Справа № 620/6885/21 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
31 січня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Сосницької селищної ради Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації, Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправними дії Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі її заяви від 24.06.2020;
- зобов'язати Відділ інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області видати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю:
Визнано протиправними дії Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно заяви від 24.06.2020.
Зобов'язано Сосницьку селищну раду Сосницького району Чернігівської області видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно заяви від 24.06.2020.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4908 (чотири тисячі дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Сосницькою селищною радою Чернігівської області подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині зобов'язання видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва індивідуального гаражу на земельній ділянці та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судових витрат. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, зокрема, що саме Відділ інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області відмовив позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував, що позивач до Сосницької селищної ради з заявою не звертався, а тому в ради не було підстав для прийняття будь-якого рішення з даного питання.
Крім того, судом не визнавались протиправними ані бездіяльність Сосницької селищної ради, ані її дії.
З вищевказаних доводів апелянт також заперечує стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області судових витрат.
Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сосницької селищної ради Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації, Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
25 листопада 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області, в якому відповідач вказує, що на момент подання позову, Відділ інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області не мав повноважень щодо видачі містобудівних умов та обмежень на території Сосницької селищної ради, всі функції були передані уповноваженому органу Сосницької селищної ради.
06 грудня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому позивач повністю підтримує рішення суду першої інстанції та вказує про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги Сосницької селищної ради Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.
05 січня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення Сосницької селищної ради, в яких апелянт вказує, що відповідно до Закону № 1009-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 17 листопада 2020 року, правонаступником ліквідованих РДА є діючі райдержадміністрації, тобто Корюківська РДА, а тому повноваження селищній раді не могли бути передані в силу вказаного Закону.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 17.11.2015 є власником земельної ділянки, площею 0,0024 га, з кадастровим номером 7424955100:01:005:0551, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови - для будівництва індивідуальних гаражів, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.12.2015 №49132549 (а.с. 20).
24.06.2020 позивач звернулася до відповідача 1 із заявою, в якій просила надати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва - індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 7424955100:01:005:0551. До заяви додано відповідний пакет документів (а.с. 13).
Листом від 07.07.2020 за №01-25/13 відповідач 1 відмовив ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов та обмежень, оскільки на даний час єдиною містобудівною документацією на місцевому рівні є «Генеральний план смт. Сосниця, Сосницького району, Чернігівської області», розроблений в 1987 році. План зонування населеного пункту та детальний план території, яка передбачається для нового будівництва - відсутні. Тому визначити відповідність чи невідповідність намірів забудови земельної ділянки наразі немає можливості, оскільки не можна визначити містобудівні умови та обмеження будівництва без необхідної для того містобудівної документації.
Позивач із такою відмовою не погодилась та звернулась до суду з відповідним позовом.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі №620/2970/20, яке набрало законної сили 25.02.2021, позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов'язано Відділ містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Сосницької районної державної адміністрації повторно розглянути її заяву від 24.06.2020 щодо надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду (а.с. 21-29).
На виконання рішення суду відділом розглянута заява позивача від 24.06.2020 та в Єдиній державній електронній системі в сфері будівництва сформувано лист від 23.04.2021 №05-06/1 про відмову ОСОБА_1 у видачі містобудівних умов та обмежень на бажану земельну ділянку, у зв'язку із невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (реєстраційний номер документу LCO1:8211:8538:7646:2893). Так, відповідно до Генерального плану смт. Сосниця, затвердженого рішенням двадцять дев'ятої сесії Сосницької селищної ради сьомого скликання від 20.08.2020 №29-1757-VII, земельна ділянка розташована на території перспективної багатоквартирної забудови по АДРЕСА_2 ) (а.с. 16-17).
Вказана відмова затверджена наказом від 23.04.2021 №05-09/2 (а.с. 19).
Вважаючи дії щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, індивідуального гаражу на земельній ділянці протиправними, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 7424955100:01:005:0551, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , має цільове призначення: землі житлової та громадської забудови - для будівництва індивідуальних гаражів. Відповідно до чинного Генерального плану смт. Сосниця земельна ділянка розташована на території, виділеній для житлової забудови (перспективної багатоквартирної). З огляду на наведене, відсутність на даний час плану зонування смт. Сосниця не може бути сама по собі підставою для відмови позивачу в наданні містобудівних умов та обмежень, оскільки наміри забудови відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та цільовому призначенню ділянки.
Також суд вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання надати їй містобудівні умови та обмеження на об'єкт будівництва - індивідуальний гараж і забудови земельної ділянки за вищевказаною адресою, враховуючи те, що обрання такого способу захисту та відновлення прав позивача не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки частина четверта статті 29 Закону №3038-VI передбачають таку підставу для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень як невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Оскільки факт такої невідповідності судом не встановлений, то підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки - відсутні.
При цьому, вищевказане зобов'язання судом першої інстанції було покладено на Сосницьку селищну раду Чернігівської області.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17.02.2011 № 3038-VI (далі по тексту - Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування (частина перша, друга статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Згідно частин першої, другої статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.
Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
В статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану (частина перша).
Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради (частина п'ята). Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується (частина шоста).
План зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, восьмої статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту. План зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.
Детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Згідно статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці (частина перша). Детальний план території визначає, зокрема, містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території (пункт 1 частини четвертої). Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом (частина восьма).
Згідно частини другої статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (частина перша статті 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Відповідно до частин першої, другої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (пункт 8 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Частиною четвертою статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Згідно частини п'ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Частинами першою - третьою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Позивач є власником земельної ділянки, площею 0,0024 га, з кадастровим номером 7424955100:01:005:0551, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.12.2015 № 49132549, цільове призначення якої є: землі житлової та громадської забудови - для будівництва індивідуальних гаражів.
З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2020 позивач звернулася з заявою до Відділу містобудування Сосницької РДА, в якій просила надати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 7424955100:01:005:0551. До заяви позивач додала копії: паспорта, ідентифікаційного коду, Витягу про право власності на земельну ділянку; викопіювання з топографічно-геодезичного плану.
Відповідач відмовив позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень, оскільки на момент її звернення єдиною містобудівною документацією на місцевому рівні був «Генеральний план смт. Сосниця, Сосницького району, Чернігівської області», розроблений в 1987 році. План зонування населеного пункту та детальний план території, яка передбачається для нового будівництва - відсутні. Тому визначити відповідність чи невідповідність намірів забудови земельної ділянки наразі немає можливості, оскільки не можна визначити містобудівні умови та обмеження будівництва без необхідної для того містобудівної документації.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень позивачу Відділом містобудування Сосницької РДА була оформлена у вигляді листа від 07.07.2020 № 01-25/13.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 620/2970/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов'язано Відділ містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Сосницької районної державної адміністрації повторно розглянути її заяву від 24.06.2020 щодо надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду (а.с. 21-29).
У зв'язку з реорганізацією районних державних адміністрацій у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій», Сосницька районна державна адміністрація реорганізована шляхом приєднання до Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області.
Передавальний акт Сосницької районної державної адміністрації щодо передачі майна, прав та обов'язків правонаступнику - Корюківській районній державній адміністрації Чернігівської області, затверджено розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 23.03.2021 року № 181, зокрема матеріали судових справ, стороною в яких є Сосницька районна державна адміністрація, судове провадження по яких здійснюється та закінчено відповідно.
Таким чином, органом, який став виконавцем рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 620/2970/20 стала Корюківська районна державна адміністрація.
Так, уповноваженим органом містобудування та архітектури Корюківської районної державної адміністрації - Відділом інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 7424955100:01:005:0551.
За результатами розгляду, в Єдиній державній електронній системі в сфері будівництва сформовано лист від 23.04.2021 №05-06/1 про відмову ОСОБА_1 у видачі містобудівних умов та обмежень на бажану земельну ділянку, у зв'язку із невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (реєстраційний номер документу LCO1:8211:8538:7646:2893). Так, відповідно до Генерального плану смт. Сосниця, затвердженого рішенням двадцять дев'ятої сесії Сосницької селищної ради сьомого скликання від 20.08.2020 №29-1757-VII, земельна ділянка розташована на території перспективної багатоквартирної забудови по АДРЕСА_2 ) (а.с. 16-17).
Дана відмова затверджена наказом Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області від 23.04.2021 року № 05-09/2 (а.с. 19).
Частиною четвертою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначений перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, який є вичерпним, а саме: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Частиною п'ятою статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Згідно із положеннями статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Статтею 39 Земельного кодексу України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.
Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що наміри щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою. Водночас, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого містобудівною документацією на місцевому рівні, що визначено статтею 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
При цьому, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану населеного пункту.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7424955100:01:005:0551, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , має цільове призначення: землі житлової та громадської забудови - для будівництва індивідуальних гаражів. Відповідно до чинного Генерального плану смт. Сосниця земельна ділянка розташована на території, виділеній для житлової забудови (перспективної багатоквартирної). З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутність на даний час плану зонування смт. Сосниця не може бути сама по собі підставою для відмови позивачу в наданні містобудівних умов та обмежень, оскільки наміри забудови відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та цільовому призначенню ділянки.
До того ж, відповідно до частини другої статті 24 Закону №3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дій Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно заяви від 24.06.2020.
В той же час, апеляційним судом при розгляді даної справи було встановлено допущення судом першої інстанції суттєвого порушення норм процесуального права.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень та зобов'язання видати містобудівні умови та обмеження були заявлені позивачем саме до Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області.
В подальшому, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року залучено до участі в справі як другого відповідача Сосницьку селищну раду Сосницького району Чернігівської області.
При цьому, в ході судового розгляду позивач не змінювала заявлені позовні вимоги, останні були заявлені, як вказано вище, виключно до Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області.
Однак, в оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції, визнаючи протиправними дії Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов та обмежень, дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області видати ОСОБА_1 відповідні містобудівні умови та обмеження згідно її заяви від 24.06.2020 року.
Апеляційний суд наголошує, що судом першої інстанції жодним чином не було обгрунтовано правових підстав для зобов'язання Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області видати ОСОБА_1 відповідні містобудівні умови та обмеження згідно її заяви від 24.06.2020 року, враховуючи, що з такою заявою про видачу містобудівних умов та обмежень до Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області позивач не зверталась, як вірно вказує апелянт, і, очевидно, що Сосницька селищна рада не відмовляла поивачу у їх видачі.
У відзиві на апеляційну скаргу Корюківська районна державна адміністрація Чернігівської області зазначає, що на момент подання позову в даній справі 16.06.2021 року, уповноваженим органом з містобудування та архітектури в Сосницькій територіальній громаді виступав відділ містобудування, архітектури та капітального будівництва, де з 01.06.2021 року призначено головного спеціаліста відділу, який з 01.06.2021 року виконує обов'язки начальника відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва Сосницької селищної ради, що підтверджується листами в матеріалах справи.
Щодо вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявний лист Сосницької селищної ради від 11.06.2021 року № 04-20/705 на ім'я в.о. голови Корюківської районної державної адміністрації з проханням щодо виключення в ЄДЕССБ з переліку повноважень населених пунктів КОАТУУ, зокрема, смт Сосниця 7424955100, а також лист аналогічного змісту від 14.06.2021 року № 01-11/940 на адресу технічного адміністратора порталу Єдиної державної системи у сфері будівництва ДП «ДІЯ».
В той же час, колегія суддів наголошує, що матеріали справи не містять жодних належних доказів про перехід до відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва Сосницької селищної ради обов'язку по розгляду, зокрема, заяви ОСОБА_1 від 24.06.2020 року про видачу містобудівних умов та обмежень.
Суд першої інстанції, покладаючи в оскаржуваному рішенні на Сосницьку селищну раду Сосницького району Чернігівської області обов'язок видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно заяви від 24.06.2020, не навів жодного правового обгрунтування, на підстав якого вінй дійшов такого висновку, враховуючи, що позивач до Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області не зверталась, позовних вимог до останньої також не заявляла.
Більше того, судом першої інстанції було ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4908 грн. 00 коп. саме за рахунок бюджетних асигнувань Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області, незважаючи на те, що судом було визнано протиправними дії не Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області, а Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації.
Вищевикладене свідчить про допущення судом першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що, в свою чергу, є підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року.
При цьому, в контексті спірних правовідносин, як вже було зазначено вище, наявні правові підстави для визнання протиправними дій Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно заяви від 24.06.2020.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області видати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За правилами ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб'єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов'язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб'єкта владних повноважень.
Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 року у справа № 461/2579/17, від 20.03.2018 року у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 року справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Проте, у спірних правовідносинах відповідач не мав права відмовити у видачі містобудівних умов та обмежень у зв'язку із відсутністю визначеної чинним законодавством підстави для такої відмови, що свідчить про відсутність у відповідача можливості вибору конкретного рішення з певного кола варіантів на власний розсуд та наявність обов'язку надати містобудівні умови та обмеження.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 208/8402/14-а та від 29.03.2018 року справі №816/303/16.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
При цьому судовою колегією враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі №804/14800/14.
За таких обставин, враховуючи необхідність ефективного способу захисту прав позивача, колегія суддів вважає наявними правові підстави для зобов'язання Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області видати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки за наслідками судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 620/2970/20 вже здійснювався повторний розгляд заяви, і у колегія суддів відсутні підстави для висновку про те, що ще один повторний розгляд заяви може призвести до встановлення нових обставин щодо заяви позивача.
Колегія суддів наголошує, що саме Відділ інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області здійснював повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 24.06.2020 року, та, як було встановлено вище, протиправно відмовив у видачі містобудівних умов та обмежень.
Відтак, саме на Відділ інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області має бути покладено обов'язок видати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вже було зазначено вище, позивач до Сосницької селищної ради із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень не зверталась, позовні вимоги до сотанньої не заявляла, належних доказів передачі повноважень з розгляду відповідних заяв від Корюківської районної державної адміністрації до Сосницької селищної ради матеріали справи також не містять, як вірно наголосив апелянт, відтак, підстави для покладення обов'язку з видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень у суду відсутні.
При цьому, в подальшому, за наявності відповідних правових підстав та доказів їх наявності, сторони не позбавлені права звернення щодо заміни боржника у виконанні рішення.
Щодо розподілу судових витрат, колегія суддів ззаначає наступне.
Приписи ч. 1 ст. 139 КАС України визначають, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6300,00 грн. надано суду: договір про надання правової допомоги від 04.05.2021, копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, акт виконаних робіт від 04.06.2021, квитанцію до прибуткового касового ордера від 03.06.2021. Відповідно до вказаних вище документів, затрачений адвокатом час з надання правової допомоги становить 12 год. 40 хв. Вартість години роботи адвоката - 500,00 грн.
З урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 року у справі № 810/2760/17, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи, що спростовує доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача.
Щодо обґрунтованості витрат на правничу допомогу в частині підготовки, написання і відправки позовної заяви, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з огляду на її зміст, а також характер спірних правовідносин, витрачання на її складання, написання та подання 12 год. 40 хв. є об'єктивно завищеним та не відповідає складності питання.
Судом апеляційної інстанції враховується, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі №810/3806/18.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи № 620/6885/21, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
За таких обставин суд апеляційної інстанції з урахуванням критеріїв обґрунтованості вважає необхідним зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 4 000 грн., окрім того, відшкодуванню підлягає 908 грн. сплаченого судового збору.
Судові витрати підлягають стягненню за рахунок Корюківської районної державної адміністрації, дії якої було визнано протиправними в межах даної справи.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матерільаного права.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву, пояснень, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
При цьому, вимоги апелянта про стягнення на користь Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області витрат по сплаті судового збору за апеляційну скаргу, не підлягають задоволенню, з огляду на відсутність приписів КАС України про можливість стягнення судового збору з фізичної особи на користь суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Сосницької селищної ради Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації, Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі її заяви від 24.06.2020;
Зобов'язати Корюківську районну державну адміністрацію Чернігівської області в особі Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації видати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області (адреса: 15300, Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Шевченка, 60, код ЄДРПОУ 04061926) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
А.Ю. Кучма