про залишення позовної заяви без руху
10 лютого 2022 року Київ № 320/17798/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до УСЗН Бориспільської міськради про визнання дії відповідача протиправними, щодо нарахування та виплати їй щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року у розмірі меншому ніж три мінімальні пенсії за віком, визначеному ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок, нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на момент проведення виплат, з урахуванням попередньо виплаченої суми.
Ухвалою суду від 09.02.2022 було відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
Суд, повторно дослідивши матеріали адміністративної справи встановив, що позовну заяву було подано без додержання вимог ст. 122 КАСУ, а тому її належить залишити без руху з огляду на таке:
згідно з ч.13 - 15 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За приписами положень ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи, спірна виплата була отримана заявницею у квітні 2021, в той час як до суду вона звернулася у грудні 2021, тобто з пропуском строку, визначеного ст.122 КАСУ, за відсутності заяви про його поновлення.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом. Крім цього, початок перебігу шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про їх порушення. Закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 року у справі № 826/10808/18.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Крім того, суд враховує висновки щодо застосування норм права щодо строків звернення до суду, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі № 227/2015/17.
Суд акцентує увагу, що одноразова грошова допомога до 5 травня є щорічною соціальною виплатою, тому заявниця при черговому одержанні суми соціальної виплати знала та могла дізнатися про порушення свого права.
Звернення до суду, після спливу шестимісячного строку, встановленого ст.122 КАСУ, засвідчує факт пропуску процесуального строку.
За таких обставин, ОСОБА_1 у п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази, якими підтверджена поважність причин такого пропуску.
Керуючись статтями 122, 171, 243, 248 КАС України, суд,
позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.