Справа № 640/15712/20
про залишення апеляційної скарги без руху
07 лютого 2022 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Коротких А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Профсервіском» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2021 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Вперше апеляційну скаргу апелянтом було подано 28 липня 2021 року.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2021 року залишено без руху через несплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2021 року повернуто заявнику.
Відповідно до штемпеля відділу забезпечення судового процесу Шостого апеляційного адміністративного суду копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року про повернення апеляційної скарги направлено апелянту 13 грудня 2021 року.
Відповідно до дати на штемпелі поштового конверту вдруге апеляційну скаргу апелянтом було подано до суду першої інстанції 10 січня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Разом з апеляційною скаргою Головним управлінням ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) подано до суду клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, яке не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом зазначено про те, що, на його думку, звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції має бути підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції.
Крім того, в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом лише процитовано процесуальні норми статтей 169, 295, 298, 299 КАС України. Фактичних причин та підстав пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено.
Доводи, викладені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Отже, наведена причина пропуску строку оскарження рішення не може бути визнана поважною та слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який на перше січня 2020 року становив 2102 грн.
А згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з адміністративного позову, позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру, у зв'язку з чим за подачу апеляційної скарги відповідач мав сплатити судовий збір у сумі 3153 грн. (2102 грн. х 150 %).
Також в своїй апеляційній скарзі апелянт просить звільнити його від сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на оскарження судових рішень шляхом звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалах від 09 лютого 2021 року у справі № 200/5490/20-а та від 29 квітня 2021 року у справі № 340/4092/20.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та сплати судового в розмірі, відповідно до Закону № 3674-VI, у сумі 3153 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України, суддя
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і в касаційному порядку оскаржена бути не може.
Суддя Коротких А.Ю.