про повернення апеляційної скарги
27 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/12183/21 пров. № А/857/21484/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шавеля Р. М.
суддів -Довгої О. І.
Матковської З. М.
перевіривши апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у справі № 380/12183/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, Державної судової адміністрації України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести нарахування та виплату суддівської винагороди,
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено; апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
21 січня 2021 року засобами електронної пошти на виконання ухвали суду від 11 січня 2022 року скаржником скеровано на адресу суду апеляційної інстанції повторне клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В обгрунтування поданого клопотання скаржник посилається на неможливість оплатити судовий збір через технічні роботи по усуненню несправностей у зв'язку з кібератакою 14 січня 2022 року на інформаційні системи органів державної влади, в тому числі ДСА.
Оцінюючи в сукупності наведені заявником обставини, суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Зокрема, пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати документ про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства").
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в них коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставами для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати чи продовження (надання нового) строку, встановленого судом для усунення недоліку апеляційної скарги в частині надання документа про сплату такого.
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, правові підстави для задоволення поданої заяви є відсутніми, оскільки достатніх і належних доказів неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги апеляційному суду не представлено.
Також суд звертає увагу на те, що апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року Державною судовою адміністрацієюУкраїни подано та зареєстровано в суді апеляційної інстанції ще 24 листопада 2021 року, тому в скаржника було достатньо часу для вчинення дій щодо сплати судового збору. У поданому клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник не зазначає, яким чином та які саме несправності, що виникли внаслідок кібератаки 14 січня 2022 року, вплинули на неможливість сплатити судовий збір.
Таким чином, станом на 27 січня 2022 року апелянтом не виконані усі вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року.
Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Державної судової адміністрації України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у справі № 380/12183/21 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Р. М. Шавель
судді О. І. Довга
З. М. Матковська