02 лютого 2022 р.Справа № 520/15716/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Мар'єнко Л.М., м. Харків по справі № 520/15716/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано неправомірним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №5098 від 08 жовтня 2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VІІ. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 жовтня 2020 року у справі № 5098 із зарахуванням до стажу (вислуги років) періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 25.12.2014 по 13.04.2017 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, а також із зарахуванням до часу роботи на посадах прокурорів часу роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистом, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; на посадах офіцерського складу Збройних Сил України та на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою, а також військову службу. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, на підставі ст.86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VІІ, починаючи з 06.10.2020 та виходячи з розміру 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати без обмеження граничного розміру. Судове рішення набрало законної сили 22.02.2021.
До Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 щодо виконання рішення суду від 22.12.2020 року по справі №520/15716/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій ОСОБА_1 просив суд, з урахуванням уточнень:
- визнати протиправним рішення структурного підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - Київського об'єднаного управління ПФУ м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов. 2,м. Харків, 61022) №204750007690 від 31.03.2021 вчиненого суб'єктом владних повноважень на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №520/15716/2020 щодо призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), пенсії за вислугою років, на підставі ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, починаючи з 06.10.2020 з урахуванням статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, яка не регулює порядок призначення пенсії за вислугу років, із застосуванням коефіцієнту стажу 0,16583;
- визнати протиправними дії, вчинені суб'єктом владних повноважень-відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №520/15716/2020 щодо призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), пенсії за вислугою років з урахуванням індивідуальних даних про застраховану особу за весь період роботи (служби) починаючи з 01 липня 2000 року;
- визнати протиправними дії, вчинені суб'єктом владних повноважень-відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов. 2, м. Харків, 61022) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №520/15716/2020 щодо призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), пенсії за вислугою років без врахування даних довідки Офісу Генерального прокурора про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №21- 152зп від 25 лютого 2021 року;
- визнати протиправними дії (бездіяльність), вчинені суб'єктом владних повноважень-відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №520/15716/2020 щодо призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), пенсії за вислугою років в частині неврахування стажу роботи встановленого рішенням суду, що складає 26 років 01 місяць 02 дні, з яких 16 років 4 місяці 27 днів - в органах прокуратури на посадах прокурора та на посадах, які відповідно до частини шостої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» зараховуються до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, а також 4 роки 6 місяців 10 днів пільгова вислуга відповідно до ч.3 постанови КМУ № 393 від 17.07.1992, що дає право на пенсію за вислугу років (згідно ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII);
- визнати протиправними бездіяльність, вчинену суб'єктом владних повноважень-відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №520/15716/2020 щодо не призначення та не виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), пенсії за вислугою років за минулі періоди, починаючи з 06.10.2020;
- визнати протиправними дії, вчинені суб'єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року по справі №520/15716/2020 щодо встановлення обмеження максимального розміру пенсії при призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), пенсії за вислугою років;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) подати звіт про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №520/15716/2020.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року заяву ОСОБА_1 в порядку ст. ст. 382, 383 КАС України щодо виконання рішення суду від 22.12.2020 року по справі №520/15716/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2021 апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021скасовано. Справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
16.09.2021 року від ОСОБА_1 надійшли уточнення вимог заяви щодо виконання рішення суду від 22.12.2020 року по справі №520/15716/2020, в яких позивач просив суд Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №520/15716/2020.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України щодо надання звіту на виконання рішення суду від 22.12.2020 року по справі №520/15716/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року у справі № 520/15716/2020 та задовольнити заяву в порядку 382 КАС України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що про наявність підстав для покладення обов'язку на відповідача подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року, оскільки прийняті відповідачем рішення про призначення та перерахунок пенсії не доводять виконання вищевказаного судового рішення.
Колегія суддів, перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для встановлення судового контролю, у зв'язку з чим, заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
Таким чином, процесуальні дії, визначені ст. 382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Колегією суддів встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано неправомірним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №5098 від 08 жовтня 2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 жовтня 2020 року у справі № 5098 із зарахуванням до стажу (вислуги років) періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 25.12.2014 по 13.04.2017 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, а також із зарахуванням до часу роботи на посадах прокурорів часу роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистом, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; на посадах офіцерського складу Збройних Сил України та на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою, а також військову службу.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, на підставі ст.86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VІІ, починаючи з 06.10.2020 та виходячи з розміру 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати без обмеження граничного розміру.
Колегією суддів встановлено, що на виконання вказаного судового рішення відповідачем 17.03.2021 прийнято рішення № 204750007690 про призначення пенсії за рішенням суду. Так, зі змісту протоколу про призначення слідує, що позивачу призначено пенсію з 06.10.2020 року згідно Закону України «Про прокуратуру» та розмір пенсії за віком визначено згідно ст. 27. Згідно наданих відповідачем письмових пояснень від 31.01.2022 року вх. 4601 пенсію позивачу з 06.10.2020 була обчислена згідно ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, оскільки позивач на час призначення працював. При цьому, при призначенні пенсії позивачу враховано страховий стаж - 16 років 8 місяців 2 дні (т. 2 а.с.111).
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити пенсію у відповідності до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» з розміру 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати без обмеження граничного розміру.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем призначення позивачу пенсії з 06.10.2020 у розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати без обмеження граничного розміру.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідачем не підтверджено виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року в частині повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 06 жовтня 2020 року у справі № 5098 щодо врахування до страхового стажу позивача при призначенні пенсії з 06.10.2020 періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 25.12.2014 по 13.04.2017 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, а також із зарахуванням до часу роботи на посадах прокурорів часу роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистом, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; на посадах офіцерського складу Збройних Сил України та на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою, а також військову службу.
Відповідачем на вимогу суду не надано доказів врахування періодів роботи позивача на конкретних посадах до страхового стажу при призначенні пенсії з 06.10.2020.
При цьому, відповідач в підтвердження виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 посилається на рішення про перерахунок пенсії позивача від 21.04.2021.
Колегія суддів вважає такі посилання відповідача безпідставними, оскільки згідно змісту рішення від 21.04.2021 № 204750007690 вказане рішення стосується перерахунку пенсії позивача з 20.02.2021, а не призначення пенсії позивачу з 06.10.2020, а тому не підтверджує виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року (т. 2 а.с.112).
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про не підтвердження відповідачем виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року у цій справі.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не було враховано вищевказані обставини щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року.
У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Враховуючи, що судом першої інстанції не з'ясовано обставин щодо фактичного виконання рішення суду, та, відповідно, наявності чи відсутності підстав для зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про передчасність відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 382 КАС України.
В силу ч. 1 ст. 382 КАС України зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення повноважний лише суд, який ухвалив це судове рішення.
Отже, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальних повноважень зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року по справі № 520/15716/2020.
Відповідно до ст. 320 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 по справі № 520/15716/2020 підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, поданої в порядку ст. 382 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 по справі №520/15716/2020 скасувати.
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 11.02.2022 року