П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/4039/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Кравця О.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
за участю: секретар судового засідання - Уштаніт Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Слуцького Костянтина Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року, прийняте у складі суду судді Балан Я.В. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - Відповідач, ГУНП в Одеській області), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області від 16.01.2021 року № 56 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області від 05.01.2021 року № 4 в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за скоєння дисциплінарного проступку;
- поновити ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання майор поліції, на посаді інструктора групи документування батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Одеській області;
- зобов'язати ГУНП в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про безпідставність притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування щодо нього суворого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби з поліції, оскільки Позивачем не вчинялось дисциплінарного проступку, а висновки службового розслідування є необґрунтованими та упередженими. Звинувачення Позивача у вчиненні кримінального правопорушення та використання цих тверджень, як підставу для дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції, є грубим порушенням презумпції невинуватості особи.
Крім того, на думку Позивача, Відповідачем порушено приписи ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції, оскільки дисциплінарному стягненню у вигляді звільнення має передувати застосування інших дисциплінарних стягнень за вчинення проступку, які, в свою чергу, у Позивача до звільнення зі служби у поліції, були відсутні.
Також, Позивач зазначив, що його звільнення відбулося у період його тимчасової непрацездатності, що є порушенням ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до ГУНП в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Слуцький К.В. звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій вважає оскаржуване рішення таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції повністю та постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник посилається на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою положення ст. 62 Конституції України щодо невинуватості особи у вчиненні злочину та неможливості її покарання доти, доки її вину не буде доведено у законному Порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. На думку апелянта, відсутність повідомлення про підозру, відсутність обвинувального акту та відсутність рішення суду про визнання Позивача винним у вчиненні кримінального правопорушення унеможливлює його звільнення зі служби в поліції через вчинення ним кримінального правопорушення, виставляючи це вчиненням дисциплінарного порушення та навпаки.
Також адвокат зазначає, що судом першої інстанції не звернуто уваги на порушення Відповідачем приписів ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції, так як дисциплінарному стягненню у вигляді звільнення має передувати застосування інших дисциплінарних стягнень за вчинення проступку, тобто мета самого дисциплінарного стягнення не виконана, адже ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, а до цього часу він не мав жодного дисциплінарного стягнення.
Крім цього, апелянт зазначає, що судом першої інстанції проігноровано факт звільнення ОСОБА_1 в період його тимчасової непрацездатності, що є порушенням частини 3 статті 40 КЗпП України, а ГУНП в Одеській області, у свою чергу, було обізнано про його тимчасову непрацездатність.
До того ж скаржник вказує на порушення судом першої інстанції в даній справі норм Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на відсутність будь-якого аналізу з боку суду змісту позовної заяви, тому вважає, що оскаржуване рішення по даній справі порушує право Позивача на справедливий судовий розгляд, захист прав та інтересів судом (ст. 55 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
ГУНП в Одеській області надало до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Вислухавши пояснення учасників справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має вищу освіту та з 14.08.2000 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 року по 01.02.2021 року проходив службу в Національній поліції України, що підтверджується послужним списком ОСОБА_1 за особистим № (М-192555) 0092212 (Том І, а.с. 190-197).
При цьому, з 03.01.2020 року ОСОБА_1 займав посаду інспектора групи документування батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - інспектор групи документування БПОП ГУНП в Одеській області), що також вбачається з послужного списку ОСОБА_1 за особистим № (М-192555) 0092212 (Том І, а.с. 192 зворотній бік).
Між тим, начальником Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - УКЗ ГУНП в Одеській області) скеровано до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України інформаційну довідку № 9/10642 від 23.11.2020 року про виявлення посадової особи БПОП ГУНП в Одеській області за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 КК України. Зазначеною довідкою доведено до відома про те, що 23.11.2020 року о 22:10 год. до Головного управління з чергової частини Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП надійшла інформація про те, що посадові особи сектору кримінальної поліції вищевказаного підрозділу поліції виявили інспектора групи документування БПОП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 , що перебував поза службою, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 КК України (ЄО Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП № 29357). Також зазначено, що майора поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доставлено до Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП для проведення відповідних першочергових слідчих дій та на той час майор поліції ОСОБА_1 давав правдиві свідчення щодо скоєння ним кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 КК України. Про зазначений факт було проінформовано посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань (Том І, а.с. 160-161).
Крім цього, начальником УКЗ ГУНП в Одеській області складено на ім'я начальника ГУНП в Одеській області Доповідну записку від 24.11.2020 року про призначення службового розслідування, якою доповів про вищевказані обставини та керуючись ст.ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут) вважав за доцільним провести службове розслідування за даним фактом та відсторонити інспектора групи документування БПОП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків (Том І, а.с. 162-163).
У зв'язку з надходженням доповідної записки начальника УКЗ ГУНП в Одеській області полковника поліції щодо можливого порушення службової дисципліни інспектором групи документування БПОП ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_1 , керуючись статтями 14, 15 Дисциплінарного статуту, розділом ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018 року, наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 2710 від 25.11.2020 року призначено службове розслідування за вказаним фактом та створено дисциплінарну комісію (Том І, а.с. 157-158).
При цьому, на час проведення службового розслідування відсторонено інспектора групи документування БПОП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків, визначивши робочим місцем на час відсторонення від виконання службових обов'язків - приміщення батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Одеській області, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на підставі наказу ГУНП в Одеській області за № 1547 від 25.11.2020 року «По особовому складу» (Том І, а.с. 159).
Проте, у період з 24.11.2020 року по 25.11.2020 року ОСОБА_1 без поважних причин не прибув за місцем несення служби у розташування підрозділу за адресою АДРЕСА_1 , про що складено відповідні акти. Також було відвідано можливі адреси мешкання ОСОБА_1 у м. Одеса, зокрема: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 , однак вказані дії позитивного результати не дали, про що також було складено відповідні акти. На підставі чого заступником командира БПОП ГУНП в Одеській області підполковником поліції ОСОБА_3 складено Доповідну записку за вх.23/1566 від 25.11.2020 року на ім'я начальника ГУНП в Одеській області (Том І, а.с. 177-185).
За результатами службового розслідування за фактом виявлення інспектора групи документування БПОП ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та порушення останнім службової дисципліни, дисциплінарною комісією складено висновок від 23.12.2020 року, який затверджений начальником ГУНП в Одеській області генералом поліції третього рангу (далі - Висновок) (Том І, а.с. 203-220).
Як вбачається з Висновку, в ході проведення службового розслідування дисциплінарна комісія встановила, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію»; п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту; п.п. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 року; п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України № 100 від 08.02.2019 року; Присяги поліцейського; п.п. 3.1, 3.2 розділу ІІІ, пункту 4.1 розділу ІV Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління № 3705 від 29.10.2018 року та вимоги посадових інструкцій, що виразилось в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні 16.04.2020 року, 12.05.2020 року, 23.07.2020 року, 08.09.2020 року та 23.11.2020 року норм діючого законодавства України, неприпиненні і не документуванні кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним заволодінням чужим майном, що відбувались у вказані дні на території м. Одеси, і не реєстрації їх в ЄО ГУНП в Одеській області, що призвело до затримання 23.11.2020 року майора поліції ОСОБА_1 та викритті останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, що набуло суспільного резонансу та негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції; не інформуванні про допущені порушення безпосереднього керівника, безпідставному невиході 24.11.2020 року, 25.11.2020 року, 26.11.2020 року на службу до БПОП ГУНП в Одеській області, самоусуненні (у вказані робочі дні) від виконання завдань, основних напрямків діяльності та повноважень інспектора групи документування, передбачених розділами II, III Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затверджених наказом МВС України № 987 від 04.12.2017 року, ненадані безпосередньому керівництву довідок про тимчасову непрацездатність (у вказані робочі дні) поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України встановленої форми, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 201 від 23.03.2016 року, не інформуванні керівництва БПОП ГУНП про причини невиходу на службу, наданні недостовірної інформації керівництву БПОП ГУНП про фактичне місце мешкання.
За таких обставин, дисциплінарна комісія вважає, що до інспектора групи документування БПОП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію»; п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту; п.п. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 року; п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України № 100 від 08.02.2019 року; Присяги поліцейського; п.п. 3.1, 3.2 розділу ІІІ, пункту 4.1 розділу ІV Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління № 3705 від 29.10.2018 року.
05.01.2021 року начальник ГУНП в Одеській області видав наказ № 4 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Одеській області, яким за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію»; п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту; п.п. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 року; п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України № 100 від 08.02.2019 року; Присяги поліцейського; п.п. 3.1, 3.2 розділу ІІІ, пункту 4.1 розділу ІV Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління № 3705 від 29.10.2018 року, до інспектора групи документування БПОП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (Том І, а.с. 221-230).
16.01.2021 року начальник ГУНП в Одеській області видав наказ № 56 о/с про особовий склад, яким з 01.02.2021 року звільнено майора поліції ОСОБА_1 , інспектора групи документування БПОП ГУНП в Одеській області, зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (Том І, а.с. 156).
При цьому, трудову книжку, витяг з наказу про звільнення, посвідчення про приписку до призовної дільниці і довідку на військовій облік, довідку № 52 про однострій ОСОБА_1 було отримано під розписку 01.02.2021 року, яка є в матеріалах справи (Том І, а.с. 197). Зазначене також підтверджується ОСОБА_1 ..
У свою чергу ОСОБА_1 не погодився із результатами службового розслідування, вважаючи їх неповними та необ'єктивними, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав при проходженні публічної служби в Національної поліції України, ставлячи вимогу про скасування наказів ГУНП в Одеській області про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та про його звільнення зі служби в поліції, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та подальше його звільнення зі служби в поліції, суд виходив з того, що у ході службового розслідування встановлений факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а ГУНП в Одеській області, в свою чергу, повністю дотримано процедуру звільнення, тому оскаржувані накази є правомірними та відсутні підстави для їх скасування. Разом з тим, у задоволення позовних вимог в частині поновлення Позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогул відмовлено у зв'язку з тим, що ці вимоги є похідними від вимог про скасування наказів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції, у задоволенні яких - відмовлено.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Так, відносини, що виникають щодо організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію».
Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 60 Закону України «Про Національну поліцію»).
За приписами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначені основні обов'язки поліцейського, зокрема, п.п 1 та 2 ч. 1 зазначеної статті передбачено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Разом з тим, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.ч. 1 та 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію»).
Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» № 2337-VIII від 15.03.2018 року затверджено Дисциплінарний статут національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Як визначено ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
При цьому, ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Положеннями ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Так, для з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Як визначено ч.ч. 2, 4, 6 та 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Пунктами 1-4 розділу V Порядку № 893 передбачено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Аналіз наведених норм показав, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання службової дисципліни. Обставини щодо вчинення особою дисциплінарного проступку, встановлюються у ході службового розслідування щодо особи порушника, призначеного начальником за фактом вчинення проступку.
Висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставин, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Судом першої інстанції правильно визначено, що проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.
Так, під час вирішення спору по суті, судом першої інстанції вірно враховано, що накладення на Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції відбулось у зв'язку із порушенням ним вимог п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію»; п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту; п.п. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 року; п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України № 100 від 08.02.2019 року; Присяги поліцейського; п.п. 3.1, 3.2 розділу ІІІ, пункту 4.1 розділу ІV Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління № 3705 від 29.10.2018 року та вимоги посадових інструкцій, що виразилось в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні 16.04.2020 року, 12.05.2020 року, 23.07.2020 року, 08.09.2020 року та 23.11.2020 року норм діючого законодавства України, неприпиненні і не документуванні кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним заволодінням чужим майном, що відбувались у вказані дні на території м. Одеси, і не реєстрації їх в ЄО ГУНП в Одеській області, що призвело до затримання 23.11.2020 року майора поліції ОСОБА_1 та викритті останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, що набуло суспільного резонансу та негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції; не інформуванні про допущені порушення безпосереднього керівника, безпідставному невиході 24.11.2020 року, 25.11.2020 року, 26.11.2020 року на службу до БПОП ГУНП в Одеській області, самоусуненні (у вказані робочі дні) від виконання завдань, основних напрямків діяльності та повноважень інспектора групи документування, передбачених розділами II, III Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затверджених наказом МВС України № 987 від 04.12.2017 року, ненадані безпосередньому керівництву довідок про тимчасову непрацездатність (у вказані робочі дні) поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України встановленої форми, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 201 від 23.03.2016 року, не інформуванні керівництва БПОП ГУНП про причини невиходу на службу, наданні недостовірної інформації керівництву БПОП ГУНП про фактичне місце мешкання.
Отже, дисциплінарний проступок Позивача полягав у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Разом з цим, як вбачається з абзаців 1 та 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію»).
Правила ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» зобов'язують поліцію діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Вказані положення кореспондуються із положеннями п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», згідно яких поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції (ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію»).
Колегією суддів встановлено, що службове розслідування відносно майора ОСОБА_1 було розпочато на підставі Доповідної записки від 24.10.2020 начальника УКЗ ГУНП в Одеській області «Про призначення службового розслідування», скерованої до начальника ГУНП в Одеській області (Том І, а.с. 162-163).
Вищевказаною Доповідною запискою доведено до відома начальника ГУНП в Одеській області наступне, а саме слідчим відділом Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП здійснювалося досудове розслідування по кримінальним провадженням, відомості про які внесені 24.07.2020 року до ЄРДР за №№ 12020161500001321 та 12020161500001322 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 262 та ч. 3 ст. 185 КК України. На виконання доручення слідчого, 23.11.2020 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин, посадовими особами сектору кримінальної поліції Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП, на парковці магазину «Сільпо» (м. Одеса, вул. Французький бульвар 16) проводились заходи щодо виявлення та затримання осіб, причетних до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень. У ході зазначених заходів за підозрою у вчиненні даних правопорушень було виявлено майора поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При проведенні поверхневої перевірки у вказаного поліцейського виявлено прилад для відкривання замків автомобілів (сканер). На даний час майор поліції ОСОБА_1 надає правдиві свідчення щодо скоєння ним кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 Кримінального кодексу України.
Разом з цим, 25.11.2020 року прокурором Одеської місцевої прокуратури № 3 Рибаковим О.В. винесено постанову про об'єднання матеріалів досудового розслідування, якою до матеріалів кримінального провадження № 12020161500000771 від 17.04.2020 року приєднано матеріали за фактом аналогічних крадіжок з транспортних засобів на території Приморського району м. Одеси, зокрема, матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12020161500001321 від 24.07.2020 року, № 12020161500001322 від 24.07.2020 року, а також № 12020161500001472 від 09.09.2020 року, № 12020161500000977 від 22.05.2020 року та № 12020161500000910 від 13.05.2020 року (Том І, а.с. 249).
За час розгляду справи в суді першої інстанції, з метою об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи, судом на підставі ухвали від 10.08.2021 року витребувано з Територіального управління Державного бюро розслідувань засвідчену копію матеріалів кримінального провадження № 12020161500000771 від 17.04.2020 року, які приєднані до матеріалів цієї справи (Том ІІІ, а.с. 3-273).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12020161500000771, остання містить заяви, написанні власноручно ОСОБА_1 , в яких останній добровільно зізнався у вчиненні ним кримінальних правопорушень, які мали місце 16.04.2020 року, 12.05.2020 року, 08.09.2020 року, 23.07.2020 року, за що передбачена відповідальність ст.ст. 185, 262 Кримінального кодексу України, а також пояснення ОСОБА_1 щодо подій, які мали місце 23.07.2020 року (Том ІІІ, а.с. 29, 46, 70, 216, 217-218).
Більш того, ОСОБА_1 добровільно видав слідчому Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП прилади для відкривання замків автомобілів (сканери), про що свідчить відповідно заява, написана власноруч ОСОБА_1 від 24.11.2020 року (Том ІІІ, а.с. 208).
Також, у матеріалах справи містяться письмові зізнання та пояснення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які свідчать про сумісне з ОСОБА_1 таємне викрадення з автомобілів чужого майна, зокрема, мобільних телефонів, ноутбуків, пістолету травматичної дії «Форт 9 Р», бойового пістолету «SIG Sauer P320» з магазином до нього з 5 (п'ятьма) набоями, тощо (Том ІІІ, а.с. 30, 31-32, 47, 48-49, 71, 72-73, 91, 92-93, 212, 213-214).
В свою чергу, Позивач не спростовує вищевказані обставини, а посилається лише на презумпцію невинуватості в силу ст. 62 Конституції України, оскільки відсутність повідомлення про підозру, відсутність обвинувального акту та відсутність рішення суду про визнання Позивача винним у вчиненні кримінального правопорушення унеможливлює його звільнення зі служби в поліції через вчинення ним кримінального правопорушення, виставляючи це вчиненням дисциплінарного порушення та навпаки.
Колегія суддів зауважує, що відсутність обвинувального вироку суду не спростовує наявності в діях Позивача дисциплінарного проступку, який встановлений в ході службового розслідування і за який Відповідач у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів поліції.
Відсутність кримінального провадження чи обвинувального вироку суду ніяким чином не ототожнюється з відсутністю в діях ОСОБА_1 порушення службової дисципліни. Кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними і самостійними видами відповідальності особи.
До того ж, кримінальне провадження, що проводиться відносно Позивача, не виключає наявності у його діях складу дисциплінарного проступку та не позбавляє Відповідача можливості накладення дисциплінарного стягнення за його вчинення, оскільки матеріалами справи підтверджено, що звільнення Позивача зі служби в поліції відбулося на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», а саме у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Тобто, наявність чи відсутність вироку у кримінальній справі не впливає на оцінку дисциплінарного проступку.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.
Порушення ОСОБА_1 моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, Позивач, у силу своїх службових обов'язків, був зобов'язаний не допускати зв'язків, що ганьблять звання працівника Поліції або підривають авторитет Поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
Колегія суддів зазначає, що поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначати про неприбуття майора поліції ОСОБА_1 на службу 24.11.2020 року, 25.11.2020 року та 26.11.2020 року і неповідомлення про причини невиходу на роботу керівництва, наступне.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , 24.11.2020 року та 25.11.2020 року останній не вийшов на службу у зв'язку з поганим самопочуттям та погіршенням стану здоров'я. Бригадами екстреної медичної допомоги, які викликав Позивач 24.11.2020 року об 11 годині 45 хвилин та 25.11.2020 року о 17 годині 30 хвилин, встановлено попередній діагноз - панкреатит та ентероколіт. Від госпіталізації до медичного закладу ОСОБА_1 відмовився. Керівництво БПОП ГУНП про підстави неможливості виходу на службу не повідомив, у зв'язку з поганим самопочуттям (Том І, а.с. 188-189).
В свою чергу, відповідно до Акту № 23/1579/1 від 26.11.2020 року, ОСОБА_1 , 26.11.2020 року, прибув за місцем несення служби у розташування підрозділу за адресою АДРЕСА_1 - лише о 12 годині 25 хвилин, а не о 8 годині 45 хвилин (Том І, а.с. 186).
Факт надання Позивачем довідки № 2206 виданої 30.11.2020 року КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради, якою підтверджено надходження на пульт « 103» викликів екстреної медичної допомоги до пацієнта ОСОБА_1 не заперечується Відповідачем та зафіксований у матеріалах службового розслідування (Том І, а.с. 225).
Однак, підтвердженням наявності підстав для звільнення від служби (роботи) поліцейського, є відповідна Довідка про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України, форма якої затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 201 від 23.03.2016 року.
Проте, довідки встановленої законодавством форми (Довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України) за період 24.11.2020 року та 25.11.2020 року матеріали справи не містять.
Довідка про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №7506, наявна у матеріалах справи, охоплює період з 27.11.2020 року, містить позначку - «первинна» та діагноз J20 (гострий бронхіт), а не панкреатит та ентероколіт (Том І, а.с. 58).
Більш того, посадовими особами Відповідача, з метою з'ясування місцезнаходження Позивача та встановлення причин його відсутності на службі 24.11.2020 року та 25.11.2020 року, відвідані місця проживання його дружини, його тещі та інші «можливі місця його мешкання», про що було складено відповідні Акти. Однак, встановити адресу фактичного мешкання Позивача на дати неприбуття на службу (24.11.2020 року та 25.11.2020 року) не вдалося (Том І, а.с. 181-184).
Таким чином, аналіз зібраних та досліджених судом доказів повністю підтверджує правильність висновків службового розслідування та факт грубого порушення майором ОСОБА_1 службової дисципліни, яке виразилося у тому, що будучи працівником поліції, обов'язком якого є неухильне дотримання Конституції України, законів України та нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійне виконання своїх службових обов'язків, відповідно до вимог нормативно - правових актів, а також поважати і не порушувати права і свободи людини, вчинив протиправні дії, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, а також підриву авторитету і формування негативної думки про поліцію.
Отже, вищенаведені фактичні обставини справи, що були встановлені судом під час розгляду справи, підтверджено належними письмовими доказами, які були досліджені та долучені до матеріалів справи, свідчать про те, що ОСОБА_1 у справі допущено порушення вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про національну поліцію» та Правил етичної поведінки поліцейських.
При цьому, обраний майору ОСОБА_1 вид дисциплінарного стягнення є наслідком вчинення останнім проступку, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету до органів Національної поліції з боку суспільства.
Такий захід дисциплінарного впливу застосовано ГУНП в Одеській області обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Частинами 1 та 9 статті 20 Дисциплінарного статуту передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.
Повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника, який реалізуючи такі повноваження приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, що при звільненні майора ОСОБА_1 зі служби в поліції ГУНП в Одеській області було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, обставин, що обтяжують відповідальність, особу порушника, його попередню поведінку та ставлення до виконання службових обов'язків, а також встановлено несумісність подальшого проходження служби в поліції, а оскаржувані накази прийняті начальником ГУНП в Одеській області у межах наданих повноважень.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що своїми діями ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського, оскільки поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв'язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред'являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів Національної поліції і їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівника органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого типу стягнення - звільнення зі служби.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст. 6 Конвенції притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatismutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatismutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 року у справі «С. v. The United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована п. 2 ст. 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально- правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 року у справі «Ringvold v. Norway»). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, враховуючи матеріали справи та матеріали службового розслідування, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у діях інспектора групи документування БПОП ГУНП в Одеській області майора ОСОБА_1 встановлено порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію»; п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту; п.п. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 року; п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України № 100 від 08.02.2019 року; Присяги поліцейського; п.п. 3.1, 3.2 розділу ІІІ, пункту 4.1 розділу ІV Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління № 3705 від 29.10.2018 року.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, відтак останнього правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а оскаржувані накази ГУНП в Одеській області від 05.01.2021 року за № 4 та від 16.01.2021 року за № 56 о/с є правомірними, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині - відсутні.
Оскільки відсутні підстави для скасування наказів про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог в частині поновлення його на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогул слід відмовити, так як ці вимоги є похідними від попередніх, у задоволенні яких - відмовлено.
Твердження скаржника про відсутність в діяннях Позивача складу дисциплінарного проступку колегією суддів вважає необґрунтованим та безпідставним з огляду на спростування цього факту встановленими обставинами по справі.
Поряд з цим, доводи скаржника ґрунтуються на невірному, проте власному, тлумаченні норм законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, та спростовуються вище встановленими обставинами по справі.
Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що звільнення ОСОБА_1 відбулося під час його тимчасової непрацездатності, що є порушенням частини 3 статті 40 КЗпП України, оскільки спірним наказом ГУНП в Одеській області від 16.01.2021 року № 56 о/с про особовий склад, майора поліції ОСОБА_1 звільнено саме з 01.02.2021 року.
Як встановлено ч. 2 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
В даному випадку оскаржуваним наказом зазначена дата звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, а саме 01.02.2021 року, а матеріали справи не містять доказів про перебування ОСОБА_1 у цей день на лікарняному.
Щодо спортивних досягнень ОСОБА_1 під час проходження служби в поліції та зайняття призових місць у спортивних змаганнях серед силових структур, то, як вірно зазначено судом першої інстанції, спортивні досягнення останнього не спростовують висновку службового розслідування щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, порушення Присяги поліцейського та службової дисципліни.
Враховуючи вищевказане, твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Слуцького Костянтина Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець
Суддя: Л.Є. Зуєва