25 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/1064/21 пров. № А/857/20062/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Матковської З.М. та Кузьмича С.М.,
з участю секретаря судового засідання - Омеляновської Л.В.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Столяр М.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби (правонаступником якої є Рівненська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, код ЄДРПОУ ВП 43958370) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.07.2021р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ототрак» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішень про коригування митної вартості товарів (суддя суду І інстанції: Недашківська К.М., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 16 год. 55 хв. 20.07.2021р., м.Рівне; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 28.07.2021р.),-
17.02.2021р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Ототрак» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем Поліською митницею Держмитслужби картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2020/00615; рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2020/000125/2 від 26.08.2020р.; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2020/00614; рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2020/000124/2 від 26.08.2020р.; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2020/00613; рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2020/000123/2 від 26.08.2020р. (Т.1, а.с.1-19).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.07.2021р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовані прийняті відповідачем Поліською митницею Держмитслужби картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2020/00615; рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2020/000125/2 від 26.08.2020р.; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2020/00614; рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2020/000124/2 від 26.08.2020р.; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2020/00613; рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2020/000123/2 від 26.08.2020р.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суму судових витрат у розмірі 10872 грн. сплаченого судового збору (Т.2, а.с.166-178).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Поліська митниця Держмитслужби, яка в поданій апеляційній скарзі покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.2, а.с.1-8).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що підставою для прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю слугували розбіжності в наданих позивачем до Поліської митниці Держмитслужби документах, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Зокрема, митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів за митними деклараціями /МД/ № UA80720/2020/9373 від 19.06.2020р., № UA204020/2020/17952 від 03.07.2020р., № UA408020/2020/18648 від 10.08.2020р.
По причині наведеного декларанту у відповідності до ч.ч.3 і 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України були скеровані електронні повідомлення щодо необхідності подання додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості, а саме: виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки.
У відповідь отримано наступні листи:
№ 2608/1 від 26.08.2020р. щодо надання декларації країни відправлення, прайс-листа від виробника, рахунку-фактури № FT02020000001326 від 19.08.2020р.;
№ 2608/2 від 26.08.2020р. щодо надання декларації країни відправлення, прайс-листа від виробника, рахунку-фактури № GIB2020000000018 від 18.08.2020р.;
№ 2608/3 від 26.08.2020р. щодо надання декларації країни відправлення, прайс-листа від виробника, рахунку-фактури № EFA2020000000024 від 18.08.2020р.
Оскільки декларантом не надано повного переліку додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, а додатково надані декларантом документи не можуть бути взяті до уваги як документи, що підтверджують заявлені декларантом числові значення складових митної вартості; документи, надані декларантом на підставі ч.2 ст.53 МК України в якості підтвердження числових значень складових задекларованої митної вартості товарів, містять розбіжності та не визначають всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, в митного органу були відсутніми підстави для визнання митної вартості оцінюваного товару, заявленої декларантом за основним методом.
Для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано вартісні характеристики із альтернативних товарів за схожими фізичними характеристиками та призначенням, відповідно до інформації, що наявна в митниці, згідно рівнів митної вартості ЄАІС ДФС. Враховуючи вищевикладене, та у порядку, встановленому ст.55 МК України, Поліська митниця Держмитслужби із врахуванням інформації, наданої декларантом до митного оформлення та відомостей, наявних у органу доходів і зборів, прийняла спірні рішення про коригування митної вартості товарів, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів.
Зважаючи на викладене, вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, складені з дотриманням вимог чинного законодавства, що стверджується усталеною судовою практикою по аналогічних справах.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Постановою КМ України № 895 від 30.09.2020р. «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» та наказами Державної митної служби України № 460 від 19.10.2020р. «Про утворення територіальних органів Державної митної служби як відокремлених підрозділів» та № 480 від 27.10.2020р. «Про реорганізацію територіальних органів Держмитслужби» Поліську митницю Держмитслужби реорганізовано.
Згідно наказу № 472 від 30.06.2021р. новоутворені митниці як відокремлені підрозділи Державної митної служби України розпочали з 00 год. 00 хв. 01.07.2021р. здійснення покладених на них функцій і повноважень.
У процесі реорганізації утворено відокремлений підрозділ Держмитслужби - Рівненську митницю, зоною діяльності якої є виключно Рівненська обл. (а.с.215-219).
Виходячи з наведеного, в порядку ст.52 КАС України судом апеляційної інстанції допущено заміну відповідача Поліської митниці Держмитслужби її правонаступником - Рівненською митницею (відокремленим підрозділом Державної митної служби України) (код ЄДРПОУ 43958370).
Водночас, апеляційний суд залишив без задоволення клопотання відповідача № 713-10/819-05/49 від 24.01.2022р. про відкладення розгляду справи через захворювання представників митного органу, з наступних причин.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача (його представників). Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останніми не наведено, клопотань про їх витребування/долучення тощо не заявлено.
В протилежному випадку відкладення розгляду справи без пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя в умовах карантину може бути розцінено як самоусунення від виконання обов'язку по здійсненню розгляду справи.
Також рекомендація Ради суддів України (лист № 9рс-186/20 від 16.03.2020р.) не вказує на припинення судами розгляду справи, а лише встановлює особливий режим судів України, який включає в себе, зокрема, розгляд справ в режимі відеоконференції, по можливості здійснення розгляду справи без участі сторін, в порядку письмового провадження, рекомендацію учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами.
Додатково колегія суддів враховує, що відповідно до ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки суду, а й учасників справи.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров'я, оскільки вони пов'язані з форс-мажорними обставинами.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач ТзОВ «Ототрак» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний КВЕД 45.31).
Позивачем укладений контракт на поставку автомобільних запчастин з заводом виробника: (1) CM Dis Tic.San.Ve Tic.LTD.STI.Turkey (від 17.01.2020р.) (Т.1, а.с.28); (2) VOLUM OTOMOTIV Umit DEMIR (від 05.03.2020) (Т.1, а.с.1481); (3) SERTPLAST OTO YAN SANAYI VE TICARED (від 15.01.2020р.) (Т.1, а.с.202).
З метою митного оформлення придбаного товару за вказаними контрактами декларантом подані до митного оформлення наступні митні декларації:
по контрагенту CM Dis Tic.San.Ve Tic.LTD.STI.Turkey - МД № UA204020/2020/023737 від 26.08.2020р. (Т.1, а.с.22);
по контрагенту VOLUM OTOMOTIV Umit DEMIR - МД № UA204020/2020/023734 від 26.08.2020р. (Т.1, а.с.146);
по контрагенту SERTPLAST OTO YAN SANAYI VE TICARED - МД № UA204020/2020/023726 від 26.08.2020р. (Т.1, а.с.195).
Декларантом скеровані до митного оформлення наступні документи:
* разом з декларацією МД №UA204020/2020/023737 від 26.08.2020р. (CM Dis Tic.San.Ve Tic.LTD.STI.Turkey): контракт №OT20-003-CD-U від 17.01.2020р., додаток (специфікація) № 7/1 від 18.08.2020р., Commercial Invoce № EFA2020000000024 від 18.08.2020р., платіжне доручення SWIFT від 21.08.2020р., пакувальний лист від 18.08.2020р., CMR № 802501, митну декларацію країни експортера № 20341300ЕХ509694 від 19.08.2020р., E-fatura № EFA2020000000024 від 18.08.2020р., відвантажувальну специфікацію від 18.08.2020р., лист № 2608/3 від 26.08.2020р., прайс-лист від 01.08.2020р. до 31.08.2020р., транзитну митну декларацію № 20TR34130001510482, сертифікат походження товару № 0118290, договір доручення № 19/12/19 від 19.12.2019р. щодо надання послуг з декларування товарів, договір № Д0200120 від 20.01.2020р. перевезення вантажу в міжнародному і внутрішньому сполученні, рахунок-фактура № РФ-ОТ0014 від 25.08.2020р., висновок експерта № 140820204 від 14.08.2020р.;
* разом з декларацією МД № UA204020/2020/023734 від 26.08.2020р. (VOLUM OTOMOTIV Umit DEMIR): контракт № OT20-008-VL-E від 05.03.2020р., додаткова угода № 1 від 01.04.2020р. до контракту № OT20-008-VL-E від 05.03.2020р., специфікацію № 5 від 18.08.2020р., Commercial invoice № GIB2020000000018 від 18.08.2020р., квитанцію SWIFT від 25.08.2020р., пакувальний лист від 18.08.2020р., CMR № 802502, прайс-лист від 01.08.2020р. до 31.08.2020р., відвантажувальну специфікацію від 18.08.2020р., митну декларацію країни експортера № 20341300ЕХ513292 від 20.08.2020р., E-fatura № GIB2020000000018 від 18.08.2020р., лист № 2608/2 від 26.08.2020р., транзитну митну декларацію № 20TR34130001510482, договір доручення № 19/12/19 від 19.12.2019р. щодо надання послуг з декларування товарів, договір № Д0200120 від 20.01.2020р. перевезення вантажу в міжнародному і внутрішньому сполучені, рахунок фактура № РФ-ОТ0016 від 25.08.2020р., експертний висновок № 140820201 від 18.08.2020р.
* разом з декларацією МД № UA204020/2020/023726 від 26.08.2020р. (SERTPLAST OTO YAN SANAYI VE TICARED): контракт № OT20-001-SP-E від 15.01.2020р., специфікацію № 5 від 17.08.2020р., Commercial invoice № FT02020000001326 від 19.08.2020р., Proforma invoice № OT20-001-SP-E-PI04, пакувальний лист від 19.08.2020р., CMR № 802499, сертифікат походження товару № 0152941, квитанцію SWIFT від 17.08.2020р., прайс-лист з 01.08.2020р. по 01.08.2020р., відвантажувальну специфікацію № FT02020000001326 від 19.08.2020р., митну декларацію країни відправлення № 20341300ЕХ512546 від 20.08.2020р., E-fatura № FT02020000001326 від 19.08.2020р., лист № 2608/1 від 26.08.2020р., транзитну митну декларацію № 20TR34130001510482, договір доручення № 19/12/19 від 19.12.2019р. щодо надання послуг з декларування товарів, договір № Д0200120 від 20.01.2020р. перевезення вантажу в міжнародному і внутрішньому сполучені, рахунок фактура № РФ-ОТ0015 від 25.08.2020р.
За вказаними митними деклараціями позивачем заявлено до митного оформлення товари за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору).
Щодо МД №UA204020/2020/023737 від 26.08.2020р. відповідачем Поліською митницею Держмитслужби прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлена випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2020/00615 (Т.1, а.с.103).
Причиною винесення такого рішення слугувало те, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору, щодо товарів які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом всіх додаткових документів витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.3 ст.53 МК України.
У зв'язку з чим прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2020/000125/2 від 26.08.2020р. (Т.1, а.с.105).
Рішення № UA204020/2020/000125/2 містить підстави його прийняття: митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з: Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як: виписка з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару. У відповідності до ч.6 ст.53 МК України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 МК України. За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст.62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст.63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень ст.64 МК України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів: Товар № 1 (МД від 12.08.2020р. № UA204020/2020/22150 - 3,84 USD/кг): Числове значення митної вартості товару становить 352049,6325 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Національного Банку України /НБУ/ на день подання митної декларації до митного оформлення - 12830,5920 USD. Товар № 3 (МД від 12.08.2020р. № UA204020/2020/22150 - 5,05 USD/кг): Числове значення митної вартості товару становить 326188,4854 UAH або у валюті контракту за курсом валюти НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення- 954,4500 USD. Товар № 4 (МД від 01.05.2020р. № UA204020/2020/12289 - 2,3065 USD/кг): Числове значення митної вартості товару становить 68032,9219 UAH або у валюті контракту за курсом валюти НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення- 2479,4875 USD. Товар № 5 (МД від 12.08.2020р. № UA204020/2020/22150 - 3,157 USD/кг): Числове значення митної вартості товару становить 14478,9865 UAH або у валюті контракту за курсом валюти НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення - 527,6925 USD. Товар № 6 (МД від 12.08.2020р. № UA204020/2020/22149 - 6,16 USD/кг): Числове значення митної вартості товару становить 213049,6192 UAH або у валюті контракту за курсом валюти НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення - 7764,6800 USD. Товар № 7 (МД від 12.08.2020р. № UA204020/2020/22150 - 3,64 USD/кг): Числове значення митної вартості товару становить 19975,6312 UAH або у валюті контракту за курсом валюти НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення- 728,0200 USD. Товар № 8 (МД від 07.08.2020р. № UA807290/2020/18795 -2,16 USD/кг): Числове значення митної вартості товару становить 14461,0816 UAH або у валюті контракту за курсом валюти НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення- 527,0400 USD.
Щодо МД №UA204020/2020/023734 від 26.08.2020р. відповідачем Поліською митницею Держмитслужби прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлена випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2020/00614 (Т.1, а.с.177).
Причиною винесення такого рішення слугувало те, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору, щодо товарів які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом всіх додаткових документів витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.3 ст.53 МК України.
У зв'язку з чим прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2020/000124/2 від 26.08.2020р. (Т.1, а.с.197).
Рішення № UA204020/2020/000124/2 містить підстави його прийняття: митна вартість імпортованих товарів 1 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з: Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як: виписка з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару. У відповідності до ч.6 ст.53 МК України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 МК України. За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст.62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст.63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень ст.64 МК України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів: Товар № 1 (МД від 12.08.2020р. № UА20400/2020/22149 - 5,03 USD/кг): Числове значення митної вартості товару становить 664076,2931 UAH або у валюті контракту за курсом валюти НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення - 20490,6797 EUR.
Щодо МД №UA204020/2020/023726 від 26.08.2020р. відповідачем Поліською митницею Держмитслужби прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлена випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2020/00613 (Т.1, а.с.243).
Причиною винесення такого рішення слугувало те, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору, щодо товарів які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом всіх додаткових документів витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.3 ст.53 МК України.
У зв'язку з чим прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2020/000123/2 від 26.08.2020р. (Т.1, а.с.245).
Рішення UA204020/2020/000123/2 містить підстави його прийняття: митна вартість імпортованих товарів 2, 3, 5 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з: Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як: виписка з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару. У відповідності до ч.6 ст.53 МК України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 МК України. За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст.62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст.63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень ст.64 МК України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів: Товар № 2 (МД від 19.06.2020р. № UA807200/2020/9373 - 5,81 USD/кг): Числове значення митної вартості товару становить 6845,2867 UAH або у валюті контракту за курсом валюти НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення- 211,2175 EUR. Товар № 3 (МД від 03.07.2020р. № UA204020/2020/17952 - 3,9 USD/кг): Числове значення митної вартості товару становить 19903,9133 UAH або у валюті контракту за курсом валюти НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення - 614,1534 EUR. Товар № 5 (МД від 10.08.2020р. № UA408020/2020/18648 - 3,64 USD/кг): Числове значення митної вартості товару становить 17778,1294 UAH, або у валюті контракту за курсом валюти НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення- 548,5604 EUR.
Розглядуваний спір стосується правомірності рішень відповідача щодо відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також щодо коригування митної вартості товарів.
Вирішуючи наведений спір та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час митного оформлення надав достатні документи, які необхідні для визначення митної вартості за ціною договору. Відповідачем не доведено тої обставини, що подані позивачем документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни товару, не дають можливості здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
При цьому, відповідач не обґрунтував і не підтвердив належними доказами виникнення правових підстав для застосування другорядного - резервного методу та не довів неможливість визначення митної вартості за ціною контракту, а також її визначення за методами, що передують резервному.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.
Відповідно до МК України (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин):
ст.ст.49, 50 - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
ч.2 ст.52 - декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
ч.ч.1, 2 ст.54 - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
ч.3 ст.54 - за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.
ч.6 ст.54 - орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами ч.3 цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто митний орган має право відійти від наведених законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Ненаведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових у декларанта документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до роз'яснень, які викладені у постанові Пленуму ВАС України № 2 від 13.03.2017р. «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року», факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
В пункті 2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Колегія суддів наголошує на тому, що ст.53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов'язати декларанта надати додаткові документи:
(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
(2) у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У другому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних)товарівна території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
В матеріалах справи містяться 3 (три) повідомлення митного органу про необхідність подати декларантом додаткові документи (Т.2, а.с.158-160), у яких зазначені аналогічні підстави для витребування таких документів: «При проведенні перевірки правильності розрахунку митної вартості товару, зазначеної декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які мітяться у наданих до митного оформлення документів, встановлено розбіжності, зокрема: митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів».
Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Разом з тим, вказані три повідомлення про витребування додаткових документів у декларанта не містять будь-яких зазначень щодо наявності у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та неточностей.
Вказане у них формулювання «митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів» не свідчить та не може свідчити про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей. Посилання та конкретні розбіжності у документах у повідомленнях є відсутніми.
Отже, за наведених обставин митний орган не мав жодних правових підстав для зобов'язання декларанта надавати додаткові документи.
Покликання в оскаржуваних рішеннях №№ UA204020/2020/000125/2, UA204020/2020/000124/2, UA204020/2020/000123/2 на інші митні декларації, за якими здійснене митне оформлення товарів за іншими ціновими показниками, не може бути підставою для коригування митної вартості заявлених позивачем товарів, оскільки, як установлено під час судового розгляду, ряд таких митних декларацій був предметом перевірки в межах інших судових справ (рішення про коригування митної вартості скасовані судом).
Згідно з ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.2 ст.57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною третьою ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).
Відповідно до ч.5 ст.57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).
З огляду на викладене, оскаржувані рішення №№ UA204020/2020/000125/2, UA204020/2020/000124/2, UA204020/2020/000123/2 не містять жодного опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.
За приписами ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч.2 ст.55 МК України).
При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012р.).
Отже, під час судового розгляду справи з'ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар.
Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання товарів, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють їхню вартість, відповідачем не доведено.
Також відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що подані позивачем при митному оформленні відомості підтверджені документально та визначені кількісно; достовірність заявлених при митному оформленні даних не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо непідтвердження обставин купівлі-продажу відповідних товарів за контрактом, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними чи за своїм змістом не відповідають дійсним обставинам, про які вказав декларант.
З огляду на викладене, сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Проте, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
За змістом п.5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затв. наказом ДФС України № 689 від 11.09.2015р., під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
Отже, наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товару.
Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012р., у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Згідно з п.п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Разом з тим, спірні рішення про коригування митної вартості товарів містять лише вказівки про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості через відсутність інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим.
Відповідач в ході судового розгляду доказів на підтвердження того, що ним використовувались конкретні дані, чи які б спростовували формальний підхід щодо встановлення неможливості застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості товару, не надав.
Як встановлено судом першої інстанції, джерелом інформації для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугували відповідні МД, реквізити яких вказані в цих рішеннях.
Проте, різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інших декларантів.
Таким чином, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Також згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. у справі № 21-262а12, та Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.10.2018р. у справі № 826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
З огляду на вищенаведене, загальні посилання на норми МК України, зроблені відповідачем без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб'єктом владних повноважень рішень.
Таким чином, позивачем надано митному органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).
Звідси, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена в судовому порядку.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, заперечення відповідача були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) ЄСПЛ вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Приймаючи до уваги наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача задоволені у визначений спосіб.
Отже, на підставі наведених норм, у зв'язку із заявленням декларантом достовірних відомостей щодо митної вартості товару, а також через подання документів, що підтверджують рівень митної вартості товарів, митним органом неправомірно прийняті спірні картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.
Враховуючи непідтвердження в судовому засіданні обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущених порушень зі сторони позивача під час визначення митної вартості товарів, а відтак й покладених в основу спірних карток відмови та рішень про визначення митної вартості товарів, заявлений позов є підставним, через що підлягає до задоволення.
Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Поліську митницю Держмитслужби (правонаступником якої є Рівненська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, код ЄДРПОУ ВП 43958370).
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби (правонаступником якої є Рівненська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України. код ЄДРПОУ ВП 43958370) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.07.2021р. в адміністративній справі № 460/1064/21 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Поліську митницю Держмитслужби (правонаступником якої є Рівненська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, код ЄДРПОУ ВП 43958370).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді З. М. Матковська
С. М. Кузьмич
Дата складання повного тексту судового рішення: 31.01.2022р.