Справа № 560/2025/22
11 лютого 2022 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Драновський Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області , другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про стягнення заборгованості,
Позивач звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області та другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), в якому просить: стягнути з державного бюджету на користь позивача грошові кошти в розмірі 37761,91 грн.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановленим статтями 160, 161 КАС України.
Вказані статті не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені статтею 160 КАС України.
Частиною першою статті 5 КАС визначені правові способи захисту адміністративним судом порушеного права, свобод або законного інтересу особи, яка звернулася до суду з позовом про оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Такими способами є: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Вказані положення кореспондуються з нормами частини другої статті 245 КАС України.
Вищевказаним способам повинні відповідати і позовні вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду.
Ознайомившись зі змістом поданої позовної заяви, суд звертає увагу, що при поданні до суду даної позовної заяви позивачем невірно визначено спосіб захисту його права та інтересу.
Разом із тим, з огляду на наведені вище положення КАС України, суд не уповноважений на власний розсуд визначати належний спосіб захисту порушеного права, тому позивачу необхідно усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом коректного викладу змісту позовних вимог до відповідача та визначення способу захисту порушеного права, виходячи із повноважень суду при вирішенні справи.
Згідно з пунктами 4, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Зміст позову - це звернена до суду вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту, який повинен узгоджуватись із нормами ст. 5 КАС України.
Тобто, однією із вимог до позовної заяви є визначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів за умови, що позовна заява подається до декількох відповідачів.
При перевірці адміністративного позову встановлено, що позивачем зазначено два відповідачі, а саме: Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області та другий відділ державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Однак, позовна вимога сформульована позивачам як стягнення з державного бюджету на користь позивача грошових коштів в розмірі 37761,91 грн, що свідчить про неузгодженість заявлених позовних вимог із суб'єктним складом відповідачів, визначених позивачем у позовній заяві.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом:
- коректного викладу змісту позовних вимог до відповідача (відповідачів) та визначення способу захисту порушеного права, виходячи із повноважень суду при вирішенні справи, відповідно до положень ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 КАС України, із зазначенням кому (якому відповідачу) адресовані перша та друга позовних вимоги;
- визначитись із суб'єктним складом відповідачів та змістом позовних вимог до кожного з них (із наданням уточненої позовної заяви).
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяЯ.В. Драновський