Житомирський апеляційний суд
Справа №295/13784/21 Головуючий у 1-й інст. Костенко С. М.
Категорія ч. 6 ст. 481 МК України Доповідач Ляшук В. В.
08 лютого 2022 року суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кусковської Т.А., захисника Ахметової Г.В., представника Житомирської митниці ДФС Кондратюка І.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст. 481 МК України щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , -
встановив:
Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 22.12.2021 р. провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.6 ст. 481 МК України - закрито за відсутністю складу правопорушення.
Згідно до протоколу про порушення митних правил, 22.04.2021 у відділі митного оформлення № 1 митного поста «Житомир-центральний» Київської митниці Держмитслужби під час митного оформлення товару за митною декларацією типу ЕК10АА № UA100530/2021/318741 встановлено, що у графі 50 декларації зазначено водія ОСОБА_2 . Під час проведення митного контролю із застосуванням АСУ ризиками вказаною ЕМД отримано перелік обов'язкових форм митного контролю за кодом 000 з інформаційним повідомлення «по фізичній особі (гр.50), можливо є орієнтування». При перевірці інформації (орієнтування), що міститься у ЦБД ЄАІС Держмитслужби, встановлено, що орієнтування від 15.03.2021 № 7.4-28-18/18/33/760 Галицької митниці Держмитслужби дійсно стосується ОСОБА_1 , а саме "громадянином ввезено транспортний засіб комерційного призначення реєстрацій номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Республіка Польща, vin НОМЕР_2 , ввезеного на митну територію України у митному режимі «тимчасове ввезення до 20 днів» 23.04.2020 через пункт пропуску «Краківець-Корчова» митного поста «Яворів» Галицької митниці Держмитслужби.
Також, при перевірці ЦБД ЕАІС інформації по транспортному засобу (напівпричепу) з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , країна реєстрації Республіка Польща, vin НОМЕР_2 , ввезеного ОСОБА_1 23.04.2020 на митну територію України у митному режимі «тимчасове ввезення до 20 днів» і вивезено з порушенням строку іншою особою ОСОБА_3 10.04.2021.
Таким чином ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення транспортного засобу комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, зазначені дії мають ознаки ч.6 ст. 481 МК України
Суд дійшов висновку, що з огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК, що виключає провадження у справі, яка підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення.
Представник Житомирської митниці Кондратюк А.В. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, застосувавши до нього стягнення у відповідності до санкції статті. Зазначає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права та при недотриманні норм процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що громадянином України ОСОБА_1 ввезено транспортний засіб комерційного призначення реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Республіка Польща, vin НОМЕР_2 , ввезеного на митну територію України у митному режимі «тимчасове ввезення до 20 днів»
10.04.2021 р. через пункт пропуску «Краківець-Корчова» митного поста «Яворів» Галицької митниці Держмитслужби» цей транспортний засіб вивезено з порушенням строку іншою особою ОСОБА_4 .
Звертає увагу і на той факт, що у відповідності до баз даних САІС вказаний транспортний засіб 23.04.2020 року, як і попередні рази, в'їхав на митну територію України порожнім, тобто без вантажу, а відповідно без обов'язку перед перевізником та митним органом доставити товар до митного органу. Серед іншого, при в'їзді на митну територію України, водієм, в тому числі до митного контролю та митного оформлення вказаного вище комерційного транспортного засобу, у відповідності до підпункту а, пункту 1, частини 1 статті 335 Митного кодексу України подані документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію, тобто здійснено декларування вказаного транспортного засобу в митному режимі «тимчасове ввезення».
На його думку, за цих обставин, саме водієм ОСОБА_1 , який задекларував транспортний засіб не дотримався вимог митного режиму щодо термінів перебування на митній території України транспортного засобу комерційного призначення.
Таким чином, на момент перетину митного кордону України перевізник не надавав послуги з перевезення, а водій при ввезенні транспортного засобу на митну територію України діє від імені перевізника як особа яка займає посаду на вказаному підприємстві.
Вважає, що вина громадянина ОСОБА_5 доведена матеріалами справи в повному обсязі.
Заслухавши пояснення апелянта, на підтвердження доводів апеляційної скарги, заперечення захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно зі статтею 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені норми узгоджуються з нормами статей 245, 252, 280 КУпАП.
На підставі частини 1 статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:
1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;
2) поясненнями свідків;
3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;
4) висновком експерта;
5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Порушення митних правил, передбачене диспозицією ч.6 ст.481 МК України, полягає у перевищенні строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Відповідно до п.59 ч.1 ст.4 МК України, транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.
Згідно ч.1 ст.103 МК України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Частиною 2 ст.108 МК України передбачено, що строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
Відповідно до частин першої та третьої ст.112 Митного кодексу України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті. Митний режим тимчасового ввезення припиняється митним органом у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Встановлення строку тимчасового ввезення транспортного засобу митним органом в законодавчому порядку визначено не тільки для контролю за перебуванням таких транспортних засобів, а й має доводитись будь-яким доступним способом перевізнику, який після визначення такого строку і у випадку його порушення може нести відповідальність за ст.481 МК України.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 4 МК України декларант-особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Судом першої інстанції встановлено, що при перетину кордону декларантом виступала польська компанія-нерезидент Tank Trans Polska Sp/ z o.o., від імені якої діяв водій ОСОБА_1 .
Згідно п. 63 цієї статті уповноважена особа (представник) особа, яка на підставі або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов'язані з проведенням митних формальностей, щодо транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта.
Згідно п.33 цієї статті нерезиденти - це юридичні особи, утворені відповідно до законодавства інших держав, які здійснюють свою діяльність за межами України, а також їх відокремлені підрозділи з місцезнаходження на території України, які не здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства України.
Згідно ст. 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень підприємствами - посадові особи цих підприємств.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є найманим працівником (водієм) підприємства та не є посадовою особою підприємства, він жодної комерційної діяльності не здійснює, адміністративно - господарськими обов'язками у компанії не наділений, обов'язку компанією у своєчасному вивезенні цього транспортного засобу за митну територію України на нього не покладено.
З пояснень водія ОСОБА_1 долучених до справи слідує, що йому було доручено менеджером компанії доставити транспортний засіб (причіп) на територію ТОВ «Танк Транс Україна» та там його залишити, подальших вказівок на вивезення цього транспортного засобу він не отримував, а тому він повернувся в Польщу для здійснення своїх трудових обов'язків.
З огляду на наведене, ОСОБА_1 , як водій підприємства, не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України, оскільки він не є посадовою особою, чи іншою особою підприємства, яка є відповідальною за дотриманням строку тимчасового ввезення транспортного засобу комерційного призначення на митну територію України, а є лише найманим працівником (водієм), який діє на підставі трудового договору та зобов'язаний виконувати вказівки роботодавця пов'язані з його комерційною діяльністю.
При цьому, відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 був обізнаний щодо строків тимчасового ввезення транспортних засобів, на яких він здійснював міжнародні рейси. Доказів, що згідно його трудових зобов'язань перед вказаною компанією у нього був обов'язок зворотного вивезення даного автомобіля у матеріалах справи не має.
Суд апеляційної інстанції вважає, що у даному випадку особою, яка ввозить транспортний засіб та є суб'єктом відповідальності вважається перевізник Tank Trans Polska Sp/ z o.o., який здійснює комерційну діяльність, а не його водій.
Отже, вказані вище обставини виключають наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України та закрив провадження, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. ст. 529, 531 МК України,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника Житомирської митниці Кондратюка А.В. залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 22 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Житомирського
апеляційного суду В.В. Ляшук