П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/9700/21
Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року (суддя Корой С.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 13.08.2021) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
9 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездiяльнiсть відповідача, яка полягає у незастосуванні при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 2020 рік з 29 січня 2020 року ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 2020 рік на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 2020 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт; провести перерахунок додаткових видів грошового забезпечення на підставі нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням; виплатити з відрахуванням раніше проведених виплат недоплачені суми грошового забезпечення з 29 січня 2020 року до дати виключення зі списків особового складу;
- зобов'язати відповідача виготовити новий грошовий атестат та нову Довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні мiсяцi служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з зазначенням нових розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та додаткових видів грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
На думку апелянта суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача про те, що з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18, виникли правові зобов'язання щодо визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками.
Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, наказом начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 29.07.2020 року №224-ОС ОСОБА_1 , звільненого з військової служби в запас наказом Голови Державної прикордонної служби України від 01.07.2020 року №621-ОС за підпунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з правом носіння військової форми одягу, було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с.19).
Згідно грошового атестату №246, полковник ОСОБА_1 забезпечений такими видами грошового забезпечення:
- посадовим окладом із розрахунку 7750,00 грн.;
- окладом відповідно до військового звання - 1480,00 грн.;
- відсотковою надбавкою за вислугу років у розмірі 50% (01.08 по 01.08.2020) - 148,87 грн.;
- надбавкою за службу в умовах режимних обмежень н-3 №20-д від 20.01.2020 року ф. №3 (10% від ПО) по 01.08.2020 р. вкл.- 25 грн.;
- премією 50% від посадового окладу по 01.08.2020 р. - 125 грн.;
- надбавкою за особливості проходження служби (35%) по 01.08.2020 р. - 156,31 грн.;
- надбавкою за кваліфікацію майстра (BOC 0201002 наказ №161-ос від 01.06.2020) 7% - 17,50 грн.;
- індексацією за серпень 2020 р. по 01.08.2020 р. - 7,30 грн.;
- індексацією за період з серпня 2015 р по лютий 2018 р. - 34710,29 грн.;
- матеріальною допомогою для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік - 2220 грн.;
- одноразовою грошовою допомогою при звільненні з військової служби 310 482,25 грн.
З 2 серпня 2020 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років.
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України із заявою про перерахунок грошового забезпечення.
Листом №11/Б-214 від 24.12.2020 року заявника було повідомлено, що враховуючи норму законодавства, що нормативний акт скасовує положення нормативного акта, прийнятого раніше, якщо обидва ці акти регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення, Додатки 1 і 14 до Постанови КМУ №704, які згідно з абзацом 7 підпункту 2 пункту 20 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 №870, застосовуються без нормативних положень, та були затверджені раніше постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, не можуть бути підставою для проведення перерахунків посадового окладу та окладу за військовим званням.
Не погодившись із законністю відмови ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що оскільки норма пункту 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням має здійснюватися із використанням величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2020 року.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ не втратила чинності і має вищу юридичну силу за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін, внесених Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, у відповідача були відсутні правові підстави визначити позивачу у період розмір посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 50 % розміру мінімальної заробітної плати.
Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 1 березня 2018 року.
Зазначеною постановою затверджені, зокрема, тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції на 01.03.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Така редакція Постанови №704 діяла до 24 лютого 2018 року, оскільки пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103 (яка набрала чинності 24 лютого 2018 року) до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Отже, на момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018 року) пункт 4 зазначеної постанови викладений у редакції згідно з пунктом 6 Постанови №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Разом з тим, після прийняття 29 січня 2020 року Шостим апеляційним адміністративним судом рішення у справі №826/6453/18 відновилась існуюча до 24 лютого 2018 року редакція пункту 4 Постанови №704 про те, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.
Аналізуючи дану норму, колегія суддів дійшла висновку, в неї визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного року, але не менше 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року №294-ІХ (зі змінами та доповненнями) установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01 січня 2020 року становить 2102,00 грн. При цьому, мінімальна заробітна плата з 01 січня 2020 року становила 4723,00 грн. Отже, при визначенні розміру посадового окладу з урахуванням тарифних коефіцієнтів згідно з додатками 1, 12, 13, 14 в якості розрахункової величини застосовується мінімальна заробітна плата, оскільки 50% її розміру (2361,50 грн.) перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений у 2020 році (2102,00 грн.).
Таким чином, в тому випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50% мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата стає розрахунковою величиною для обрахунку посадових окладів.
6 грудня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01 січня 2017 року.
При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу позивача, суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України , який набрав чинності 01.01.2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016р. №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так є чинними і станом на 29.01.2020, неконституційними не визнавалися.
У той же час, Постанова №704 є підзаконним нормативно-правовим актом і відрізняється від закону тим, що останній приймається вищим представницьким органом державної влади.
Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Відтак, вказаний пункт Постанови №704 в частині, яка суперечить нормам розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", не підлягає застосуванню.
За такого правового регулювання не можна вважати обґрунтованою позицію суду першої інстанції, що у позивача з 1 лютого 2020 року та з 1 січня 2021 року виникло право на визначення розміру посадового окладу, окладу за військовими (спеціальними) званням для обчислення розміру перерахованої пенсії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.
Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі №480/5496/20, від 4 листопада 2021 року у справі №460/7603/20, які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Отже позиція позивача про те, що скасування в судовому порядку пункту 6 Постанови №103 впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів його посадового окладу є помилковою та не може слугувати підставою для надання до ГУПФУ оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом 2020 року та станом на 2021 року, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача.
До того ж, у вказаний період уряд не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги позивача колегія суддів дійшла висновку, що вони не містять належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя І.П.Косцова
Суддя Ю.В.Осіпов