25 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/1172/21 пров. № А/857/20273/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Петрунів В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинення певних дій, -
суддя (судді) в суді першої інстанції - Зозуля Д.П.,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення: 12.08.2021 року,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному Реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №2320458/3403915536 від 15 січня 2021 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 155 від 27 листопада 2020 року складеної ФОП ОСОБА_1 , №2320457/3403915536 від 15 січня 2021 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 156 від 30 листопада 2020 року складеної ФОП ОСОБА_1 , №2252230/3403915536 від 21 грудня 2020 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 157 від 30 листопада 2020 року складеної ФОП ОСОБА_1 , №2252229/3403915536 від 21 грудня 2020 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 158 від 30 листопада 2020 року складеної ФОП ОСОБА_1 ; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 155 від 27 листопада 2020 року, № 156 від 30 листопада 2020 року, № 157 від 30 листопада 2020 року, № 158 від 30 листопада 2020 року складену ФОП ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх отримання.
Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп. В задоволенні решти заяви про стягнення на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. відмовлено.
Додаткове рішення мотивоване тим, що беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, суд дійшов висновку, що 5 год роботи над підготовкою клопотання про долучення документів, є неспівмірним, необґрунтованим та непропорційним до предмету спору. Крім того, предмет спору й характер спірних правовідносин (стандартний спір, типові правовідносини), кількість учасників процесу, обставин, які підлягають з'ясуванню, докази, які підлягають оцінці, обсяг поданих процесуальних документів, не вимагають витрачати час на підготовку проекту позову у кількості 4 год 00 хв.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідачі подали апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм процесуального права, просять його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що заявлена сума понесених витрат на правову допомогу є неспівмірна зі складністю справи та обсягом виконаних робіт.
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на те, що до суду першої інстанції відповідачами не подавались жодні клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та вказує, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу від учасників вимагається надання доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена чи підлягає сплаті, у зв'язку з чим вважає, що суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву на неї в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно із ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До матеріалів справи представником позивача приєднано заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. Також представлено суду додаток № 2 до договору № 03/21 від 05.02.2021, акт виконаних робіт № 2 від 07.06.2021, копію платіжного доручення № 130 про оплату послуг адвоката за участь в судовому засіданні 07.06.2021 на суму 1500,00 грн., додаток № 3 до договору № 03/21 від 05.02.2021, акт виконаних робіт № 3 від 04.08.2021 та копію платіжного доручення № 160 від 04.08.2021 про оплату послуг адвоката за надання правової допомоги на суму 2000,00 грн. Крім того, в матеріалах справи наявний договір про надання правової (правничої) допомоги № 03/21 від 05.02.2021, додаток № 1 до договору № 03/21 від 05.02.2021, акт виконаних робіт № 1 від 17.02.2021, копію платіжного доручення № 32 про оплату послуг адвоката за надання правової допомоги згідно акту виконаних робіт № 1 від 17.02.2021 на суму 2500,00 грн.
Зі змісту додатків до договору № 1, № 2 та № 3, актів виконаних робіт № 1 від 17.02.2021, № 2 від 07.06.2021 та № 3 від 04.08.2021, адвокат Куль Ілона Василівна надала, а ФОП ОСОБА_1 прийняв надану правничу допомогу згідно наступного переліку: написання позовної заяви - 4 год 00 хв.; написання клопотання про стягнення судових витрат - 1 год 00 хв.; участь в судовому засіданні 07.06.2021 - 1 год 00 хв.; підготовка заяви про долучення документів у кількості 150 штук - 5 год 00 хв.; участь в судовому засіданні 04.08.2021 - 1 год 00 хв.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, суд дійшов висновку, що 5 год. роботи над підготовкою клопотання про долучення документів є неспівмірним, необґрунтованим та непропорційним до предмету спору. Крім того, предмет спору й характер спірних правовідносин (стандартний спір, типові правовідносини), кількість учасників процесу, обставин, які підлягають з'ясуванню, докази, які підлягають оцінці, обсяг поданих процесуальних документів, не вимагають витрачати час на підготовку проекту позову у кількості 4 год. 00 хв.
Аналізуючи викладене, беручи до уваги положення КАС України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що розмір витрат, зазначений позивачем, не є пропорційний, як і час, витрачений адвокатом на виконання відповідної роботи, а тому розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року у справі № 460/1172/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Довгополов
судді Л. Я. Гудим
В. В. Святецький
Повне судове рішення складено 31.01.2022 року