31 січня 2022 року м. Дніпросправа № 932/18157/19(2-а/932/543/20)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2021
у справі № 932/18157/19(2-а/932/543/20)
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Жигунова Євгена Геннадійовича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Жигунова Євгена Геннадійовича, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №1800659 від 28.11.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю доказів вчинення правопорушення, позивач також зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП за своїм змістом не відповідає вимогам закону. Поліцейським не здійснювалися вимірювання відповідних габаритів транспортного засобу та не доведено належними та допустимими доказами, які б підтверджували вину позивача у даному правопорушенні. На думку позивача, такими доказами є результати проведеної документальної перевірки, які здійснюються у відведених пунктах габаритно-вагового контролю, а не за місцем зупинки транспортного засобу.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2021 позов задоволено.
Скасовано постанову серії ЕАК №1800659 від 28.11.2019 по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1800659 від 28.11.2019 за ч.1 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду мотивовано відсутністю жодних достовірних доказів того, що позивач допустив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи. Суд не проаналізував належним чином та не дослідив достеменно наявність скоєного позивачем правопорушення, яке мало місце, прийняв пояснення останнього як доказ, який має більш вагоме значення, що є неприпустимим в розумінні добросовісного та розсудливого розгляду справи. При цьому скаржник також зауважив, що відсутність доказів відеофіксації правопорушення не повинно розцінюватися судом як підстава для звільнення особи від адміністративної відповідальності.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, інспектором Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Жигуновим Євгеном Геннадійовичем прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1800659 від 28.11.2019, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. на підставі ч.1 ст.122 КУпАП.
За змістом оскаржуваної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 28.11.2019 на 159 км траси М29, Новомосковський район, Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом IGS 19.390, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевозив вантаж, який за шириною перевищував 0,4 м від зовнішнього краю переднього або заднього габаритного ліхтаря та не був позначений відповідно до вимог підпункту «з» пункту 30.3 ПДР, чим порушив п.22.4 ПДР.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.22.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, вантаж, що виступає за габарити транспортного засобу спереду або ззаду більш ніж на 1 м., а за шириною перевищує 0,4 м від зовнішнього краю переднього або заднього габаритного ліхтаря повинен бути позначений відповідно до вимог підпункту «з» пункту 30.3 ПДР.
В свою чергу, згідно з підпункту «з» п.30.3 ПДР на відповідних транспортних засобах установлюються такі розпізнавальні знаки (додаток 4): «Негабаритний вантаж» - сигнальні щитки або прапорці розміром 400 х 400 мм з нанесеними по діагоналі червоними і білими смугами, що чергуються (ширина - 50 мм), а в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості - світлоповертачами або ліхтарями: спереду білого кольору, ззаду - червоного, збоку - оранжевого. Знак розміщується на крайніх зовнішніх частинах вантажу, що виступає за габарити транспортного засобу на відстань, більшу ніж це передбачено пунктом 22.4 цих Правил.
В спірному випадку позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення пункту 22.4 ПДР у зв'язку з тим, що транспортний засіб позивача не був позначений відповідно до вимог підпункту «з» пункту 30.3 ПДР, ураховуючи, що позивач перевозив вантаж, який за шириною перевищував 0,4 м від зовнішнього краю переднього або заднього габаритного ліхтаря
Позивач заперечуючи проти визначеного в оскаржуваній постанові правопорушення, зазначає, що для підтвердження наведених в цій постанові обставин відповідач мав провести документальну перевірку відповідно до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879.
Такі доводи позивача судом апеляційної інстанції не приймаються, адже цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, і не стосується спірних правовідносин.
У той же час, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з наведених правових норм, на інспектора патрульної поліції покладається обов'язок належним чином задокументувати наявність правопорушення, зокрема, за допомогою фото, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, достовірні докази того, що позивач допустив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані.
В спірному випадку доказом порушення позивачем Правил дорожнього руху є тільки оскаржувана постанова серії ЕАК №1800659 від 28.11.2019.
Втім, сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки містить лише опис обставин, які визнані відповідачем підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів на їх підтвердження і відомостей, чи здійснювався відеозапис або фотофіксація правопорушення.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Звинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб'єктом владних повноважень у своєму рішенні.
У цій справі суб'єкт владних повноважень не виконав покладеного на нього обов'язку та не надав жодного доказу, що б підтверджував факт скоєння адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим є правильним висновок суду першої інстанції, що постанова про накладення адміністративного стягнення є необґрунтованою через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2021 у справі №932/18157/19 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, оскарженню не підлягає (ст.272, ч.5 ст.328 КАС України).
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко