Справа № 560/2094/22
09 лютого 2022 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Фелонюк Д.Л., розглянувши позовну заяву Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Національна академія внутрішніх справ звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Строк звернення до адміністративного суду регламентовано статтею 122 КАС України, за приписами частин 1, 2 якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема, й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби. Тому до таких спорів необхідно застосувати приписи частини 5 статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №804/285/16, у постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №560/1942/19, від 10.10.2019 у справі №140/721/19, від 30.09.2019 у справі №340/685/19 та від 24.12.2019 у справі №824/284/19-а.
Так, відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 21.01.2021 №23 о/с ОСОБА_1 з 26.01.2021 звільнений за власним бажанням.
Таким чином, відповідача було звільнено 26.01.2021, а позивач звернувся до суду 03.02.2022, тобто позивач звернувся до суду з пропуском місячного строку встановленого частиною 5 статті 122 КАС України.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто, предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.
Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс встановлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом особи на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
З огляду на викладене, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Разом з тим, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду.
Заява мотивована тим, що в період навчання з 15.08.2014 по 21.06.2018 відповідач перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням, медичним забезпеченням та житлом із наданням комунальних послуг. Надалі він був звільнений зі служби в поліції за власним бажанням до відпрацювання трирічного терміну після закінчення навчання. Відповідно до частин 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" відповідач зобов'язаний був відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням. У зв'язку з не відшкодуванням відповідачем коштів позивач 29.12.2021 в межах строку позовною давності (три роки) звернувся з позовом до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області. Проте ухвалою останнього від 06.01.2022 відмовлено у відкритті провадження у справі №674/1749/21. Після отримання вказаної ухвали 10.01.2022 позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з дотриманням місячного строку.
Щодо цієї заяви слід зазначити наступне.
Відмова у відкритті не зупиняє перебіг процесуального строку та не розпочинає його з початку. У такому випадку період розгляду позовної заяви та винесення ухвали про відмову у відкритті провадження може бути визнано судом, як такий, що пропущено з поважних причин.
При цьому, за період з 26.01.2021 по 06.01.2022 (дати винесення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі №674/1749/21) пройшло більше місяця.
Таким чином, позивач не надав доказів того, що за наявності наміру поновити порушені права, він був об'єктивно позбавлений можливості вчасно звернутися до суду з адміністративним позовом.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом:
- подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено;
- надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
визнати неповажними причини пропуску строку звернення з позовом до суду, зазначені в заяві Національної академії внутрішніх справ від 03.02.2022.
Позовну заяву Національної академії внутрішніх справ залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.Л. Фелонюк