Справа № 580/2749/21 Головуючий у 1 інстанції: Гаврилюк В.О.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
31 січня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Грибан І.О.
Лічевецького І.О.
За участю секретаря Борисовської Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, в якому просив:
- визнати рішення Черкаської міської ради від 25.02.2021 № 4-110 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)" протиправним та скасувати його;
- визнати рішення Черкаської міської ради від 25.02.2021 № 4-138 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)" протиправним та скасувати його;
- зобов'язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради повторно розглянути питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,04 га.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської міської ради від 25.02.2021 № 4-110 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)". Визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської міської ради від 25.02.2021 № 4-138 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_2 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)". Зобов'язано Черкаську міську раду повторно розглянути питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,04 га громадянину ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Черкаська міська рада звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що рішення відповідача від 25.02.2021 № 4-110 та від 25.02.2021 № 4-138, якими відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_2 - стосуються різних земельних ділянок, а тому, викладено різні висновки управління планування та архітектури.
08 грудня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від Черкаської міської ради надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому просить судове засідання призначене на 20.12.2021 року о 15:00, а також, всі наступні судові засідання у справі №580/2749/21 проводити в режимі відеоконференції з одним із наступних судів: Черкаський окружний адміністративний суд; Господарський суд Черкаської області; Соснівський районний судом м. Черкаси; Придніпровський районний судом м. Черкаси; Черкаський районний суд.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у задоволенні клопотання Черкаської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 580/2749/21 - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні вищевказаного клопотання, колегія суддів зазначила, що учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, оскільки, саме такий спосіб участі в судовому засіданні під час дії карантину націлений на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та мінімізує соціальні контакти, а не участь особи в судовому засіданні, але з іншого суду (Черкаського окружного адміністративного суду, Господарського суду Черкаської області, Соснівського районного суду м. Черкаси, Придніпровського районного суду м. Черкаси чи Черкаського районного суду) за допомогою засобів відеоконференцзв'язку.
Водночас, до Шостого апеляційного адміністративного суду від Черкаської міської ради надійшло повторне клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому просить судове засідання призначене на 31.01.2022 року о 14:50, а також, всі наступні судові засідання у справі №580/2749/21 проводити в режимі відеоконференції з одним із наступних судів: Черкаський окружний адміністративний суд; Господарський суд Черкаської області; Соснівський районний судом м. Черкаси; Придніпровський районний судом м. Черкаси; Черкаський районний суд.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у задоволенні клопотання Черкаської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 580/2749/21 - відмовлено.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради із заявою від 11.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 площею 0,4 га у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
До заяви позивачем додано документи, згідно опису документів, що додаються до заяви № 01-04/11508 від 11.02.2020.
Рішенням № 4-110 від 25 лютого 2021 року Черкаська міська рада відмовила у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,0400 га безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), керуючись п. 7 статті 118 Земельного кодексу України, враховуючи не відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам генерального плану міста Черкаси затвердженого рішенням ЧМР від 29.12.2011 № 3-505.
Відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, земельна ділянка належить до зони транспортної інфраструктури "ТР-3"-зона транспортної інфраструктури, до неї відносяться території вулиць, майданів (в межах червоних ліній).
ОСОБА_1 повторно звернувся до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради із заявою від 22.07.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 площею 0,4 га у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
До заяви позивачем додано документи, згідно опису документів, що додаються до заяви № 01-04/39120 від 22.07.2020.
Рішенням № 4-138 від 25 лютого 2021 року Черкаська міська рада відмовила у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,0400 га безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), керуючись п. 7 статті 118 Земельного кодексу України, враховуючи не відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам генерального плану міста Черкаси затвердженого рішенням ЧМР від 29.12.2011 №3-505.
Відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, земельна ділянка належить до рекреаційної зони "Р-3п", в якій не передбачене розміщення садибної житлової забудови.
Не погоджуючись із відмовами у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом положень п. «г» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах у розмірі не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Згідно із частиною 6 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради із заявою від 11 лютого 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,4 га у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), разом з доданими документами (а.с. 10).
Як зазначає позивач, не отримавши у визначені законом строки відповіді на вищевказану заяву, він повторно звернувся до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради із заявою від 22 липня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,4 га у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), разом з доданими документами (а.с. 19).
Так, рішенням Черкаської міської ради № 4-110 від 25 лютого 2021 року відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,0400 га безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) (а.с.17).
У даному рішенні вказано на невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам генерального плану міста Черкаси затвердженого рішенням ЧМР від 29.12.2011 № 3-505, оскільки, відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, земельна ділянка належить до зони транспортної інфраструктури "ТР-3"-зона транспортної інфраструктури, до неї відносяться території вулиць, майданів (в межах червоних ліній).
Також, рішенням Черкаської міської ради № 4-138 від 25 лютого 2021 року відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,0400 га безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) (а.с. 25).
Підставою відмови слугувало невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам генерального плану міста Черкаси затвердженого рішенням ЧМР від 29.12.2011 №3-505, оскільки, відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, земельна ділянка належить до рекреаційної зони "Р-3п", в якій не передбачене розміщення садибної житлової забудови.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заяви ОСОБА_1 від 11.02.2020 та від 22.07.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 площею 0,4 га у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) прийняті рішення про відмову у наданні дозволів на одну і ту ж земельну ділянку із зазначенням зовсім інших підстав для відмови.
Так, апелянт зазначає, що рішення відповідача від 25.02.2021 № 4-110 та від 25.02.2021 № 4-138, якими відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , стосуються різних земельних ділянок.
З даного приводу, слід зазначити наступне.
Колегія суддів, дослідивши зміст заяв ОСОБА_1 від 11 лютого 2020 року та від 22 липня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також, доданих до них документів, зокрема, графічних матеріалів (а.с. 15,23), встановила, що заяви позивача були подані щодо однієї і тієї ж земельної ділянки.
Вищевказане, також, підтвердив позивач - ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції.
З огляду на зазначене, доводи апелянта про те, що рішеннями відповідача від 25.02.2021 № 4-110 та від 25.02.2021 № 4-138 відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо різних земельних ділянок, колегія суддів вважає необгрунтованими.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з метою належного захисту права позивача необхідно зобов'язати відповідача повторно розглянути питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,04 га громадянину ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства з урахуванням висновків суду.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Черкаської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Грибан І.О.
Лічевецький І.О.
Повний текст постанови виготовлено 04.02.2022 р.