Справа № 640/25208/21
про залишення апеляційної скарги без руху
04 лютого 2022 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Аліменко В.О., перевіривши матеріали апеляційних скарг Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2021 року у справі № 640/25208/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав дві апеляційні скарги, в яких просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши апеляційні скарги, вважаю, що вони не можуть бути прийняті до апеляційного провадження та підлягають залишенню без руху, оскільки апелянтом не було дотримано вимоги до апеляційної скарги, які встановлені нормами КАС України, а саме не сплачено судовий збір та пропущено строк звернення до суду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 27 жовтня 2021 року, отримано представником Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 29 листопада 2021 року, про що свідчить розписка (а.с 29), апеляційні скарги подані 04 січня 2022 року, тобто із пропуском строку.
Апелянтом не порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, та не надано жодних доказів поважності причини пропуску строку.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначені апеляційні скарги подані з порушенням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 (далі - КАС) України.
Відповідно до вимог ч. 5 та 6 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції та обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
З матеріалів справи вбачається, що від Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві надійшло дві апеляційні скарги, одна - від 29.12.2021 вих. № 2600-0904-7/209759, а інша від 29.12.2021 вих. № 26000904/7209738.
Проте, нормами КАС України не передбачено подання двох апеляційних скарг від однієї сторони, тому апелянту слід уточнити, яка із апеляційних скарг підлягає розгляду апеляційна скарга від 29.12.2021 вих. № 2600-0904-7/209759 - чи апеляційна скарга від 29.12.2021 вих. № 26000904/7209738, а яку слід повернути.
Крім того, слід зазначити, що дані апеляційні скарги містять однакові вимоги до суду апеляційної інстанції.
Крім того, звертаючись до суду із апеляційними скаргами скаржником не було сплачено судовий збір.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011 року.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з п.п. 1 п.3 ч. 2 зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суми прожиткового мінімуму на 2021 рік встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», відповідно до якого, у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2270,00 грн.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу не майнового характеру.
Таким чином, у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1362,00 грн.(2270 грн.*0,4)*150 %).
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Однак, всупереч вимог КАС України, відповідачем до апеляційних скарг не додано документ про сплату судового збору.
Крім того, звертаючись до суду з апеляційними скаргами, скаржником було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Приписи ч. 3 ст. 3 КАС України визначають, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені апелянтом у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України у редакції, яка діяла на момент подання апеляційної скарги, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Разом з тим, твердження апелянта про необхідність звільнення від сплати судового збору не містить жодних доказів скрутного майнового стану особи, у зв'язку з чим суд вважає його необґрунтованим.
Оскільки при поданні апеляційних скарг апелянтом пропущено строк звернення до суду апеляційної інстанції та не сплачено судовий збір, то вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням в ньому інших поважних причин пропуску строку та надання належних доказів, та оригіналу документа про сплату судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Керуючись ст.ст. 132, 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст. 328 КАС України, суд-
В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків - десять днів, який обраховується з моменту отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко