25 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/3699/20 пров. № А/857/19595/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Петрунів В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
суддя (судді) в суді першої інстанції - Сакалош В.М.,
час ухвалення рішення: 10:19:09,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення: 09.07.2021,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, яким просив
- визнати протиправним та скасувати Наказ №1227 від 07.04.2020 року Головного управління Національної поліції у Львівській області про накладення на капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП, дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати Наказ №101 о/с по особовому складу від 08.04.2020 року Головного управління Національної поліції у Львівській області про звільнення із служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП;
- поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на службі в Національній поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 , середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 8 квітня 2020 року по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Наказ №1227 від 07.04.2020 року Головного управління Національної поліції у Львівській про накладення на капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП, дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано Наказ №101 о/с по особовому складу від 08.04.2020 року Головного управління Національної поліції у Львівській області про звільнення із служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП. Поновлено ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на службі в Національній поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 8 квітня 2020 року по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП.
Ухвалою про виправлення описки від 20.07.2021 року виправлено допущену описку в наведеному рішенні шляхом викладення резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Позов задовільнити повністю. Визнати протиправним та скасувати Наказ №1227 від 07.04.2020 року Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007,м.Львів,пл.Генерала Григоренка 3, код ЄДРПОУ:40108833) про накладення на капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП, дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції. Визнати протиправним та скасувати Наказ №101 о/с по особовому складу від 08.04.2020 року Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007,м.Львів,пл.Генерала Григоренка 3, код ЄДРПОУ:40108833) про звільнення із служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП. Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на службі в Національній поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007,м.Львів,пл.Генерала Григоренка 3, код ЄДРПОУ:40108833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 8 квітня 2020 року по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на посаді капітана поліції, інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП та виплати середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.»
Рішення мотивоване тим, що відповідачем не дотримано критерію обґрунтованості, оскільки, приймаючи рішення про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, яке тягне за собою звільнення, не враховано всіх обставин, які мали бути враховані. У висновку службового розслідування не зазначено про наявність чи відсутність пом'якшуючих, обтяжуючих обставин, не надано оцінки особі позивача (попередня поведінка, ставлення до служби). Також відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували чи підтверджували правомірність висновку службового розслідування. Крім того, відповідачем не мотивовано неможливості застосування до позивача іншого, передбаченого статтею 13 Дисциплінарного статуту, виду дисциплінарного стягнення, окрім як звільнення з посади.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач Головне управління Національної поліції у Львівській області, подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 16.01.2020 близько 21:00 із залученням працівників ГУНП та Дрогобицького ВП перевірено несення служби нарядом СПРР №3 вказаного підрозділу у складі інспектора СРПП капітана поліції ОСОБА_1 та поліцейського старшого сержанта поліції ОСОБА_2 . Під час перевірки було встановлено, що шляховий лист № 19460100473 на службовий автомобіль Мітсубісі Аутлендер , д.н.з. НОМЕР_2 , з 01 по 16 січня 2020 року взагалі не заповнювався. Аналогічно це не було зроблено ОСОБА_1 перед виїздом. Під час перевірки документів водія, після виявленого порушення правил ведення дорожніх листів, ОСОБА_1 поводився зухвало, чим порушив Правила етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179. Крім того, 21.01.2020 року на ім'я начальника ГУНП у Львівській області надійшло два рапорти підполковника поліції ОСОБА_3 .
Апелянт зазначає, що оскільки у ОСОБА_1 наявне дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність та за наявності спеціального звання - капітан поліції, що є його первинним у Національній поліції України і не підлягає позбавленню, а дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади неможливо застосувати, так як займана посада позивача вважається посадою найнижчого рівня.
Звертає увагу на те, що згідно приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.04.2020 року позивача ознайомлено з витягом із наказу №101 о/с По особовому складу, у відповідності до якого ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
16.04.2020 року представник позивача ОСОБА_4 звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання висновку службового розслідування та копії Наказу №1227 від 07.04.2020 року з метою з'ясування всіх обставин, що були підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Відповідач відповіді на адвокатський запит не надав.
З висновку службового розслідування видно, що порушення службової дисципліни в діях ОСОБА_1 проявилось в порушенні абзацу 7,8,10 ч.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського та виразилось в зухвалих, зверхніх, неадекватних та агресивних діях щодо перевіряючих ГУНП у Львівській області та начальника Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області Лугового М.П.
Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією не встановлювались причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Також, як видно з висновку службового розслідування, дисциплінарною комісією не встановлювалось ступінь вини позивача, обставини, що змінюють безпідставні звинувачення, наявність майнової шкоди. Із пояснень, що містяться у висновку службового розслідування вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 заступивши на чергування, від чергового Дрогобицького ВП отримали повідомлення про виклик. Будучи зосередженими на виконанні службових обов'язків були зупинені перевіряючими. У вказаних умовах, поспішні дії позивача зі сторони могли мати ознаки підвищеного тону розмови, неповаги, зверхності, швидкої їзди на автомобілі, однак не були навмисними. За вказаних обставин явно вбачається, що в діях позивача відсутній дисциплінарний проступок, має лише формальний склад без наявності вини.
Окрім цього, дослідивши факти службової діяльності позивача за січень 2020 року вбачається, що відповідач 13.02.2020 року склав висновок службового розслідування з приводу порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Дрогобицького ВП у Львівській області за фактом, що мав місце 13 січня 2020 року за участю ОСОБА_1 .
Після цього 23.03.2020 року було складено висновок службового розслідування, у відповідності до якого дисциплінарна комісія за фактом, що мав місце 16.01.2020 року, рекомендувала та і в подальшому застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.
Тобто за порушення службової дисципліни, що мали місце 13 та 16 січня 2020 року, які в обох випадках на думку відповідача, виразились у протиправній поведінці позивача, проведено два окремих службових розслідування. З аналізу цих висновків видно, що ОСОБА_1 під час несення служби поводив себе неадекватно, агресивно, зверхньо, чим порушив Правила етичної поведінки поліцейського.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначені Законом №580-VIII, який набув чинності 07.11.2015 року (далі - Закон № 580).
У відповідності до пунктів 1, 2 ст. 18 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ст. 19 Закону № 580).
Згідно із ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст. 11 Дисциплінарного статуту).
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок).
Як встановлено пунктом 2 розділу IV Порядку поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 5 розділу IV Порядку № 893).
Пунктом 1 розділу V Порядку передбачено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно із п. 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Отже, мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника НП і його ставлення до вчиненого.
Зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу (п. 1 розділу V Порядку).
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Колегія суддів звертає увагу, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейського, які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Пунктом 5 розділу І Правил задекларовано, що поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Згідно з п. 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.
Пунктом 3 розділу 4 передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
З матеріалів справи встановлено, що фактичною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності (звільнення зі служби в поліції) стало порушення абзацу 7, 8, 10 ч. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затвердженим наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179.
При цьому, вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати саме наявності складу дисциплінарного проступку в його діяннях.
Разом з тим, висновком службового розслідування жодним чином не обґрунтовано, в чому саме проявилося порушення ОСОБА_1 службової дисципліни та вимог зазначених у наказі статей Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в чому проявилося порушення Правил етичної поведінки поліцейських.
Фактично службовим розслідуванням не доведено ні наявності самої протиправної поведінки ОСОБА_1 , ні тим більше, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними. Відсутній також висновок про те, чи підтвердилися відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Колегія суддів зазначає, що матеріалами службового розслідування не доведено наявності вчинення позивачем саме дисциплінарного проступку та не конкретизовано, в чому ж саме полягає невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що дисциплінарною комісією не виявлено та не досліджено причини і умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, а відповідно, відсутні і будь-які пропозиції щодо їх усунення. Відсутня і сама мотивація вибору виду дисциплінарного стягнення, хоча за правилами частини п'ятнадцятої статті 14 Дисциплінарного статуту, звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім та найсуворішим заходом дисциплінарного впливу, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.
Наявність обставин, встановлених в ході службового розслідування, не підтверджена належними доказами, що свідчили про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Крім цього, судом також не встановлено врахування відповідачем при обранні дисциплінарного стягнення його попередньої поведінки, важкості вчиненого ним дисциплінарного проступку, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, його ставлення до служби тощо, що є порушенням ст. 19 Дисциплінарного статуту.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №1227 від 07.04.2020 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .
Враховуючи скасування вищевказаного наказу, судом першої інстанції підставно визнано протиправним та скасовано наказ №101 о/с від 08.04.2020 щодо звільнення позивача зі служби в поліції.
Крім цього, згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду попередньої інстанції щодо розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі № 380/3699/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Довгополов
судді Л. Я. Гудим
В. В. Святецький
Повне судове рішення складено 31.01.2022 року