27 січня 2022 року справа № 580/3745/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Черкаський слідчий ізолятор” про визнання протиправною та скасування постанови,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Державної установи “Черкаський слідчий ізолятор” (18015, м. Черкаси, вул. Благовісна, 234) в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника СІЗО начальника арештного дому державної установи “Черкаський слідчий ізолятор" від 22 квітня 2021 року №615 про поміщення засудженого ОСОБА_1 до дисциплінарного ізолятора, карцеру.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що його протиправно поміщено в Дисциплінарний ізолятор строком на десять діб, оскільки персоналом установи виконання покарань не доведено наявність ознак дисциплінарного проступку в діях позивача. Позивачем також зазначено, що в порушення ст. 135 КВК України, останнього не було ознайомлено з матеріалами вчиненого проступку, а також повідомлено про відсутність вчиненого дисциплінарного проступку. За таких обставин позивач просив задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач у відзиві проти заявленого адміністративного позову заперечив, вважає, що в наслідок порушення позивачем дисципліни при видачі посилки (навмисного ігнорування законних вимог адміністрації СІЗО та вживання нецензурної лайки в сторону персоналу СІЗО) до нього правомірно були застосовані заходи дисциплінарного впливу. Вказано, що в наслідок вчинення проступку проведено профілактичну бесіду в ході якої позивачу було повідомлено про порушення режиму тримання в установі та про час проведення дисциплінарної комісії. Наголошено, що позивач в категоричній формі відмовився давати будь-які пояснення з приводу вказаного порушення та ознайомлюватися з актом попередження про проведення дисциплінарної комісії.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.
21.04.2021 року на ім'я засудженого ОСОБА_1 від громадянки ОСОБА_2 поштовим зв'язком «Нова Пошта» надійшла посилка яку комісією у складі: заступника начальника відділу режиму і охорони державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» майором внутрішньої служби Ракітіним В.П, заступника чергового помічника начальника державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» лейтенанта внутрішньої служби Ніколенка В.М., молодшого інспектора відділу режиму і охорони державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» старшого прапорщика внутрішньої служби Кривошея І.І., було видано засудженому ОСОБА_1 того ж дня, про що свідчить його підпис.
21.04.2021 майором внутрішньої служби Ракітіним В.П, лейтенантом внутрішньої служби Ніколенком В.М., старшим прапорщиком внутрішньої служби Кривошеєм І.І. на ім'я начальника СІЗО - начальника арештного дому ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» надано рапорта щодо вжиття до засудженого ОСОБА_1 заходів дисциплінарного впливу за порушення вимог режиму тримання в СІЗО.
В рапортах повідомлялося, що в ході проведення видачі та огляду вмісту посилки, ОСОБА_1 виявляв невдоволення порядком огляду продуктів харчування та небажанням, щоб огірки та варення пересипали з скляних банок. При цьому він голосно кричав на співробітників державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», які видавали посилку та вимагав щоб йому віддали вказані продукти харчування в банках до камери. На законну вимогу заспокоїтись та вести себе ввічливо останній відреагував грубо вступав в суперечку, виказував своє невдоволення лайливими та жаргонними словами і звертався на “ТИ”, та повідомив, що в такому випадку не бажає отримувати посилку та відштовхнувши співробітника державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» схопив недооформлений «акт видачі посилки» і знищив його шляхом розірвання. З метою припинення зухвалої поведінки йому було запропоновано заспокоїтись та пояснити причини свого невдоволення, однак позивач відреагував вкрай нестримано, ще у більш грубій формі почав виказувати образи в бік співробітників державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» намагаючись принизити їх професійну та людську гідність, та загалом навмисно перешкоджав виконанню ними службових обов'язків.
Позивач попереджений, що в разі не припинення своєї протизаконної поведінки, навмисного ігнорування законних вимог адміністрації СІЗО, до нього можуть бути застосовані заходи дисциплінарного впливу, проте останній у зневажливій та цинічній формі висловив, що йому байдужі будь-які законні вимоги представників адміністрації СІЗО, свою поведінку та принципи спілкування з представниками адміністрації він буде будувати таким чином, щоб будь-яким шляхом домогтися реалізації своїх вимог та забаганок і повідомив, що він через написання великої кількості безпідставних скарг примусить адміністрацію СІЗО створити для нього непередбачені законом пільгові умови тримання.
В наслідок чого його відконвойовано до відділу режиму і охорони, де було проведено профілактичну бесіду, в ході якої повідомлено, що по вказаному факту порушення режиму тримання в установі буде проведено 22.04.2021 року дисциплінарну комісію та надано для ознайомлення акт попередження про проведення дисциплінарної комісії, але останній в категоричній формі відмовився давати будь-які пояснення з приводу вказаного порушення та ознайомлюватися з актом попередження про проведення дисциплінарної комісії. При чому, в ході проведення бесіди позивач продовжував нецензурні висловлювання.
21.04.2021 складено акти про відмову ОСОБА_1 давати письмові пояснення з приводу скоєного порушення режиму тримання в державній установі “Черкаський слідчий ізолятор" - 21.04.2021, а також про відмову ознайомлення з актом щодо роз'яснення засудженому ОСОБА_1 про проведення дисциплінарної комісії 22.04.2021 в кабінеті начальника СІЗО та щодо його прав.
Згідно протоколу №126 засідання дисциплінарної комісії державної установи “Черкаський слідчий ізолятор" від 22.04.2021 в присутності: голови комісії - Роман Дяченко, заступника голови комісії - Олександр Савченко, секретаря комісії - ОСОБА_3 , членів комісії - Андрія Кононенка, Дмитра Шевцова, Миколи Ракітіна, Андрія Сергієнка (наказ державної установи “Черкаський слідчий ізолятор" від 04.01.2021 №66/ОД-2) заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_1 , комісія більшістю голосів постановила притягти ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
22.04.2021 на підставі рішення комісії державної установи “Черкаський слідчий ізолятор" за результатами розгляду питання про доцільність застосування стягнення до засудженого ОСОБА_1 - начальником СІЗО начальником арештного дому державної установи “Черкаський слідчий ізолятор" винесено постанову №615 про поміщення засудженого ОСОБА_1 до в ДІЗО (карцер) строком на 10 діб.
22.04.2021 складено акт про відмову ОСОБА_1 від отримання постанови та ознайомлюватися з порядком його оскарження, про що проставлено відповідну відмітку.
Вважаючи винесену постанову протиправною позивач звернувся до суду.
Суд також встановив, що спірна постанова від 22.04.2021 виконана, а саме позивач звільний з карцеру 02.05.2021 об 11 год. 30 хв.
Суд звернув увагу, що ОСОБА_1 в позові не заперечує факти проведення 22.04.2021 засідання дисциплінарної комісії.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими, яке включає зокрема Кримінально-виконавчий кодекс України, інші акти законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Наказом Міністерства юстиції України 14 червня 2019 року № 1769/5 затверджено Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, які регулюють порядок й умови перебування у слідчих ізоляторах (далі - СІЗО) осіб, які тримаються під вартою, та окремих категорій засуджених.
Згідно до пп. 1, 2, 3 п. 3 розділу 6 Правил, посилки та бандеролі, адресовані ув'язненим та засудженим, приймає від поштових відділень персонал СІЗО. Розкриття та огляд вмісту посилки і бандеролі здійснює персонал СІЗО, призначений наказом начальника СІЗО, у присутності ув'язненого чи засудженого відповідно до порядку огляду посилок (передач) та бандеролей. Виявлені в посилках і бандеролях продукти харчування, речі і предмети, які заборонено передавати ув'язненим і засудженим, за їх письмовою заявою можуть бути здані на склад СІЗО з метою повернення родичам або іншим особам, зазначеним у заяві. Якщо заборонені для зберігання ув'язненими та засудженими продукти харчування, що перебувають на складі, зіпсувалися або термін їх придатності закінчився, комісія СІЗО знищує їх, про що складається акт, з яким ув'язнені та засуджені ознайомлюються під підпис.
Додатком 1 до Правил (пункт 5 глави 4 розділу I) встановлено перелік продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, заборонених для передавання ув'язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі - продукти харчування у скляній або металевій тарі, з простроченим терміном реалізації, консервовані продукти із м'яса, риби, овочів, фруктів, виготовлені в домашніх умовах, готові страви, продукти, що потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки, продукти, які швидко псуються і потребують зберігання у спеціальних умовах, зіпсовані продукти харчування, а також дріжджі, спиртні, слабоалкогольні напої і пиво, одеколон та інші вироби на спиртовій основі, а також напої енергетичної дії (перелік продуктів харчування може бути обмежений за приписом санітарно-епідеміологічної служби).
Відповідно до додатку 18 до Правил (пункт 3 глави 2 розділу VI) порядок огляду вмісту посилок (передач) та бандеролей:
1. Хлібні вироби (булки, батони, хлібини тощо) розрізають на декілька частин.
2. Продукти в рідкому стані переливають в інший посуд або посуд СІЗО.
3. Запечатані упаковки за потреби розкривають.
4. Рибу розрізають на декілька частин.
5. Ковбасні вироби розрізають на декілька частин.
6. Сипучі продукти пересипають.
7. Цукерки приймають без обгорток.
8. Усі інші продукти, які можуть бути використані для приховування в них листування і заборонених предметів, перевіряють у такому самому порядку й так, щоб продукти не втрачали своєї якості.
9. Речі і предмети також слід ретельно перевіряти. За потреби використовують технічні засоби виявлення.
10.Консерви у скляних і металевих банках до камер не видають. Перед видачею до камери їх відкривають і вміст перекладають у посуд одноразового використання. Інші консерви здають на склад СІЗО для зберігання.
Отже, при вилученні продуктів харчування та предметів, заборонених для передавання засудженому, працівники СІЗО діяли виключно згідно Правил.
Як встановлено судом з рапортів складених 21.04.2021 майором внутрішньої служби Ракітіним В.П, лейтенантом внутрішньої служби Ніколенком В.М., старшим прапорщиком внутрішньої служби Кривошеєм І.І. на ім'я начальника СІЗО - начальника арештного дому ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» Куликом М.В. при огляді посилки порушено вимоги режиму тримання в СІЗО, оскільки виявлено невдоволення порядком огляду продуктів харчування та небажанням, щоб огірки та варення пересипали з скляних банок. При цьому позивач кричав на співробітників державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», які видавали посилку, вступав в суперечку, виказував своє невдоволення лайливими та жаргонними словами і звертався на “ТИ”, та повідомив, що в такому випадку не бажає отримувати посилку та відштовхнувши співробітника державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» схопив недооформлений «акт видачі посилки» і знищив його шляхом розірвання.
Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу 1 Правил визначено, що взаємовідносини персоналу СІЗО з ув'язненими та засудженими ґрунтуються на засадах взаємоповаги та розвитку позитивних відносин. Ув'язнені чи засуджені звертаються до персоналу СІЗО на "ви", називають їх по імені та по батькові або "громадянин", "громадянка" і далі по імені або прізвищу чи за званням або займаною посадою.
Згідно до пп. 2 п. 4 розділу 1 Правил, ув'язнені та засуджені зобов'язані зокрема:
-додержуватися розпорядку дня, встановленого в СІЗО, виконувати законні вимоги адміністрації СІЗО та персоналу СІЗО. Не здійснювати умисних дій, що загрожують життю і здоров'ю інших осіб, а також принижують їх гідність;
-бути ввічливими між собою, а також з адміністрацією СІЗО та персоналом СІЗО, вставати з ліжок, вітаючись з адміністрацією СІЗО і персоналом СІЗО, шикуватися в шеренгу під час проведення кількісних перевірок;
-не вступати в суперечки з адміністрацією СІЗО та персоналом СІЗО, не принижувати їх гідність, не перешкоджати виконанню ними своїх обов'язків. На вимогу адміністрації СІЗО та персоналу СІЗО повідомляти свої прізвище, ім'я, по батькові.
Ув'язненим і засудженим забороняється, зокрема: порушувати правила поведінки та правила тримання під вартою; чинити опір законним діям персоналу СІЗО, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, підбурювати до цього інших ув'язнених і засуджених; вживати у присутності адміністрації СІЗО, персоналу СІЗО та інших осіб, які відвідують СІЗО, нецензурні та жаргонні слова (пп. 3 п. 4 розділу 1 Правил)
При цьому, пп. 1, 2 п. 7 розділу 7 Правил передбачає, що ув'язнені та засуджені, які злісно порушують вимоги режиму, можуть бути поміщені до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведені до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строки, передбачені статтею 15 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статтями 54, 68, 132 КВК.
Злісним порушенням режиму тримання є вживання ув'язненим або засудженим спиртних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи інших одурманюючих засобів; виготовлення, зберігання, придбання, розповсюдження інших заборонених предметів, участь у настільних, азартних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вчинення дрібного хуліганства; систематичне ухилення від лікування захворювань, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб.
Дрібне хуліганство - вживання ув'язненими або засудженими нецензурної лайки у присутності інших ув'язнених і засуджених, адміністрації СІЗО, персоналу СІЗО та осіб, які відвідують СІЗО, образливе чіпляння до них, а також інші подібні дії, що порушують вимоги режиму тримання, встановлені законодавством обов'язки громадян та посягають на права і свободи, честь і гідність інших осіб.
Систематичне ухиляння від лікування захворювань, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб, - порушення режиму тримання, вчинене знову, за яке ув'язнений або засуджений раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності, за умови, що дисциплінарне стягнення за попереднє аналогічне порушення достроково не зняте або не погашене.
Суд також врахував наявну в матеріалах справу довідку про раніше накладені заходи стягнення на засудженого ОСОБА_1 від 22.04.2021, згідно якої в позивача відсутні заохочення і наявні лише стягнення - 14 шт. (попередження, догана, сувора догана, карцер).
Згідно ч. 1, 2 ст. 9 КВК України, засуджені зобов'язані:
-виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;
-виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації;
-ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених;
-з'являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.
Невиконання засудженими своїх обов'язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 132 КВК України, за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
При чому, ст. 133 КВК України передбачено, що злісним порушенням установленого порядку відбування покарання є вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи інших одурманюючих засобів; виготовлення, зберігання, придбання, розповсюдження інших заборонених предметів, участь у настільних азартних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вчинення дрібного хуліганства; систематичне ухилення від лікування захворювань, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб.
Частиною 1, 8 ст. 134 КВК України встановлено, що при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. Поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в карцер чи переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за вмотивованою постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, з визначенням строку тримання.
Питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії. До складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов'язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов'язки. (ч. 1, 2 ст. 135 КВК України).
З огляду на вимоги КВК України та наказу державної установи “Черкаський слідчий ізолятор" від 04.01.2021 №66/ОД-2 з додатком та безпосередньо протоколу засідання, суд встановив про повноважність складу дисциплінарної комісії установи при прийнятті спірної постанови.
Крім того, ч. 4, 5 ст. 135 КВК України передбачено, що особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов'язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб'єктів надання такої допомоги.
Суд встановив, що згідно актів від 21.04.2021 персоналу державної установи “Черкаський слідчий ізолятор" засудженого ОСОБА_1 було вчасно повідомлено щодо вчиненого ним проступку, часу і місця розгляду дисциплінарного провадження та роз'яснено його права і обов'язки, однак останній відмовився давати письмові пояснення і ознайомлюватися з актом.
Таким чином, доводи позивача в даній частині є необгрунтовані.
При цьому, ч. 1, 2 ст. 131-1 КВК України визначено, що дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов'язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.
Як встановлено судом, при прийнятті спірної постанови про поміщення в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань ОСОБА_1 дотримано всі вимоги встановлені законодавством, доведено вину засудженого, повідомлено про розгляд дисциплінарною комісією та з урахуванням вимог КВК України, правомірно застосовано вид стягнення, оскільки вчинення дрібного хуліганства є злісним невиконанням засудженим правил внутрішного розпорядку.
Щодо доводів позивача про жорстоке та нелюдське поводження з боку працівників установи, то суд зазначає, що дані обставини не входядь до предмету доказування в частині визнання протиправною та скасування постанови від 22 квітня 2021 року №615 про поміщення засудженого до дисциплінарного ізолятора, карцеру.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Петро ПАЛАМАР