12 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/12502/21 пров. № А/857/21180/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Бруновської Н.В., Хобор Р.Б.,
при секретарі судового засідання: Герман О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі №140/12502/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аберт» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків (головуючий суддя першої інстанції - Димарчук Т.М., час ухвалення - у письмовому провадженні, місце ухвалення - м. Луцьк, дата складання повного тексту - 04.11.2021),-
02.11.2021 о 14 год. 45 хв. Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) звернулося до суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЕРТ» (далі ТзОВ «АБЕРТ») про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 01.11.2021
Заява обґрунтована тим, що ГУ ДПС у Волинській області видано наказ від 25.10.2021 №3060 «Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «АБЕРТ» (код ЄДРПОУ 43822192) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), яке визначене з урахуванням від'ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх періодах з січня 2021 року, з 26.10.2021, тривалістю 5 робочих днів.
З метою вручення копії наказу від 25.10.2021 №3060 та ознайомлення з направленнями на проведення позапланової документальної перевірки від 25.10.2021 № 3225 та №3226 ТзОВ «АБЕРТ» працівниками управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області було здійснено вихід на ТзОВ «АБЕРТ» (код ЄДРПОУ 43822192) за юридичною адресою підприємства: м. Луцьк, проспект Президента Грушевського буд. 30.
При виході 26.10.2021, 27.10.2021, 28.10.2021, 29.10.2021 за податковою адресою підприємства: м. Луцьк пр-т Президента Грушевського буд. 30, встановлено 6-ти поверхове приміщення із вивіскою «Укрмашпромпроект» та наявність ряду підприємств, які орендують офіси у приміщенні, при візуальному обстеженні приміщення ззовні та зсередини будь-яких ознак чи вивісок ТзОВ «АБЕРТ» (код ЄДРПОУ 43822192), які б могли свідчити про діяльність підприємства не виявлено, також в ході розмови із вахтером, останнім було сказано, що про діяльність ТОВ «АБЕРТ» їй не відомо.
Також було здійснено спробу телефонного зв'язку за номером (+38(097)-025-49-60) із директором/головним бухгалтером ТзОВ «АБЕРТ» - Пашковським Володимиром Юрійовичом згідно даних наявних в ІТС «Податкових Блок», однак відповіді не отримано, що унеможливлює повідомити посадових осіб про початок документальної позапланової перевірки ТОВ «АБЕРТ».
Таким чином, при виході 26.10.2021,27.10.2021 за юридичною адресою підприємства, працівники контролюючого органу, не мали можливості вручити копію наказу та розпочати документальну позапланову перевірку, у зв'язку із чим складено акти про неможливість проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням від 26.10.2021 № 1348/07-02/43822192 та від 27.10.2021 № 1351/07-02/43822192, від 28.10.2021 №1377/07- 02/43822192, від 29.10.2021 № 1405/07-02/43822192.
В той же час, згідно даних: системи СЕА ПДВ за період з 01.01.2021 по 30.09.2021 ТзОВ «АБЕРТ» здійснює господарську діяльність, а саме здійснило значне нарощення ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ, за рахунок відображення митних декларації по операціях імпорту транспортних засобів. Так, згідно даних СЕА ПДВ за період січень- вересень 2021 року ТзОВ «АБЕРТ», задекларовано реєстрацію митних декларацій в кількості 1467 одиниць ( сума операцій становить 33 511,42 тис. грн) від фірм - нерезидентів Company «CROSS TRADE GROUP» (Угорщина, Франція).
За результатами проведеного аналізу господарської діяльності ТзОВ «АБЕРТ» встановлено, що підприємством податковий кредит формується за рахунок декларування імпорту транспортних засобів.
Отже, в діях платника податків вбачається умисне перешкоджання здійсненню ГУ ДПС у Волинській області контрольно-перевірочних заходів відповідно до передбачених законодавством функцій податкового контролю та за наявності законних на те підстав.
01.11.2021 в 16:45 начальник ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ "АБЕРТ" (код ЄДРПОУ 43822192).
Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Заявник просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 01.11.2021.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у задоволені заяви відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, заявником подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що не погоджується з рішенням, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Доводи апелянта зводяться до того, що суд не взяв до уваги зміст акту та факт системності щодо не можливості проведення перевірки ТОВ «АБЕРТ».
Вважає, що судом не враховано ту обставину, що на адресу платника надсилались листи з повідомленням про проведення перевірки та проханням забезпечити присутність посадових осіб підприємства, які залишились без розгляду з боку платника.
Крім того, судом не взято до уваги положення абзацу четвертого пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Контролюючим органом саме у відповідності до зазначеної норми ПК України складено акт (акти від 26.10.2021, 27.10.2021, 28.10.2020, 29.10.2021 ,01.11.2021) про неможливість проведення перевірки та останній направлено платнику, згідно ст.42 ПК України.
Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції посилається лише на Методичні рекомендації №470, при цьому положення ПК відхиляє, хоча Методичні рекомендації №470 це документ для власного використання працівників контролюючого органу при проведенні перевірок, який носить суто рекомендаційний характер та не зареєстрований в Міністерстві юстиції.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Сторони в судове засідання не прибули, хоча були повідомлені про дату судового засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Частинами другою та третьою статті 129 КАС України визначено, що учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.
Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.
З врахуванням вищенаведеного, та у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ГУ ДПС у Волинській області видано наказ від 25.10.2021 №3060 «Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «АБЕРТ» (код ЄДРПОУ 43822192) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), яке визначене з урахуванням від'ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх періодах з січня 2021 року, з 26.10.2021, тривалістю 5 робочих днів.
25.10.2021 головним державним ревізорам-інспекторам Павлюк О., Зборовській А. були видані направлення на перевірку за №3225, №3226.
З актів про неможливість проведення перевірки ТзОВ «АБЕРТ» від 26.10.2021 №1348/07-02/43822192, від 27.10.2021 №1351/07-02/43822192, від 28.10.2021 №1377/07- 02/43822192, від 29.10.2021 № 1405/07-02/43822192, від 01.11.2021 №1406/07-02/43822192 вбачається, що головними державними ревізорами-інспекторами Павлюк О., Зборовською А. були здійснені виїзди за юридичною адресою платника: м. Луцьк пр-т Президента Грушевського буд. 30, проте, встановлено 6-ти поверхове приміщення із вивіскою «Укрмашпромпроект» та наявність ряду підприємств, які орендують офіси у приміщенні, при візуальному обстеженні приміщення ззовні та зсередини будь-яких ознак чи вивісок ТзОВ «АБЕРТ» (код ЄДРПОУ 43822192), які б могли свідчити про діяльність підприємства не виявлено, також в ході розмови із вахтером, останнім було сказано, що про діяльність ТОВ «Аберт» їй не відомо.
Крім цього, було здійснено спробу телефонного зв'язку за номером (+38(097) 025 49 60) із директором/головним бухгалтером ТзОВ «Аберт» - Пашковським Володимиром Юрійовичом згідно даних наявних в ІТС «Податкових Блок», однак відповіді не отримано, що унеможливлює повідомити посадових осіб про початок документальної позапланової перевірки ТОВ «АБЕРТ».
В актах про неможливість проведення перевірки, вказано, що станом на 26.10.2021 (27.10.2021, 28.10.2021, 29.10.2021, 01.11.2021) немає можливості вручити копію наказу ГУ ДПС у Волинській області №3060 від 25.10.2021 та ознайомити з направленнями на проведення документальної виїзної перевірки ТзОВ «АБЕРТ» посадових осіб підприємства або їх законних представників, про що складені дані акти, вищевказане унеможливлює розпочати проведення перевірки.
01.11.2021 в 16:40 начальник ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, згідно з яким, у зв'язку із з'ясуванням обставин, передбачених пунктом 94.2.3 статті 94 ПК України (платник податків ТзОВ «АБЕРТ» відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу), вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ТзОВ «АБЕРТ», яке надіслано відповідачу з вимогою заборони відчуження (здійснення будь-яких інших операцій) майна без попередньої згоди відповідного органу ДПС.
Суд першої інстанції у задоволенні заяви відмови з тих підстав, що заявник не надав доказів наявності обставини, передбаченої підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, для застосування адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «АБЕРТ».
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
За приписами пункту 94.5 статті 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Згідно із абзацами першим, третім пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно із частиною сьомою статті 283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.
Пунктами 1 - 3 розділу IV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за №948/30816, передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом ІІІ цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2). Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні. Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під підпис: 1) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 2) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «АБЕРТ» від 01.11.2021 прийняте на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України (платник податків ТзОВ «АБЕРТ» відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу).
Як уже встановлено судом та зазначалось вище, на підтвердження передбаченої підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України обставини, заявник надав суду копії актів про неможливість проведення перевірки ТзОВ «АБЕРТ» від 26.10.2021 №1348/07-02/43822192, від 27.10.2021 №1351/07-02/43822192, від 28.10.2021 №1377/07- 02/43822192, від 29.10.2021 № 1405/07-02/43822192, від 01.11.2021 №1406/07-02/43822192.
Згідно із абзацами першим - третім пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За приписами підпункту 1.4.5 пункту 1.4 (Організація роботи у разі неможливості проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням) Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 № 470 (далі - Методичні рекомендації № 470), у разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв'язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням) посадовими (службовими) особами органу ДПС, невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.
Підпунктом 1.4.6 пункту 1.4 (Організація роботи у разі відмови в допуску платником податків до проведення перевірки або відмови від її проведення) Методичних рекомендацій № 470 передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу ДПС до проведення перевірки або відмови від її проведення такими посадовими особами за місцем проведення перевірки невідкладно складається акт у двох примірниках, що засвідчує факт відмови, який реєструється у контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
Такий акт складається у довільній формі з обов'язковим наведенням у ньому: підстав для перевірки (документів (наказів, направлень), оформлених для її проведення); П.І.Б. посадових (службових) осіб органів ДПС, які прибули для проведення перевірки та у допуску для проведення перевірки яким було відмовлено та/або яким було відмовлено у проведенні такої перевірки; інформації щодо дотримання передбачених пунктом 77.4 статті 77 та пунктом 78.4 статті 78 Кодексу вимог щодо надіслання (вручення) наказів (та повідомлень при проведенні планових документальних перевірок) для надання права на проведення таких перевірок; інформації щодо дотримання передбачених пунктом 81.1 статті 81 Кодексу умов допуску до проведення перевірки в частині пред'явлення (вручення) під розписку відповідних документів; дати та часу відмови у допуску/відмови від проведення перевірки; П.І.Б. платника податку (посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції), які заявили про відмову у допуску до перевірки та/або відмовились від її проведення, і заявлених ними причин відмови; інформації щодо надання платником податку (посадовими (службовими) особами платника податків (його представниками або особами, які фактично проводять розрахункові операції)) письмових пояснень до складеного посадовими особами органу ДПС акта; наводяться інші обставини, що засвідчують зазначені у цьому акті факти (у разі необхідності). Зразок форми акта про відмову в допуску до проведення/відмови від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки наведено у додатку 9 до Методичних рекомендацій.
З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що адміністративний арешт майна платника податків, як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, може бути застосований на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно із абзацом першим пункту 81.2 статті 81 ПК України факт відмови має бути засвідчений відповідним актом, який складається у двох примірниках, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків, такий акт невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
Натомість у даній справі, ГУ ДПС у Волинській області надано акти про неможливість проведення перевірки, а не про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Суд першої інстанції вірно вказав, що заявник не надав суду акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що засвідчує сам факт наявності обставини відмови платника податків в допуску до проведення/відмову від проведення такої перевірки.
Апеляційний суд вважає невірними доводи апелянта про те, що ним надано акти про неможливість проведення перевірки ТзОВ «АБЕРТ», які складені відповідно до встановленої форми, оскільки такі акти ні за назвою, ні за змістом не є тими актами, наявність та необхідність яких встановлена абзацом першим пункту 81.2 статті 81 ПК України, підпунктом 1.4.6 Методичних рекомендацій №470, тобто не є актами про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Суд першої інстанції також вірно встановив, що у наданих заявником актах про неможливість проведення перевірки ТзОВ «АБЕРТ» від 26.10.2021 №1348/07-02/43822192, від 27.10.2021 № 1351/07-02/43822192, від 28.10.2021 №1377/07- 02/43822192, від 29.10.2021 № 1405/07-02/43822192, від 01.11.2021 №1406/07-02/43822192 відсутня інформація щодо дотримання передбачених пунктом 81.1 статті 81 ПК України умов допуску до проведення перевірки в частині пред'явлення (вручення) під розписку відповідних документів; інформація щодо дати та часу відмови у допуску/відмови від проведення перевірки; прізвище, ім'я, по батькові посадових осіб платника податку (його представників), які заявили про відмову у допуску до перевірки та/або відмовились від її проведення, і заявлених ними причин відмови.
Отже, адміністративний арешт майна платника податків, як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, не може бути застосований на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України у випадку складання акту про неможливість проведення перевірки.
Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заявник не довів наявність обставин, передбачених підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, для застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «АБЕРТ» згідно із рішенням від 01.11.2021, що унеможливлює підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків, у зв'язку із чим у задоволенні заяви ГУ ДПС у Волинській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків належить відмовити.
Щодо доводів апелянта про те, що товариство своїми діями фактично відмовляється від проведення перевірки, то вказані доводи апелянта спростовуються наведеними вищи положеннями абзацу першого пункту 81.2 статті 81 ПК України, п.п. 1.4.6 Методичних рекомендацій № 470 щодо складання акту про факт відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб (його представників) у допуску посадових (службових) осіб органу ДПС до проведення перевірки або відмови від її проведення такими посадовими особами за місцем проведення перевірки.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі №140/12502/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
У зв'язку із перебуванням судді Бруновської Н.В. в період з 17.01.2022 по 24.01.2022 включно у щорічній відпустці та у зв'язку із подальшим перебуванням судді Хобор Р.Б. у щорічній відпустці з 25.01.2022 по 27.01.2022 включно, повний текст постанови складено у строк встановлений ч. 3 ст. 243 КАС України, однак підписаний повним складом суду 28.01.2022.