Справа № 640/17365/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.
28 січня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2021 року (справу розглянуто в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: ОСОБА_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
У червні 2021 року позивач, Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву», звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу в закінченні виконавчого провадження №63385257 та зобов'язати відповідача закінчити провадження у зв'язку із виконанням рішення суду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт наполягає, що Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» при виготовленні довідки ОСОБА_1 правомірно не азначила в ній надбавок за інформаційно-аналітичне забезпечення та за виконання особливо важливих завдань, оскільки довідка виготовлялаась для проведення перерахунку, а не для призначення пенсії ОСОБА_1 станом на 01.04.2019 року, а на цю дату, такі надбавки військовим взагалі не виплачувались, так як не встановлені постановою Уряду № 704.
Також, позивач зазначає, що суд при вирішенні справи № 640/15470/19 не розглядав питання конкретних складових грошового забезпечення, а тому ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутись до суду із позовом щодо невключення Державною установою до довідки тієї чи іншої надбавки.
В прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі представника апелянта.
Щодо заявленого позивачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною другою статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: ОСОБА_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №63385257 з примусового виконання виконавчого листа №640/15470/19, виданого 16.10.2020 Окружним адміністративним судом міста Києва про зобов'язання Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по місту Києву» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Постановою від 23.10.2020 відкрито виконавче провадження №63385257.
На підставі отриманих відомостей від Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України позивачем, листом від 26.10.2020 №33/31/1-225 направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на виконання рішення суду в адміністративній справі №640/15470/19 нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії, в якій вказано наступні складові грошового забезпечення третьої особи: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням (полковник міліції); надбавка за вислугу років (50%); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%); премія (190%).
Як зазначено позивачем, згідно наданих відповідачу пояснень, Державною установою виконано рішення суду №640/15470/19 в повному обсязі, однак відповідачем протиправно не винесено постанову щодо закінчення виконавчого провадження, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо відмови в закінченні виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що до сум грошового забезпечення, з яких обчислена пенсія ОСОБА_1 відносились: посадовий оклад; оклад за військовим званням; процентна надбавка за вислугу років; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у т. ч.: надбавка за службу в умовах режимних обмежень; надбавка за інформаційно-аналітичне забезпечення; надбавка за особливо важливі завдання; премія. Таким чином, в довідці, направленій Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 26.10.2020 №33/31/1-225, не вказано всіх додаткових видів грошового забезпечення, які враховувалися при призначенні пенсії третій особі
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем у повному обсязі не виконано рішення суду 13.04.2020 у справі №640/15470/19, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності відповідача та відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача закінчити виконавче провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними виконавцями врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частини четвертої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Таким чином, у разі наявності доказів щодо фактичного виконання рішення згідно з виконавчим документом, виконавче провадження підлягає закінченню з підстав пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №63385257 з примусового виконання виконавчого листа №640/15470/19, виданого 16.10.2020 Окружним адміністративним судом міста Києва про зобов'язання Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по місту Києву» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Постановою від 23.10.2020 відкрито виконавче провадження №63385257.
Так, на підставі отриманих відомостей від Головного управління Урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України позивачем на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 13.10.2020 №33/31/1-25 на виконання рішення суду від 13.04.2020 направлено довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії. У вказаній довідці зазначено наступні складові грошового забезпечення третьої особи, що враховуються при перерахунку пенсії: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням (полковник міліції); надбавка за вислугу років (50%). Однак, в даній довідці взагалі не вказано додаткових видів грошового забезпечення, що мають враховуватися при перерахунку пенсії третій особі.
В той же час, в подальшому, на підставі отриманих відомостей від Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України позивачем, листом від 26.10.2020 №33/31/1-225 направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на виконання рішення суду в адміністративній справі №640/15470/19 нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії, в якій вказано наступні складові грошового забезпечення третьої особи: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням (полковник міліції); надбавка за вислугу років (50%); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%); премія (190%).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в довідці, направленій Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 26.10.2020 №33/31/1-225, не вказано всіх додаткових видів грошового забезпечення, які враховувалися при призначенні пенсії третій особі.
З таким висновком колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.
Як вбачається з рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адімністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 640/15470/19, останнім вирішено:
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням 50% та 75 % суми підвищення пенсії за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та з врахуванням проведених раніше виплат.
Зобов'язано Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по місту Києву» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Таким чином, вищевказаним рішенням, яке підлягало виконанню у ВП №63385257, Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по місту Києву» було зобов'язано підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та вказано, на підставі яких нормативно-правових актів має бути виготовлена така довідка.
При цьому, колегія суддів наголошує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року у справі № 640/15470/19 при вирішенні спору суд не розглядав питання конкретних складових грошового забезпечення, які мають бути включені до довідки.
Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що в довідці, направленій Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 26.10.2020 №33/31/1-225, не вказано всіх додаткових видів грошового забезпечення, які враховувалися при призначенні пенсії третій особі (надбавка за інформаційно-аналітичне забезпечення; надбавка за особливо важливі завдання), є помилковим, оскільки судом було зобов'язано підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, однак не було визначено та встановлено обов'язку по включенню в довідку конкретних складових.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що направлена листом від 26.10.2020 №33/31/1-225 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на виконання рішення суду в адміністративній справі №640/15470/19 нова довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії, в якій вказано наступні складові грошового забезпечення третьої особи: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням (полковник міліції); надбавка за вислугу років (50%); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%); премія (190%), підтверджує виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року у справі № 640/15470/19, оскільки така довідка містить відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та видана з дотриманням вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
У випадку ж, якщо особа не згодна зі складовими, які включені (або навпаки, не включені) до оновленої довідки, останній не позбавлений можливості звернутись за захистом своїх порушених прав до суду з позовом щодо невключення відповідачем до довідки тієї чи іншої надбавки, премії, доплати тощо.
Згідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Оскільки апеляційним судом було встановлено, що позивач виконав рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року у справі № 640/15470/19, колегія суддів вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог та визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови позивачу в закінченні виконавчого провадження №63385257.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частини друга статті 77 КАС України).
У даній справі відповідачем не було виконано обов'язок доказування, передбачений вищевказаними положеннями процесуального законодавства та не доведено правомірність невчинення дій щодо закінчення виконавчого провадження.
Пунктом 4 частини другої статті 245 КАС передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
При обранні належного способу захисту, колегія суддів зважає на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
З огляду на те, що судом було встановлено протиправну бездіяльність відповідача, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та зобов'язання Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) закінчити виконавче провадження №63385257 у зв'язку із виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року у справі № 640/15470/19, що відповідатиме ефективному способу захисту порушених прав.
Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до частини першої статті 271 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: ОСОБА_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2021 року - задовольнити повністю.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2021 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: ОСОБА_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відмови в закінченні виконавчого провадження № 63385257.
Зобов'язати Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) закінчити виконавче провадження № 63385257 у зв'язку із виконанням Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року у справі № 640/15470/19.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна