Справа № 551/630/21 Номер провадження 33/814/150/22Головуючий у 1-й інстанції Вергун Н. В. Доповідач ап. інст. Маліченко В. В.
Категорія
14 лютого 2022 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Маліченко В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, маючого середню освіту, непрацюючого, одруженого
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його представника Морозова В. Ю. на постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 21 грудня 2021 року,-
Постановою Шишацького районного суду Полтавської області від 21 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 гривні на користь держави.
Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. В наслідок чого порушив п. 2. 9 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 21 грудня 2021 року щодо накладення на нього адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що останнє винесено з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, зазначив, що судом не було всебічно та повно з'ясовано обставини справи, які підлягають обов'язковому з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та не було надано належної правової оцінки наявним доказам по справі, керувалася виключно власними переконаннями.
Відзначив, що в матеріалах відсутній повний фрагмент відеозапису з нагрудних камер працівників поліції щодо події яка сталася. В протоколі про адміністративне правопорушення та в поясненнях свідків не міститься інформація про те чи пропонували ОСОБА_1 пройти огляд виявлення стану алкогольного сп'яніння у відповідному медичному закладі .
Заслухавши сторону по справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Подія адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та вина особи яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується дослідженими місцевим судом та наведеними у постанові суду доказами, які були перевірені судом апеляційної інстанції, а саме:
Протоколом про адміністративне правопорушення від 20 червня 2021 року серія ДПР 18 №243696, відповідно до якого 20 червня 2021 о 10 годині 05 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ» з н.з. « НОМЕР_1 » в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився за допомогою алкотестера «Драгер» в присутності двох свідків. Зазначена подія була зафіксована співробітниками поліції та кваліфікована як порушення п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Було вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 від 28 травня 2016 року.
Результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager до протоколу ДПР 18 № 243696, з якого вбачається, що в с. Тищенки, за допомогою Alcotest 6810, прилад № ARCС - 0190, принтер ARАL - 5272, тест № 503, останнє калібрування - 2020.10.01, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , о 10 год 03 хв 2021.06.27 року при температурі + 25 ? пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння та його результат становить 2.14%.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічних засобів. Згідно акту, огляд було проведено у зв'язку з виявленням ознак алкогольного сп'яніння за допомогою «Драгер 6810». Результат огляду на стан сп'яніння був позитивний 2.14%. Огляд проводився в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Поясненнями ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення ДПР18 №243696, відповідно з яких вбачається, що він з протоколом про адміністративне правопорушення був ознайомлений та згоден з ним. Також, зазначив, що він їхав в стані алкогольного сп'яніння та вину визнає.
Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 проходив освідування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер». Після продуття приладу, були покази 2.14%.
Письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20 червня 2021 року, відповідно яких зазначив, що він о 09 год 30 хв знаходився в с. Тищенки в місцевому магазині, де вживав спиртні напої. Близько 10 год 00 хв він сів за кермо автомобіль «ВАЗ» модель «210930» та поїхав в напрям свого місця проживання. По дорозі був зупинений працівниками патрульної поліції. В ході спілкування йому було запропоновано пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння. Із запропонованих йому варіантів йому, він вибрав прилад «Драгер». Після проходження тесту, прилад показав 2.14 %. Факт вжиття спиртних напоїв не заперечував, з правопорушенням згоден.
Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Давши належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Доводи, щодо незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння є безпідставними, оскільки ні в свої поясненнях ні в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не зазначав, щодо своєї незгоди з результатом алкотестера «Драгер», лише вказав, що він з усім згоден та є винним, оскільки керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Щодо твердження апелянтів відносно відсутності в матеріалах справи повного фрагменту відеозапису з нагрудних камер працівників, зазначаю наступне.
Відповідно до п.3.5 Інструкції після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно. Проте, цим пунктом та розділом в цілому не визначено, що надання відеозапису як доказу до суду має бути теж безперервним, а з наявних відеозаписів належним чином зафіксовано як ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу чи в лікарні, на що останній повідомив, що він хоче додому, а тому продуття здійснить на місці. Крім, цього повністю зафіксовано процесу залучення двох свідків, встановлення нового мундштука в алкотестер «драгер», та результати проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Тому, наявний відеозапис в матеріалах провадження свідчить про його достатність та змістовність.
Будь-яких сумнівів щодо належності та допустимості доказів, які суд поклав в обґрунтування своїх висновків апеляційний суд не знаходить, докази на які послався суд відповідають ст. 251 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не спростовують висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційні доводи, щодо скасування постанови є неспроможними, щоб скасувати фактично вірне рішення суду першої інстанції.
Апеляційний суд, вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою провів судовий розгляд, викладені в постанові суду висновки відповідають встановленим фактичним обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника Морозова Вадима Юрійовича - залишити без задоволення, а постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 21 грудня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Маліченко