25 січня 2022 року м. Дніпросправа № 340/1590/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В.
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року у справі №340/1590/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування вимоги та рішення,-
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року у справі №340/1590/19 адміністративний позов задоволено.
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції після отримання 13 квітня 2021 року його копії, 18 листопада 2021 року, засобами поштового зв'язку, звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
Враховуючи те, що попередньоподана апеляційна скарга, яка була подана відповідачем, повернута ухвалою суду, до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги.
У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Враховуючи, те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідачем отримано 13 квітня 2021 року, а з апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду 18 листопада 2021 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.
Оскільки попередньоподана апеляційна скарга, яка була подана відповідачем, повернута ухвалою суду, до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване обставинами попереднього звернення до суду і повернення першої апеляційної скарги.
Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.
Подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що первинноподана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 06 липня 2021 року, яка набрала статусу остаточної та оскаржена не була, як наслідок до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги.
При цьому, твердження скаржника про направлення платіжного доручення в межах строку, встановленого судом для усунення недоліку апеляційної скарги є безпідставними, оскільки ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року було встановлено, що платіжне доручення №539 від 10 червня 2021 року було надіслано поза межами строку, встановленого ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, при тому, без наведення доказів неможливості надання такого документу у визначений судом строк.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді відкриття провадження у справах, строк звернення до суду в яких не дотримано.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень та як наслідок його сплати протягом встановленого строку на апеляційне оскарження та надання такого документу до суду в цей строк, а отже не виконання державним органом цих правил не може бути підставою для надання переваги йому у вигляді поновлення строку на апеляційне оскарження державному органу перед іншою стороною, яка бере участь у справі та дотримується процесуального закону.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Приймаючи до уваги, що скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, проте зазначені ним обставини не є поважними підставами для його поновлення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, та запропоновувати скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись статтями 120, 298 КАС України, суддя,-
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року наведені Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року у справі №340/1590/19 - залишити без руху та запропонувати протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Чепурнов