08 лютого 2022 р.Справа № 520/3170/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: П'янової Я.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Мухортової Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 (головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., повний текст складено 03.08.21 року) по справі № 520/3170/21
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції №17 від 12.02.2021 в частині застосування до інспектора роти №5 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Новікова В.Ю. догани.
В обґрунтування позову зазначив, що ним не порушено службову дисципліну та належним чином виконувалися службові обов'язки, факт вчинення дисциплінарного проступку не доведений відповідачем належними доказами, службове розслідування проведено з порушенням процедури, передбаченої Дисциплінарним статутом, отже наказ від №17 від 12.02.2021 є протиправним.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 позов задоволено частково.
Скасовано наказ начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції №17 від 12.02.2021 в частині застосування до інспектора роти №5 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Новікова В.Ю. догани.
Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, просило рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не вірно надано оцінку доказам, безпідставно не взято до уваги відеоматеріал, що містяться у мережі Інтернет на сайті «Youtube» та матеріали службового розслідування, оскільки ці докази є належними та доводять порушення ОСОБА_1 службової дисципліни .
Вважає, що поведінка позивача, висвітлена в критичній публікації мережі Інтернет, демонструє діяльність патрульної поліції з негативної сторони та негативно впливає на рівень довіри населення до Національної поліції в цілому.
Натомість, на думку апелянта, суд першої інстанції оцінив докази не в сукупності, не запропонував відповідачу надати додаткові докази, зокрема, оригінали відеозаписів, а тому безпідставно задовольнив позов.
Крім того зазначає про порушення судом першої інстанції процесуального законодавства, оскільки скорочене рішення проголошено 27.07.2021, тоді як повний текст судового рішення датовано 26.07.2021, тобто до виходу судді до нарадчої кімнати, що є порушенням ст. 243 КАС України.
Позивач надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ч. 4 ст.229, ч. 1 ст.308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходить службу в органах поліції, з 02.12.2019 обіймає посаду інспектора роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, що підтверджується наказом від 02.12.2019 № 941 о/с (а.с. 65).
Наказом начальника УПП в Харківській області від 30.11.2020 № 490, на підставі доповідної записки від т.в.о. заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області Ярослава Диняка про можливі прояви порушення службової дисципліни з боку працівників УПП в Харківській області, призначено службове розслідування. (а.с. 67).
В доповідній записці зазначено, що під час моніторингу мережі Інтернет, з метою виявлення можливих порушень службової дисципліни з боку працівників УПП в Харківській області, виявлено публікацію від 26.10.2020 під назвою «Люся патрульної поліції Харькова Терещенко», з відеозапису якого вбачаються ознаки можливого порушення службової дисципліни з боку, зокрема, інспектора роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що виразились у можливому недодержанні вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та у не реагуванні на можливі адміністративні порушення під час подій 24.11.2020.
Під час службового розслідування відповідачем опитано позивача, поліцейського роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області ОСОБА_2 , командира роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області ОСОБА_3 , досліджено відеозаписи з мережі Інтернет та портативного відеореєстратора, доповідну записку від 30.11.2020, службову характеристику позивача, за наслідком якого складено висновок від 28.01.2021(а.с. 69-83).
Службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до дислокації сил та засобів роти №5 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП станом на 23.11.2020 у нічну зміну з 20:00 23.11.2020 до 08:00 24.11.2020 у складі екіпажу №5005 на службовому автомобілі TOYOTA PRIUS, державний номерний знак НОМЕР_1 на синьому фону несли службу поліцейський роти №5 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП рядовий поліції ОСОБА_2 та інспектор роти №5 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 .
Відповідно до пояснень рядового поліції ОСОБА_2 встановлено, що 24.11.2020 близько 06:00 год. під час несення служби у складі екіпажу №5005 спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_1 по вулиці Академіка Павлова в місті Харкові було зупинено автомобіль AUDI А6 іноземної реєстрації, який рухався у лівому ряду з дуже низькою швидкістю. У зв'язку із тим, що на території міста Харкова відбувається велика кількість резонансних дорожньо-транспортних пригод за участю транспортних засобів іноземної реєстрації, було прийнято рішення про зупинення на підставі пункту 3 частини першої статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" вказаного автомобілю, після чого водію було неоднарозово пояснено причину зупинки та роз'яснено положення підпунктів "а", "б", "ґ" пункту 2.1 та пункту 2.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил дорожнього руху" від 10.10.2001 №1306, статті 16 Закону України "Про дорожній рух", запропоновано пред'явити необхідні документи. Водій почав вести себе неадекватно, зачинився в транспортному засобі та почав кричати про те, що такі дії працівників поліції є незаконними, при цьому, не бажаючи продовжувати спілкування. В ході подальших спроб встановити контакт із водієм, останній почав дзвонити невідомим, з проханням приїхати на місце події. Через деякий час на місце приїхали невідомі громадяни, представились друзями водія, почали кричати про незаконність дій поліції, вести себе зухвало, провокувати рядового поліції ОСОБА_2 та лейтенанта поліції ОСОБА_1 , відволікати працівників поліції від несення служби та виконання службових обов'язків.
Крім того, як встановлено службовим розслідуванням, внаслідок вищевказаних обставин, в мережі інтернет було розміщено відеоролік під назвою "Люся патрульної поліції ОСОБА_4 " за посиланням: «https://www.youtube.com/watch?=4rF8x1dYGqs».
Дисциплінарною комісією отримано та досліджено відеофайли з портативного службового відеореєстратора, що були у розпорядженні рядового поліції ОСОБА_2 та лейтенанта поліції ОСОБА_1 та встановлено, що відеофіксація обставин подій здійснювалась позивачем не в повній мірі, а саме відеозапис проводився 24.11.2021 в період часу з 06:13:07 по 06:13:56 та з 06:34:19 по 06:35:33.
Відповідно до роздавальної відомості відеореєстраторів та рацій №8175 на нічну зміну з 23.11.2020 по 24.11.2020 ОСОБА_1 отримав портативний відеореєстратор №02129.
За результатами службового розслідування комісія встановила, що 24.11.2020 близько 06.00 год., лейтенант поліції ОСОБА_1 під час несення служби у складі екіпажу № 5005 після зупинки автомобілю Audi A6 та в ході спілкування з громадянами, які прибули на місце події, поводився нестримано та неввічливо, не контролював свою поведінку, почуття та емоції, дозволив особистим симпатіям та антипатіям неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на службову поведінку, не дотримувався норм ділового мовлення, не виконав вимоги щодо представлення та не пред'явив службове посвідчення, не забезпечив повну відеофіксацію події та в сукупності вчинив дії, які могли підірвати авторитет Національної поліції України та, зокрема, призвели до висвітлення в мережі Інтернет критичної публікації, яка висвітлює відповідні процеси та діяльність в даному державному органі з негативної сторони, як органу, який неспроможний забезпечити виконання завдань поліції, що у свою чергу може негативно вплинути на рівень довіри населення до поліції. (а.с.84-95)
Відповідно до п.2 наказу від 12.02.2021 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у недотриманні вимог пп. 1,6,7,8,10 п. 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 22.11.2018 № 5217, абз. 2,3,7,8,10 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1,2 частин 1, 3 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозпису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, пунктів 1, 3, 6, 7 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту, та в сукупності дій, які могли підірвати авторитет Національної поліції України та, зокрема, призвели до висвітлення в мережі Інтернет критичної публікації, яка висвітлює відповідні процеси та діяльність в даному державному органі з негативної сторони, як органу, який неспроможний забезпечити виконання завдань поліції, що у свою чергу може негативно вплинути на рівень довіри населення до поліції до інспектора роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с. 98-100).
Не погодившись з наказом відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено вчинення ОСОБА_1 протиправних, винних діянь 24.11.2020, які за своїм характером могли підірвати авторитет Національної поліції України, а порушення ним вимог Інструкції № 1026 в частині вимикання портативного відеореєстратора є не співмірним з обраним заходом дисциплінарної стягнення, що свідчить про наявність підстав для скасування спірного наказу.
Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовані Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII),Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила № 1179), Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозпису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 (далі - Інструкція № 1026), Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі Порядок №893).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Основні обов'язки поліцейського визначені статтею 18 Закону №580-VIII.
Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно ч.ч.1,2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Положеннями частини 1 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно п.2 ч.3 ст. 20 Закону № 580-VIII поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів.
Абзацами 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини. ( пункти 1, 3, 6, 7 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту )
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком згідно статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Змістовний аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає змогу зробити висновок, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності, бездоганному та неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, та належному виконанні обов'язків поліцейського, визначених законом. Водночас порушення поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення.
Апеляційний суд зазначає, що для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення необхідно встановити факт вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарний проступок полягає у конкретних діях чи бездіяльності, які вчинені поліцейським протиправно та умисно, в тому числі невиконання поліцейським конкретних службових обов'язків, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також вчинення дій, які підривають авторитет поліції.
Водночас, для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, факт вчинення ним дисциплінарного проступку повинен бути встановлений у передбаченому законодавством порядку.
Відповідно до частини 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Частинами 1, 2 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Згідно з ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення визначається Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок №893).
Пунктом 2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з п. 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Судом встановлено, що однією з підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани було неналежне виконання службових обов'язків, недотримання норм професійної етики при спілкуванні.
В підтвердження факту неналежного виконання службових обов'язків відповідач посилався на відеоматеріали з мережі Інтернет, виявлений на сайті "YouTube" під назвою: "Люся патрульної поліції ОСОБА_4 " за посиланням: «https://www.youtube.com/watch?=4rF8x1dYGqs»
Суд першої інстанції не взяв до уваги зазначений доказ, визнав його не допустимим, посилаючись на те, що відеозапис, виявлений на сайті "YouTube" складається з візуально помічених змонтованих елементів різних відеозаписів в суцільний епізод, зібраний з різних ситуацій, складених в одну, що також підтверджується висловлюваннями особи, яка здійснює відеозапис, а тому без дослідження його оригіналів вказаний доказ не мав бути прийнятий до уваги відповідачем.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що запис спілкування з поліцейськими проводився не безперервно, складається із змонтованих елементів різних відеозаписів в суцільний епізод. Вказані доводи суду відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.
Також колегія суддів зазначає, що відеозапис містить провокаційні та образливі вислови, з ненормативною лексикою на адресу працівників поліції зі сторони особи, що перебуває в автомобілі, а також містить спілкування, зокрема, ОСОБА_1 з водієм автомобіля під час якого позивач у ввічливій формі роз'яснює підстави зупинки автомобіля. Також відеозапис чітко фіксує нагрудний знак позивача.
Отже доводи відповідача, що ОСОБА_1 поводився нестримано та неввічливо, не контролював свою поведінку, почуття та емоції, дозволив особистим симпатіям та антипатіям неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на службову поведінку, не дотримувався норм ділового мовлення є не доведеними.
Як вбачається з висновку службового розслідування, комісією взято до уваги лише відеоматеріал з мережі інтернет.
Колегія суддів зазначає, що з відеозапису вбачається, що в цей проміжок часу поблизу зупиненого автомобіля перебувають інші особи, про що також зазначено у висновку службового розслідування.
Натомість, відповідачем під час службового розслідування, не встановлено особу водія та сторонніх осіб, не опитано їх в якості свідків щодо дій позивача під час виконання службових обов'язків, як і не вжито заходів для отримання повного відеоматеріалу та його оригіналу, що суперечить вимогам п. 7 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України.
Отримані під час службового розслідування, дисциплінарною комісією письмові пояснення ОСОБА_2 , який ніс чергування разом з ОСОБА_1 та командира роти № 5 батальйону № 3 УПП в Харківській області ОСОБА_3 також не підтверджують порушення позивачем службової дисципліни в частині порушення правил етики.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки висновки службового розслідування зроблені лише на підставі відеоматеріалу, що розміщений в мережі Інтернет, без з'ясування його повноти та достовірності, а жодних інших належних, допустимих та достовірних доказів, в підтвердження порушення ОСОБА_1 вимог пп. 1,6,7,8,10 п. 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 22.11.2018 № 5217, абз. 2,3,7,8,10 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1,2 частин 1, 3 ст. 18 Закону № 580-VIII, виконавцями службового розслідування не досліджено та на огляд ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надано, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про недоведеність факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.03.2020 по справі № 360/3545/18, яка враховується судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно визнав відеозапис з мережі Інтернет неналежним та недопустимим доказом з огляду на відсутність його оригіналу та при цьому не витребував зазначені докази у сторін, колегія суддів оцінює критично, оскільки відповідачем не надано до суду апеляційної інстанції оригіналу запису, як і не зазначено причин не можливості його отримання самостійно, без втручання суду.
Крім того, оригінал відеозапису також не досліджувався дисциплінарною комісією під час прийняття рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Щодо порушення позивачем пункту 5 розділу ІІ Інструкції №1026, а саме не здійснення під час несення служби безперервної відеофіксації на портативний відеорегістратор, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 розділу II Інструкції № 1026 з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції поліцейський зобов'язаний включити портативний відеореєстратор та вести безперервну відео зйомку ним до завершення виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання. У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції (п. 6 Розділу ІІ Інструкції № 1026).
Таким чином, перед заступанням на службу поліцейські зобов'язані отримувати портативні відео реєстратори та з моменту початку виконання службових обов'язків й до їх закінченні вести безперервну відеозйомку.
Разом з тим, п.п. 1 та 2 Розділу VІІ Інструкції № 1026 визначено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються, зокрема, самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу, а також примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
Згідно з пунктом 2 розділу VII вказаної Інструкції поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
Судовим розглядом встановлено, визнається позивачем, та підтверджується матеріалами службового розслідування, відеозаписами з відеореєстратора, що в нічну зміну з 23.11.2020 на 24.11.2020 ОСОБА_1 , під час несення служби, не здійснював безперервну відеофіксацію на портативний відеореєстратор, що є порушенням вимог п.5 розділу ІІ Інструкції № 1026.
Доказів повідомлення ОСОБА_1 керівництва УПП в Харківській області про несправність чи перебування у неналежному стані портативного відео регістратора, матеріали справи не містять та не надавались позивачем ні під час службової перевірки, ні під час розгляду справи у суді.
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції факт порушення позивачем вимог п.5 розділу ІІ Інструкції № 1026, шляхом самостійного вимикання портативного відеореєстратора є доведеним та підтверджений належними доказами .
Проте, надаючи оцінку дисциплінарному стягненню, застосованому до позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не враховано співмірність ступеню тяжкості вчиненого позивачем проступку чи заподіяння ним шкоди його протиправною поведінкою, наслідками такої поведінки; вчинений проступок позивача не відповідає застосованому до нього стягненню у вигляді догани.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
З матеріалів службового розслідування вбачається, що позивач позитивно характеризується, не має дисциплінарних стягнень, отже, застосований вид стягнення, є неспівмірним з вчиненим позивачем порушенням.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що п.2 наказу УПП в Харківській області від 12.02.2021 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПП в Харківській області» в частині застосування до інспектора роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 догани є неправомірним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують.
Щодо доводів скаржника про порушення судом першої інстанції ст. 243 КАС України, а саме прийняття судового рішення до виходу до нарадчої кімнати, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частин 1,2 ст. 243 КАС України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Згідно протоколу судового засідання вбачається, що 26.07.2021 суддя видалився до нарадчої кімнати для прийняття судового рішення та 27.07.2021 оголосив скорочене рішення датоване 27.07.2021, проте повний текст судового рішення датований 26.07.2021 (а.с. 144-145, 148).
Колегія суддів, враховуючи протоколи судового засідання, дійшла висновку, що рішення суду було оголошено та прийнято судом 27.07.2021, проте зазначення в повному тексті рішення дати 26.07.2021. може свідчити про наявну технічну описку, яка за заявою сторін або за ініціативою суду може бути виправлена.
Отже, доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 по справі № 520/3170/21 в частині задоволення позову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Я.В. П'янова Л.В. Любчич
Повний текст постанови складено 11.02.2022 року