04 лютого 2022 р. м.ОдесаСправа № 420/7530/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.
суддів Крусяна А.В., Танасогло Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання скаржника - Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про здійснення апеляційного розгляду справи за участю його представника
У провадженні П'ятого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 року по справі №420/7530/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Херсонській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та висновку.
В апеляційній скарзі Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області викладено клопотання про здійснення апеляційного розгляду справи за участю його представника.
Вирішуючи питання щодо розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін колегія суддів виходить з такого.
Частинами 1, 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно із пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно із приписами ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Також, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997року №475/97-ВР, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
До того ж, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства.
Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Пандемія - сильна епідемія, яка характеризується поширенням інфекційного захворювання на всій території країни, територію суміжних держав, а іноді й багатьох країн світу. Пандемія оголошується тоді, коли з'являється новий вірус і поширюється по всьому світу, а населення немає імунітету до вірусу, а також ефективних засобів профілактики, тобто вакцинації та лікування.
Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зважаючи на положення постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 року № 760 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", постанови Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 року № 956 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. № 641", постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та інших для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 року по 31.12.2021 року на всій території України встановлено карантин.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України, затверджених рішенням Ради суддів України від 17.03.2020 року № 19, згідно із якими з метою убезпечити населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, Рада суддів України рекомендує, на період карантину по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження.
Враховуючи наведене, з метою збереження життя та здоров'я представників учасників справи, працівників суду та суддів, з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб'єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання скаржника - Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про здійснення апеляційного розгляду справи за участю його представника задоволенню не підлягає.
Крім того, характер спірних правовідносин, предмет доказування у справі є незначної складності, які для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи не вимагають проведення розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Керуючись п.10 ч.1 ст.4, ч.6 ст.7, 12, 257, 262, 311 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
У задоволенні клопотання скаржника - Управління державної міграційної служби України в Херсонській області про здійснення апеляційного розгляду справи за участю його представника - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Димерлій О.О.
Судді Крусян А.В. Танасогло Т.М.