П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/9716/21
Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
при секретарі Юрчак М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі за позовом Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування припису та постанови
У червні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 021/21 від 29.04.2021 року, складений Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради; скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №001/21/115-вих від 18.05.2021 на Колективне підприємство Одеський шкіряний завод №1.
В обґрунтування позову зазначалось, що у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №021/21 від 29.04.2021 року зазначено "надати необхідні документи та допустити посадових осіб Управління за адресою м. Одеса, вул. Слобідська, 56 для проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю до 18.05.2021 року". Разом з тим, у такому приписі не визначено конкретний перелік документів, які необхідно надати, тому, на думку позивача, такий припис підлягає скасуванню з підстави його неконкретизованості, яким має бути акт суб'єкта владних повноважень для його належного виконання.
Також, позивач вказав, що відповідно до Постанови КМУ Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 6 квітня 1995 р. № 244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Накладати штраф від імені зазначеного органу має право керівник виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, однак заступник начальника Управління Єфремов В.Ю. не є керівником Управління, а ним є Авдєєв Олександр Робертович згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому накладання штрафу за постановою № 001/21/115-вих від 18.05.2021 року було здійснено неуповноваженою на це посадовою особою.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у м. Одесі позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 001/21/115-вих від 18.05.2021 на Колективне підприємство Одеський шкіряний завод №1.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким в цій частині позову відмовити.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що наказом Управління від 26.01.2017 р. №01-13/15 ДАБК «Про розподіл обов'язків» було затверджено функціональні обов'язки та повноваження між начальником та заступником начальника Управління, згідно яких до керівного складу Управління входять начальник, його заступник та заступник начальника - начальник інспекційного відділу №1. Апелянт вважає, що начальник управління має повноваження щодо розподілу обов'язків між керівним складом Управління та перерозподіл відповідних функцій та повноважень.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначається про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, тому Колективне підприємство «Одеський шкіряний завод №1» просить у задоволенні апеляційної скарги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради відмовити.
02.02.2021 р. до суду надійшло клопотання Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1» про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Також, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в день судового засідання по справі о 15 год. 13 хв. до канцелярії суду подано клопотання про перенесення розгляду справи.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду завчасно були сповіщені належним чином, відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, позивачем подано клопотання про розгляд справи без їх участі, від апелянта на 15:00 год жодних клопотань до суду не надходило, тому враховуючи, що в матеріалах справи було достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін на момент подачі клопотання про відкладення розгляду справи, апеляційна скарга по цій справі була вже розглянута, тому клопотання про відкладення розгляду справи суд залишає без розгляду.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 20.04.2021 року №01-13/17ДАБК Про проведення позапланової перевірки, відповідно до ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, відповідно до Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеського міської ради №3043-VIІ від 21.03.2018 року та на підставі виявлення факту самочинного будівництва (службова записка №01-18/74-и/в від 16.04.2021 року), наказано провести позапланову перевірку на об'єкті: Будівництво багатоквартирних житлових будинків за адресою: м. Одеса, вул. Слобідська, 56; замовник будівництва - Колективне підприємство Одеський шкіряний завод № 1, код ЄДРПОУ 13914374, місцезнаходження: 65006, Одеська область, м. Одеса, Суворовський район, вул. Слобідська, 56; генеральний підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю ХАЙ-ТЕК-БУД, код ЄДРПОУ 37947213, місцезнаходження: 65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Гімназична, 21. Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (а.с. 75).
21.04.2021 року для здійснення позапланової перевірки на Будівництво багатоквартирних житлових будинків за адресою: м. Одеса, вул. Слобідська, 56; замовник будівництва - Колективне підприємство Одеський шкіряний завод № 1 було видано направлення №000026 для проведення планового (позапланового) заходу у період з 21.04.2021 року по 06.05.2021 року (включно) (а.с. 77).
Управлінням було направлено лист-вимогу Колективному підприємству Одеський шкіряний завод №1 в особі керівника Британової Ольги Станіславівни № 01-18/74-и/в від 21.04.2021 року з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6506504311875 від 22.04.2018 року на адресу місцезнаходження КП ОШЗ № 1 м. Одеса, вул. Слобідська, 56. У вказаному листі вимагалося надати необхідні документи (право установчі документи на вказаний об'єкт, документи, що засвідчують право власності або користування земельною ділянкою, вихідні дані для проектування, розроблену та затверджену належним чином проектну документацію, експертизу проектної документації, документи, які підтверджують забезпечення авторського та технічного нагляду, договори підряду, виконавчу документацію) та бути присутнім на об'єкті будівництва під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при будівництві за адресою: м. Одеса, вул. Слобідська, 56 (а.с. 78-79).
29.04.2021 року посадовою особою Управління ДАБК ОМР було складено Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (а.с. 86-87).
29.04.2021 року Управлінням ДАБК ОМР, відповідно до ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку №553 винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким висунуто вимогу усунути виявлене порушення у строк до 18.05.2021 року шляхом надання необхідних документів та допущення посадових осіб Управління ДАБК ОМР на об'єкт містобудування за адресою: м. Одеса, вул. Слобідська, 56 для проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю (а.с. 92-94).
29.04.2021 року Управлінням ДАБК ОМР стосовно КП Одеський шкіряний завод №1 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зафіксовано, що Колективне підприємство Одеський шкіряний завод № 1 в особі керівника Британової Ольги Станіславівни не надало відповідні документи та не допустило посадових осіб Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради для проведення позапланової перевірки на об'єкті містобудування за адресою: м. Одеса, вул. Слобідська, 56, що є порушенням п.1. ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.п.4 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553. Зазначено, що відповідальність за виявлене правопорушення передбачена п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. У протоколі вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10:00 год. 18.05.2021 року у приміщенні Управління ДАБК ОМР за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 6, каб. 321 (а.с. 88-91).
Вищезазначені Акт, протокол та Припис від 29.04.2021 року листом від 05.05.2021 року за № 01-18/74и/в були надіслані позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримані позивачем 11.05.2021 року (а.с.95-97). Вказаним листом позивача повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 18.04.2021 року о 10:00 годині у приміщенні Управління.
За результатами розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акт, протокол, припис), 18.05.2021 року заступником начальника управління начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим Вячеславом Юрійовичем винесено постанову №001/21/115-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою КП Одеський шкіряний завод №1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в розмірі 65670 грн. (а.с. 98-101).
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у приписі відображено, що документи, які витребовувались, не були надані позивачем, а тому, на думку суду, зазначені формальні недоліки не є підставою для скасування припису.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 001/21/115-вих від 18.05.2021р. була складена та підписана із порушенням приписів пункту 1 частини 2 статті 3 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та абзаців 5, 6 пункту 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , затвердженого Постановою КМ України від 06 квітня 1995 р. №244, вона підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Оскільки рішення суду першої інстанції не оскаржено в частині висновків щодо відмови в задоволенні позову, тому, на підставі ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто в частині законності постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 001/21/115-вих від 18.05.2021 .
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду відповідає, а викладені у апеляційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
У відповідності з ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності).
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553).
Відповідно до абз. 1 п.1 Порядку №553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно з п.5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п.7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.
Згідно абзаців 1, 4 п. 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У випадку, коли суб'єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об'єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
Відповідно до підпунктів 1, 2, 3, 8 п.11 Порядку №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
- безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
- у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
- одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 12 Порядку №553, зокрема, передбачено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Згідно п.14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п.17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Згідно абз.2 пункту 19 Порядку № 553 припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Згідно п.21 Порядку №553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Згідно п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 ст.3 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються: 1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; 2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 3) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
При цьому, частиною 2 ст.3 вказаного Закону передбачено, що накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені: 1) органів державного архітектурно-будівельного контролю: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.
Відповідно до пункту 2 постанови КМ України Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.04.1995 р. №244, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:
1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;
2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;
3) Держархбудінспекцією.
Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; головні інспектори будівельного нагляду.
Отже, наведеними вище нормами як Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, так і постанови КМ України від 06.04.1995 р. № 244, які регулюють спірні відносини між сторонами, в редакції, чинній на момент виникнення цих відносин, чітко передбачено, що накладати штрафи в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", від імені виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад має право виключно керівник виконавчого органу з питань державного архітектурно-будівельного контролю міської ради.
Це положення закону та підзаконного нормативного акту (постанови КМУ) не допускає інших трактувань, виключень або можливості розширення повноважень на підставі актів органів місцевого самоврядування.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 001/21/115-вих від 18.05.2021 року була складена та підписана заступником начальника управління начальником інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК Одеської міської ради Єфремовим В.Ю.
Таким чином, зважаючи на те, що заступник начальника Управління ДАБК ОМР - Єфремов В.Ю. не є керівником Управління, а ним є Авдєєв О.Р. згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 21), то накладення штрафу за постановою №001/21/115-вих від 18.05.2021 року було здійснено не уповноваженою на це посадовою особою.
Колегія суддів не приймає посилання апелянта на акти органу місцевого самоврядування (Розподіл функціональних обов'язків, затверджений наказом Управління ДАБК Одеської міської ради від 26.01.2017 року № 01-13/15ДАБК, посадова інструкція заступника начальника управління начальника інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК Одеської міської ради Єфремова В.Ю) в частині покладення повноважень з розгляду відповідно до закону справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень (п.3.8 Розподілу функціональних обов'язків та п.2.4 посадової інструкції), оскільки останні суперечать законодавчим актам вищої юридичної сили, що має наслідком неможливість їх застосування у спірних правовідносинах.
Слід зазначити, що нормативно-правові акти, які наведені апелянтом у якості таких, що обґрунтовують його позицію, прийняті всупереч вищевказаним норма в частині передачі повноважень керівника із прийняття відповідних постанов.
Колегія суддів зазначає, що такі повноваження прямо закріплені законами за керівником відповідного органу і їх передача іншим посадовим особам виходить за межі повноважень голови управління ДАБК ОМР та такими законами не передбачена.
Також, суд не приймає доводи апелянта про те, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності саме керівник уповноважив заступника начальника - начальника інспекційного відділу № 1 розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та виносити постанови, тобто розподілив свої обов'язки між керівним складом Управління», оскільки вказана стаття Закону такої можливості не передбачає і таке посилання є вільним трактуванням закону апелянтом, який, навпаки, має діяти у порядку та у спосіб, що передбачений законом відповідно до ст. 19 Конституції України.
Таким чином, нормативні акти органу місцевого самоврядування суперечать законодавчим актам вищої юридичної сили, що повинно мати наслідком неможливість їх застосування через невідповідність та необхідність приведення локальних актів у відповідність до вказаних законодавчих актів.
Посилання апелянта на висновки викладені в постановах Одеського апеляційного адміністративного суд № 521/6158/17 та 522/1992/17 колегія суддів не приймає, оскільки зазначені рішення не є обов'язковими для інших судів.
Крім того, у викладених постановах вказані положення Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Постанови КМУ «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 6 квітня 1995 р. № 244 взагалі не досліджуються.
Таким чином, оскільки акти органів місцевого самоврядування, якими допущено розширення повноважень керівника на його заступників, суперечать Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Постанові КМУ «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 6 квітня 1995 р. № 244, судом мають застосовуватися положення, що мають вищу юридичну силу.
Постанова про накладання штрафу за порушення у сфері містобудівельної діяльності № 001/21/115-вих була розглянута заступником начальника Управління Авдєєва О.Р. - Єфремовим В.Ю., який мав би на це повноваження , відповідно до вимог Закону та Положення ДАБК ОМР тільки у разі відсутності начальника Управління та на підставі відповідного розпорядження міського голови про покладення на нього повноважень виконуючого обов'язки начальника.
Оскільки оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 001/21/115-вих від 18.05.2021 була складена та підписана із порушенням приписів пункту 1 частини 2 статті 3 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та абзаців 5, 6 пункту 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , затвердженого Постановою КМ України від 06 квітня 1995 р. № 244, тому суд апеляційної вважає правильними висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання цієї постанови протиправною та її скасування.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Повний текст складено та підписано 04.02.2022 року
Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець