Справа № П/320/128/20 Головуючий у 1 інстанції: Головенко О.Д.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
31 січня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Грибан І.О.
Лічевецького І.О.
За участю секретаря Борисовської Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" до Київської міської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" звернувся до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 16.07.2019 № UA100010/2019/000244/2;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 31.07.2019 № UA100010/2019/000261/2;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 20.08.2019 № UA100010/2019/000278/2;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2019/00847;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2019/00883;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2019/00952.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості від 16.07.2019 № UA100010/2019/000244/2. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості від 31.07.2019 № UA100010/2019/000261/2. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості від 20.08.2019 № UA100010/2019/000278/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Київської міської митниці Державної фіскальної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2019/00847. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Київської міської митниці Державної фіскальної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2019/00883. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Київської міської митниці Державної фіскальної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2019/00952.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Київська митниця Держмитслужби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що декларантом не надано документи, які підтверджують всі складові митної вартості товарів, не усунуто виявлені розбіжності та не спростовано сумніви у правильності задекларованої митної вартості.
08 грудня 2021 року електронною поштою до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла (передано судді-доповідачу 09 грудня 2021 року) заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" - Турка Аліни Сергіївни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" - Турка Аліни Сергіївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.
13 грудня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" - Турка Аліни Сергіївни надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
26 січня 2022 року електронною поштою до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла (передано судді-доповідачу 27 січня 2022 року) заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" - Турка Аліни Сергіївни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" - Турка Аліни Сергіївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11.05.2017 між ТОВ "Еталон-К" та компанією PAMESA CERAMICA S.L., резидентом Іспанії, було укладено контракт №40/МК17 (далі - контракт), п.1.1. якого передбачено, що продавець (PAMESA CERAMICA S.L.) продає, а покупець (ТОВ "Еталон-К") купує товари відповідно до інвойсів (рахунків-фактур).
Згідно з п. 4.1 Контракту, ціна за одиницю товару встановлюється в Євро (EUR), і зазначається інвойсах (рахунках-фактурах) на кожну партію товару за цим Контрактом.
Відповідно до п. 3.1 Контракту, продавець поставляє покупцю Товар на умовах, зазначених в інвойсі (на підставі ІНКОТЕРМС 2010).
Пунктом 8.2 Контракту передбачено, що умовою оплати є відстрочення платежу - протягом 180 днів після дати поставки.
До зазначеного Контракту позивачем та PAMESA CERAMICA S.L. підписано Додаток № 1 від 13.07.2017, в якому сторони обумовили, що продавець надає покупцеві знижку: у розмірі 43-53% від ціни, зазначеної в прайс-листі на всі декоративні елементи керамічної плитки PAMESA і HOME, які продаються поштучно, але не менше однієї коробки; у розмірі 7% від ціни, зазначеної в прайс-листі на всі елементи базової керамічної плитки ATRIUM, які продаються повними палети.
Згідно з умовами Контракту, з урахуванням Додатку № 1 від 13.07.2017, нерезидентом за Інвойсами (рахунками-фактурою) № 012792/91, № 012793/91, № 012794/91, № 012795/91, № 012796/91, № 012797/91, 012798/91, № 012799/91, № 012800/91, від 12.06.2019, Інвойсами (рахунками-фактурою) № 014987/91, № 014988/91, № 014989/91, № 014990/91, № 014991/91, № 014992/91, № 014993/91, № 014994/91 від 05.07.2019, Інвойсами (рахунками-фактурою) № 016212/91, № 016213/91, № 016214/91, № 016215/91, 016216/91, № 016217/91 від 24.07.2019 поставлено Позивачу обумовлений товар на умовах EXW відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року).
Для здійснення митного оформлення товару за вищевказаними Інвойсами (рахунками-фактурою) ТОВ "Еталон-К" було надано до Відділу митного оформлення №1 Митного посту Західний Київської міської митниці ДФС України шляхом електронного декларування митну декларацію №UA100010/2019/341160, №UA100010/2019/343597, №UA100010/2019/346771 із зазначенням ціни товару, визначеної, відповідно до основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
При цьому, для підтвердження митної вартості, заявленої на товар по митній декларації №UA100010/2019/341160, відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 МК України, позивач надав відповідачу перелік документів, необхідних для підтвердження митної вартості товару та здійснення митного контролю, а саме: зовнішньоекономічний контракт №40/МК17 від 11.05.2017 з додатками до нього (Додаток № 1 від 13.07.2017, Додаток № 2 від 07.12.2018); інвойси № 012792/91, № 012793/91, № 012794/91, № 012795/91, № 012796/91, № 012800/91; коносамент № МЕ1904704/01 від 18.06.2019; автотранспортні накладні CMR № 28489, 28489/1, 28489/2, 28489/3, 28489/4, 28489/5, 28489/6, 28489/8, 28489/9 від 12.07.2019; довідка про транспортні витрати № 8312 від 12.07.2019.
Для підтвердження митної вартості, заявленої на товар по митній декларації №UA100010/2019/343597, відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 МК України, позивач надав відповідачу перелік документів, необхідних для підтвердження митної вартості товару та здійснення митного контролю, а саме: зовнішньоекономічний контракт №40/МК17 від 11.05.2017 з додатками до нього (Додаток № 1 від 13.07.2017, Додаток № 2 від 07.12.2018); інвойси № 014987/91, № 014988/91, № 014989/91, № 014990/91, № 014991/91, № 014992/91, 014993/91, № 014994/91; коносамент № МЕ1905571/01 від 09.07.2019; автотранспортні накладні CMR № 28793, 28793/1, 28793/2, 28793/3, 28793/4, 28793/5, 28793/6, 28793/7 від 29.07.2019; довідка про транспортні витрати № 8424 від 25.07.2019.
З метою підтвердження митної вартості, заявленої на товар по митній декларації №UA100010/2019/346771, відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 МК України, позивач надав відповідачу перелік документів, необхідних для підтвердження митної вартості товару та здійснення митного контролю, а саме: зовнішньоекономічний контракт №40/МК17 від 11.05.2017 з додатками до нього (Додаток № 1 від 13.07.2017, Додаток № 2 від 07.12.2018); інвойси № 016212/91, № 016213/91, № 016214/91, № 016215/91, № 016216/91, № 016217/91; коносамент № МЕ1905972/01 від 31.07.2019; автотранспортні накладні CMR № 29119, 29119/1, 29119/2, 29119/3, 29119/4, 29119/5 від 16.08.2019; довідка про транспортні витрати № 9812 від 14.08.2019.
Окрім того, декларантом, керуючись ч. 6 ст. 53 МК України, по вказаним митним деклараціям подано ще наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Так, по митній декларації №UA100010/2019/341160 ТОВ "Еталон-К" було надано: платіжне доручення на оплату попередніх поставок № 196 від 12.02.2019; прайс-лист виробника 2019 від 01.02.2019; Договір № 841/15 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 16.04.2015; протокол розбіжностей до договору № 841/15 від 16.04.2015; експортна ВМД № 19ES00461111613289 від 16.06.2019; попередній інвойс щодо яких була оплата № 010163/83, № 010162 від 10.05.2018;
По митній декларації №UA100010/2019/343597 ТОВ "Еталон-К" було надано: платіжне доручення на оплату попередніх поставок № 196 від 12.02.2019; прайс-лист виробника 2019 від 01.02.2019; Договір № 841/15 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 16.04.2015; протокол розбіжностей до договору № 841/15 від 16.04.2015; експортна ВМД № 19ES004611111831744 від 08.07.2019; попередній інвойс щодо яких була оплата № 010163/83, № 010162 від 10.05.2018;
Також, по митній декларації №UA100010/2019/346771 ТОВ "Еталон-К" було надано: платіжне доручення на оплату попередніх поставок № 358 від 14.08.2019; прайс-лист виробника 2019 від 01.02.2019; Договір № 841/15 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 16.04.2015; протокол розбіжностей до договору № 841/15 від 16.04.2015; експортна ВМД № 19ES004611112034542 від 26.07.2019; видаткові накладні ЦБФ 00001107 від 27.02.2019, ЦБФ 00000113 від 18.01.2019.
Однак, відповідач направив декларанту повідомлення щодо надання додаткових документів до кожної з митних декларацій.
На вищевказане повідомлення митного органу, ТОВ "Еталон-К" надало відповідачу письмові пояснення щодо надання у повному обсязі обов'язкових документів, які підтверджують митну вартість товару, згідно з вимогами ч. 2 ст. 53 МК України, що декларантом, керуючись ч. 6 ст. 53 МК України, за власним бажанням, було подано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а також були надані додаткові документи, які вимогались митним органом, а саме: по митній декларації №UA100010/2019/341160: експертний висновок № КТП 1786 від 15.07.2019 Київської обласної Торгово промислової палати; заявка про надання транспортно експедиційних послуг № 11 від 06.06.2019;рахунок на оплату № 311087 від 08.07.2019 та по митній декларації №UA100010/2019/343597: експертний висновок № КТП 1938 від 29.07.2019 Київської обласної Торгово промислової палати; бухгалтерські документи, що стосуються товару за 2019 рік, а саме: видаткові накладні № ЦБФ00003302 від 20.05.2019, № ЦБФ00000221 від 21.01.2019, № ЦБФ00000533 від 05.02.2019; заявка про надання транспортно експедиційних послуг № 12 від 01.07.2019.
Однак, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів:
- №UA100010/2019/000244/2 від 16.07.2019, яким визначена загальна сума товару у розмірі 37 097,48 EUR та 69 378,04 EUR, тобто, відповідач скоригував (збільшив) митну вартість товару на 19 417,38 EUR;
- №UA100010/2019/000261/2 від 31.07.2019, яким визначена загальна сума товару у розмірі 40 592,93 EUR та 16 780,90 EUR, тобто, відповідач скоригував (збільшив) митну вартість товару на 13 862,63 EUR;
- №UA100010/2019/000278/2 від 20.08.2019, яким визначена загальна сума товару у розмірі 19 789,42 EUR та 51 885,86 EUR, тобто, відповідач скоригував (збільшив) митну вартість товару на 8 547,66 EUR.
У зв'язку з вищевикладеним, відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товару за ціною договору (контракту), прийнявши рішення у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2019/00847, № UA100010/2019/00883 та № UA100010/2019/00952.
ТОВ "Еталон-К" надано нові митні декларації IM 40 ДЕ №UA100010/2019/341514 від 16.07.2019, IM 40 ДЕ №UA100010/2019/343938 від 31.07.2019 та IM 40 ДЕ №UA100010/2019/347175 від 20.08.2019 з урахуванням митної вартості, визначеної митним органом в рішенні про коригування митної вартості.
Тобто, різниця між сумою митних платежів, визначених декларантом та митним органом, внесена позивачем в якості грошової застави з метою випущення товару у вільний обіг на підставі ч. 7 ст. 55 МК України.
За вищевказазними митними деклараціями товар оформлено відповідачем у митному режимі імпорту - випущено у вільний обіг на митній території України.
Не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 248 Митного кодексу України (надалі - МК України), митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).
Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
У відповідності до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 53 МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу положень ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п.п. 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась, згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України" про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Разом з цим, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з частини 1-3 статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 статті 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 грудня 2019 року по справі №826/3102/16 і в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 року по справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року по справі № 21-591а15) та відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Як вбачається з матеріалів справи, для здійснення митного оформлення товару ТОВ «Еталон-К» було надано до Відділу митного оформлення № 1 Митного посту «Західний» Київської міської митниці ДФС України шляхом електронного декларування митні декларації № UA100010/2019/341160, № UA100010/2019/343597, № UA100010/2019/346771 із зазначенням ціни товару, визначеної відповідно до основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Для підтвердження митної вартості, заявленої на товар по митній декларації №UA100010/2019/341160: Зовнішньоекономічний контракт №40/МК17 від 11.05.2017 з додатками до нього (додаток № 1 від 13.07.2017, додаток № 2 від 07.12.2018). інвойси № 012792/91, № 012793/91, № 012794/91, № 012795/91, № 012796/91, № 012800/91; коносамент № МЕ1904704/01 від 18.06.2019; автотранспортні накладні CMR № 28489, 28489/1, 28489/2, 28489/3, 28489/4, 28489/5, 28489/6, 28489/8, 28489/9 від 12.07.2019; довідка про транспортні витрати № 8312 від 12.07.2019; платіжне доручення на оплату попередніх поставок № 196 від 12.02.2019; прайс-лист виробника 2019 від 01.02.2019; Договір № 841/15 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 16.04.2015; протокол розбіжностей до договору № 841/15 від 16.04.2015; експортна ВМД № 19ES00461111613289 від 16.06.2019; попередній інвойс щодо яких була оплата № 010163/83, № 010162 від 10.05.2018; експертний висновок № КТП 1786 від 15.07.2019 Київської обласної Торгово промислової палати; заявка про надання транспортно експедиційних послуг № 11 від 06.06.2019; рахунок на оплату № 311087 від 08.07.2019.
Для підтвердження митної вартості, заявленої на товар по митній декларації №UA100010/2019/343597: Зовнішньоекономічний контракт №40/МК17 від 11.05.2017 з додатками до нього (Додаток № 1 від 13.07.2017, Додаток № 2 від 07.12.2018). інвойси № 014987/91, № 014988/91, № 014989/91, № 014990/91, № 014991/91, № 014992/91, 014993/91, № 014994/91; коносамент № МЕ1905571/01 від 09.07.2019; автотранспортні накладні CMR № 28793, 28793/1, 28793/2, 28793/3, 28793/4, 28793/5, 28793/6, 28793/7 від 29.07.2019; довідка про транспортні витрати № 8424 від 25.07.2019; платіжне доручення на оплату попередніх поставок № 196 від 12.02.2019; прайс-лист виробника 2019 від 01.02.2019; Договір № 841/15 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 16.04.2015; протокол розбіжностей до договору № 841/15 від 16.04.2015; експортна ВМД № 19ES004611111831744 від 08.07.2019; попередній інвойс щодо яких була оплата № 010163/83, № 010162 від 10.05.2018; експертний висновок № КТП 1938 від 29.07.2019 Київської обласної Торгово промислової палати; бухгалтерські документи, що стосуються товару за 2019 рік, а саме: видаткові накладні № ЦБФ00003302 від 20.05.2019, № ЦБФ00000221 від 21.01.2019, № ЦБФ00000533 від 05.02.2019; заявку про надання транспортно експедиційних послуг № 12 від 01.07.2019.
Для підтвердження митної вартості, заявленої на товар по МД №UA100010/2019/346771: Зовнішньоекономічний контракт №40/МК17 від 11.05.2017 з додатками до нього (Додаток № 1 від 13.07.2017, Додаток № 2 від 07.12.2018); інвойси № 016212/91, № 016213/91, № 016214/91, № 016215/91, № 016216/91, № 016217/91; коносамент № МЕ1905972/01 від 31.07.2019; автотранспортні накладні CMR № 29119, 29119/1, 29119/2, 29119/3, 29119/4, 29119/5 від 16.08.2019; довідку про транспортні витрати № 9812 від 14.08.2019; платіжне доручення на оплату попередніх поставок № 358 від 14.08.2019; прайс-лист виробника 2019 від 01.02.2019; Договір № 841/15 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 16.04.2015; протокол розбіжностей до договору № 841/15 від 16.04.2015; експортну ВМД № 19ES004611112034542 від 26.07.2019; видаткові накладні ЦБФ 00001107 від 27.02.2019, ЦБФ 00000113 від 18.01.2019.
Колегія суддів, дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, дійшла висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених Законом обмежень для застосування першого методу та обставин достатніх для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже, і підстав для використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Так, позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту надано достатню кількість документів, у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України, оскільки, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З аналізу ч. 1 та 2 ст. 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Також, колегія суддів погоджується із доводами позивача про те, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач вказує інші обставини, які не були підставами для витребування додаткових документів, що суперечить положенням Митного кодексу України, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України саме на момент витребування додаткових документів, а не в момент винесення рішення про коригування митної вартості товарів, відповідач повинен зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.
Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої, у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують число визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ «Еталон-К» надано митному органу ряд первинних документів, які не є обов'язковими, відповідно до ст. 53 МК України, на підтвердження вірно зазначеної вартості товарів, проте, вказане протиправно не було взято до уваги відповідачем.
З огляду на зазначене, твердження апелянта про те, що у наданих декларантом документах виявлено розбіжності чи неточності, декларант надав не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, колегія суддів вважає безпідставними.
У свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 09.04.2019 року у справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 року у справі №826/2312/16.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 січня 2020 року у справі №804/4365/16 вказав, що митний орган повинен витребувати документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, митний орган має право самостійно розраховувати (коригувати) митну вартість заявлених декларантом товарів лише у випадку наявності документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.
Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, на підставі якого контролюючий орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, умовою, з якою закон пов'язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.
Відтак, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Колегія суддів критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже, виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, та не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.
Водночас, апелянтом не надано жодних доказів недостовірності заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" вартості поставленого товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
З огляду на викладене, митний орган, визначаючи необхідним застосування резервного методу визначення митної вартості товарів, виходив виключно із аргументів, які при їх системному аналізі не можуть належним чином підтвердити обґрунтованість застосовуваного методу. Неправильний вибір необхідного до застосування методу визначення митної вартості товарів призвів до незаконності проведеного митним органом коригування митної вартості товарів, як наслідок, митним органом порушено вимоги принципу обґрунтованості при виконанні покладених на неї обов'язків.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-К» та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Грибан І.О.
Лічевецький І.О.
Повний текст постанови виготовлено 04.02.2022 р.