу про наявність кримінальних проваджень, на думку адвоката Гудкова Н.Ф., не повинні братися до уваги, адже за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність свого контрагента.
Також у відзиві на апеляцію представник ТОВ « ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» - адвокат Гудкова Н.Ф. просить стягнути з ГУ ДПС в Одеській області на користь свого клієнта витрати на правову допомогу в загальній сумі 4 350 грн.
Дану суму адвокат обґрунтовує двома складовими - ознайомлення з апеляційної скаргою (1 450 грн), підготовка та подання відзиву на апеляцію (2 900 грн).
Представник апелянта в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін.
Представник третьої особи в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи.
ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» є транспортно-експедиторською компанією, яка надає послуги з елементами посередництва в галузі перевезення вантажів.
30.05.2014 ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» (Замовник) уклало з ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» (Виконавець) Договір №1605, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику сюрвейєрні послуги, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити надані послуги, в порядку та на умовах, передбачених даним договором; Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з: проведенню незалежної кількісної і якісної оцінки при огляді автотехніки; оформлення висновків сюрвеєрного обстеження відповідними звітами.
Також, 30.05.2014 ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» (Замовник) уклало з ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» (Виконавець) Договір № 1505, відповідно до умов якого Виконавець надає послуги з організації транспортно-експедиційного обслуговування морських контейнерів з вантажами, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити послуги організовані Виконавцем, на умовах даного договору.
ДПІ у Приморському районі м. Одеси, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України провело позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ « ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТИК» щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» за період червень 2014 року.
13.10.2014, за наслідками вказаної перевірки, складено акт № 5546/15-53-22-3/36553339, в якому зазначено про порушення пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 128 345,52 грн., у тому числі за червень 2014 року 128 345,52 грн.
31.10.2014 ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення - рішення № 0000972203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 160 431,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язаннями 128 345,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 32 086,00 грн.
Як випливає з акта перевірки на виконання наведених вище договорів ТОВ « ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТИК» отримало від надавача послуг податкові накладні та акти виконаних робіт на загальну суму 770 073 грн, у т.ч. ПДВ - 128 345,52 грн.
Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі: платіжне доручення від 14.07.14 № 775 на суму 56 215,32 грн., у т. ч. ПДВ 9 369,22 грн.
Суми податку на додану вартість у розмірі 128 345,52 грн. ТОВ « ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» включило до податкового кредиту, що відповідає даним Додатку 5 до Податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за відповідний податковий період.
Окрім описаних вище документів, на підтвердження отримання послуг з організації транспортно - експедиторських послуг ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» надало:
заявки до договору в яких конкретизовані контейнерне обладнання щодо якого надавалися транспортно - експедиційні послуги, вантаж, дата подачі транспорту під завантаження, дата його відвантаження, ставка, відповідальний водій, реєстраційний номер транспортного засобу (т.1 а.с.141-170);
товарно - транспортні накладні (CMR), де зазначений вантаж, відправник, отримувач (т.2 а.с.134-164);
акти прийому - передачі виконаних робіт із зазначенням найменування робіт щодо відповідного контейнерного обладнання та вантажу (т.1 а.с.89-114).
На підтвердження отримання сюрвеєрських послуг від ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД», позивач також надав звіти сюрвеєра, акти прийому - передачі виконаних робіт.
Однією з підстав для невизнання права ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» на формування податкового кредиту з ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД», ДПІ у Приморському районі м. Одеси з указало на неможливість проведення зустрічної звірки господарських відносин за червень 2014 року ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД», що підтверджується відповідним актом ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.08.14 № 2517/26-55-22-13/38192723.
Також у цьому акті податковий орган зауважив, що у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, не можливо встановити факт передачі товарів (послуг) від контрагентів - постачальників до ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД».
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Досліджуючи один із доводів апеляційної скарги, що у позивача відсутні документи первинного обліку (довіреності, специфікації, товарно - транспортні накладні), на підставі яких саме і здійснюється бухгалтерський облік, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», колегія суддів установила таке.
Як встановлено матеріалами справи, ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» надавало позивачу як послуги з організації транспортно-експедиційного обслуговування морських контейнерів з вантажами так і сюрвейєрні послуги.
Організація транспортно-експедиційного обслуговування, як вбачається із заявок та товарно - транспортних накладних (CMR) складалася з супроводженням ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» вантажів.
Сюрвейєрні послуги складалися у наданні кваліфікованого огляду та оцінки вантажу у вигляді транспортних засобів, обсягу і розміру пошкоджень, що підтверджується звітом сюрвеєра (т.1 а.с.223-225).
Відповідно до звіту сюрвеєра за червень 2014 року ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» 04.06.2014, 05.06.2014, 17.06.2014 та 19.06.2014 надало послуги щодо інспектування товару (транспортних засобів) з метою перевірки якості товару, в результаті чого були виявлені недоліки товару, про що зазначено виконавцем послуг в звітному документі.
Послуги TOB «AB БЛЕК ГОЛД» були надані після здійснення митного оформлення вантажу, завантаження товару та виїзду транспортних засобів за межі території порту, у зв'язку з чим оформлення перепусток не здійснювалось.
Отже, доводи скаржника про відсутність товарно - транспортних накладних, що підтверджують фактичне транспортування товару, суперечать доказам, що містяться в матеріалах справи. Варто відзначити, що на кожній товарно - транспортній накладній (CMR) є печатка ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД», яке надавало послуги щодо його супроводження.
Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що наведені види послуг не передбачають складання іншої первинної документації.
Так, відповідно до частин 1-2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України унормовує, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Резюмуючи викладене, слід вважати обґрунтованими висновок суду першої інстанції, що матеріали справи містять всі необхідні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» в періоді, що перевірявся, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.
Є доречним наголосити, що в акті податкової перевірки, на підставі якого було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач серед іншого зазначив не достовірну інформацію, що отримані позивачем податкові накладні від контрагента не включені до ЄРПН. В ході судового розгляду така інформація була спростована та встановлено, що за наслідками наведених вище операцій ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» виписало на адресу ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» податкові накладні та зареєструвало їх в Єдиному реєстрів податкових накладних (далі - ЄРПН).
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання послуг.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, у тому числі: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Зважаючи на викладені вище фактичні обставини справи та правові норми, у позивача, з моменту списання коштів з банківського рахунка або отримання ним послуг від ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД», що підтверджується податковою накладною, виникло право на віднесення сум податку по операціях з цим контрагентом до складу свого податкового кредиту.
Досліджуючи інший довід апеляції про те, що ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» є вигодоформуючим суб'єктом господарювання і підтвердженням цього слугує акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.08.2014 року №2517/26-55-22-13/38192723 про неможливість проведення зустрічної звірки за період червень 2014 року, колегія суддів установила таке.
Наведений акт став підставою для внесення контролюючим органом змін до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі, щодо задекларованих ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» податкових зобов'язань за спірними господарськими операціями в червні 2014 року з ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС».
За результатами оскарження ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» таких дій, постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 у справі №826/17069/14 (набрала законної сили 24.02.2015), визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі щодо внесення змін до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» на підставі акта від 20.08.2014 року №2517/26-55-22-13/38192723 та зобов'язано відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» задекларовані показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у Податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року.
Тобто, в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» за спірними господарськими операціями за червень 2014 року відновлені та відображені податкові зобов'язання ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» та податковий кредит ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС».
Окрім того, наведеним рішенням суд визнав протиправними дії ДПІ у Печерському районі по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД», за результатами якої складено акт від 20.08.2014 року № 2517/26-55-22-13/38192723 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» (код ЄДРПОУ 38192723) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період червень 2014 року».
Перевіривши стан кримінальних проваджень, про які зазначав контролюючий орган, колегія суддів установила таке.
Так, згідно відповіді Офісу Генерального прокурора кримінальне провадження №32015140000000215 проводилося слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС, направлено 23.10.2018 до суду. Даному кримінальному провадженні в суді був присвоєний номер №464/5738/16 -к. З процесуальних документів, що містяться в ЄДРСР вбачається, що дане провадження порушено у зв'язку з заниженням службових осіб ТОВ «Радехівський цукор» доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування.
Тобто, ніякого відношення до даного кримінального провадження ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» - не має.
Далі, кримінальні провадження №320141000080000004 та №32015100010000014 закриті на підставі пункту 4 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою).
Кримінальне провадження № 12014000000000060 передано до Шевченківського районного суду м. Києва (справа №757/28043/15-к) вирок у справі відсутній.
Таким чином, жодного обвинувального акта щодо посадових осіб ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» не існує.
Варто також відзначити, що представник ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС», відстоюючи свою правову позицію, справедливо зауважив, що ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» було фігурантом і в інших податкових справах і існуючі кримінальні провадження, на які посилався податковий орган, були предметом розгляду, в тому числі і Верховного Суду.
Так, зокрема у постанові від 24.11.2020 у справі №815/4345/15 суд касаційної інстанції вказав на неприпустимість обґрунтовувати доводи про порушення платником податків податкової дисципліни тільки на інформації слідчого управління ДФС України.
Суд відзначив, що порушення вимог закону щодо порядку формування засобів доказування, як процесуальної форми судових доказів, тягне за собою їх недопустимість як доказів, що унеможливлює використання сторонами та судом даних (інформації), що містяться в них, для вирішення спору, зокрема, недотримання контролюючим органом порядку легалізації матеріалів кримінального провадження (встановлені положеннями статті 95 Кримінального процесуального кодексу України), які контролюючий орган хоче використати як доказ в адміністративному судочинстві. У справі, що розглядається, докази на які посилається відповідач не відповідають вимогам допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано в повному обсязі у розпорядження та те, що він має право їх використання, у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Є доцільним у даному випадку звернутися до правової позиції, що викладена в рішенні Європейського суду справі людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03).
У параграфі 53 згаданого рішення вказано, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом»; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Досліджуючи питання доцільності укладення з ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД» договорів про надання транспортно - експедиторських та сюрвеєрських послуг, колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду, що викладені в постанові від 20.01.2021 у справі №640/16152/19. У цьому рішення Верховний Суд відзначив, що податкове законодавство не містить положень, які б дозволяли контролюючому органу оцінювати витрати суб'єкта господарювання з точки зору їх доцільності, раціональності та ефективності.
Представник ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» стверджує, що витрати які понесло підприємство на придбання послуг від ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД», в подальшому були компенсовані отриманням прибутку. На підтвердження таких тверджень адвокат надала бухгалтерську довідку по взаємовідносинам з ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД». У даній довідці відображені рахунки ,що оплачував позивач на користь ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД», а також рахунки та акти, які були складені позивачем для інших контрагентів, в інтересах яких залучалося ТОВ «АВ БЛЕК ГОЛД».
Передбачена частиною 2 статті 77 КАС України презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, та спростувати обґрунтоване твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Такий законодавчий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» ЄСПЛ визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Вирішуючи питання про стягнення з ГУ ДПС в Одеській області витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, колегія суддів зазначає таке.
Про стягнення таких витрат адвокат Гудкова Н. Ф. заявила у відзиві на апеляцію, додавши до нього договір про надання правової допомоги №30/09/20 від 30.09.2020, додаткову угоду №1 до даного договору, акт прийому - передачі наданих послуг, рахунок фактуру №78 від 30.09.2021 та платіжне доручення №1990 від 02.09.2021 (т.4 а.с.93-100).
Відповідні документи були надіслані на адресу ГУ ДПС в Одеській області цінним листом з описом вкладення 06.09.2021 (т.4 а.с.104) та отримано даною установою 09.09.2021, про що свідчить трекінг відстеження відправлення.
За змістом акта виконаних послуг, адвокат Гудкова Н. Ф. визначила вартість послуги із розрахунку 1 година - 1450 грн. Так, ознайомлення з апеляцією складає 1 годину, а підготовка та подача відзиву 2 години. Загальна вартість наданих послуг складає 4 350 грн.
Частини 1, 2 та 7 статті 134 КАС України встановлюють, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник ГУ ДПС в Одеській області не заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Констатуючи наведене, колегія суддів заявляє, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 р.: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони».
Таким чином, у питанні визначення розподілу судових витрат судді мають виступати виключно як арбітри та надавати оцінку доказам та доводам, що наводяться сторонами. Вирішення питання про розподіл судових витрат судом на власний розсуд суперечить законодавству.
Отже, за таких умов, ГУ ДПС в Одеській області повинно відшкодувати ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» витрати на правову допомогу в сумі 4 350 грн.
Розподіл сплаченого судового збору, за результатами апеляційного провадження, не проводився.
За приписами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оцінюючи доводи апеляції, колегія суддів зазначає, що ці доводи (аналогічні доводам, викладеним у відзиві) були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального або процесуального права, в апеляційній скарзі не наведено.
Керуючись статтями: 134, 308, 310, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (правонаступник ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код за ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» (код за ЄДРПОУ 36553339) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 350 (чотири тисячі триста п'ятдесят) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя О. А. Шевчук
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 11.02.2022.