Рівненський апеляційний суд
Іменем України
10 лютого 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 22.12.2021 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України, строком на 60 днів до 20 лютого 2022 року з правом внесення застави в сумі 118950 грн.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 зазначає, що ухвала Рівненського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2021 року є незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, оскільки поза увагою суду залишено факт реєстрації ОСОБА_5 в помешканні батьків, де він може проживати, похилий вік його батька, який потребує стороннього догляду у зв'язку з інвалідністю, і застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, на думку апелянта, забезпечить виконання ним покладених процесуальних обов'язків. Просить ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2021 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків визначених ч.5 ст. 194 КПК України
Розгляд апеляційної скарги проводиться у відповідності з положеннями ч. 4 ст. 422-1 КПК України, якою визначено порядок перевірки ухвал суду про обрання і продовження запобіжного заходу, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, та передбачено здійснення розгляду скарги без участі сторін провадження за відсутності відповідного клопотання.
Клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін провадження суду не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Як вбачається з виділених матеріалів кримінального провадження та клопотання щодо запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки із суспільством.
Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 судом, як того вимагає закон, перевірено наявність обґрунтованих підстав вважати, що існують ризики продовження ним злочинної діяльності та недотримання своїх процесуальних обов'язків, зважаючи на той факт, що ОСОБА_7 ніде не працює, не має міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий, в тому числі, за вчинення тяжких і особливо тяжкого злочину, в даному кримінальному провадження обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину через незначний проміжок часу після умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу за наведених підстав не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , з чим погоджується і колегія суддів.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3