Справа № 640/4865/21
03 лютого 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
За участю секретаря: Шевченко Е.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року, суддя Добрянська Я.І., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" про зобов'язати вчинити дії,-
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК", в якому просили зобов'язати відповідача вчинити всі необхідні дії для включення позивачів до повного переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у тому числі шляхом внесення змін до такого переліку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про роз'єднання позовних вимог у справі №640/4865/21.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у період з 29.08.2013 по 09.07.2015 між позивачами та ПАТ "Радикал Банк" були укладені договори банківського рахунку, відповідно до яких кожним із позивачів на поточному рахунку було розміщено кошти. У зв'язку з початком процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" 18.11.2015 позивачів не включено до реєстру вкладників для виплати гарантованої суми відшкодування, що порушує їх право на отримання гарантованої суми вкладу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - яким здійснюється ліквідація ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" вчинити всі необхідні дії для включення позивачів до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у тому числі шляхом внесення змін до такого переліку, а саме: ОСОБА_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; ОСОБА_13 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; ОСОБА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; ОСОБА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ; ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ; ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ; ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ; ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ; ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 ; ОСОБА_33 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 ; ОСОБА_32 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 ; ОСОБА_30 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13 ; ОСОБА_29 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_14 ; ОСОБА_28 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_15 ; ОСОБА_27 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_16 ; ОСОБА_26 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_17 ; ОСОБА_25 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_18 ; ОСОБА_23 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_19 ; ОСОБА_22 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_20 ; ОСОБА_21 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_21 ; ОСОБА_20 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_22 ; ОСОБА_19 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_23 ; ОСОБА_18 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_24 ; ОСОБА_17 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_25 ; ОСОБА_16 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_26 ; ОСОБА_15 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_27 ; ОСОБА_14 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_28 . ОСОБА_34 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_29 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Грабовський Олександр Олександрович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 га ухвалити в нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в повному обсязі.
Окрім того, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 слід задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що позивачами були внесені грошові кошти на поточні рахунки, відкриті в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК":
1. ОСОБА_12 за договором банківського рахунку № 18688/П-1 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_30 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №14130 від 09.07.2015.
2. ОСОБА_13 за договором банківського рахунку № 18693/П-1 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_31 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №14161 від 09.07.2015.
3. ОСОБА_11 за договором банківського рахунку № 18643/П-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_32 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією від 09.07.2015. Зарахування коштів на рахунок підтверджується випискою по рахунку від 09.07.2015.
4. ОСОБА_10 за договором банківського рахунку №18600/П-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_33 в розмірі 187 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №13934 від 09.07.2015. Зарахування коштів на рахунок підтверджується випискою по рахунку від 04.12.2015.
5. ОСОБА_9 за договором банківського рахунку № 18685/П-1 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_34 в розмірі 73 531 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №14047 від 09.07.2015.
6. ОСОБА_8 за договором банківського рахунку № 7914/П-1-980 від 29.08.2013 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_35 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією від 09.07.2015.
7. ОСОБА_7 за договором банківського рахунку №18249/П-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_36 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №15410 від 09.07.2015. Зарахування коштів на рахунок підтверджується випискою по рахунку від 03.12.2015.
8. ОСОБА_6 за договором банківського рахунку №18406/П-1 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_37 в розмірі 197 960 грн. Зарахування коштів на рахунок підтверджується випискою по рахунку від 09.07.2015.
9. ОСОБА_5 за договором банківського рахунку № 17142/П-1-980 від 07.05.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_38 в розмірі 200000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією від 09.07.2015. Зарахування коштів на рахунок підтверджується випискою по особовим рахункам з 09.07.2015 по 13.07.2015.
10. ОСОБА_4 за Договором банківського рахунку № 18107/П-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_39 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №14764 від 09.07.2015.
11. ОСОБА_33 за договором банківського рахунку №18104/П-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_40 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №14772 від 09.07.2015.
12. ОСОБА_32 за договором банківського рахунку № 18102/П-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_41 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №14776 від 09.07.2015.
13. ОСОБА_30 за договором банківського рахунку № 18099/П-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_42 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №14757 від 09.07.2015.
14. ОСОБА_29 за договором банківського рахунку №18530/П-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_43 в розмірі 150 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №13459 від 09.07.2015. Зарахування коштів на рахунок підтверджується випискою по рахунку від 09.07.2015.
15. ОСОБА_28 за договором банківського рахунку № 18570/П-1 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_44 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №12988 від 09.07.2015.
16. ОСОБА_27 за договором банківського рахунку №18603/П-1 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_45 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №13052 від 09.07.2015.
17. ОСОБА_26 за договором банківського рахунку №2082/П-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_46 в розмірі 173 079, 07 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією від 09.07.2015.
18. ОСОБА_25 за договором банківського рахунку №18620/П-1 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_47 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №13715 від 09.07.2015.
19. ОСОБА_23 за договором банківського рахунку № 8209/980- П1 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_48 в розмірі 176 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №12677 від 09.07.2015.
20. ОСОБА_22 за договором банківського рахунку № 18336/П-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_49 в розмірі 177 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №12687 від 09.07.2015.
21. ОСОБА_36 за договором банківського рахунку № 18359/П-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_50 в розмірі 175 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №12654 від 09.07.2015. Зарахування коштів на рахунок підтверджується випискою по рахунку від 09.07.2015.
22. ОСОБА_20 за договором банківського рахунку № 18545/П-1 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_51 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №13338 від 09.07.2015.
23. ОСОБА_19 за договором банківського рахунку № 18238/П-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_52 в розмірі 196 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №9137 від 09.07.2015. Зарахування коштів на рахунок підтверджується випискою по рахунку від 09.07.2015.
24. ОСОБА_18 за договором банківського рахунку № 18543/П-1 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_53 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №13316 від 09.07.2015.
25. ОСОБА_17 за договором банківського рахунку № 18548/П-1 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_54 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №13152 від 09.07.2015.
26. ОСОБА_16 за договором банківського рахунку від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_55 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №13359 від 09.07.2015.
27. ОСОБА_15 за договором банківського рахунку №18640/П-1 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_56 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №13732 від 09.07.2015.
28. ОСОБА_14 за Договором банківського рахунку № 18563/П-1 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_57 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №13392 від 09.07.2015.
29. ОСОБА_34 за договором банківського рахунку №18166/П-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_58 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією від 09.07.2015.
30. ОСОБА_1 за договором банківського рахунку №18390/11-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_59 в розмірі 198 000 грн. Зарахування коштів на рахунок підтверджується випискою по рахунку від 09.07.2015.
31. ОСОБА_2 за договором банківського рахунку № 18388/П-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_60 в розмірі 200 000 грн. Зарахування коштів на рахунок підтверджується випискою по рахунку від 09.07.2015.
32. ОСОБА_3 за договором банківського рахунку №18630/11-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_61 в розмірі 190872 грн. Зарахування коштів на рахунок підтверджується випискою по рахунку від 09.07.2015.
33. ОСОБА_31 за договором банківського рахунку № 18100П-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_62 в розмірі 200 000 грн. Внесення коштів на поточний рахунок було здійснено згідно з квитанцією №14801 від 09.07.2015.
34. ОСОБА_24 за договором банківського рахунку № 18717/980-П1 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_63 в розмірі 195 000 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 09.07.2015 № 452/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних" (надалі по тексту - Постанова НБУ) виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту - Фонд) прийнято рішення від 09.07.2015 № 130 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Радикал Банк" (надалі по тексту - рішення Фонду), згідно з яким з 10.07.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Радикал Банк".
Постановою Правління Національного банку України від 09.07.2015 № 769 відкликано банківську ліцензію та наказано ліквідувати ПАТ «Радикал Банк».
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.11.2015 № 203 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Радикал Банк» з відшкодуванням зі сторони Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 10.11.2015 та призначено Савельєву Анну Миколаївну уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» на два роки з 10.11.2015 по 09.11.2017 включно.
За змістом оголошення, розміщеного на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 13.11.2015 Фонд розпочав виплати коштів вкладникам ПАТ «Радикал Банк». Для отримання коштів вкладники банку з 13.11.2015 по 24.12.2015 включно мали звернутись до установ банку-агента Фонду - ПАТ «Банк кредит Дніпро».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2005 від 26.11.2020 визначено здійснювати повноваження під час ліквідації ПАТ «Радикал Банк» безпосередньо Фондом.
З метою реалізації права на відшкодування суми вкладу, через не включення їх до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі, гарантованих державою, позивачі звернулися з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VI від 23.02.2012 року встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (стаття 1).
Пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 3-1) призначає працівників, до повноважень яких належить проведення моніторингу стану дотримання банком вимог порядку формування та ведення баз даних про вкладників, проведення банком банківських операцій, у тому числі збір інформації та копій документів, необхідних для підготовки проекту плану врегулювання, забезпечення проведення оцінки активів банку в порядку, встановленому Фондом; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб; 8) встановлює додаткові вимоги до порядку розкриття банками інформації для вкладників про умови надання банківських послуг із залучення вкладів.
Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
За змістом ч. 1 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Так, частина 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Як убачається із матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки правочинів Фондом (в особі Уповноваженої особи) зроблено висновок про те, що трансакції по зарахуванню коштів на рахунки позивачів є нікчемні, про що їх було повідомлено, а саме направлено повідомлення про нікчемність: за вих. №3755/15 від 19.11.2015 ОСОБА_12 ; за вих. №3754/15 від 19.11.2015 ОСОБА_13 ; за вих. №3736/15 від 19.11.2015 ОСОБА_11 ; за вих. №3604/15 від 18.11.2015 ОСОБА_10 ; за вих. №3674/15 від 19.11.2015 ОСОБА_9 ; за вих. №3663/15 від 19.11.2015 ОСОБА_8 ; за вих. №3328/15 від 13.11.2015 ОСОБА_7 ; за вих. №3933 від 19.11.2015 ОСОБА_6 ; за вих. №3684 від 19.11.2015 ОСОБА_5 ; за вих. №3365 від 13.11.2015 ОСОБА_4 ; за вих. №3367 від 13.11.2015 ОСОБА_33 ; за вих. №3366 від 13.11.2015 ОСОБА_32 ; за вих. №3368 від 13.11.2015 ОСОБА_30 ; за вих. №3391 від 18.11.2015 ОСОБА_29 ; за вих. №3394 від 18.11.2015 ОСОБА_28 ; за вих. №3597 від 18.11.2015 ОСОБА_27 ; за вих. №3707 від 19.11.2015 ОСОБА_26 ; за вих. №3595 від 18.11.2015 ОСОБА_25 ; за вих. №3860 від 19.11.2015 ОСОБА_23 ; за вих. №3862 від 19.11.2015 ОСОБА_22 ; за вих. №3861 від 19.11.2015 ОСОБА_21 ; за вих. №3555 від 18.11.2015 ОСОБА_20 ; за вих. №3894 від 19.11.2015 ОСОБА_19 ; за вих. №3557 від 18.11.2015 ОСОБА_18 ; за вих. №3556 від 18.11.2015 ОСОБА_17 ; за вих. №3558 від 18.11.2015 ОСОБА_16 ; за вих. №3592 від 18.11.2015 ОСОБА_15 ; за вих. №3559 від 18.11.2015 ОСОБА_14 ; за вих.№3613 від 18.11.2015 ОСОБА_34 .
У Повідомленнях про нікчемність зазначено, що правочини (у тому числі договори), вчинені через каси банку, що мають одночасну реєстрацію в системі АБС Б-2 за одним й тим самим часом проведення трансакції в одній касі одним і тим же касиром, та/або правочини (у тому числі договори), вчинені через каси банку по рахунках клієнтів, які були здійснені працівниками банку поза межами робочого часу та операційного дня банку, та/або по розміщенню коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта шляхом безготівкового зарахування коштів, які були здійснені працівниками банку поза межами робочого часу та операційного дня банку, свідчать про протиправне внесення інформації до АБС Б-2 з метою виведення активів банку та надання одному кредитору переваги над іншими, тобто такі правочини (у тому числі договори) є нікчемними з підстав, встановлених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме:
п.1) "банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог",
п.2) "банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим",
п. 7) "банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку".
Разом з тим, застосовуючи ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його уповноважена особа, зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З аналізу положень статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» убачається, що Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.
Під час вирішення адміністративної справи № 826/1476/15 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 дійшла до висновку про те, що здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492, та договорами з відповідними клієнтами банку.
Таким чином, операція з перерахування коштів на рахунок позивача не належить до правочинів, передбачених частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет нікчемності.
Окрім того, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то стаття 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 Цивільного кодексу України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи договори банківських рахунків не передбачають жодних пільг (переваг) для позивачів, які б не були передбачені законодавством чи внутрішніми документами банку. Це є цілком стандартні типові договори банку з клієнтами.
З урахуванням викладеного, зазначені відповідачем обставини не можуть бути підставою для висновку про нікчемність трансакції щодо перерахування грошової суми на рахунки, відкриті за діючими договорами банку із позивачами.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази визнання укладених позивачами договорів недійсними у встановленому законом порядку чи застосування наслідків нікчемності таких договорів у судовому порядку.
Постановою Правління Національного банку України № 174 від 01.06.2011 (чинна у період виникнення та перебігу спірних правовідносин) затверджено Інструкцію про ведення касових операцій (Інструкція № 174).
Відповідно до п. 2.9 Інструкції № 174, банк (філія, відділення) зобов'язані видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордеру) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
У п. 1.3 Інструкції № 174 закріплено, що касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.
До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача.
Отже, достатньою правовою підставою для включення особи до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних, є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом, зокрема квитанцією про внесення коштів на її рахунок.
Фактичне надходження та зарахування коштів на поточний рахунок позивачів підтверджується квитанціями, копії яких наявні у матеріалах справи.
Правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносин сформований Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04.07.2018 (справа № 826/1476/15) за змістом якої, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.
Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Як зазначалось вище, Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
При цьому, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК та частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.
Таким чином, позивачі є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та на позивачів розповсюджується дія гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.
Володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення ЄСПЛ у справі Wiggins v. Unated Kingdom).
У справах Burdov v. Russia, Yvonne van Duyn v. Home Office ЄСПЛ зазначив, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. При цьому, якщо держава схвалила певну концепцію, то суб'єкт владних повноважень вважатиметься таким, що діє протиправно, якщо він відступить від встановлених обов'язків, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у суб'єктів відповідних правовідносин стосовно суворого додержання уповноваженим державою суб'єктом владних повноважень такої політики чи поведінки.
За висновком суду, в даній адміністративній справі Фондом, включаючи вчинені уповноваженою особою дії та бездіяльність, допущено відступлення від схваленої державою політики щодо гарантування вкладів фізичних осіб, що позбавило позивача права на мирне володіння своїм майном. Визнання правочину нікчемним без належних на те правових підстав, слід вважати таким, що вчинене не у спосіб, визначений національним законодавством та не з метою, досягнення якої публічно покладено на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства ЄСПЛ зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду (ч. 3 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Разом з тим, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.11.2020 № 2005 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», делеговані Матвієнку Андрію Анатолійовичу рішенням виконавчої дирекції Фонду від 06.11.2020 № 1923 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «РАДИКАЛ БАНК».
Визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» здійснюється Фондом безпосередньо до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Таким чином, оскільки рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2005 від 26.11.2020 визначено здійснювати повноваження під час ліквідації ПАТ «Радикал Банк» безпосередньо Фондом, саме на відповідача покладено обов'язок внесення змін та доповнень до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, розміщених у ПАТ «Радикал Банк».
З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивачів, в даному випадку, є зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - яким здійснюється ліквідація ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" вчинити всі необхідні дії для включення позивачів до повного переліку вкладників ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у тому числі шляхом внесення змін до такого переліку.
Щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині, з огляду на наступне.
Як зазначалося вище, з матеріалів справи вбачається, внесення грошових коштів на поточні рахунки, відкриті в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", а саме:
ОСОБА_1 , за договором банківського рахунку №18390/11-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_59 в розмірі 198 000 грн. Зарахування коштів на рахунок підтверджується випискою по рахунку від 09.07.2015 (т. 1, а.с. 76-81).
ОСОБА_2 за договором банківського рахунку № 18388/П-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_60 в розмірі 200 000 грн. Зарахування коштів на рахунок підтверджується випискою по рахунку від 09.07.2015 (т. 1, а.с. 82-88).
ОСОБА_3 за договором банківського рахунку №18630/11-1-980 від 09.07.2015 було розміщено кошти на поточному рахунку № НОМЕР_61 в розмірі 190872 грн (т. 1, а.с. 89-91). Зарахування коштів на рахунок підтверджується випискою по рахунку від 09.07.2015, долученого до апеляційної скарги.
Окрім того, в апеляційній скарзі відповідач підтверджує договірні відносини та транзакцій між ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , так, зокрема відповідач підтверджує наявність у ОСОБА_3 рахунку № НОМЕР_61 та зарахування на даний рахунок від AT «УОСС» суми коштів у розмірі 192 800,00 грн; наявність у ОСОБА_1 рахунку НОМЕР_59 та зарахування на вказаний рахунок грошових коштів ТОВ «АДВАНС» в сумі 198 000,00 грн; наявність у ОСОБА_2 рахунку № НОМЕР_60 та зарахування на даний рахунок грошових коштів від ТОВ «АДВАНС» грошових коштів у сумі 200 000,00 грн.
Отже, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», кошти надійшли на їхні рахуноки в ПАТ «Радикал Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому на ниї розповсюджується дія гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, шляхом шляхом внесення змін та доповнень до такого переліку відомостей щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_31 та ОСОБА_24 , то колегія суддів зазначає, що рішення суду в цій частині ні позивачами, ні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не оскаржується та в апеляційних скаргах також не наводять доводів та міркувань в частині незаконності рішення щодо відмови ОСОБА_31 та ОСОБА_24 у задоволенні позовних вимог.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону (ч.2 ст.317 КАС України).
З огляду на викладене, враховуючи те, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині рішення нового судового рішення про задоволення позовних вимог. В решті рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати та ухвали в цій частині нове судове рішення наступного змісту:
Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - яким здійснюється ліквідація ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" вчинити всі необхідні дії для включення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_64 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_65 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_66 ) до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення змін та доповнень до такого переліку.
В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Степанюк А.Г.