Справа № 640/21852/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Кармазін О.А.
03 лютого 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший київський машинобудівний завод» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року (розглянута в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Акціонерного товариства «Перший київський машинобудівний завод» про стягнення штрафу,
У вересні 2020 року, Національна комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Перший київський машинобудівний завод» (далі - відповідач, в якому просить суд стягнути до Державного бюджету України штраф у розмірі 17 000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що станом на дату підписання акту про правопорушення на ринку цінних паперів на власному веб-сайті (веб-сторінці) ПАТ Акціонерного товариства «Перший київський машинобудівний завод» (попередня назва «НВП «Більшовик») в мережі Інтернет (http://bolshevik.net.ua/uk) не розміщена інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, інформація, а саме:
- висновки ревізійної комісії (ревізора);
- проспект емісії, свідоцтво про реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів товариства.
Представник позивача додає, що на вказаному веб-сайті також не зазначено інформації щодо причин відсутності вищезазначеної інформації, у зв'язку з чим відповідачем порушено вимоги частини 3 статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» та розділу IX Положення № 2826.
Додає, що за результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, уповноваженою особою Комісії за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1454-ЦД-1-Е від 10.10.2017, у відношенні відповідача було винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 22.05.2018р. №1095-ЦД-1-Е, відповідно до якої до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Позивач зауважує, що відповідачем оскаржувалась постанова Комісії від 22.05.2018 №1095-ЦД-1-Е до Окружного адміністративного суду міста Києва. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 826/9370/18 в задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Перший київський машинобудівний завод» відмовлено повністю.
На момент звернення до суду зазначена сума штрафу Товариством не сплачена, з огляду на що позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення суми штрафу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Стягнено з Акціонерного товариства «Перший київський машинобудівний завод» (03057, м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2, код ЄДР: 14308569) штраф у розмірі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) до Державного бюджету України, на рахунок, відкритий в Управлінні Державної казначейської служби України для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем у справі подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
31 січня 2022 року до представником позивача до Шостого апеляційного адміністративного суду подано клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду.
Зазначене вище клопотання обґрунтоване тим, що апелянт пропустив строк розгляду на оскарження рішення суду першої інстанції. Зазначено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва винесено від 05 жовтня 2021 року. Відповідачем отримано 19.10.2021 року. Тобто останнім днем строку апеляційного оскарження рішення від 05.10.2021 року є 19.11.2021 року, проте апеляційну скаргу відповідачем подано - 18.01.2021 року №424-13.
Надаючи правову оцінку зазначеному вище клопотання, колегія суддів заначаж наступне.
Так, відповідно до наявних матеріалів справи (а.с. 102-105) апеляційна скарга від 18.11.2021 року №424-13 здана до поштового відділення та направлена на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду, відповідно до поштового конверту 19.11.2021 року.
У зв'язку із зазначеним вище, досліджуючи матеріали справи, зазначена вище апеляційна скарга від 18.01.2021 року №424-13 на яку посилається заявник, відсутня вматеріалах справи.
У зв'язку із зазначеним вище, колегія суддів вважає необгрунтованим належним чином клопотання позивача про залишення апеляційної скарги без розгляду, та зазначає про відсутність підстав для задоволення його задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що у відношенні до відповідача було складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів № 425-ЦД-1-Е від 07.05.2018 (том 1 а.с. 30) у зв'язку з виявленням порушення вимог пункту 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме: невиконання розпорядження №1454-ЦД-1-Е від 10.10.2017 про усунення порушень законодавства про цінні папери (термін виконання до 20.11.2017).
На підставі акту про порушення на ринку цінних паперів позивачем прийнято постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 22.05.2018 № 1095-ЦД-1-Е, відповідно до якої, за невиконання розпорядження позивача до Акціонерного товариства «Перший київський машинобудівний завод» застосовано штрафну санкцію у розмірі 17000,00 грн.
Разом з тим, у зв'язку з невиконанням відповідачем вказаної постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні встановлює Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є: формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів; координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних; здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування; захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень; сприяння розвитку ринку цінних паперів; узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.
При цьому, відповідно до ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до пункту 8 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів передбачена відповідальність юридичних осіб у вигляді штрафів у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» у разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Пунктом 3 розділу XVIII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2012 № 1470 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.11.2012р. за №1855/22167, передбачено, що юридичні особи сплачують штрафи шляхом перерахування коштів до Державного бюджету України.
Несплата відповідачем застосованих відповідно до закону фінансових санкцій до Державного бюджету України є порушенням економічних інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Між тим, всупереч вимогам ч. 1 ст. 77 КАС України, станом на день вирішення спору відповідачем до суду не надано суду жодних, у розумінні ст. 73 КАС України, доказів, які б надали суду можливість пересвідчитись у сплаті відповідачем штрафу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Посилання відповідача на пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду з даним позовом, передбаченого абзацом 2 ч. 2 ст. 122 КАС України є безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Так, як встановлено матеріалами справи, що 22.05.2018 позивачем прийнято постанову №1095-ЦД-1-Е про застосування до відповідача штрафу у розмірі 17 000,00 грн., хоча у відповідності до ч. 2 ст. 122 КАС України така постанова може бути оскаржена до суду протягом шестимісячного строку.
Однак, 18.06.2018, тобто майже через місяць з прийняття постанови, відповідач звернувся до суду з позовом щодо оскарження постанови від 22.05.2018 №1095-ЦД-1-Е. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 826/9370/18 у задоволенні позову Акціонерного товариства «Перший київський машинобудівний завод» відмолено. Вказане рішення набрало законної сили 20.08.2020.
Тобто, зважаючи на набрання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 826/9370/18 законної сили 20.08.2020, підстави для звернення до суду у позивача у тримісячний строк звернення до суду з даним позовом у позивача виникли з 21.08.2020.
Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся 10.09.2020, що підтверджується конвертом відправлення, в якому надійшла позовна заява за штриховим ідентифікатором № 01010 43025121 (том 1 а.с. 45).
Тобто, позивач з даним позовом звернувся в межах тримісячного строку, у зв'язку з чим відсутні підстави для залишення позову без розгляду та поновлення провадження для звернення до суду з даним позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено всі обставини справи у зв'язку із чим прийшов до правильного висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший київський машинобудівний завод» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак
М.І. Кобаль