Справа № 580/6156/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гайдаш В.А.
04 лютого 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Черкаській області щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.12.2017 включно із застосуванням «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» (так званого «базового місяця») - «січень 2008 року»;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Черкаській області нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.12.2017 включно із застосуванням «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» (так званого «базового місяця») - «січень 2008 року», з урахуванням раніше виплачених сум.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що на виконання судового рішення відповідач здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.12.2017 із застосуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) («базового місяця») «січень 2015 року», що на переконання позивача, є помилковим, оскільки місяцем підвищення тарифних ставок (окладів) («базовим місяцем») для обчислення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 є «січень 2008 року».
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі Управління Служби безпеки України в Черкаській області, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Зокрема, апелянт зазначає, що предмет позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.12.2017 із застосуванням базовим місяцем січня 2008 року вже був вирішений в межах справи №580/2589/21, а тому суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.
Стверджує, що єдиною підставою для зміни місяця підвищення у цілях нарахування індексації за період після 01.12.2015 Порядок № 1078 визначає зміну тарифних окладів, що відбулась саме після набрання чинності новою редакцією пункту 5 Порядку, тобто після 01.12.2015. В свою чергу, після набрання чинності Постановою № 1013 така зміна у військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018, у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Крім того, наголошує, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік, що, на переконання скаржника, свідчить про надання законодавцем виключних дискреційних повноважень саме роботодавцеві в частині нарахування та виплати індексації.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому останній, зокрема, зазначає, що спір в адміністративній справі №580/2589/21 був пов'язаний з невизнанням відповідачем обов'язку нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, а спір у даній справі - з відмовою відповідача врахувати при нарахуванні індексації істотні фактори, які суттєво впливають на розмір індексації, що свідчить про помилковість доводів відповідача щодо тотожності предметів спору. Наголошує, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців з грудня 2015 року мало здійснюватися з лютого 2008 року, що підтверджується листами Мінсоцполітики, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Черкаській області.
Наказом Управління Служби безпеки України в Черкаській області від 01.12.2017 №122-ос позивача виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення. Питання про нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення вказаним наказом не вирішувалось.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №580/2589/21, яке набрало законної сили 05.08.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Черкаській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.12.2017 включно. У задоволенні позовних вимог в частині застосування базового місяця - січень 2008 року відмовлено, оскільки така вимога заявлена позивачем передчасно.
На виконання вказаного рішення суду Управління Служби безпеки України в Черкаській області нараховано та виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.12.2017 включно із застосуванням базового місяця - «січень 2015 року»
Враховуючи, що нарахована й виплачена відповідачем сума індексації за період з 01.12.2015 по 01.12.2017, на переконання позивача, є меншою за належну до виплати, останній звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням раніше виплачених сум із застосуванням «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» (так званого «базового місяця») - «січень 2008 року».
Листом від 11.08.2021 №73/21/П-334/14 Управління Служби безпеки України в Черкаській області повідомило, що за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №580/2589/21, позивачу було нарахована та виплачена індексація за період з 01.12.2015 по 01.12.2017 включно, із застосуванням базового місяця «січень 2015 року». Щодо застосування базового місяця «січень 2008 року» рішенням суду було відмовлено. Відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики України механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає.
Вважаючи протиправним незастосуванням відповідачем при здійсненні нарахування та виплаті індексації грошового забезпечення місяця підвищення тарифних ставок (окладів) (базового місяця) «січень 2008 року», позивач звернувся до суду з даним з позовом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною 3 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За приписами статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон - 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частинами 1, 2 статті 5 Закону №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 6 статті 5 Закону №1282-XII проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 у справі № 825/565/17 проаналізувавши вищенаведені правові норми зазначив, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Постанова №1294 набрала чинності 01.01.2008 та діяла до дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців - 01.03.2018.
Тобто, з 01.12.2015 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Колегія суддів зазначає, що відповідач здійснюючи нарахування індексації немає дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах законодавства.
Наявність у відповідача, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов'язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що відповідач, починаючи з грудня 2015 року, повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком №1078.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а.
При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства України проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Положеннями Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. В свою чергу, пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
Оцінюючи доводи скаржника щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі частини пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
В адміністративній справі №580/2589/21 підставою позову було ненарахування та невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення позивачу під час проходження служби. При цьому, у задоволенні вимог в частині застосування базового місяця - січень 2008 року було відмовлено, оскільки право позивача щодо застосування базового місяця на той момент ще не було порушене. Натомість, підставою для звернення до суду з даним позовом слугувало нарахування та виплата відповідачем індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січень 2015 року, з чим не погодився позивач. Наведене свідчить про відсутність тотожності позовів, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Суддя О.М.Оксененко