Провадження № 11-кп/821/139/22 Справа № 694/2241/21 Категорія: виключні обставини Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
14 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6
засудженогоОСОБА_7 (в режимі відеоканференції)
захисникаОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2021 року, якою відмовлено у відкритті кримінального провадження за заявою ОСОБА_7 про перегляд за виключними обставинами вироку апеляційного суду Черкаської області від 12.12.2006 ,-
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2021 року відмовлено у відкритті кримінального провадження за заявою ОСОБА_7 про перегляд за виключними обставинами вироку апеляційного суду Черкаської області від 12.12.2006 з тих підстав, що рішенням Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021 визнано неконституційним положення ч.1 ст.81 та ч.1 ст.82 КК України, у зв'язку з неможливістю умовно-дострокового звільнення від відбування цього заходу примусу і заміни невідбутої його частини більш м'яким щодо осіб, які засуджені до довічного позбавлення волі. Наведених норм кримінального права суди в рішеннях, які просить переглянути заявник, не застосовували, адже відповідні питання вирішуються на стадії виконання вироку, а не його постановлення і перегляду, а тому не можуть розглядатися як виключні обставини в контексті ч.3 ст.459 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції мотивуючи тим, що судове рішення упереджене та необґрунтоване, а відмова суду в задоволенні його заяви є безпідставною.
Вважає, що відповідно до вимог КПК України щодо перегляду вироку за нововиявленими або виключними обставинами, суд в односторонньому складі суду немає повноважень надати оцінку наведеним заявником виключним обставинам чи є вони саме виключними, а саме, має перевірити чи подана заява відповідно до ст.ст.461, 462, 463 КПК України, що стосується її оформлення відповідності до строків давності подання та підсудності інстанції.
Зазначає, що судом першої інстанції грубо та суттєво порушив вимоги кримінально-процесуального законодавства України.
Заслухавши суддю-доповідача, думки засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 , просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Вироком апеляційного суду Черкаської області 12 грудня 2006 року ОСОБА_7 був визнаний винним за ч.4 ст.187, ч.4 ст.152, ч.3 ст.153, п.п.2,6,10 ч.2 ст.115 КК України та на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, був засуджений до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Ухвалою Верховного Суду України від 20 березня 2007 року зазначений вирок апеляційного суду залишено без змін. Тобто, вирок набув законної сили та виконується протягом більше 16 років.
На відміну від апеляційного та касаційного розгляду справи, перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами є специфічним провадженням перегляду судових рішень, що набрали законної сили, і служить усуненню недоліків попереднього судового розгляду.
Провадження за нововиявленими або виключними обставинами відбувається у зв'язку з виявленням таких обставин, які виникли вже після розгляду кримінальної справи або існували на момент її розгляду, однак не були відомі суду і їх наявність не дає оцінювати винесене судове рішення як законне, обґрунтоване та справедливе.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.459 КПК України виключною обставиною визнається встановлена Конституційним судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи.
Рішенням Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021 визнано неконституційними положення ч.1 ст.81, ч.1 ст.82 КК України, через те, що вони унеможливлюють їх застосування до осіб, яких засуджено до відбування покарання у виді довічного позбавлення волі.
Разом з тим, цим же Рішенням зобов'язано Верховну Раду України невідкладно привести нормативне регулювання, установлене статтями 81, 82 КК, у відповідність до Конституції України та цього Рішення.
Таке Рішення Конституційний Суд України постановив з метою реалізації статей 3, 23, 28 Конституції України та приведення Кодексу у відповідність до Конституції України та зазначив, що обов'язком саме Верховної Ради України є законодавчо забезпечити реалістичну перспективу звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, від подальшого відбування такого покарання шляхом унормування порядку заміни довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням або умовно-дострокового звільнення.
Тому виконання вищевказаних приписів Конституційного Суду України повинно бути здійснено шляхом внесення Верховною Радою України змін до норм права, які регулюють питання умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміну його невідбутої частини більш м'яким, з метою поширення їх дії на такий вид покарання, як довічне позбавлення волі.
Суд будь-якої інстанції самостійно змінювати Закон не може.
Статті 81 та 82 КК України регламентують порядок умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміну не відбутої частини покарання більш м'яким покаранням, і не мають ніякого відношення до призначення покарання за наслідками встановленого кримінального правопорушення та не могли бути враховані під час вирішення питання про призначення міри покарання засудженому ОСОБА_7 , оскільки регулюють пом'якшення покарання для засуджених після відбуття певного строку покарання, застосовуються під час виконання вироку.
Таким чином, вирішення питання про застосування вказаних норм Закону, які визнані неконституційними, але на законодавчому рівні не врегульовані, не підпадають під розуміння виключних обставин, як помилково вважає засуджений, адже вони ніяким чином не скасовують такий вид покарання як довічне позбавлення волі.
Посилання засудженого на те, що відповідно до вимог КПК України щодо перегляду вироку за нововиявленими або виключними обставинами, суд в односторонньому складі суду немає повноважень надати оцінку наведеним заявником виключним обставинам чи є вони саме виключними, а саме, має перевірити чи подана заява відповідно до ст.ст.461, 462, 463 КПК України, що стосується її оформлення відповідності до строків давності подання та підсудності інстанції є безпідставними.
Так, відповідно до ч.2 ст.464 КПК України не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Вирішення судом питання про відкриття провадження означає, що питання стосується того, чи є взагалі підстави для відкриття провадження та подальшого судового розгляду. Норми процесуального закону надають судді повноваження як відкрити, так і відмовити у відкритті провадження, і вирішення цього питання залежить від наявності або відсутності підстав для відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до висновку, викладеного в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року (справа № 522/14170/17), положення ч.2 ст.464 КПК України про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за виключними обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.
Верховний Суд звернув увагу на те, що законодавець використав у цій нормі саме формулювання «суддя … вирішує питання про відкриття … провадження …», а не «суддя … відкриває … провадження …». Перше формулювання, на відміну від другого, насправді не означає, що за результатами вирішення відповідного питання повинне бути ухвалене лише рішення про відкриття провадження. Надавши судді повноваження «вирішувати питання», законодавець тим самим надав судді повноваження оцінювати, чи є підстави для відкриття провадження і, таким чином, повноваження вирішувати, чи відкрити провадження, або ж відмовити у його відкритті.
За результатами апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст.ст.31,464 КПК України щодо складу суду та щодо грубого та суттєвого порушення судом першої інстанції вимоги кримінально-процесуального законодавства України при прийнятті рішення про відмову у відкритті кримінального провадження за заявою ОСОБА_7 про перегляд вироку апеляційного суду Черкаської області 12 грудня 2006 року за виключними обставинами, а тому зазначені доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 є неприйнятними.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування або зміни ухвали місцевого суду, колегією судді не встановлено.
Колегія суддів вважає, що ухвала Шполянського районного суду Черкаської області від 17.12.2021 є законною та обґрунтованою, істотні порушення вимог ст.412 КПК України, які б слугували підставою для її скасування та призначення нового розгляду в суді першої інстанції відповідно до вимог ст.415 КПК України, - відсутні, тому підстав для скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.404, 405, п.1 ч.1 ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2021 року, якою відмовлено у відкритті кримінального провадження за заявою ОСОБА_7 про перегляд за виключними обставинами вироку апеляційного суду Черкаської області від 12.12.2006 - залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді