01 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 160/6603/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання: Волкової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року (головуючий суддя Дєєв М.В.)
у справі № 160/6603/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати накази начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №385 к від 15.03.2021 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції №1 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області» у частині застосування до ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Криворізького районного управління поліції та наказ по особовому складу від 05.04.2021 №158 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено з вищевказаної посади та переведено на посаду оперуповноваженого;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при виборі такого дисциплінарного стягнення як звільнення позивача з займаної посади, не враховано відсутність заподіяної шкоди, особу порушника та наявність пом'якшуючих обставин. Відповідачем не досліджувалася попередня поведінка позивача, ставлення його до виконання службових обов'язків, відсутність попередніх діючих дисциплінарних стягнень, усвідомлення та визнання позивачем своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку, а також, не враховано відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд встановив, що оскаржувані накази прийняті відповідачем за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком та затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 15.03.2021, з врахуванням тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, попередньої поведінки позивача та його ставлення до виконання службових обов'язків.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Скаржник зазначає, що доказами, наявними в матеріалах справи об'єктивно доведено, що в порушення норм Закону, відповідачем, при виборі такого суворого дисциплінарного стягнення як звільнення з займаної посади не враховано як відсутність заподіяної шкоди та і особу порушника, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність пом'якшуючих обставин (усвідомлення, щире каяття та визнання своєї провини), відсутність обставин, що обтяжують відповідальність. Висновок службового розслідування не містить відомостей, що характеризують поліцейського (позивача), даних про наявність або відсутність у позивача дисциплінарних стягнень. Ні на час вчинення дисциплінарного проступку, ні на час застосування дисциплінарної відповідальності позивач у відповідності до положень ст. 23 Дисциплінарного статуту дисциплінарних стягнень не мав. Також позивач зазначив, що відповідачем не вмотивовано неможливості застосування до нього, іншого, менш суворого, передбаченого ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарного стягнення для досягнення мети, визначеної Законом. При цьому характер та тяжкість вчиненого проступку, як зазначає позивач, не відповідає тяжкості застосованого дисциплінарного стягнення. Позивач зауважує, що на посаді, з якої його було звільнено, перебував лише 4 дні.
В судовому засіданні позивач, його представник підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду без змін як законне та обґрунтоване. Відповідач зазначає, що службовим розслідуванням встановлений факт грубого порушення позивачем службової дисципліни, невиконання вимог окремих нормативних актів, які регламентують діяльність поліції. Тривала фактична відсутність за місцем служби поліцейського, озброєного вогнепальною зброєю, відсутність можливості встановити його місцезнаходження, невихід останнього на зв'язок із черговою частиною відділення поліції могли привести до надзвичайної події. Окрім того, відповідач зауважує, що вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право прийняти рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження. Застосування дисциплінарного стягнення, у тому числі звільнення з посади в органах поліції, здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів стягнень.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 07.11.2015 № 1 о/с прийнятий на службу до Національної поліції України, у порядку переатестування йому присвоєно спеціальне звання - майор поліції і призначено на посаду інспектора Софіївського відділення поліції Дніпродзержинського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
Наказом ГУНП від 22.02.2021 № 96 о/с майор поліції ОСОБА_1 переведений (у зв'язку з проведенням реорганізації) на посаду заступника начальника кримінальної поліції відділення № 1 Криворізького районного управління поліції.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 385 к від 15.03.2021 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції № 1 Криворізького РУП ГУНП» позивач притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.
На виконання вказаного наказу, відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.04.2021 № 158 о/с, позивача звільнено з посади заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції з 05.04.2021 та переведено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції.
Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стали висновки проведеного відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.03.2021 № 506 службового розслідування.
Означене службове розслідування призначене та проведено, як зазначено відповідачем, за допущеними суттєвими недоліками та порушеннями встановленого порядку реагування на повідомлення про подію з ознаками кримінального правопорушення на території обслуговування вказаного вище відділення поліції, виявлених під час проведення перевірки організації несення служби добовим нарядом відділення поліції № 1 відповідальним по Криворізькому РУП ГУНП 28.02.2021.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області складений висновок службового розслідування, затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області 15.03.2021.
Відповідно до вказаного висновку в ході службового розслідування встановлено, зокрема, таке.
28.02.2021 близько 00 год.25 хв. відповідальним по Криворізькому РУП ГУНП т.в.о.заступника начальника управління поліції - начальника ВКП Криворізького РУП ГУНП майором поліції Балабаном І.В. здійснено перевірку організації несення служби добовим нарядом відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП, за результатами якої виявлено суттєві недоліки та порушення, у т.ч. встановленого порядку реагування на повідомлення про подію з ознаками кримінального правопорушення на території обслуговування вказаного відділення поліції.
Так, під час перевірки встановлено відсутність в адміністративній будівлі відділення поліції № 1 Криворізького РУП ГУНП відповідального по відділенню поліції - заступника начальника СКП відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , який згідно графіку нарядів та розстановки нарядів заступив у добове чергування з 09-00 години 27.02.2021 по 09-00 годину 28.02.2021, отримавши при цьому закріплену за ним вогнепальну зброю. Для встановлення місцезнаходження відповідального по відділенню поліції заступника начальника СКП ВП №1 Криворізького РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 поліцейськими чергової частини здійснювалися неодноразові телефонні дзвінки на його номер мобільного телефону, однак, останній не відповідав.
Ураховуючи, що відповідальний по відділенню поліції - заступник начальника СКП ВП №1 Криворізького РУП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 не виходив на зв'язок, старший інспектор - черговий чергової частини ВП №1 Криворізького РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_2 зателефонував начальнику ВП № 1 підполковнику поліції ОСОБА_3 , однак, останній також не відповідав на телефонні дзвінки з чергової частини.
Про ускладнення ситуації на території обслуговування та невихід керівництва ВП на зв'язок було повідомлено до чергової частини Криворізького РУП ГУНП.
Старшим інспектором - черговим чергової частини ВП №1 Криворізького РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_2 щопівгодини здійснювалося телефонування на абонентський номер мобільного зв'язку майора поліції ОСОБА_1 , однак, останній до ранку так і не відповів.
На зв'язок майор поліції ОСОБА_1 вийшов лише о 06-00 годині 28.02.2021, до адміністративної будівлі відділення поліції прибув о 07-35 годині.
У письмовому поясненні заступник начальника сектору кримінальної поліції ВП №1 Криворізького РУП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 пояснив, що з 9-00 години 27.02.2021 він заступив у добовий наряд відповідальним по відділенню поліції. Приблизно о 0-15 годині 28.02.2021 він поїхав додому у сімейних справах на короткий проміжок часу. Перебуваючи вдома, вирішив перепочити, при цьому свій мобільний телефон з-за необачності перевів у беззвуковий режим, тому телефонні дзвінки не чув.
Додаткові пояснення ОСОБА_1 відмовився надати.
У ході службового розслідування були також вивчені та залучені письмові документи; опитані підполковник поліції ОСОБА_3 , капітан поліції ОСОБА_2 , капітан поліції ОСОБА_4 , лейтенант поліції ОСОБА_5 , молодший лейтенант поліції ОСОБА_6 .
Результати службового розслідування стали підставою для висновку, відображеному в п.1 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №385 к від 15.03.2021 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП», згідно якому - за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.1, 2 ч. 1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», пп.4, 5 п. 6 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, розділу VI Інструкції з організації чергувань керівного складу органів та підрозділів Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, затвердженої наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 31.07.2020 № 1179к, що виразилось у безпідставній тривалій відсутності за місцем несення служби у якості відповідального по відділенню поліції під час добового чергування за наявності озброєння вогнепальною зброєю, нездійснення контролю за діями поліцейських добового наряду та слідчо - оперативної групи відповідно до обов'язків відповідального по відділенню поліції, що могло призвести до виникнення надзвичайної події, до заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію».
Відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:
- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Згідно із преамбулою вказаного Закону цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ст. 12 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як, зокрема, звільнення з посади (п. 6 ч.4 ст.13).
В спірному випадку судом першої інстанції правильно встановлено, що звільнення позивача з посади відбулось у зв'язку з порушенням останнім службової дисципліни, що виявилось у порушенні вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440.
Відповідно до п. 5 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2017 № 440 , для ефективності здійснення цілодобового контролю за забезпеченням захисту прав громадян, правопорядку та протидії злочинності, подальшого вдосконалення управлінської діяльності в територіальних підрозділах поліції призначається відповідальний. Відповідальний по територіальному підрозділу поліції заступає на добове чергування в єдиному однострої з табельною вогнепальною зброєю.
Згідно з п. 6 розділу IV Інструкції №440, відповідальний по територіальному підрозділу поліції зобов'язаний, зокрема,:
пп.4) перебувати у службовому кабінеті за місцем розташування територіального підрозділу поліції, постійно бути на зв'язку з черговою службою, відлучатися лише для вживання їжі, виїзду на місця події або перевірки організації несення служби нарядами;
пп.5) при ускладненні оперативної обстановки через оперативного чергового за погодженням з начальником територіального підрозділу поліції вносити зміни в розстановку сил і засобів;
пп.6) особисто виїжджати на місця вчинення кримінальних правопорушень та інших подій, інформація про які підлягає передачі до чергової частини НПУ;
пп.7) здійснювати перевірки несення служби добовими нарядами та іншими нарядами поліції, задіяними на забезпечення публічної безпеки і порядку.
В спірному випадку факт порушення позивачем службової дисципліни, невиконання ним вимог наведених вище правових норм, які регламентують діяльність поліції, встановлений службовим розслідуванням, оформленим висновком, затвердженим начальником ГУНП в Дніпропетровській області 15.03.2021.
За приписами ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника органу, який має право приймати або звільняти із служби особу, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до п.4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Частинами 1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Частинами 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не було допущено порушень процедури призначення та/або проведення службового розслідування відносно позивача.
Згідно з вказаним вище висновком, під час службового розслідування встановлені обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, проти яких позивач не заперечує.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідач врахував тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, а також визнання позивачем своєї вини.
З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає прийнятними посилання відповідача на висновки, викладені Верховним Судом в постанові від 07.12.2021 у постанові №120/278/20-а, згідно яким в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення службової дисципліни.
Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо.
Повноваження стосовно оцінки обставин, встановлених службовим розслідуванням, надання оцінки критеріям, які враховуються при обранні виду стягнення, тяжкості проступку та заподіяній шкоді, ставленню порушника до службових обов'язків, визнанню особою своєї вини в ході службового розслідування, рівень її кваліфікації тощо, є виключними дискреційними повноваженнями відповідної посадової особи, оскільки результатом реалізації таких повноважень є обрання одного з восьми можливих видів дисциплінарних стягнень.
Застосування дисциплінарного стягнення, у тому числі звільнення з посади в органах поліції, здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Виходячи з вищенаведеного, приймаючи до уваги, що матеріалами службового розслідування доведено факт порушення позивачем службової дисципліни, є правильними висновки суду першої інстанції, що оскаржувані накази ГУНП України в Дніпропетровській області про накладення на позивача дисциплінарного стягнення - звільнення з посади прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для скасування цих наказів, відповідно, відсутні підстави для задоволення вимоги про поновлення позивача на посаді.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі № 160/6603/21 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко