про повернення позовної заяви
10 лютого 2022 року м. Київ Справа № 320/1983/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши
позовну заявуОСОБА_1
доГоловного управління Національної гвардії України
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виявилась у нездійсненні повного розрахунку, ненарахуванні та невиплаті позивачу при звільненні з військової служби 17.12.2020 суми з індексації грошового забезпечення за період з 03.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін з метою розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січня 2008 року, відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 № 1078;
- стягнути з відповідача на користь позивача неотриману при звільненні 01.02.2021 з військової служби суму заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з 03.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін з метою розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січня 2008 року, відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 № 1078;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виявилась у нездійсненні повного розрахунку, ненарахуванні та невиплаті позивачу при звільненні з військової служби 17.12.2020 заборгованості суми з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.01.2019 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін з метою розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березня 2018 року, відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 № 1078;
- стягнути з відповідача на користь позивача неотриману при звільненні 17.12.2020 з військової служби суму заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.01.2019 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін з метою розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березня 2018 року, відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 № 1078;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неповного розрахунку складу місячного грошового забезпечення позивача станом на 17.12.2020, що виявилось у неврахуванні до його складу додаткових щомісячних виплат - премії у розмірі 120 % та надбавки за особливості проходження служби у розмірі 55 %, що передбачені положеннями постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200, а також індексації грошового забезпечення, передбаченої положеннями Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 та Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ, що призвело до недоплати позивачу при звільненні при звільненні з військової служби 17.12.2020 одноразової грошової допомоги у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 20 повних років календарної служби, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок місячного грошового забезпечення позивача станом на 17.12.2020 та включити до його складу додаткові щомісячні виплати - премію у розмірі 120 % та надбавку за особливості проходження служби у розмірі 55 %, що передбачені положеннями постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200, а також індексацію грошового забезпечення, що передбачена положеннями Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 та Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ;
- стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості з одноразової грошової допомоги у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 20 повних років календарної служби, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виявилась у ненарахуванні та невиплаті позивачу при звільненні 17.12.2020 суми одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 2 повних роки служби відповідно до пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, з урахуванням пільгової вислуги, яка розрахована відповідно до підпункту "а" пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393;
- стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості з одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 2 повних роки служби відповідно до пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, з урахуванням пільгової вислуги, яка розрахована відповідно до підпункту "а" пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виявилась у ненарахуванні та невиплаті позивачу у повному обсязі при звільненні 17.12.2020 суми заборгованості з вартості речового майна, що належало позивачу до видачі за весь період служби, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно» від 16.06.2016 № 178, що призвело до недоплати позивачу при звільненні 17.12.2020 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за весь період служби відповідно до норм речового забезпечення за цінами станом на 01.01.2020;
- стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості з вартості речового майна, що належало позивачу до видачі за весь період служби, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно» від 16.06.2016 № 178, що призвело до недоплати позивачу при звільненні 17.12.2020 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за весь період служби відповідно до норм речового забезпечення за цінами станом на 01.01.2020.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для її повернення.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
При цьому в силу приписів частини десятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Суд наголошує, що власноручний підпис - це реквізит документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є одним з реквізитів, що надають документові юридичної сили.
Аналізуючи вказані вище норми, суд дійшов висновку, що позовна заява вважається підписаною за умови скріплення її власноручним підписом позивача або особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У свою чергу за змістом пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, однією з підстав повернення судом позовної заяви є її не підписання позивачем (його представником).
Як вбачається з позовної заяви, остання не містить підпису позивача - ОСОБА_1 - або іншої особи, уповноваженої на її підписання від імені позивача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами.
При цьому суд також звертає увагу позивача на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати (видати) позивачу невідкладно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Суддя Харченко С.В.