26 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/2959/21 пров. № А/857/19714/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,
з участю секретаря судового засідання - Єршової Ю. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі № 260/2959/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій,-
суддя в 1-й інстанції - Маєцька Н.Д.,
час ухвалення рішення - 28.09.2021 року,
місце ухвалення рішення - м. Ужгород,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 921060803241 від 11 листопада 2020 року про проведення перерахунку пенсії за вислугою років у розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати та встановлення обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії та виплачувати з 01 жовтня 2020 року пенсію за вислугу років виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), згідно з довідкою Закарпатської обласної прокуратури від 27 жовтня 2020 року №21-229-вих.2020, наявної в матеріалах пенсійної справи, та без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області №921060803241 від 11 листопада 2021 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в частині зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 90 до 60 відсотків від суми заробітку, що враховується для перерахунку пенсії та встановлення її максимального розміру. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури від 27 жовтня 2020 року №21/229-вих.2020 без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи, а тому підлягає скасуванню, покликаючись на те, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ у Закарпатській області з 2011 року та йому була призначена пенсія за вислугою років у розмірі 90 % сум місячної заробітної плати згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року. Зазначає, що Законом України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14 жовтня 2014 року визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, крім, зокрема, частини 3, 4, 6 та 11 статті 50-1. Зазначає, що перерахунок пенсій працівникам прокуратури здійснюється відповідно до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14 жовтня 2014 року. При цьому, діють норми вказаної статті щодо обмеження максимального розміру пенсій десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, 11 листопада 2021 року позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки №21/229-вих2020 від 22 жовтня 2020 року, згідно з яким загальний відсоток розрахованої пенсії від заробітку становить 60%, а максимальний розмір обмежений десятьма прожитковими мінімумами. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що йому у грудні 2005 року призначено пенсію відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» та до вересня 2011 року він продовжував працювати на посадах прокурора, а тому набув право на отримання пенсії у розмірі 90% від заробітної плати без обмеження її максимальним розміром та вказує, що цей факт встановлений рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі №260/962/20 і не потребує доказування. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Учасники справи у судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності сторін за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу у грудні 2005 року призначено пенсію відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» та останній перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та йому з 2011 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року у розмірі 90 % від суми заробітку.
27 жовтня 2020 року Закарпатською обласною прокуратурою позивачу видано довідку за №21/229-вих.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, згідно з якою розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 80780,00 грн.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до цієї довідки.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 921060803241 від 11 листопада 2020 року позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі вищевказаної довідки, згідно з якого загальний відсоток розрахованої пенсії від заробітку становить 60 %, а максимальний розмір пенсії з 01 жовтня 2020 року становить 17120 грн, а з 01 грудня 2020 року - 17690,00 грн.
Матеріалами справи також стверджується, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі №260/962/20 визнано за ОСОБА_1 право на перерахунок пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії.
Позивач, вважаючи протиправним здійснений перерахунок із зменшенням відсоткового значення пенсії з 90% до 60 % та обмеженням максимального розміру пенсії, звернувся в суд з позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури від 27 жовтня № 21/229-вих.2020 протиправно зменшив розмір відсоткового значення пенсії з 90 % на 60 %, а також безпідставно застосував обмеження максимального розміру пенсії, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому законом, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 921060803241 від 11 листопада 2020 року є протиправним та підлягає скасуванню та з метою відновлення прав позивача необхідно зобов'язати відповідача здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату позивачу пенсії, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури від 27 жовтня 2020 року №21/229-вих.2020 без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Колегія суддів зазначає, що на час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися ст.50-1 Закону №1789, згідно з якою, зокрема ч.1, 12, 17 ст.50-1, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку; обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком; призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
До ст.50-1 Закону № 1789 вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI (далі - Закон № 3668), унаслідок яких наведена вище ч.17 ст.50-1 Закону №3668 з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14 жовтня 2014 року ухвалено новий Закон №1697.
Ч. 20 ст. 86 Закону № 1697 (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Отже, первісна редакція ч.20 ст.86 Закону №1697 та ч.18 ст.50-1 Закону №1789 містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
З 15 липня 2015 року втратив чинність Закон №1789 (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
ч.18 ст.50-1 Закону №1789 (діяла до 15 липня 2015 року) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;
ч.20 ст.86 Закону №1697 (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Таким чином, законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Судами неодноразово встановлювалось, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч.20 ст.86 Закону №1697 зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення ч.20 ст.86 Закону № 1697 зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Також Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7 р(II)/2019: ч.20 ст.86 Закону №1697 зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; ч.20 ст.86 Закону №1697 підлягає застосуванню в первинній редакції: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Таким чином, у позивача є право на перерахунок пенсії.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII на підставі довідки №21-229-вих.2020 від 27 жовтня 2020 року, виданої Закарпатською обласною прокуратурою.
Щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягають перерахунку пенсії, то колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу у грудні 2005 року призначена пенсія та він продовжував працювати, а у вересні 2011 року звільнився та йому призначена пенсія на підставі статті 50-1 Закону №1789 у розмірі 90 % від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії і цей факт не заперечується відповідачем.
Разом з тим, здійснюючи перерахунок пенсії, відповідач зазначив, що згідно зі ст.86 Закону №1697 пенсія призначається у розмірі 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідну вислугу років.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у спірних правовідносинах при перерахунку пенсії позивача така повинна проводитись із розрахунку 90% складових заробітної плати, як це, крім того, встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності відмови відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу за вислугу років з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, оскільки у цьому випадку до розміру пенсії позивача не може зменшуватися відсотковий розмір пенсії від суми місячної заробітної плати, так як це призведе до звуження його прав.
Так, абз.6 ч.15 ст.86 Закону №1697 передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказана редакція абз.6 ч.15 ст.86 Закону 1697 викладена у зв'язку з внесенням змін згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2016 року .
При цьому, згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону №911-VIIІ, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 1 січня 2016 року.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону від 08 липня 2011 року № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Крім того, колегія суддів зазначає, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі №260/962/20 визнано за ОСОБА_1 право на перерахунок пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки №21-229-вих.2020 від 27 жовтня 2020 року, виданої Закарпатською обласною прокуратурою без обмеження граничного розміру пенсії. Зважаючи на те, що на час постановлення вищевказаних рішень вже набрав законної сили Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і правове регулювання вказаного питання не змінювалося, застосування обмежень призведе до звуження прав позивача і фактичної ревізії рішення суду, що набрало законної сили.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач за наявності встановлених рішенням суду фактів, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури від 27 жовтня 2020 року № 21/229-вих.2020 протиправно зменшив розмір відсоткового значення пенсії з 90 % на 60 %, а також безпідставно застосував обмеження максимального розміру пенсії, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому законом, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 921060803241 від 11 листопада 2020 року є протиправним та підлягає скасуванню та з метою відновлення прав позивача необхідно зобов'язати відповідача здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату позивачу пенсії, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури від 27 жовтня 2020 року №21/229-вих.2020 без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі № 260/2959/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. П. Кушнерик
Повне судове рішення складено 28 січня 2022 року.