Справа № 620/6188/21 Суддя (судді) першої інстанції: Баргаміна Н.М.
31 січня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Чернігівський проектно - вишукувальний інститут "Чернігівводпроект" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Приватного акціонерного товариства "Чернігівський проектно - вишукувальний інститут "Чернігівводпроект" про застосування заходів реагування,
У червні 2021 року Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Чернігівський проектно - вишукувальний інститут "Чернігівводпроект" про застосування заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, експлуатації будівлі (А-4) Приватного акціонерного товариства "Чернігівський проектно - вишукувальний інститут "Чернігівводпроект" за адресою: проспект Перемоги, 39, м. Чернігів.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховано доводів відповідача викладених у відзиві, зокрема щодо здачі в оренду приміщень будівлі, отже відповідальність за порушення норм пожежної безпеки перед контролюючим органом зобов'язані нести орендарі. Також апелянт наголосив про усунення частини порушень.
Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки кожне із зазначених порушень створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози.
Також позивач зазначив, що укладення договору оренди не звільняє власника об'єкта від обов'язку забезпечувати пожежну безпеку на відповідному об'єкті.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на підставі наказу від 11 грудня 2020 року № 206 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 15 грудня 2020 року № 22-456 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) Приватного акціонерного товариства "Чернігівський проектно - вишукувальний інститут "Чернігівводпроект" за адресою: просп. Перемоги, 39, м. Чернігів, 14017 (а.с. 9-19, 36-38).
За результатами перевірки складено акт щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 19 березня 2021 року № 120, яким встановлено 24 порушення вимог законодавства України, зокрема, які створюють загрозу життю та/або здоров'я людей, зокрема:
- будівлю (А-4) не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації);
- будівлю (А-4) не обладнано системою протипожежного захисту (системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху);
- в будівлі (А-4) в підвалі приміщення електрощитової не відокремлено від інших за призначенням приміщень протипожежними дверима з нормованим класам вогнестійкості;
- в будівлі (А-4) двері виходу на горище виконано не протипожежними з нормованим класом вогнестійкості;
- будівлю (а-4)не забезпечено відповідними знаками безпеки ;
- в будівлі (А-4) сходові клітки та коридори 1-го, 2-го, 3-го та 4-го поверхів не забезпечені евакуаційним освітленням;
- в будівлі (А-4) на 1-му поверсі, а також на 4-му поверсі в кабінеті № 24 допускається користування пошкодженими електричними розетками;
- керівник підприємства не пройшов навчання з питань цивільного захисту;
- керівник підприємства не пройшов навчання з питань пожежної безпеки;
- в будівлі (А-4) при вході на 1-му поверсі опорядження (облицювання) стін виконано з матеріалів з невизначеними показниками щодо горючості, займистості, димоутворювальної здатності та токсичності продуктів горіння;
- будівлю (А-4) та приміщення орендарів на 1-му, 3-му та 4-му поверхах не забезпечено первинними засобами пожежогасіння у відповідності до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15 січня 2018 року №25;
- в будівлі (А-4) не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників;
- в будівлі (А-4) у шафах пожежних кран-комплектів відсутні отвори для провітрювання та не забезпечено їх візуальний огляд без розкривання;
- в будівлі (А-4) на 1-му поверсі в усіх відгалужувальних коробках з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів виконане не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
- в будівлі (А-4) на 1-му, 2-му, 3-му, 4-му поверхах на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказано літерний індекс "ПК", порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.;
- електрощити, групові електрощитки на 1-му, 2-му, 3-му, 4-му поверхах та в підвалі будівлі (А-4) не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального строку апарату захисту (плавкої вставки);
- в будівлі (А-4) між 1-им та 2-им поверхами на сходових клітках прилади опалення встановлені на висоті менше 2,2 м від поверхні проступів та сходових площадок;
- в будівлі (А-4) на 2-му, 3-му та 4-му поверхах шляхи евакуації захаращені сторонніми предметами та матеріалами;
- для працівників охорони не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб суб'єкта має бути викликаний у нічний час в разі пожежі;
- в будівлі (А-4) підвал захаращений сторонніми предметами;
- на вхідних дверях на горище не вказано місця зберігання ключів;
- працівників підприємства не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання;
- не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту.
Примірник акту від 19 березня 2021 року № 120 отримано директором Даниленком С.І. без зауважень, про що зроблено відповідну відмітку в акті перевірки.
З метою реалізації владних повноважень щодо зупинення експлуатації будівлі (А-4) Приватного акціонерного товариства "Чернігівський проектно - вишукувальний інститут "Чернігівводпроект" за адресою: проспект Перемоги, 39, м. Чернігів, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось до суду з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов до висновку, що виявлені під час планової перевірки об'єкту та неусунені відповідачем, є суттєвими і створюють загрозу життю та здоров'ю людей (працюючого персоналу тощо). Також суд першої інстанції звернув увагу, що згідно вказаного договору в оренду передано лише одну кімнату будівлі № 39 по просп. Перемоги, а порушення вимог законодавства України, які створюють загрозу життю та/або здоров'я людей встановлені відносно всієї будівлі № 39 по просп. Перемоги.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.
Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
За змістом п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 (Положення № 1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно з п. 3 Положення № 1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).
Отже можливість та необхідність звернення ГУ ДСНС у Чернігівській області до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення, зокрема, експлуатації будівлі, виникає за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб'єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють або можуть створити загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Як зазначено вище, в акті від 19 березня 2021 року № 120 складеного за результатами проведення планового заходу державного (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки встановлені порушення:
- будівлю (А-4) не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації);
- будівлю (А-4) не обладнано системою протипожежного захисту (системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху);
- в будівлі (А-4) в підвалі приміщення електрощитової не відокремлено від інших за призначенням приміщень протипожежними дверима з нормованим класам вогнестійкості;
- в будівлі (А-4) двері виходу на горище виконано не протипожежними з нормованим класом вогнестійкості;
- будівлю (а-4)не забезпечено відповідними знаками безпеки ;
- в будівлі (А-4) сходові клітки та коридори 1-го, 2-го, 3-го та 4-го поверхів не забезпечені евакуаційним освітленням;
- в будівлі (А-4) на 1-му поверсі, а також на 4-му поверсі в кабінеті № 24 допускається користування пошкодженими електричними розетками;
- керівник підприємства не пройшов навчання з питань цивільного захисту;
- керівник підприємства не пройшов навчання з питань пожежної безпеки;
- в будівлі (А-4) при вході на 1-му поверсі опорядження (облицювання) стін виконано з матеріалів з невизначеними показниками щодо горючості, займистості, димоутворювальної здатності та токсичності продуктів горіння;
- будівлю (А-4) та приміщення орендарів на 1-му, 3-му та 4-му поверхах не забезпечено первинними засобами пожежогасіння у відповідності до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15 січня 2018 року №25;
- в будівлі (А-4) не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників;
- в будівлі (А-4) у шафах пожежних кран-комплектів відсутні отвори для провітрювання та не забезпечено їх візуальний огляд без розкривання;
- в будівлі (А-4) на 1-му поверсі в усіх відгалужувальних коробках з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів виконане не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
- в будівлі (А-4) на 1-му, 2-му, 3-му, 4-му поверхах на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказано літерний індекс "ПК", порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.;
- електрощити, групові електрощитки на 1-му, 2-му, 3-му, 4-му поверхах та в підвалі будівлі (А-4) не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального строку апарату захисту (плавкої вставки);
- в будівлі (А-4) між 1-им та 2-им поверхами на сходових клітках прилади опалення встановлені на висоті менше 2,2 м від поверхні проступів та сходових площадок;
- в будівлі (А-4) на 2-му, 3-му та 4-му поверхах шляхи евакуації захаращені сторонніми предметами та матеріалами;
- для працівників охорони не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб суб'єкта має бути викликаний у нічний час в разі пожежі;
- в будівлі (А-4) підвал захаращений сторонніми предметами;
- на вхідних дверях на горище не вказано місця зберігання ключів;
- працівників підприємства не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання;
- не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту.
Тобто, на час розгляду справи в суді першої інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення Приватним акціонерним товариством "Чернігівський проектно - вишукувальний інститут "Чернігівводпроект" саме порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишалися, продовжували створювати загрозу життю та здоров'ю людей.
Апелянт в апеляційні скарзі зазначає про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що відповідачем передано в оренду лише одну кімнату будівлі, оскільки відповідачем було надано лише один договір як зразок договору оренди. Також апелянт наголосив, що згідно з договорами оренди приміщень, що передані в оренду, нести відповідальність за порушення норм пожежної безпеки перед контролюючими органами зобов'язані орендарі.
На підтвердження зазначених обставин апелянтом разом з апеляційною скаргою надано копії договорів оренди (найму) нежитлових приміщень: від 01 червня 2018 року № 10, від 01 жовтня 2018 року № 21, № 22, № 24, від 01 грудня 2018 року № 26, від 28 грудня 2018 року № 30, від 01 квітня 2019 року № 3, від 31 травня 2019 року №5, № 6, від 30 серпня 2019 року № 9, від 01 жовтня 2019 року №14, № 16, від 01 листопада 2019 року № 18, від 30 листопада 2019 року № 15, від 01 грудня 2019 року № 25, від 08 травня 2020 року № 6, від 01 червня 2020 року № 3, № 4, № 7, № 8, № 9, від 31 липня 2020 року № 11, від 01 жовтня 2020 року № 12, від 28 грудня 2020 року № 15, від 31 грудня 2020 року № 16, № 17, № 18, № 19, № 23, від 01 березня 2021 року № 3, від 01 липня 2021 року №5.
Відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Апелянтом не зазначено обставин які унеможливили подання зазначених договорів до суду першої інстанції, отже зазначені докази судом апеляційної інстанції не враховуються.
Пунктом 4.1 договору оренди (найму) нежитлового приміщення від 16 листопада 2018 року № 25 визначено, що орендодавець зобов'язується передати орендарю приміщення в оренду в належному стані з підписанням акту приймання-передачі.
Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні копії актів прийому-передачі приміщень переданих відповідачем в оренду, як і доказів сплати орендної плати.
За домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди відповідно до пункту 6 Розділу І ППБУ.
Відповідно до п. 4.2 договору оренди (найму) нежитлового приміщення від 16 листопада 2018 року № 25, орендар зобов'язується утримувати орендовані приміщення в порядку, передбаченому санітарними нормами, забезпечити його цілість та нормальну експлуатацію. Нести відповідальність перед контролюючими органами за дотримання норм охорони праці, пожежної безпеки, санітарії, тощо та нести відповідальність за їх порушення у встановленому законодавством України порядку.
Натомість, договірний обов'язок сторін зазначений у вказаних договорах щодо "дотримання норм пожежної безпеки" є більш вузьким поняттям та не є тотожним поняттю "забезпечення пожежної безпеки" відповідно до ч. 6 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, що саме на орендарів за договорами оренди нежитлових приміщень покладаються всі обов'язки забезпечення пожежної безпеки в орендованому приміщенні, колегія суддів зазначає, що пунктом 4.2 договору на орендаря покладений обов'язок утримувати об'єкт оренди в порядку передбаченому санітарними нормами, забезпечити їх цілісність та нормальну експлуатацію та несе відповідальність за невиконання цього обов'язку.
Вказані обов'язки кореспондуються з правами орендодавця проводити необхідний огляд та перевірку дотримання орендарем умов договору.
Враховуючи вище викладене колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта, щодо покладення відповідальності на орендаря (наприклад постанова Верховного Суду від 29 листопада 2021 року №360/4540/19).
При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров'ю людей. Відсутність системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей не дає змоги вчасно сповістити людей, які перебувають у будівлі про пожежу та небезпечні її фактори (полум'я, продукти горіння).
Таким чином, відповідачем не усунуто встановлених контролюючим органом порушення норм техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'я людей в повному обсязі.
Судовою колегією враховується, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 2240/2768/18, поняття "загроза життю та здоров'ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ України.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Наведений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Чернігівський проектно - вишукувальний інститут "Чернігівводпроект" залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді І.В. Федотов
Є.В. Чаку