11 лютого 2022 р. Справа № 520/11664/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: П'янової Я.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Пенсійного фонду України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 09.08.21 по справі № 520/11664/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Пенсійного фонду України
про визнання бездіяльності протипрваною та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
(далі ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач 1), Пенсійного фонду України (далі - ПФУ, відповідач 2) якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення йому перерахунку пенсії з 01.04.2019, виходячи із розміру його грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 30.03.2021 №ФХ-110119 Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ХОТЦК та СП), виданої на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 по справі №520/14995/20;
- зобов'язати відповідача перерахувати йому пенсію з 01.04.2019, виходячи із розміру його грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 30.03.2021 №ФХ-110119 ХОТЦК та СП, виданої на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 по справі №520/14995/20 та зобов'язати ПФУ виплатити йому перераховану пенсію з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплачених сум.
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області на його користь сплачений судовий збір.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019, виходячи із розміру його грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 30.03.2021 №ФХ-110119 Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, виданої на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 по справі №520/14995/20.
Зобов'язано ГУ ПФУ Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019, виходячи із розміру його грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 30.03.2021 №ФХ-110119 ХОТЦК та СП, виданої на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 по справі №520/14995/20 та зобов'язано ПФУ виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 908,00 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ПФУ подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосування норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач 2, зазначив, що суд першої інстанції виніс рішення, яке не може бути реалізоване ПФУ через відсутність механізму його виконання. Крім того, апелянт зазначив, що позивачем пропущено строку звернення до суду позовом, що є підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
23.10.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження у справі №520/11664/21.
15.11.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
15.11.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Харківський області повернуто, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 про залишення без руху, через несплату судового збору.
Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , проходив службу в Збройних Силах з 05.08.1983 по 07.11.2003.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262) йому призначено пенсію за вислугою років з 08.11.2003 у розмірі 50% грошового забезпечення.
З 01.01.2018 пенсію позивача перераховано відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі постанова №103), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" на підставі довідки, виданої уповноваженим органом.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18 (набрало законної сили 05.03.2019) визнано протиправними та скасовано п.п. 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103.
Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, після дати набрання зазначеним рішенням суду законної сили Урядом України не приймалося.
На підставі рішення від 27.11.2020 Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/14995/2020 ХОТЦК та СП листом від 01.04.2021 №ФХ-110119/211 було надано до ГУ ПФУ в Харківській області довідку від 30.03.2021 №ФХ-110119 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 для перерахунку та виплати з 01.04.2019 пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення зазначеного у довідці та вказано прохання повідомити ОСОБА_1 про проведення або відмову в проведені перерахунку пенсії.
Вказаний лист та довідку відповідач отримав 05.04.2021 вх. №3883, однак перерахунок пенсії ОСОБА_1 не здійснив та не повідомив про це позивача.
Задовольняючи позовні вимоги, в частині зобов'язання ПФУ виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплачених сум, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпунктів 7, 8 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №41/26486, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (ст.58 та п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280 (далі - Положення №280)).
Пенсійний фонд України згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення № 280 забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, а відповідно до підпункту 6 пункту 4 цього Положення - організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо, зокрема, здійснення контролю за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством.
Пунктом 10 Порядку казначейського обслуговування коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2017 №312, передбачено, що асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, і кошти Пенсійного фонду України, що надходять на видатковий рахунок, ПФУ розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, а також видатків головним управлінням Пенсійного фонду України згідно з потребою на виплату допомоги на поховання, відрахувань з пенсії тощо.
Під бюджетним фінансуванням розуміють сукупність грошових відносин, пов'язаних із розподілом і використанням коштів централізованого грошового фонду держави, які реалізуються безоплатно і безповоротно шляхом надання бюджетних коштів юридичним та фізичним особам для проведення заходів, передбачених бюджетом.
Спеціальних підрозділів, які безпосередньо виплачують пенсію одержувачам, в ПФУ не створено. Повноважень формувати виплатні документи (списки на виплату пенсій, відомості тощо) шляхом включення до них нарахованих конкретним одержувачам сум пенсії та підписувати їх Пенсійний фонд не має.
З наведеного слідує, що поняття фінансування виплати пенсії та виплата пенсії є принципово різними поняттями, які передбачають проведення відмінних між собою адміністративних процедур, а тому не можуть бути ототожнені. При цьому, у суду відсутні обґрунтовані підстави вважати, що ПФУ не буде виконано обов'язок з фінансування виплати пенсії позивача, права позивача у вказаній частині не порушені, з огляду на що відсутні правові підстави для додаткового зобов'язання апелянта здійснювати таке фінансування.
Положення законодавства, якими функції з виплати пенсії покладено на головні управління Фонду, є чинними. Головні управління Фонду не ліквідовані і в стані припинення не перебувають. Будь-яких нормативно-правових актів щодо покладення на ПФУ функцій з виплати пенсій не приймалось.
Отже, фактичного (компетенційного) адміністративного правонаступництва не відбулося, оскільки відсутні врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції.
З аналізу наведених норм вбачається, що обов'язок щодо здійснення виплати пенсії покладається на пенсійний орган, в якому пенсіонер перебуває на обліку, яким в даному випадку є ГУ ПФУ в Харківській області.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо безпідставності покладення на ПФУ обов'язок здійснити фінансування виплати позивачу перерахованої пенсії.
Що стосується доводів відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, то такі є безпідставними, оскільки перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 не проведений з вини державного органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, а відтак, в силу вимог частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Також, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, оскільки обставини у справі, яка переглядається апеляційним судом, не є тотожними обставинам, за яких Верховний Суд ухвалив постанову у справі №510/1286/16-а, спірні правовідносини в якій врегульовані нормами Закону України від 16.12.1993 за № 3723-ХІІ «Про державну службу».
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України”) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України”(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про зобов'язання Пенсійного фонду України здійснити фінансування виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 по справі №520/11664/21 - скасувати в частині зобов'язання Пенсійного фонду України виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалити постанову, якою в цій частині відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 по справі №520/11664/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді Я.В. П'янова О.А. Спаскін