25 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 803/63/16 пров. № ЗВ/857/32/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Кузьмича С. М.
суддів -Довгої О. І.
Матковської З. М.
за участю секретаря Герман О.Б.,
представника відповідача Мельничук Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 803/63/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Волинської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за моральної шкоди,
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі № 803/63/16 скасовано та прийнято нове рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Зобов'язано Прокуратуру Волинської області нарахувати та виплатити грошові кошти за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 04.01.2016 до 01.03.2020 в розмірі середньомісячного заробітку, з урахуванням надбавок та виплачених премій на посаді прокурора відділу прокуратури області, а також з урахуванням збільшення посадових окладів, виплат за класний чин, вислугу років та інших передбачених чинним законодавством виплат, які збільшувалися в період з 04.01.2016 до 01.03.2020 із врахуванням довідок № 18-216 від 18.05.2016, № 21-240 від 02.04.2021, № 21-239 від 02.04.2021.
Згодом на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі № 803/63/16 в якій заявник просить:
зобов'язати Волинську обласну прокуратуру подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення;
визнати протиправними дії Волинської обласної прокуратури, згідно яких йому нараховано суму заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 448397 грн 33 коп. з розрахунку розміру заробітної плати за 2 останні місяці перед звільненням, що суперечить виконанню постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі № 803/63/16 та виконавчому листу № 11071/2021 виданому 21.07.2021 Волинським окружним адміністративним судом.
Заява обґрунтована тим, що 30.11.2021 з автоматизованої системи виконавчого провадження йому стало відомо, що виконавче провадження № АСПВ: 67036460 завершено. Постанова про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем Яковенко В.А. винесена 24.11.2021, в якій зазначено, що листом Волинської обласної прокуратури від 16.11.2021 № 24-267 вих. 21 повідомлено про виконання рішення суду та долучено копії платіжних доручень на суму 448297 грн 33 коп. про виплату грошових коштів за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 . Зазначає, що з наданої йому Волинською обласною прокуратурою відповіді, на виконання постанови суду було взято розмір заробітної плати за 2 останні місяці перед звільненням (вересень-жовтень 2015 року), який становив 9276 грн 61 коп., відповідно середньоденна заробітна плата становила 431 грн 47 коп.
Однак вважає, що в листі Волинської обласної прокуратури від 16.11.2021 № 24-267 вих. 21 державному виконавцю надано неправдиву інформацію про виконання рішення суду, який виніс незаконну постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки в постанові суду та виконавчому листі чітко зазначено: «Зобов'язати Прокуратуру Волинської області нарахувати та виплатити грошові кошти за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 04.01.2016 до 01.03.2020 в розмірі середньомісячного заробітку, з урахуванням надбавок та виплачених премій на посаді прокурора відділу прокуратури області, а також з урахуванням збільшення посадових окладів, виплат за класний чин, вислугу років та інших передбачених чинним законодавством виплат, які збільшувалися в період з 04.01.2016 до 01.03.2020 із врахуванням довідок № 18-216 від 18.05.2016, № 21-240 від 02.04.2021, № 21-239 від 02.04.2021».
Таким чином заявник дійшов висновку, що наявні підстави для встановлення судового контролю та визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 року у справі № 803/63/16, оскільки останнім на виконання рішення суду здійснюються протиправні дії, проводиться незаконні нарахування коштів всупереч зазначеної постанови та згідно виконавчого листа № 11071/2021 виданого 21.07.2021 Волинським окружним адміністративним судом та надана неправдива інформація державному виконавцю про виконання постанови суду в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та заперечив проти задоволення заяви про встановлення судового контролю та визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 року у справі № 803/63/16.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки, позивач в судове засідання на виклик суду не з'явився, явку свого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 зазначив, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 у справі «Бурдов проти Росії» визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова «судового розгляду».
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі «Класс та інші проти Німеччини» «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Положеннями ст. 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
В свою чергу відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відтак, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Як слідує з матеріалів справи, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі № 803/63/16 скасовано та прийнято нове рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Зобов'язано Прокуратуру Волинської області нарахувати та виплатити грошові кошти за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 04.01.2016 до 01.03.2020 в розмірі середньомісячного заробітку, з урахуванням надбавок та виплачених премій на посаді прокурора відділу прокуратури області, а також з урахуванням збільшення посадових окладів, виплат за класний чин, вислугу років та інших передбачених чинним законодавством виплат, які збільшувалися в період з 04.01.2016 до 01.03.2020 із врахуванням довідок № 18-216 від 18.05.2016, № 21-240 від 02.04.2021, № 21-239 від 02.04.2021.
Постановою державного виконавця від 05.10.2021 відкрито виконавче провадження № 67036460 з виконання виконавчого листа № 803/63/16 виданого Волинським окружним адміністративним судом 21.07.2021.
На виконання цього виконавчого листа, згідно пояснень представника відповідача, що підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 було виплачено 448297 грн 33 коп. грошових коштів за час вимушеного прогулу згідно платіжних доручень №№ 2478, 2479, 2480, 2481 від 28.10.2021.
Враховуючи наведене вище, державним виконавцем 24.11.2021 прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 803/63/16 виданого Волинським окружним адміністративним судом 21.07.2021 відповідно до п .9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відтак колегією суддів встановлено, що на виконання рішення суду обласною прокуратурою було проведений відповідний розрахунок.
Разом з цим, незгода із сумою, на переконання суду, яка підлягає виплаті, не позбавляє заявника звернутися до суду з відповідними позовними вимогами про її стягнення з відповідача у порядку позовного провадження.
Тобто позивачем фактично оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень прийнятого на виконання судового рішення.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі його визнання судом порушеним.
З огляду на зазначене вище колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 803/63/16.
Керуючись статтями 229, 243, 310, 321, 325, 328, 329, 370, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 803/63/16.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач С. М. Кузьмич
судді О. І. Довга
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 31 січня 2022 року