Справа № 320/7840/21 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
04 лютого 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Рось-Гума» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-
Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 71 656,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Рось-Гума» у 2020 році не було виконано нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв'язку з чим сума адміністративно-господарських санкцій, які підлягають сплаті відповідачем, становить 70 597,56 грн. Крім того, у зв'язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій у повному обсязі у строк, встановлений Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Київським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів нараховано відповідачу пеню у сумі 1 059,00 грн.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначив, що ним було вчинено усі заходи забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Крім того, відповідач повідомив, що центром зайнятості були направлені до відповідача особи з інвалідністю, проте останні відмовилися від працевлаштування на підприємстві за власним бажанням (волевиявленням), тобто з причин, незалежних від відповідача.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що відповідачем не виконано норматив по створенню робочих місць та не забезпечено працевлаштування осіб, яким встановлена інвалідність, що є порушенням приписів чинного законодавства.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ТОВ «Торгово-виробниче підприємство «Рось-Гума» 12.05.2016 зареєстровано як юридична особа, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.42-44).
ТОВ «ТВП «Рось-Гума» було подано до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік від 03.02.2021, у якому відповідач зазначив такі показники:
- середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 41 особа, з яких осіб з інвалідністю - 1;
- кількість осіб з інвалідністю-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 2 особи;
- фонд оплати праці штатних працівників - 2894,5 тис. грн;
- середньорічна заробітна плата штатного працівника - 70,6 тис. грн;
- сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 70,6 тис. грн (а.с.14).
Невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю зумовлює застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 70 597,56 грн та нарахування пені у розмірі 1 059,00 грн.
Вважаючи, що відповідачем не виконано вимоги ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» в частині дотримання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив застосувати до відповідача адміністративно-господарські санкції та стягнути пеню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок працедавця по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129 передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
При цьому, ч. 2 ст. 19 вказаного Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахування причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у них професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 18-1 Закону № 875-XII передбачено, що інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.
Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.
Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом (розпорядженням) про прийняття на роботу № 9/к від 19.07.2018 прийнято ОСОБА_1 на роботу з 20.07.2018 на посаду різальника металу на ножицях і пресах з тривалістю робочого тижня 40 год. та окладом (тарифною ставкою) 3800,00 грн (а.с.47).
19.07.2018 ТОВ «ТВП «Рось-Гума» надіслано Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на роботу з датою початку роботи 20.07.2018 (а.с.49), що підтверджується квитанцією від 19.07.2018 (а.с.48).
17.02.2010 Київською обласною державною адміністрацією було видано ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) серії НОМЕР_1 та вкладку до посвідчення № НОМЕР_2 (а.с.54).
Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії КИО-1 № 0416341 від 22.01.2013 ОСОБА_1 з 01.02.2013 довічно встановлено ІІІ групу інвалідності (а.с.55).
Відповідно до наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 13.05.2020 № 14/к ОСОБА_1 звільнено з 13.05.2020 з посади різальника металу на ножицях і пресах за згодою сторін відповідно до ст. 36 п. 1 КЗпП України (а.с.50).
Як вбачається зі штатного розпису ТОВ «ТВП «Рось-Гума» на 2020 рік, затвердженого наказом директора М.В. Орлюка від 31.12.2019 № 31/12_1, на підприємстві визначено, зокрема, посади: оброблювач гумових виробів (1 робоче місце для працевлаштування людини з інвалідністю) - 5 одиниць; різальник металу на ножицях і пресах (1 робоче місце для працевлаштування людини з інвалідністю) - 2 одиниці (а.с.46).
Згідно зі звітом про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік, поданим відповідачем, на підприємстві має працювати 2 особи з інвалідністю, а фактично працевлаштовано 1 особу з інвалідністю (а.с.14).
ТОВ «ТВП «Рось-Гума» було подано до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» від 20.01.2020, в якій зазначено про наявність на підприємстві наступних вакансій для осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: оброблювач гумо-технічних виробів - 1 вакансія (а.с.63).
20.02.2020 ТОВ «ТВП «Рось-Гума» було подано до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в якій зазначено про наявність на підприємстві наступних вакансій для осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: оброблювач гумо-технічних виробів - 1 вакансія (а.с.64).
29.05.2020 ТОВ «ТВП «Рось-Гума» було подано до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в якій зазначено про наявність на підприємстві наступних вакансій для осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: різальник металу на ножицях і пресах - 1 вакансія (а.с.65).
29.05.2020 ТОВ «ТВП «Рось-Гума» було подано до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в якій зазначено про наявність на підприємстві наступних вакансій для осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: оброблювач гумо-технічних виробів - 1 вакансія (а.с.66).
30.06.2020 ТОВ «ТВП «Рось-Гума» було подано до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в якій зазначено про наявність на підприємстві наступних вакансій для осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: оброблювач гумо-технічних виробів - 1 вакансія (а.с.67).
30.07.2020 ТОВ «ТВП «Рось-Гума» було подано до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в якій зазначено про наявність на підприємстві наступних вакансій для осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: оброблювач гумо-технічних виробів - 1 вакансія (а.с.68).
28.08.2020 ТОВ «ТВП «Рось-Гума» було подано до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в якій зазначено про наявність на підприємстві наступних вакансій для осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: оброблювач гумо-технічних виробів - 1 вакансія (а.с.69).
Наказом (розпорядженням) про прийняття на роботу № 27/к від 30.09.2020 прийнято ОСОБА_2 на роботу з 01.10.2020 на посаду бухгалтера з окладом (тарифною ставкою) 5500,00 (а.с.57).
Як вбачається зі штатного розпису ТОВ «ТВП «Рось-Гума» на 2020 рік, затвердженого наказом директора М.В. Орлюка від 30.09.2020 № 30/09_1, на підприємстві визначено, зокрема, посади: бухгалтер (1 робоче місце для працевлаштування людини з інвалідністю) - 1 одиниця; оброблювач гумових виробів (1 робоче місце для працевлаштування людини з інвалідністю) - 5 одиниць (а.с.56).
30.09.2020 ТОВ «ТВП «Рось-Гума» надіслано Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області повідомлення про прийняття ОСОБА_2 на роботу з датою початку роботи 01.10.2020 (а.с.59), що підтверджується квитанцією від 30.09.2020 (а.с.58).
Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0139677 від 25.10.2013 ОСОБА_2 безстроково встановлено ІІІ групу інвалідності (а.с.61-62).
Відповідно до пенсійного посвідчення від 31.10.2013 № НОМЕР_3 ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності (ІІІ група, загальне захворювання) (а.с.60).
29.09.2020 ТОВ «ТВП «Рось-Гума» було подано до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в якій зазначено про наявність на підприємстві наступних вакансій для осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: оброблювач гумо-технічних виробів - 1 вакансія (а.с.70).
29.10.2020 ТОВ «ТВП «Рось-Гума» було подано до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в якій зазначено про наявність на підприємстві наступних вакансій для осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: оброблювач гумо-технічних виробів - 1 вакансія (а.с.71).
30.11.2020 ТОВ «ТВП «Рось-Гума» було подано до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в якій зазначено про наявність на підприємстві наступних вакансій для осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: оброблювач гумо-технічних виробів - 1 вакансія (а.с.72).
29.12.2020 ТОВ «ТВП «Рось-Гума» було подано до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в якій зазначено про наявність на підприємстві наступних вакансій для осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: оброблювач гумо-технічних виробів - 1 вакансія (а.с.73).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що на підприємстві протягом 2020 працювали особи з інвалідністю, зокрема, у період з 01.01.2020 по 13.05.2020 - 1 особа з інвалідністю; у період з 14.05.2020 по 29.09.2020 - 0 осіб з інвалідністю; а з 01.10.2020 - 1 особа з інвалідністю.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що протягом січня-лютого, травня-грудня 2020 року ТОВ «ТВП «Рось-Гума» на адресу Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості надавались звіти за формою № 3-ПН, якими підприємство інформувало орган державної служби зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Вказані обставини дають підстави для висновку про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів, установлених статтею 19 Закону № 875 та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості осіб з інвалідністю для працевлаштування, а тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів та стягнення пені є безпідставним.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 24.02.2020 у справі № 820/2132/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87779435).
При цьому, доказів на підтвердження того, що відповідачем не створено робочі місця для працевлаштування інвалідів або ж про факти відмови у працевлаштуванні з боку відповідача за зверненням інваліда або направленням державної служби зайнятості, позивачем не надано.
Позивачем не надано доказів, що наявні відмови через зайнятість вакансій чи не відповідність вимогам були протиправними та свідчили про умисне не працевлаштування осіб з інвалідністю.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем було вжито всі можливі заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у діях відповідача відсутній склад правопорушення, а відтак, застосування до нього адміністративного-господарських санкцій та пені за не працевлаштування інвалідів є протиправним.
Зазначений висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 440/2008/19, від 14.02.2018 у справі № 820/2124/16, від 28.02.2018 у справі №807/612/16, від 26.06.2018 у справі №№806/1368/17, від 11.09.2018 у справі №812/1127/18, від 19.12.2018 у справі №812/1140/18, від 23.07.2019 у справі №820/2204/16, від 31.07.2019 у справі №812/1164/18.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 04.02.2022.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Н.В. Безименна