10 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 280/4032/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Панченко О.М., Іванова С.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року у справі №280/4032/21 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 позов Головного управління ДПС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом задоволено повністю.
04 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року у справі №280/4032/21.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвала суду мотивована тим, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідачем отримано 22 вересня 2021 року, а з апеляційною скаргою він звернувся до суду 04 листопада 2021 року.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховуючи положення п.45.1 ст.45, п.70.1 ст.70 та п.п.70.15.1 п.70.15 ст.70 Податкового кодексу України зазначив про те, що предметом спору у справі №280/4032/21 є стягнення з ОСОБА_1 коштів за податковим боргом, тобто спірні правовідносини стосуються контролю за дотриманням податкового законодавства України, а отже у суду першої інстанції були усі наявні обставини для направлення відповідачу документів по цій справі за визначеною саме відповідачем податковою адресою.
Також, суд апеляційної інстанції зауважив на тому, що ОСОБА_1 , як фізична особа - підприємець зобов'язаний був слідкувати за відповідністю інформації внесеної до реєстру щодо його адреси повідомленої податковому органу його фактичній адресі та у разі наявності невідповідності вчинити дії щодо її усунення.
Копію вищезазначеної ухвали було направлено на адресу скаржника ( ОСОБА_1 ) зазначену ним в поданій апеляційній скарзі як контактну, проте, вищезазначене поштове відправлення 07 лютого 2022 року повернулося на адресу суду з відміткою “за закінченням встановленого строку зберігання”.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається, зокрема, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.
При цьому, відповідно до положень статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Тобто, обов'язок щодо повідомлення суду місця проживання чи перебування, яке в подальшому є адресою для листування з такою особою покладено виключно на особу, яка звертається до суду.
Згідно із положеннями частини 2 статті 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” № 11681/85).
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі "Смірнова проти України" зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначені обставини щодо безпідставного неотримання більше одного місяця скаржником ухвали суду від 16 грудня 2021 року фактично відтерміновують набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, і свідчать про нехтування останнім правами та обов'язками, визначеними ст.44 КАС України, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є недопустимим.
Частиною 11 ст. 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи те, що скаржнику було направлено на зазначену в апеляційній скарзі адресу копію ухвали від 16 грудня 2021 року, проте зазначене поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою “за закінченням терміну зберігання”, суд апеляційної інстанції зробив висновок про належне повідомлення скаржника про недолік поданої ним апеляційної скарги.
Застосування вищезазначеної норми права до цих відносин узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 16.01.2019 року провадження №11-776заі18.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує те, що у пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” № 11681/85).
Позивач будучи обізнаним про перебування з листопада 2021 року у провадженні Третього апеляційного адміністративного суду справи №280/4032/21, після подання ним апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року у справі №280/4032/21 не вчинив жодних заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження. Натомість направлену судом поштовим зв'язком копію ухвали від 16 грудня 2021 року безпідставно неотримував в поштовому відділенні більше одного місяця, що стало підставою для повернення такого поштового відправлення на адресу апеляційного суду з відміткою “за закінченням терміну зберігання”.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує неодноразово викладену Верховним Судом правову позицію, а саме у постановах від 22.07.2021 року у справі №340/141/21, від 21.12.2021 року у справі №199/3102/21 (2-а/199/53/21) згідно з якою, КАС України не містить обов'язку особи отримувати рішення суду в суді особисто. Зазначення скаржником коли він ознайомився із рішенням суду першої інстанції, направленим на електронну адресу свідчить про фактичне виконання ним вимоги пункту 8 частини другої статті 296 КАС України.
Так, 29 грудня 2021 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява скаржника на виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року.
Що свідчить про те, що станом на 29 грудня 2021 року скаржник був обізнаним про зміст ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року та підстави залишення його апеляційної скарги без руху.
У своїй заяві від 29.12.2021 року скаржник зазначає про те, що копія рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року у справі №280/4032/21 ним 22.09.2021 року отримана не була, оскільки поштове відправлення із вмістом копії цього рішення повернулося на адресу суду першої інстанції 22.09.2021 року без вручення адресату із відмітною “за закінченням терміну зберігання”.
Щодо зазначених у заяві обставин, суд апеляційної інстанції зауважує, що поштове відправлення із вмістом копії рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року направлялася судом на адресу визначеною відповідача як його податкова адреса та яка відповідно до положень п.45.1 ст.45 ПК України є місцем проживання відповідача.
При цьому, слід зазначити, що ОСОБА_1 , як фізична особа - підприємець зобов'язаний слідкувати за за відповідністю інформації внесеної до реєстру щодо його адреси повідомленої податковому органу його фактичній адресі та у разі наявності невідповідності вчинити дії щодо її усунення.
Частиною 11 ст. 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи те, що скаржнику було направлено на зазначену ним податковому органу адресу копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції, проте зазначене поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою “за закінченням терміну зберігання”, суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо виконання судом першої інстанції вимог КАС України щодо вручення копії судового рішення.
Застосування вищезазначеної норми права до цих відносин узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 16.01.2019 року провадження №11-776заі18.
Враховуючи дату повернення зазначеного поштового відправлення до суду першої інстанції - 22.09.2021 року, та дату звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою - 04.11.2021 року, тобто зі спливом більш як тридцяти днів, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що зазначені у заяві скаржника обставини не є підставою для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приймаючи до уваги те, що підстави наведені скаржником для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними та скаржник не звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, суд вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року у справі №280/4032/21.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано 10 лютого 2022 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя О.М. Панченко
суддя С.М. Іванов