Справа № 580/1055/21 Суддя (судді) першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК
03 лютого 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправним та скасування постанови та припису,-
Акціонерне товариство Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати припис управління Держпраці у Черкаській області від 15.07.2020 № ЧК-414/363/АВ/П;
- визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 12.01.2021 № ЧК-414/363/АВ-ЧК-601/П/374/ЗБ-ФС-02.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний припис винесений з численними порушеннями вимог чинного законодавства України як в частині процедури, так і в частині наявності порушень позивачем вимог законодавства про працю, а тому останній має бути скасований і, як наслідок, прийнята за невиконання вимог цього припису постанова про накладення штрафу також є протиправною.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами управління Держпраці на підставі наказу № 457-Н від 30.06.2020 та направлення № 450 від 30.06.2020 у період з 02.07.2020 по 15.07.2020 проведено позаплановий захід (інспекційне відвідування) на предмет додержання законодавства про працю в частині робочого часу, часу відпочинку, оплати праці АТ Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод, підставою для проведення такого інспекційного відвідування стало звернення ОСОБА_1 від 15.06.2020 про порушення відносно неї вимог законодавства про працю (абз. 5 частина 1 статті 6 закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V).
За результатами інспекційного відвідування управлінням Держпраці складено акт № ЧК-414/363/АВ від 15.07.2020, в якому зазначено про порушення частини 1 статті 116 та частини 1 статті 83 КЗпП України, а саме:
- при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому до сплати від підприємства, установи, організації, не провадиться в день звільнення. Наказом від 13.05.2020 №К-605 ОСОБА_1 звільнено з роботи за угодою сторін. У день звільнення не проведено остаточного розрахунку, що є порушенням частини 1 статті 116 КЗпП;
- при звільненні працівника йому не виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А І групи. Наказом від 13.05.2020 № К-605 ОСОБА_1 звільнено з роботи за угодою сторін. У день звільнення не виплачено компенсацію за невикористані дні відпустки, що є порушенням частини 1 статті 83 КЗпП.
15 липня 2021 року відповідачем складено припис № ЧК-414/363/АВ/П, згідно якого позивача зобов'язано усунути порушення частини 1 статті 116 та частини 1 статті 83 КЗпП України до 15.08.2020 відповідно до пункту 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295.
Позивачем було направлено до управління Держпраці зауваження до акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЧК-414/363/АВ від 15.07.2020.
Відповідач, розглянувши зауваження товариства надіслав на його адресу лист № 5965/01-10/5820 від 20.08.2020, в якому зазначив, що для прийняття рішення за результатами розгляду зауваження товариству необхідно надати до управління Держпраці документи, які підтверджують надання ОСОБА_1 щорічної відпустки за весь період роботи (накази про надання відпусток, облік відпусток із зазначенням періоду за який надається відпустка, з якого часу вона мала право на додаткову відпустку).
У вересні позивач надіслав до управління Держпраці листом № 43-03/11 від 15.09.2020 копії наказів про надання відпусток ОСОБА_1 з 2016 по 2019 роки та таблицю щорічної відпустки ОСОБА_1 за період з 1992 по 2020 роки.
30 вересня 2020 року відповідачем прийнято на направлено на адресу АТ "НВП "СЕМЗ" вимогу про надання/поновлення документів № ЧК-414/363/АВ-ЧК-601/П/374/ПД, якою зобов'язано до 05.10.2020 директора товариства подати до відповідача документи зазначені у даній вимозі.
АТ "НВП "СЕМЗ" направило до управління Держпраці на виконання зазначеної вимоги супровідним листом № 61-07/11 від 15.10.2020 копії документів згідно додатку.
У період з 05.11.2020 по 06.11.2020 посадовими особами відповідача на підставі направлення 03.11.2020 № 815 здійснено інспекційне відвідування АТ "НВП "СЕМЗ" щодо виконання вимог припису про усунення виявлених порушень від 15.07.2020 № ЧК-414/363/АВ/П та встановлено, що припис про усунення виявлених порушень від 15.07.2020 № ЧК-414/363/АВ не виконано.
За результатами даного інспекційного відвідування відповідачем складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЧК-414/363/АВ-ЧК-601/П/374 від 06.11.2020.
07 грудня 2020 року позивачем подано до Державної служби України з питань праці скаргу на незаконні дії та рішення відповідача, за результатами розгляду якої позивачеві направлено лист № 9253/2.1/3.3-20 від 31.12.2020, в якому зазначило, що порядок розгляду таких звернень суб'єктів господарювання та порядку оскарження розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства Законом № 877 не визначений.
12 січня 2021 року управління Держпраці прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЧК-414/363/АВ-ЧК-601/П/374/ЗБ-ФС-02, відповідно до якої на АТ "НВП "СЕМЗ" накладено штраф у розмірі 18000 грн, оскільки позивачем не виконано вимоги припису № ЧК-414/363/АВ/П від 15.07.2020.
Вважаючи вищевказані припис та постанову управління Держпраці протиправними, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив строк надіслання акту від 15.07.2020 № ЧК-414/363/АВ та припису від 15.07.20120 № ЧК-414/363/АВ/П, чим позбав можливості АТ "НВП "СЕМЗ" на відповідне реагування та виконати вимог припису у встановлений строк.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з частиною 4 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Відповідно до вимог п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з пп. 5 п. 6 Положення № 96 Держпраця для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Статтею 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок № 823).
Відповідно до п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно з абз. 14 пп. 6 п. 5 Порядку № 823 підставою для здійснення інспекційних відвідувань є інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів.
Згідно з п. 9 Порядку № 823 тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.
Відповідно до статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб'єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.
Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
Усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Частиною першою статті 12 Закону України № 877-V визначено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Держпраці та її територіальних органів.
Пунктами 19-21, 23-24, 26-27 Порядку визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою (ч. 2 ст. 7 Закону № 877-V).
Згідно ч. 3 ст. 7 Закону № 877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону № 877-V посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Згідно з пп. 8 п. 12 Порядку № 823 інспекторам праці забороняється проводити інспекційне відвідування понад строки, визначені пунктом 9 цього Порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами управління Держпраці на підставі наказу № 457-Н від 30.06.2020 та направлення № 450 від 30.06.2020 у період з 02.07.2020 по 15.07.2020 проведено позаплановий захід (інспекційне відвідування) за результатами якого складено акт № ЧК-414/363/АВ від 15.07.2020 та припис № ЧК-414/363/АВ/П від 15.07.2020, згідно якого позивача зобов'язано усунути порушення частини 1 статті 116 та частини 1 статті 83 КЗпП України до 15.08.2020 відповідно до пункту 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295.
11 серпня 2020 року на адресу позивача направлено матеріали інспекційного відвідування, а саме, як вказано в даному листі, у зв'язку з відмовою голови правління АТ "НВП "СЕМЗ" отримати акт та припис, відповідно до частини 9 статті 7 закону №877-V, направлено акт від 15.07.2020 №ЧК-414/363/АВ для відмови та відповідного реагування та припис від 15.07.20120 №ЧК-414/363/АВ/П для усунення виявлених порушень.
Вказані матеріали надіслані позивачеві за три дні до дати, до якої останній мав усунути порушення, зазначені в цьому приписі, а отже фізично виконати такий припис позивач не міг.
Крім того, оскільки в акті № ЧК-414/363/АВ від 15.07.2020 зазначено про те, що позивач відмовився від його підписання, то відповідач мав би не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надіслати два примірника акта та припису за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань АТ "НВП "СЕМЗ", чого відповідачем зроблено не було.
Отже, відповідач порушив строк надіслання акт від 15.07.2020 № ЧК-414/363/АВ для відмови та відповідного реагування та припис від 15.07.20120 № ЧК-414/363/АВ/П, чим позбавив можливості АТ "НВП "СЕМЗ" виконати вимоги припису у встановлений ним строк.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказана обставина є достатньою підставою для визнання припису від 15.07.2021 № ЧК-414/363/АВ/П протиправним та його скасування, та, як наслідок, скасування постанови № ЧК-414/363/АВ-ЧК-601/П/374/ЗБ-ФС-02 від 12.02.2021, якою накладено на позивача штраф у розмірі 18000 грн за невиконання вимог припису від 15.07.2020 № ЧК-414/363/АВ/П.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
Н.В. Безименна