Справа № 161/1566/22 Провадження № 11-сс/802/45/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
10 лютого 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2022 щодо ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.02.2022 відмовлено у задоволенні клопотання керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до 04.03.2022 включно, в межах строку досудового розслідування, із покладенням відповідно до ч.5 ст.194 КПК України обов'язків: не відлучатися із населеного пункту (м. Ковель, Волинської області), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Республіки Білорусь, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, перебуває у цивільному шлюбі, на утриманні має малолітню дитину, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (командир НОМЕР_2 маневреного центру радіоелектронної розвідки регіонального центру оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України), раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
У поданій апеляційній скарзі прокурор оскаржує рішення слідчого судді з мотивів його незаконності і необґрунтованості. Зазначає, що ОСОБА_7 , будучи військовою службовою особою Збройних Сил України, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке за ступенем тяжкості належить до категорії тяжких. Вважає, що слідчим суддею не надано належної юридичної оцінки ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та доведеним стороною обвинувачення, зокрема, можливостям підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З огляду на наведене, просить скасувати ухвалу слідчого судді та задовольнити клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 04.03.2022 включно, із забороною залишати місце проживання у період з 21 год 00 хв до 06 год 00 хв.
Заслухавши доповідача, який виклав суть рішення слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав подану ним апеляцію у повному обсязі і просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, підозрюваного та його захисника, які заперечили доводи апеляційної скарги прокурора і просили залишити рішення слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з п.9 ч.2 ст.131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Положення ст.177 КПК України регламентують, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до приписів ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку суду апеляційної інстанції, при розгляді клопотання слідчим суддею вказаних вимог закону дотримано.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 21.10.2021 до ЄРДР внесені відомості № 42021031220000027 за ч.3 ст.368 КК України.
04.11.2021 ОСОБА_7 повідомлений про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Термін «обґрунтована підозра», згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_7 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами.
На думку апеляційного суду, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, суд повинен враховувати вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Суд апеляційної інстанції вважає, слідчим суддею в достатній мірі встановлено підстави для відмови в обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Такий запобіжний захід, на переконання апеляційного суду, є занадто суворим та таким, що не відповідає ступеню ризиків у даному кримінальному провадженні.
Тільки те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке за ступенем тяжкості належить до категорії тяжких і за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, не дає підстав для застосування до першого такого запобіжного заходу, як домашній арешт.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що з моменту повідомлення ОСОБА_7 про підозру не встановлено жодного факту його впливу на свідків, потерпілого, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином або вчинення ним інших правопорушень. Підозрюваний з'являвся для проведення слідчих дій за викликами та не ухилявся від слідства. Також щодо ОСОБА_7 застосований такий захід забезпечення, як відсторонення від займаної посади - командира 71-го маневреного центру радіоелектронної розвідки.
Крім того, апеляційний суд погоджується із доводами сторони захисту про те, що підозрюваний раніше не судимий та вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, а саме: постійне місце проживання, цивільну дружину та малолітню дитину на утриманні.
Жодних доказів неналежної поведінки підозрюваного за час досудового розслідування стороною обвинувачення не представлено.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що у даному випадку прокурором хоч і доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, проте зазначені у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку ОСОБА_7 неможливо забезпечити шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Положення ст.179 КПК України регламентують, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Оскільки протягом апеляційного розгляду провадження не було обґрунтовано наявність виняткових обставин, які дають можливість для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що забезпечити належну поведінку останнього можливо шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування до 04 березня 2022 року.
Такий запобіжний захід, на думку суду апеляційної інстанції, здатний забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.
За таких обставин, зазначені в апеляційній скарзі підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, апеляційним судом не встановлено.
Тому законних підстав для скасування ухвали слідчого судді за викладених в апеляційній скарзі доводів апеляційний суд не вбачає, а відмова в застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на думку суду апеляційної інстанції, відповідає нормам кримінального процесуального законодавства та позиції Європейського суду з прав людини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2022 щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді