Справа № 580/3154/21 Суддя першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ
19 січня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І.,
при секретарі - Закревській І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради на проголошене об 11 годині 47 хвилин рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року, повний текст якого складено 07 жовтня 2021 року, у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У травні 2021 року Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (далі - Позивач, КП «Черкасиводоканал») звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Черкаській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2021 №559/2300070110 на суму штрафу 136 447,26 грн, №560/2300070110 на суму штрафу 3 800 148,31 грн та №561/2300070110 на суму штрафу 3 800 148,31 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні, які були предметом перевірки, підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а правомірність накладення штрафних санкцій за їх несвоєчасну реєстрацію встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили. Крім того, суд підкреслив, що прийняття нових податкових повідомлень-рішень на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» не свідчить про відсутність податкового правопорушення, оскільки вказує лише на коригування розміру штрафних санкцій у бік зменшення. Окремо звернув увагу, що спірні індивідуальні акти прийняті у межах визначеного ПК України строку, яким також передбачено накладення штрафу за порушення граничного строку реєстрації та відсутність реєстрації кожної податкової накладної.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом не було враховано, що штрафні санкції з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» застосовуються у консолідованому розмірі до всього обсягу постачання, а не щодо кожної податкової накладної окремо. Підкреслює, що судом залишено поза увагою положення ПК України, які гарантують презумпцію правомірності рішень платника податків та вирішення справи на користь платника податків за умови неоднозначного трактування норм права.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.01.2022.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що факт вчинення Позивачем податкового правопорушення підтверджено рішенням суду, яке набрало законної сили, а перерахунок штрафних санкцій з урахуванням приписів п. 73 підрозд. 2 Перехідних положень Податкового кодексу України здійснений Відповідачем правомірно щодо кожної податкової накладної.
У судовому засіданні представники Позивача доводи апеляційної скарги підтримали та просили суд її вимоги задовольнити повністю.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у березні-квітні 2018 року ГУ ДФС у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку КП «Черкасиводоканал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.
У ході перевірки податковим органом виявлено порушення КП «Черкасиводоканал»:
- вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, що виявилося у порушенні термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за 2016-2017 роки на загальну суму 11 751 922,01 грн, у тому числі з терміном від 1 до 15 днів на суму 2 150 857,67 грн, з терміном від 16 до 30 днів на суму 3 467 596,39 грн, з терміном від 31 до 60 днів на суму 3 324 709,52 грн, з терміном понад 61 день на суму 2 808 758,43 грн;
- вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого незареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 22 930 058,14 грн за березень-грудень 2017 року.
Результати перевірки зафіксовані в акті від 07.05.2018 №183/23-00-14-0107/03357168 (т. 1 а.с. 61-205, т. 2 а.с. 1-140).
На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 29.05.2018 прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0005031401 про нарахування штрафу в розмірі 1 209 814,17 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за березень-грудень 2017 року;
- № 0005041401 про нарахування штрафу у розмірі 11 492 026,09 грн за відсутність складення протягом граничних строків податкових накладних за березень-грудень 2017 року.
Крім того, ГУ ДФС в Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.08.2018 № 0008791401, яким КП «Черкасиводоканал» були нараховані фінансові санкції (штраф) у розмірі 11 492 026,09 грн (50 % суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість), як відповідальність за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітній період березень-грудень 2017 року на суму ПДВ 22 984 058,14 грн, після отримання податкового повідомлення рішення від 29.05.2018 № 0005041401.
За наслідками судового оскарження згаданих індивідуальних актів постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі №580/63/20 у задоволенні позову КП «Черкасиводоканал» до ГУ ДФС у Черкаській області про визнання їх протиправними і скасування було відмовлено.
У свою чергу, листом ГУ ДПС у Черкаській області від 26.01.2021 №835/6/23-00-07-0114 (т. 1 а.с. 22) повідомлено КП «Черкасиводоканал», що податковим органом на виконання п. 73 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.01.2021 №559/2300070110, №560/2300070110 та №561/2300070110 із перерахованими сумами штрафів - 136 447,26 грн, 3 800 148,31 грн та 3 800 148,31 грн відповідно (т. 2 а.с. 141-218, т. 3 а.с. 1-230, т. 4 а.с. 1-199, т. 5 а.с. 1-16).
При цьому, у листі повідомлено, що податкові повідомлення-рішення від 29.05.2018 №0005031401, №0005041401 та від 17.08.2018 №0008791401 вважаються скасованими (відкликаними).
За наслідками адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 25.01.2021 №559/2300070110, №560/2300070110 та №561/2300070110 (т. 1 а.с. 23-25) рішенням ДПС України від 23.04.2021 №9238/6/99-00-06-03-07-06 їх залишено без змін (т. 1 а.с. 16-21).
На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 1, 41, 56, 120-1, 185, 186, 201, п. 73 підрозд. 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, а також Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі - Порядок №1307), суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно з урахування внесених до ПК України змін, у той час факт правильності виявленого контролюючим органом податкового правопорушення встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 200 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Згідно абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з врахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01 по 15 календарний день ( включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день ( включно ) календарного місяця - до 15 календарного дня ( включно ) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Аналіз зазначених норм дає колегії суддів підстави дійти висновку, що платник податків зобов'язаний скласти та зареєструвати не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час вчинення податкового правопорушення) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Відповідно до пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
Отже, з аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних або відсутність реєстрації податкові накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних штрафні санкції, визначені Кодексом, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.
Для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Відповідно до п. 8 Порядку №1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка "X" та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.
Згідно п. 3 Порядку № 1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі №580/63/20 було встановлено, що із змісту податкових накладних, які були предметом перевірки та порушення строків реєстрації яких зафіксовано в акті перевірки, вбачається, що частина таких податкових накладних в графі «не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» містять позначку «Х», а у їх верхній лівій частині зазначено типи причини « 02» або « 11».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів у справі №580/63/20 прийшла до висновку про те, що оскільки податкові накладні містять відмітку про те, що вони не підлягають наданню отримувачу (покупцю) з причин «02» та « 11», то податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються ПДВ. Крім того, судова колегія звернула увагу на те, що частина наданих на CD-диску до суду апеляційної інстанції податкових накладних взагалі не містить позначку «Х» в графі «не підлягає наданню отримувачу (покупцю)». При цьому, як відзначено у постанові суду у згаданій вище справі, складення податкової накладної на постачання товарів/послуг для операцій, що не надаються отримувачу (покупцю) не позбавляє платника податку на додану вартість обов'язку із своєчасної реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідно не звільняє такого платника податку від відповідальності за вчинення вказаного порушення.
З урахуванням наведеного та того, що Позивачем не заперечувався факт несвоєчасного подання податкових накладних для проведення реєстрації, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №580/63/20 прийшла до висновку про правомірність застосування Відповідачем санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних.
Крім того, у цій же справі суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про правильність та правомірність прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень за відсутність складення протягом граничного строку податкових накладних за звітний період березень-грудень 2017 року, а також за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітній період березень-грудень 2017 року на суму ПДВ 22 984 058,14 грн після отримання податкового повідомлення рішення від 29.05.2018 № 0005041401.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, на переконання судової колегії, суд першої інстанції правильно вказав на обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо допущення Позивачем порушень податкового законодавства, що знайшло своє відображення у нереєстрації та несвоєчасній реєстрації податкових накладних за березень-грудень 2017 року.
Перевіряючи висновки суду першої інстанції в частині обґрунтованості прийняття Відповідачем спірних саме у цій справі податкових повідомлень-рішень у розрізі доводів Позивача про невірний розрахунок у них штрафних санкцій, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
16.01.2020 було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466-ІХ), який набрав чинності 23.05.2020.
Відповідно до пункту 73 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України у редакції Закону України від 14.07.2020 № 786-IX, яка набрала чинності 08.08.2020, штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», строк сплати грошових зобов'язань за якими не настав або грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.
Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», строк сплати грошових зобов'язань за якими не настав або грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень.
Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, оскільки на час набрання чинності 23.05.2020 Законом №466-ІХ податкові повідомлення-рішення від 29.05.2018 №0005031401 та №0005041401 і від 17.08.2018 №0008791401 були предметом судового оскарження у справі №580/38/20, то грошові зобов'язання за цими індивідуальними актами не були узгоджені, що викликало у контролюючого органу обов'язок із застосування до спірних правовідносин п. 73 підрозд. 2 Перехідних положень Податкового кодексу України. При цьому, за умови встановлення рішенням суду, яке набрало законної сили, правомірності згаданих вище індивідуальних актів, то у межах цього спору судом перевіряється виключно правомірність проведеного перерахунку штрафних санкції, позаяк спір щодо суті податкового правопорушення вже вирішений.
Аналіз змісту наведених вище приписів п. 73 підрозд. 2 Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що під час перерахунку контролюючим органом суми штрафу на підставі згаданих вище норм ПК України застосовується такий алгоритм:
- штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.
- штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовуються в розмірі 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень.
Судова колегія звертає увагу, що із набранням чинності Законом №466-ІХ були внесені зміни і до, зокрема, статті 120-1 ПК України, якою визначено наслідки порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної. При цьому, порівняльний аналіз змісту положень ст. 120-1 та п. 73 підрозд. 2 Перехідних положень Податкового кодексу України у розрізі назви Закону №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» свідчить, що законодавцем встановлено єдиний підхід щодо застосування штрафних санкцій за нереєстрацію чи несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, розмір якого залежить від обсягу постачання (без податку на додану вартість) та стосується кожної окремої податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відтак, проведення ГУ ДПС у Черкаській області перерахунку штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями від 29.05.2018 №0005031401 та №0005041401 і від 17.08.2018 №0008791401, виходячи з розміру штрафних санкцій щодо кожної окремої податкової накладної з урахуванням 1 або 2,5 відсотків обсягу постачання та не більше 510,00 грн чи 1 700,00 грн відповідає положенням п. 73 підрозд. 2 Перехідних положень Податкового кодексу України. У зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді Н.П. Бужак
М.І. Кобаль
Повний текст постанови складено та підписано 19 січня 2022 року.