П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/2642/21
Головуючий І інстанції: Бездрабко О.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року (м.Херсон, дата складання повного тексту судового рішення - 30.07.2021р.) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, Головного управління Державної казначейської служби України в Херсонській області про стягнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, -
10.06.2021р. ФОП ОСОБА_1 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, ГУ ДКСУ в Херсонській області, в якому просила суд стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ в Херсонській області на її користь заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 87178 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у липні 2015р. посадовими особами ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2015р., за результатами якої складено акт від 27.07.2015р., на підставі якого, в подальшому було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2015р. №004261703 щодо зменшення бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2015р. на - 87178 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі - 43589 грн. Не погоджуючись із вказаним вище рішенням, позивачка звернулася до окружного суду із позовом про визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення-рішення. Далі, за результатами розгляду справи №821/89/16 було прийнято судове рішення від 30.03.2016р., яким визнано протиправним та скасовано вказане вище податкове повідомлення-рішення №004261703. У зв'язку із тим, що відповідачем не подано висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу, позивачка звернулася до окружного суду ще з одним позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (справа №821/1122/16), який, в свою чергу, 15.11.2016р. був задоволений рішенням Херсонського окружного адміністративного суду, якою визнано протиправною бездіяльність Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, яка полягає у ненаданні висновків стосовно заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 87178 грн. та зобов'язано контролюючий орган подати органу Державного казначейства України в Херсонській області висновок щодо відшкодування позивачу ПДВ у сумі 87178 грн. за лютий 2015р. із державного бюджету. Разом із тим, через подальшу протиправну бездіяльність відповідачів, позивач на даний час досі так і не отримала бюджетне відшкодування сум ПДВ.
Представники відповідачів надали до суду першої інстанції письмові відзиви, в яких позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) позов ФОП ОСОБА_1 - задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2015р. в розмірі 87178 грн. Стягнуто з ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 908 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м.Севастополі 26.04.2021р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30.07.2021р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
10.09.2021р. матеріали справи надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
16.09.2021р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач категорично заперечувала проти її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та мотивовано просила оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судом 2-ї інстанції можуть бути розглянуті в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).
Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач - ОСОБА_1 була зареєстрована 01.03.1999р. як ФОП (номер запису про проведення державної реєстрації: 24990170000007518) та починаючи з 02.03.1999р. перебувала на обліку у ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м.Севастополі як платник податків, що підтверджується відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
30.03.2016р. Херсонським окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі №821/89/16 (набрала законної сили 31.05.2016р.) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області, яким ФОП ОСОБА_1 зменшено бюджетне відшкодування із ПДВ за грудень 2015р. на - 87178 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі - 43589 грн., прийняте за результати позапланової виїзної перевірки із питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ згідно поданої 20.03.2015р. податкової декларації із ПДВ №9045069933 за лютий 2015р.
В подальшому, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.11.2016р. у справі №821/1122/16 було визнано протиправною бездіяльність Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, яка полягає у ненаданні висновків щодо заявлених ФОП ОСОБА_1 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Зобов'язано Херсонську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області подати органу Державного казначейства України в Херсонській області висновок щодо відшкодування позивачу податку на додану вартість у сумі - 87178 грн. за лютий 2015р. з державного бюджету.
Вказана вище постанова набрала законної сили 16.02.2017р.
Далі, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.02.2020р. у справі №540/2512/19 (набрало законної сили 15.04.2020р.) стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача пеню за порушення строків бюджетного відшкодування за період з 08.06.2016р. по 31.10.2019р. включно у розмірі - 55152,86 грн.
27.01.2021р. Херсонським окружним адміністративним судом було прийнято рішення у справі №540/3860/20 (набрало законної сили 04.08.2021р.), яким стягнуто з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 пеню за порушення строків бюджетного відшкодування за період з 01.11.2019р. по 30.11.2020р. включно у розмірі - 10187,85 грн.
Зі змісту листа ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополя від 16.04.2021р. №3236/5/21-22-07-03, адресованого Раді бізнес-омбудсмену, вбачається, що суму ПДВ 87178 грн. по декларації за лютий 2015р. включено до Тимчасового реєстру заяв, поданих до 01.02.2016р., за якими станом на 01.01.2017р. суми податку на додану вартість не відшкодовано з бюджету у порядку, визначеному ст.200 Кодексу. На сьогодні жодним нормативно-правовим актом не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структуру такого реєстру.
Не отримавши протягом більше ніж 4-х років бюджетне відшкодування ПДВ, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності заявлених позовних вимог та, відповідно, наявності підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованості із відшкодування ПДВ за лютий 2015 року у сумі 87178 грн.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи, наявні в них докази та з врахуванням вимог ч.4 ст.78 КАС України, цілком погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими та заснованими на законі, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).
За визначенням, наведеним у пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України, «бюджетне відшкодування» - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені у ст.200 ПК України.
У відповідності до п.п.200.7,200.10 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11 ст.200 ПК України).
Як передбачено п.200.12 ст.200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 200.13 ст.200 ПК України регламентовано, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом 5 операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Наведені норми п.200.12 та 200.13 ст.200 ПК України узгоджуються із п.п.6 та 9 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість» від 17.01.2011р. №39 (втратив чинність 01.04.2017р.).
У відповідності до вимог п.200.14 ст.200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування стосовно суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Згідно з п.200.15 ст.200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених ст.200 цього ж Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
Разом із тим, якщо за результатами камеральної або ж документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.
Як встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи (зокрема, судовими рішеннями у справах №821/1122/16, №540/3860/20 та №540/2512/19, що набрали законної сили), у позивача наявне право на бюджетне відшкодування податку ПДВ за лютий 2015р. у сумі - 87178 грн. При цьому, жодного спростування вказаного факту та встановлених обставин відповідачем під час розгляду справи наведено не було та відповідних доказів не надано.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин надання податковим органом висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, було передбачено ст.200 ПК України та Порядком №39.
У подальшому, як загально відомо, Законами України «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015р. №909-VIII та «Про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016р. №1797-VIII було внесено зміни до ст.200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
У зв'язку з прийняттям вказаних змін до ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017р. №26 визнано таким, що втратив чинність Порядок №39.
Відповідно до пп.200.7.1 п.200.7 ст.200 ПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (пп.200.7.2 п.200.7 ст.200 ПК України).
За правилами п.200.15 ст.200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або ж судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Пунктом 200.12 ст.200 ПК України визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені п.200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (п.200.13 ст.200 ПК України).
Вказані норми ст.200 ПК України узгоджуються з п.п.6,7,11,12 «Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» (затв. постановою КМУ від 25.01.2017р. №26).
За правилами п.56 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, до 01.02.2017р. центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ «Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування», поданих до 01.02.2016р., за якими станом на 01.01.2017р. суми ПДВ не відшкодовані з бюджету. Водночас, формування, ведення та офіційне публікування «Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування», зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному ст.200 цього Кодексу.
Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у відповідному реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між «Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування», зазначеним у цьому пункті, та «Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ» здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що станом на час розгляду даної справи «Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування» не функціонує.
Окрім того, за інформацією, наведеною у листі ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 16.04.2021р. №3236/5/21-22-07-03-09, скерованого на адресу Ради бізнес-омбудсмена, станом на сьогодні жодним нормативно-правовим актом не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, включених до «Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування», та структуру такого Реєстру.
Тобто, із врахуванням встановленого судом права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 87178 грн., а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, варто зазначити, що такі способи захисту порушеного права як зобов'язання податкового органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву до «Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування» не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.
Аналогічна правова позиція була наведена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2019р. по справі №826/7380/15, яка згідно з ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при розгляді цієї справи.
Водночас, враховуючи той факт, що податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про те, що ФОП ОСОБА_1 дійсно має майновий інтерес відносно повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі - 87178 грн., що охоплюється поняттям «майно» в аспекті ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що поняття «майно» у ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від «формальної класифікації», яка прийнята у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», та відповідно, як «майно» (рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05.01.2000р.).
За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014р.).
Більше того, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Інтерсплав проти України» від 09.01.2007р. зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений ст.1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес. Європейський суд з прав людини констатував порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.
Аналізуючи наведене правове регулювання у контексті встановлених обставин справи, а також через призму згаданих вище правових висновків Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів констатує, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права ФОП ОСОБА_1 , є стягнення з Державного бюджету України на її користь заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ.
Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі відповідача.
Слід також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано апелянтом при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.
З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 07.02.2022р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: І.П. Косцова
В.О. Скрипченко