Постанова від 03.02.2022 по справі 540/5071/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/5071/21

Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В.

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Зуєвої Л.Є,

Коваля М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

07 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив:

визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонської області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Херсонського ОТЦК та СП від 08.12.2020 №6/2/537 з урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії та у розмірі, який обчислений з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії;

зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонської області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату з урахуванням проведених виплат ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки від 08.12.2020 №6/2/537 з урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії та у розмірі, який обчислений з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №540/300/21 відповідачем незаконно застосовано обмеження виплати пенсії з 01.04.2019 по 31.12.2019 - 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.04.2019, а не 100%. Пенсія до перерахунку складала 90% грошового забезпечення, проте органом ПФУ неправомірно при його здійснені з 01.04.2019 зменшено відсоток обчислення з 90% на 70% грошового забезпечення. Окрім того, при проведення перерахунку пенсії позивача ГУ ПФУ в Херсонській області обмежено пенсію максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів), що, на переконання ОСОБА_1 є протиправним та порушує його право на гідне пенсійне забезпечення передбачене чинним законодавством. Вважає такі дії протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач заперечував проти позову, вказуючи на необґрунтованість позовних вимог, з огляду на дію норм Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, якими встановлено обмеження щодо максимального розміру пенсії, в тому числі, по відношенні до осіб, яким пенсію призначено на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Даний Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався. Вірний відсотковий розмір пенсії позивача має складати 70%, оскільки, на його думку, розмір пенсії визначається відповідно до норм закону, що діють на дату, з якої переглядається її розмір. Після визнання окремих положень постанови Кабміну №103 нечинними Урядом не прийнято жодної іншої постанови, яка б визначала умови, порядок та розміри перерахунку пенсії.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з розрахунку 70% замість 90% сум грошового забезпечення, із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Херсонського ОТЦК та СП від 08.12.2020р. №6/2/537 з урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами), починаючи з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо виплати 75% суми підвищеної пенсії ОСОБА_1 , визначеної станом на 01.03.2018 за період 05.03.2019 по 03.09.2019 включно.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 за період 05.03.2019 по 03.09.2019 включно з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне дослідження обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами), починаючи з 01.04.2019, як таке що суперечить вимогам чинного законодавства та прийняти постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволені позовної вимоги в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром. Зокрема, апелянт зазначає, що обмеження пенсії максимальним розміром введені в дію Законом України №3668-VI від 08.07.2011, а тому при перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 слід враховувати його приписи, які передбачають обмеження пенсії 10 прожитковими мінімумами для працездатних осіб. Крім того, виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, а згідно приписів Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 з 2005 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

З 01.01.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі приписів постанови Кабміну України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 у розмірі 70% грошового забезпечення замість раніше призначених 90%.

Рішенням суду по справі №540/1212/19 зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018 із застосуванням 90% основного розміру пенсії від грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

18.12.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки №6/2/537 від 08.12.2020 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, виданої на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 по справі №540/2472/20, за якою встановлено грошове забезпечення за посадою, яку позивач займав на день звільнення зі служби, за нормами, чинними на 05.03.2019.

Відповідач відмовив у здійсненні перерахунку, що стало підставою для звернення позивача до суду.

На виконання рішення суду по справі №540/300/21 від 05.04.2021 пенсія позивача була перерахована з 01.04.2019, але виходячи з 70%, а не 90% грошового забезпечення.

Крім того, відповідачем застосовано обмеження виплати пенсії з 01.04.2019 по 31.12.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, а також обмеження максимального розміру пенсії, виходячи з 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вважаючи такі дії ГУ ПФУ протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зменшення пенсії відповідача до 70% грошового забезпечення є протиправним та таким, що в порушення ст.ст. 22, 58 Конституції України, звужує право позивача на отримання пенсії у розмірі, визначеного чинним на момент її призначення законодавством. З 05.03.2019 по 03.09.2019 включно пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100% суми підвищення пенсії, а тому дії відповідача щодо часткової сплати в цей період є протиправними. Застосування положень Закону №3668-VI по відношенні до військовослужбовців, на думку суду, фактично зводить нанівець наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст.17 Конституції України.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції підлягає перегляду виключно в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром.

Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі - Закон № 2262- ХІІ).

Матеріали справи підтверджують, що при виконанні рішення Херсонського окружного адміністративного суду № 540/300/21 від 05.04.2021 відповідачем пенсію ОСОБА_1 перераховано в розмірі 70% від сум його грошового забезпечення, з її нарахуванням в розмірі 75% від суми перерахованої пенсії, а також застосуванням обмеження виплати пенсії максимальним розміром згідно приписів Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійною системи» від 08.07.2011 №3868-VI, який набрав чинності з 01.10.2011.

Для вірного вирішення оскаржуваних правовідносин слід встановити чи відповідають дії відповідача щодо обмеження виплати пенсії позивачу з обмеженням її максимального розміру приписам чинного законодавства України.

Правове регулювання даного питання в рамках дії Закону України №2262-ХІІ здійснювалося положеннями ч. 7 ст. 43 вказаного Закону, які визначали, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Судова колегія звертає увагу, що вищенаведену норму до Закону України №2262-ХІІ додано на підставі п. 8 ч. 6 розд. ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ, який в свою чергу містить аналогічну норму.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII зі змінами, а саме: ч. 7 ст. 43 вказаного Закону, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Вірними є висновки суду першої інстанції, що з 20.12.2016 ч. 7 ст. 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вважається такою, що відсутня.

Судова колегія також враховує, що при обмеженні перерахованої позивачу пенсії, пенсійний орган керувався нормами ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (в останній чинній редакції).

Відповідно до ст.2 Закону України №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.

Положення Закону України №3668-VI, які застосовані ГУ ПФУ в Одеській області при обмежені пенсії позивача, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (крім втрати чинності ст.2 в частині поширення її дії на Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI, як такої, що є неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду № 3-рп/2013 від 03.06.2013).

Проте, відповідно до ст. 1-1 Закону України №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Закон України №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.

Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч.7 ст. 43 Закону України №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України №2262-XII.

За таких умов помилковими є висновки ГУ ПФУ в Одеській області, що Закон України №3668-VI має застосовуватися до правовідносин, які не врегульовані нормами Закону України №2262-XII.

Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенні до військовослужбовців фактично зводить нінащо наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст.17 Конституції України.

Судова колегія звертає увагу, що висновки по даній справі не спростовують можливість застосування норм Закону України №3668-VI по відношенні до осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.

Враховуючи викладене, вірними є висновки суду першої інстанції щодо протиправності дій пенсійного органу в частині обмеження пенсії ОСОБА_1 , максимальним розміром.

Доводи апелянта з посиланням на приписи Бюджетного кодексу України не спростовують факт порушення права позивача та наявність підстав для його захисту шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Судова колегія зазначає, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 10 вересня 2021 року. Тому постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: М.П. Коваль

Попередній документ
103201571
Наступний документ
103201573
Інформація про рішення:
№ рішення: 103201572
№ справи: 540/5071/21
Дата рішення: 03.02.2022
Дата публікації: 24.08.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (07.12.2021)
Дата надходження: 07.12.2021
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії