Дата документу 17.01.2022
Справа № 199/6819/21
Провадження № 2-а/334/14/22
17 січня 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Харченко Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП №9 ДРУП Солонянського ВП Топчій Івана Сергійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказує, що при керуванні ним транспортним засобом - автомобілем Skoda Octavia А7,державний номер НОМЕР_1 , 30 серпня 2021 року о 09 год. 20 хв. на автодорозі Д.08. 440 км Дніпропетровська область, був зупинений відповідачем, який виніс постанову та наклав на нього адміністративне стягнення у розмірі 340,00 грн. у зв'язку з порушенням п. 31.3 б) Правил дорожнього руху (ПДР) - керування автомобілем, який не пройшов обов'язковий технічний контроль.
Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, висновки відповідача помилковими, оскільки обов'язковість технічного контролю легкових автомобілів законодавство ставить у залежність не від особи, якій належить право власності на такі автомобілі, а в залежність від способів їх використання. Власником автомобіля Skoda Octavia А7, державний номер НОМЕР_2 , 2015 року випуску, дата реєстрації 05.05.2015 р., є ТОВ «АТП-2004», вказаний автомобіль знаходиться в оренді згідно договору оренди транспортної техніки № 254 від 01 травня 2021 року, укладеного між ТОВ «АТП-2004» та ТОВ «Кернел-Трейд», а позивач працює начальником відділу закупівель ТОВ «Кернел-Трейд» в Дніпропетровській та Запорізькій областях і використовує даний автомобіль виключно в службових цілях. Він не є комерційним транспортним засобом, тобто не використовується з метою отримання прибутку, а тому вказаний технічний контроль не є обов'язковим.
Позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, та просить визнати дії інспектора СРПП №9 ДРУП Солонянського ВП лейтенанта поліції Топчія І.С. щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності протиправними, скасувати постанову серії БАБ №028948 від 30 серпня 2021 року, а справу - закрити.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.08.2021 відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 028948.
Згідно постанови, ОСОБА_1 30 серпня 2021 року о 09 год. 20 хв., на автодорозі Д.08. 440 км Дніпропетровська область, керував транспортним Skoda Octavia А7,державний номер НОМЕР_1 , який не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив п. 31.3 б) ПДР - експлуатація транспортних засобів, які не пройшли обов'язків технічний контроль. З урахуванням встановлених обставин відповідач наклав на позивача штраф у розмірі 340,00 грн.
Відповідно до підпункту б) пункту 31.3 Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, зокрема, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про дорожній рух», технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
Згідно зі ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 року № 137 «Про затвердження Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу» та ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» передбачена періодичність проходження обов'язкового технічного контролю: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років кожні два роки.
Аналіз викладених вище норм вказує, що обов'язковому технічному контролю кожні два роки підлягають транспортні засоби, зокрема легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, якщо строк їх експлуатації перевищує два роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений ст.251 КУпАП.
Відповідачем суду не надано відзиву на позовну заяву, доказів порушення позивачем вимог підпункту б) пункту 31.3 Правил дорожнього руху.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля Skoda Octavia А7, державний номер НОМЕР_2 , 2015 року випуску, дата реєстрації 05.05.2015 р., є ТОВ «АТП-2004».
Вказаний автомобіль знаходиться в оренді згідно договору оренди транспортної техніки № 254 від 01 травня 2021 року, укладеного між ТОВ «АТП-2004» та ТОВ «Кернел-Трейд».
ОСОБА_1 працює начальником відділу закупівель ТОВ «Кернел-Трейд» в Дніпропетровській та Запорізькій областях, автомобіль Skoda Octavia А7, державний номер НОМЕР_2 , переданий йому для використання в службових цілях, він не є комерційним транспортним засобом, тобто не використовується з метою отримання прибутку.
Доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відтак, суд приходить до висновку, що висновки відповідача щодо порушення з боку водія транспортного засобу п.п. 31.3.б ПДР України є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними доказами, відповідачем не було встановлено тих обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Сама по собі постанова про притягнення особи до відповідальності не може без підтвердження іншими доказами свідчити про встановлення факту порушення позивачем ПДР України.
Згідно ч.4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд звертає увагу на те, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. А в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Пунктом третім частини третьої статті 286 КАСУ країни встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем не доведено правомірність винесеного оскаржуваного рішення, не доведено викладенні в постанові обставини та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, та накладення штрафу у розмірі 340 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В задоволені позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача стосовно порушення норм процесуального права при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд відмовляє, виходячи з наступного.
Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлені основні повноваження поліції, яка відповідно до покладених на поліцію завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом. Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують руху транспорту, правил користування засобами транспорту, в тому числі правопорушення, передбачені частинами перша, друга, третя і п'ята статті 122 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки відсутні докази того, що відповідач при винесені оскаржуваної постанови вийшов за межі наданих йому повноважень або діяв в непередбачений законом спосіб, відсутні підстави вважати незаконними його дії при розгляді справи про адміністративне правопорушення та по складанню постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір 454,00 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 8, 14, 22, 72-79, 211, 220, 241-246, 249, 250, 268, 271, 286 КАС України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову серії БАБ №028948 від 30 серпня 2021 року інспектора СРПП №9 ДРУП Солонянського ВП лейтенанта поліції Топчія І.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.121 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп. (чотириста п'ятдесят чотири грн.. 00 коп.)
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя: Турбіна Т. Ф.