26 січня 2022 року Справа № 580/11455/21
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” при нарахуванні позивачу грошового забезпечення із 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, в редакції, яка втратила чинність згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18;
- визнати протиправними дій відповідача, які полягають у застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” при нарахуванні позивачу грошового забезпечення із 01 січня 2021 року по 27 лютого 2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, грошової компенсації за 56 дні невикористаної відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2021 роки в редакції, яка втратила чинність згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020, грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення з 01.01.2021 по 27.02.2021, грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік, грошову компенсацію за 56 дні невикористаної відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2021 роки із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку №159 з лютого 2020 року по день фактичного розрахунку.
Ухвалою суду від 04.01.2022 позовну заяву було залишено без руху та надано десятиденний строк для сплати судового збору.
Позивач на усунення недоліків позовної заяви 21.01.2022 надав заяву, в якій зазначив, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань є складовими грошового забезпечення, тому судовий збір за вимоги щодо їх перерахунку не сплачується. Крім цього зазначив, що компенсація працівникам втрати частини також відноситься до витрат на оплату праці, тому судовий збір за вказану вимогу також не сплачується.
Щодо сплати судового збору за позовну вимогу про зобов'язання виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку №159 з лютого 2020 року по день фактичного розрахунку слід зазначити наступне.
Згідно статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Стаття 34 вказаного Закону передбачає, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Водночас виплата компенсації громадянам втрати частини доходів врегульована Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-111, стаття 1 якого передбачає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно статті 6 вказаного Закону компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету.
До спірних відносин слід застосовувати визначення компенсації, наданої у Законі №2050-111, оскільки він є спеціальним законом.
Отже відповідно до статті 1 Закону №2050-111 втрата частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати є не заробітною платою, а компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці. Відтак, судовий збір за вказану вимогу має бути сплачений позивачем на загальних підставах.
Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню в частині вимог про виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 повернути позивачеві в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку №159 з лютого 2020 року по день фактичного розрахунку.
2. Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Алла РУДЕНКО