02 лютого 2022 р.Справа № 440/3584/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної міграційної служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Канигіна Т.С., м. Полтава, по справі № 440/3584/21
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, Державної міграційної служби України,
про скасування рішень, -
09.04.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким (з урахуванням уточнень) (а.с.54-63, 162-165) просить:
- скасувати рішення першого заступника голови Державної міграційної служби України про відмову у продовженні строку перебування на території України від 05.03.2021 року;
- скасувати повідомлення Управління державної міграційної служби України в Полтавської області про відмову у продовженні строку перебування на території України за результатами розгляду заяви від 05.03.2021 року, яким зобов'язано ОСОБА_1 виїхати з України до 14.04.2021 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування рішень задоволено, а саме:
- скасовано рішення першого заступника голови Державної міграційної служби України про відмову у продовженні строку перебування на території України від 05.03.2021 року;
- скасовано повідомлення начальника Полтавського РВ УДМС України в Полтавській області про відмову в продовженні строку перебування на території України за результатами розгляду заяви від 05.03.2021 року, яким зобов'язано ОСОБА_1 виїхати з України до 14.04.2021 року.
Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 908,00 грн.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Державною міграційною службою України подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає його ухваленим з неповним з'ясуванням обставин, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.02.2021 року до Полтавського РВ УДМС України в Полтавській області звернувся громадянин республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про продовження строку перебування на території України (а.с.87).
17.02.2021 року листом № 5336-471/5336-21 Полтавським РВ УДМС України в Полтавській області вищезазначена заява позивача та відповідні матеріали надіслані до УДМС України в Полтавській області для подальшого розгляду (а.с.86).
Керуючись п. 9 Порядку розгляду заяв іноземців та осіб без громадянства про продовження строку перебування на території України, затвердженого наказом МВС України від 25.04.2012 року № 363, УДМС України в Полтавській області здійснено перевірку позивача за базою даних Реєстру - Єдиний реєстр боржників. Під час перевірки встановлено, що в Полтавському районному відділі ДВС наявні виконавчі провадження № 56915653, № 62495641, № 56755394 щодо зазначеної особи. УДМС України в Полтавській області надіслано лист до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми), у якому зазначено про необхідність отримання відомостей щодо стану виконання виконавчих проваджень щодо громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 (а.с.129).
19.02.2021 року у відповідь на зазначений лист, Полтавським районним відділом державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) повідомлено, що на виконанні у відділі стосовно ОСОБА_1 перебувають виконавчі провадження, а саме: № 56755394 з примусового виконання виконавчого листа № 545/194/14-ц від 21.03.2014 року, виданого Полтавським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 12.251,44 грн; № 56915653 з примусового виконання постанови НК 759210 від 03.06.2013 року, виданої Управлінням патрульної поліції м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 850,00 грн; № 62495641 з примусового виконання постанови ДПО18 № 959266 від 29.09.2020 року, виданої Управлінням патрульної поліції у Полтавській області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 850,00 грн; № 52611948 з примусового виконання виконавчого листа № 2-631 від 03.12.2008 ркоу, виданого Полтавським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 55.930,78 грн. Додатково повідомлено, що станом на 19.02.2021 року заборгованість у виконавчих провадженнях позивачем не погашена (а.с.130).
З огляду на зазначене, 05.03.2021 року заступником голови Державної міграційної служби України прийнято рішення «Про розгляд заяви щодо продовження строку перебування на території України», відповідно до якого ОСОБА_1 відмовлено у продовженні строку перебування на території України відповідно до п.п. 5 п. 10 Порядку продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 року № 150 (а.с.140).
16.03.2021 року Управлінням державної міграційної служби в Полтавській області винесено повідомлення № 5336-787/5336-21 про відмову в продовженні строку перебування на території України, відповідно до якого, у задоволенні заяві ОСОБА_1 від 05.03.2021 року про продовження строку перебування на території України відмовлено та зобов'язано останнього виїхати з України до 14.04.2021 року (а.с.142).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що на час розгляду справи, виявлені відповідачами порушення усунуті позивачем, виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 не перебувають на виконанні у відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) та завершені.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши оскаржувані рішення на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України приходить до висновку про їх протиправність, виходячи з наступного
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VI (далі - Закон № 3773-VI).
Пунктом 6 ч. 1 ст 1 Закону № 3773-VI визначено, що іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону № 3773-VI визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку.
Вимогами ст. 3 Закону № 3773-VI передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини.
Згідно з ч. 16 ст. 4 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 3773-VI строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Порядок продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначено ст. 17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Так, іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування (за наявності законних підстав).
Документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України.
У продовженні строку перебування іноземцю або особі без громадянства може бути відмовлено в разі відсутності для цього підстав та достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних із перебуванням іноземця або особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони.
Продовження строку перебування на території України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедуру продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначає Порядок продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 року № 150 (далі - Порядок № 150).
У відповідності до п. 7 Порядку № 150 рішення про продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України понад встановлені цим Порядком строки приймається керівником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником у разі подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України та наявності підстав, які не дають змоги виїхати з України, відповідно до статті 22 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також Головою ДМС або його заступником в інших випадках за умови подання підтверджувальних документів.
Згідно п. 8 Порядку № 150 заяви про продовження строку перебування на території України подаються іноземцями та особами без громадянства і приймаючою стороною не раніше ніж за десять та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення такого строку до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання. Зразок заяви та порядок її розгляду затверджуються МВС.
Так, на виконання вказаного пункту Порядку № 150, Наказом МВС України від 25.04.2021 року № 363 затверджено Порядок розгляду заяв іноземців та осіб без громадянства про продовження строку перебування на території України, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2012 року за № 778/21091 (далі - Порядок № 363).
Відповідно до п. 3 Порядку № 363 заява про продовження строку перебування на території України подається іноземцем та особою без громадянства і приймаючою їх стороною не раніше ніж за десять та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення строку перебування, визначеного пунктом 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150.
Підпунктом 4.1. п. 4 Порядку № 363 визначено, що рішення щодо продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства приймають голова (або його заступники) Державної міграційної служби України - стосовно всіх іноземців та осіб без громадянства незалежно від установленого режиму взаємних поїздок громадян, строку перебування в України, мети поїздки та місця їх проживання в Україні.
Відповідно до п. 8 Порядку № 363 працівник територіального органу чи підрозділу ДМС при надходженні заяви про продовження строку перебування на території України вивчає обґрунтованість наведених підстав стосовно необхідності продовження строку перебування, перевіряє дійсність поданих документів, своєчасність їх подання, наявність відміток про реєстрацію (відмітки органів охорони державного кордону «В'їзд» («Виїзд») або документа, що підтверджує законність перебування іноземця, особи без громадянства в Україні) чи продовження строку перебування, звіряє відомості про іноземців чи осіб без громадянства, указані в їх паспортних документах, з даними, що містяться в цих зверненнях, з'ясовує законність перебування іноземців та осіб без громадянства в державі та відсутність відомостей, що перешкоджають подальшому перебуванню цих осіб в Україні та завіряє копії прийнятих документів своїм підписом.
Згідно із п. 9 Порядку № 363 перевірка відомостей, що перешкоджають подальшому перебуванню іноземців чи осіб без громадянства в Україні здійснюється: за обліками бази даних «АРМОР» з метою виявлення осіб, які під час перебування в Україні скоїли порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства чи не виконали рішення суду чи органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення; за обліками відповідних територіальних органів та підрозділів ДМС за територією адміністративного обслуговування з метою виявлення осіб, що мають зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами.
Про результати перевірки робиться відмітка на заяві про продовження строку перебування на території України іноземців та осіб без громадянства із зазначенням посадових осіб, які здійснювали перевірку, та дати перевірки (абз. 1 п. 10 Порядку № 363).
Абзацом 2 п. 10 Порядку № 363 передбачено, що у разі прийняття рішення за заявою про продовження строку перебування на території України належить до компетенції голови (або його заступників) ДМС, прийняті документи (крім паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства) невідкладно (не пізніше наступного робочого дня після дати подачі заяви) надсилаються до ДМС із супровідним листом за підписом начальника (або його заступника) територіального органу чи підрозділу ДМС.
Про прийняте рішення у заяві про продовження строку перебування на території України робиться відмітка про продовження строку перебування із зазначенням терміну, на який вирішено продовжити строк перебування, або причин відмови (абз. 1 п. 11 Порядку № 363).
Відповідно до п. 11 Порядку № 363, про прийняте рішення у заяві про продовження строку перебування на території України робиться відмітка про продовження строку перебування із зазначенням терміну, на який вирішено продовжити строк перебування, або причини відмови.
Відмова оформляється у вигляді повідомлення про відмову в продовженні строку перебування на території України (додаток 5) у двох примірниках: перший вручається під підпис іноземцю чи особі без громадянства або приймаючій його стороні, другий додається до матеріалів звернення. При цьому іноземцеві чи особі без громадянства надається строк для виїзду з України.
Водночас, згідно із п.п. 5 п. 10 Порядку № 150, рішення про відмову в продовженні строку перебування іноземця та особи без громадянства на території України приймається в разі, коли виявлено факти невиконання іноземцем та особою без громадянства рішення суду чи органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну.
Отже, відмова в продовженні строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України оформлюється виключно у вигляді повідомлення про відмову в продовженні строку перебування на території України (додаток 5) з відміткою про таке рішення у заяві про продовження строку перебування на території України при встановленні певних фактів, а саме: невиконання іноземцем та особою без громадянства рішення суду чи органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення або при наявності інших майнових зобов'язань перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну.
Матеріалами справи установлено, що 17.02.2021 року до Полтавського РВ УДМС України в Полтавській області звернувся громадянин республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про продовження строку перебування на території України. В обґрунтування підстави для подальшого перебування в Україні зазначено: інше (має намір та правові підстави подати документи на оформлення дозволу на імміграцію в Україну).
Заступником голови ДМС України прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви про продовження строку перебування на території України з огляду на інформацію Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми), за змістом якої, на виконанні в Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) перебували виконавчі провадження, а саме: № 56755394 з примусового виконання виконавчого листа № 545/194/14-ц від 21.03.2014 року, виданого Полтавським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 12.251,44 грн; № 56915653 з примусового виконання постанови НК 759210 від 03.06.2013 року, виданої Управлінням патрульної поліції м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 850,00 грн; № 62495641 з примусового виконання постанови ДПО18 № 959266 від 29.09.2020 року, виданої Управлінням патрульної поліції у Полтавській області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 850,00 грн; № 52611948 з примусового виконання виконавчого листа № 2-631 від 03.12.2008 року, виданого Полтавським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 55.930,78 грн, яка станом на 19.02.2021 року заборгованість у виконавчих провадженнях позивачем не погашена (а.с.130).
За фактом винесення рішення першим заступником голови Державної міграційної служби України про відмову у продовженні строку перебування на території України від 05.03.2021 року (а.с.235-236), начальником Полтавського РВ УДМС України в Полтавській області видано повідомлення про відмову в продовженні строку перебування на території України за результатами розгляду заяви від 05.03.2021 року, яким зобов'язано ОСОБА_1 виїхати з України до 14.04.2021 року (а.с.142).
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 18.02.2021 року стан виконавчого провадження № 56915653 - «завершено», стан виконавчого провадження № 62495641 - «завершено» (а.с.132).
З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення від 05.03.2021 року про відмову громадянину Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ДМС України належним чином не перевірено вказану інформацію, що виконавчі провадження станом на 18.02.2021 року № 56915653 та № 62495641 мали стан «завершено» згідно відомостей відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Крім того, матеріалами справи встановлено, що державним виконавцем Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бараном С.В. прийняті постанови від 06.04.2021 року про закінчення виконавчих проваджень № 52611948, № 56755394 (а.с.13, 17).
Отже, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення прийняте без врахування обставин, що мають значення для прийняття рішення та погоджується із висновком суду першої інстанції, що на час прийняття рішення судом першої інстанції були відсутні, зазначені в оскаржуваному рішенні, підстави для відмови ОСОБА_1 у продовженні строку перебування на території України
Також, колегія суддів зазначає, що з системного аналізу п. 11 Порядку № 363 випливає, що відмова в продовженні строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України оформлюється у вигляді повідомлення про відмову в продовженні строку перебування на території України (додаток 5) з відміткою про таке рішення у заяві про продовження строку перебування на території України.
Заступником голови ДМС України про прийняте рішення про відмову ОСОБА_1 у продовженні строку перебування на території України в його заяві від 17.02.2021 року зроблена відмітка.
При цьому, прийняте заступником голови ДМС України рішення про відмову у продовженні строку перебування на території України оформлено у вигляді повідомлення Управлінням державної міграційної служби в Полтавській області 16.03.2021 року за № 5336-787/5336-21, яке таке рішення не приймало.
Враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач діяв не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, колегія суддів приходить до висновку, що прийняте ДМС України оскаржуване рішення від 05.03.2021 року підлягає скасуванню.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про станом на час розгляду справи, виявлені відповідачами порушення усунуті, а виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 не перебувають на виконанні у відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) та завершені, а тому повідомлення Полтавського РВ УДМС України в Полтавській області про відмову в продовженні строку перебування на території України за результатами розгляду заяви від 05.03.2021 року, яким зобов'язано ОСОБА_1 виїхати з України до 14.04.2021 року підлягає скасуванню.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Враховуючи встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з загальним висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 за фактом порушення суб'єктом владних повноважень його прав.
Інші доводи сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Державної міграційної служби України залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 по справі № 440/3584/21 змінити з підстав та мотивів його прийняття.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва З.О. Кононенко
Повний текст постанови складено 11.02.2022 року