П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/1276/21
Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,
суддів: Димерлія О.О., Кравченка К.В.
при секретарі Уштаніт Ю.М.,
за участі апелянта ОСОБА_1 ,
представника апелянта Вальчука І.О.,
представника відповідача Ярчака І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування висновку, розпорядження, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
У січні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Національного антикорупційного бюро України у 2020 році, затверджений наказом Директора Національного антикорупційного бюро України № 171-А від 23.12.2020 в частині, що стосується детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Національного антикорупційного бюро України № 171-А від 23.12.2020 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Національного антикорупційного бюро України у 2020 році» в частині, що стосується детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України № 2109-р від 24.12.2020 про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 31.12.2020 р. з посади детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України;
- поновити позивача на посаді детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України або на рівнозначній посаді з 01.01.2021;
- стягнути з відповідача на корить позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.
В обґрунтування позову зазначалось, що підставою для видання спірного розпорядження слугував висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затверджений наказом Директора «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Національного антикорупційного бюро України у 2020 році» від 23.12.20 № 171-А.
Так, в ході оцінювання безпосереднім керівництвом позивача сформовано негативний висновок і за результатами оцінювання чотирьох завдань середній арифметичний бал склав 2,25.
Позивач зазначає, що при проведенні оцінювання результатів службової діяльності за 2020 р. було порушено порядок і критерії оцінювання, визначені Типовим порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затверджених постановою КМУ від 23.08.17 № 640, тому як наслідок, протиправний висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців НАБУ, які займають посади державної служби категорії «Б», «В» у 2020 р. в частині позивача було покладено в основу рішення щодо звільнення останнього із займаної посади, що на його думку свідчить про його протиправність.
Також, позивач звернув увагу, що на підставі наказу № 94-А від 09.09.2020р. проводилося службове розслідування фактів можливих порушень етичних норм, вимог законодавства щодо декларування майна, доходів, витрат і зобов'язань фінансового характеру, використання службового майна у власних інтересах, неналежного використання коштів для прихованої діяльності, неефективної організації здійснення досудових розслідувань та оперативно-розшукової діяльності, а також неналежного виконання посадових обов'язків та внутрішніх нормативних актів Національного бюро працівниками Другого відділу детективів Четвертого підрозділу Головного підрозділу детективів Національного бюро. Під час зазначеного службового розслідування позивачем надавалися пояснення про факти, що стосувалися старшого детектива керівника Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_2 .
У листопаді 2020 р. ОСОБА_2 був ознайомлений з матеріалами розслідування, де також містилося зазначене пояснення, у зв'язку із чим ОСОБА_2 не мав права оцінювати діяльність ОСОБА_1 , так як оцінка, на переконання позивача, ґрунтувалася на емоціях останнього та фактично відбувалася в умовах конфлікту інтересів. У зв'язку із цим 04.12.2020 старшим детективом керівником Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро Ковтуном Р.А. на ім'я т.в.о. Директора Національного бюро подано службову запису, у якій повідомлялось про можливий конфлікт інтересів з підпорядкованими йому детективами, оскільки вони, на його погляд, є авторами анонімного звернення, що стало підставою для видання наказу від 09.09.2020 № 94-А про проведення службового розслідування.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у м. Одесі, у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В апеляційній скарзі позивач зазначає про не погодження з висновком суду першої інстанції про те, що факти надання позивачем пояснень в рамках службового розслідування щодо безпосереднього керівника ОСОБА_2 , з якими останній не погодився, не є беззаперечним доказом наявності між позивачем та його безпосереднім керівником конфлікту інтересів.
Апелянт наголошує, що під час зазначеного службового розслідування ним надавалося пояснення про негативні факти, що стосувалися старшого детектива керівника Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_2 та 04 грудня 2020 року ОСОБА_2 на ім'я т.в.о. Директора Національного антикорупційного бюро України подано службову записку, у якій повідомлялось про можливий конфлікт інтересів з підпорядкованими йому детективами, оскільки вони, на його погляд, є авторами анонімного звернення, що став підставою для видання наказу №94-А від 08 вересня 2020 року про проведення службового розслідування.
Однак, незважаючи на наявність такої записки, детективом - керівником Другого відділу детективів ОСОБА_2 18 грудня 2020 року складено Результати виконання завдань службовцем, який обіймає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 рік - детективом Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_1 та після співбесіди та доповіді позивача, його безпосереднім керівництвом сформовано негативний висновок і за результатами оцінювання чотирьох завдань середній арифметичний бал склав 2,25.
Апелянт звертає увагу суду, що протягом 2020 року детективом ОСОБА_1 виконано всі завдання, а упродовж звітного періоду було виконано також поточну роботу в межах наданих доручень.
Так, протягом 2020 року керівництвом, у тому числі безпосереднім (окрім старшого детектива - заступника керівника відділу ОСОБА_3 ), кримінальні провадження (старший групи) не вивчалися, вказівки у них не надавалося. Вся робота проводилася фактично самостійно та ініціативно, у тому числі перебування у судових засіданнях ВАКС (відрядження) та проведення НСРД. Крім того, прокурорами САП у вказаних кримінальних провадженнях порушень кримінального процесуального законодавства не зафіксовано, крім того протягом 2020 року стан виконання визначених завдань керівником не з'ясовувався.
Протягом 2020 року позивачем налагоджене конфіденційне співробітництво з рядом осіб, які надавали оперативно-значиму інформацію у кримінальних провадженнях інших підрозділів. Така робота по пошуку осіб проводилася постійно, а також позивач наполягає на тому, що ним не порушувались строки, передбачені КПК України та Законом України «Про звернення громадян».
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначається про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції та недоведеність доводів апелянта.
У відзиві зазначається, що завдання, передбачені ст. 2 КПК України та завдання оперативно-розшукової діяльності, передбачені ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» не можуть вважатися виконаними позивачем позитивно. Відповідач зазначив, що керівником другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_2 були затверджені результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 р. ОСОБА_1 з виставленою негативною оцінкою, які затверджені 18.12.2020р. керівником Головного підрозділу детективів Національного бюро Калужинським А.В.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 14.07.2017 по 31.12.20 проходив службу у Національному антикорупційному бюро України на посаді детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України.
Наказом т. в. о. директора НАБУ № 114 від 01.10.20 наказано провести оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Національного антикорупційного бюро України, які займають посади державної служби категорії «А», «Б» і «В» у 2020 р.
24.12.2019 старшим детективом керівником Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_2 затверджено «Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» та «В» на 2020 рік ОСОБА_1 » (надалі Завдання). Того ж дня Завдання погоджені керівником Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів національного бюро ОСОБА_4 , а 25.12.2019 ОСОБА_1 ознайомився із Завданнями.
17.12.2020 ОСОБА_1 подано звіт щодо виконання поставлених завдань і ключових показників 2020 році і в цей же день в Національному бюро проведено нараду Головного підрозділу детективів щодо оцінювання результатів службової діяльності працівників Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективі за участі керівника Головного підрозділу детективів, заступника керівника Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів, старшого детектива керівника Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів та детективів цього відділу, в тому числі ОСОБА_1 , за результатами якої складено протокол від 17.12.2020.
18.12.2020 старшим детективом Керівником Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_2 були затверджені результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 р. ОСОБА_1 з виставленою негативною оцінкою, які цього ж дня затверджені Керівником Головного підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_5 .
За результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 р., ОСОБА_1 набрав середній бал 2,25.
Зокрема, у 2 бали оцінено завдання № 1 «Здійснення ефективного слідства у доручених для розслідування кримінальних провадженнях» (завдання виконано, але із залученням до виконання допомоги інших (під час виконання завдання державний службовець проявив низьку ініціативність); у 3 бали оцінено завдання № 2 «Розгляд повідомлень про кримінальне правопорушення, звернень, інформаційних та інших запитів фізичних і юридичних осіб» (завдання виконано своєчасно, результат якого можна повною мірою використати у роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки); у 1 бал оцінено завдання № 3 «Здійснення заходів на самостійне виявлення, викриття і припинення злочинів» (завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання державний службовець підійшов формально, або в роботі порушено вимоги правил етичної поведінки); у 3 бали оцінено завдання № 4 «Розвиток компетенції зі здійснення досудового розслідування та ОРД в частині володіння навичками кваліфікації та методиками досудового розслідування злочинів, підслідних Бюро» (завдання виконано своєчасно, результат якого можна повною мірою використати у роботі).
Службовою запискою Відділу по роботі з персоналом від 21.12.20 № 17/27449-01 повідомлено Директора НАБУ стосовно необхідності прийняття рішення про затвердження висновку з негативною оцінкою або припинення процедури оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 .
Наказом Директора НАБУ від 23.12.2020 № 171-А затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Національного антикорупційного бюро України у 2020 році, відповідно до якого зокрема, детектив Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_1 (№ 187) отримав негативну оцінку.
На підставі вищезазначеного наказу від 23.12.2020 № 171-А, розпорядженням Директора Національного антикорупційного бюро України від 24.12.20 № 2109-р припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з 31.12.2020 з посади детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, у зв'язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності 2020 р., за п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».
Не погодившись із результатами оцінювання результатів службової діяльності та подальшим звільненням, позивач звернувся зі скаргою на висновок щодо оцінювання результатів оцінювання службової діяльності, проте листом НАБУ від 05.02.2021 № 01-188/3711 в задоволенні скарги відмовлено, що зумовило позивача звернутися за судовим захистом із даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення наради обговорено результати службової діяльності, в ході чого виявлено, що ОСОБА_1 не забезпечено швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних проваджень; не прийнято заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення; не складено жодного повідомлення про підозру; за кримінальними провадженнями, що знаходилися у ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні, не складалися клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; в результаті пошуку і фіксації фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена КК України, з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства не отримано жодної інформації, що стала підставою для заведення оперативно-розшукових справ або внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду відповідає, а викладені у апеляційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 44 Закону України від 10.12.2015 року за № 889-VIII «Про державну службу» (надалі - Закон № 889-VIII), результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри.
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб'єктом призначення.
Приписами ч. ч. 4, 5 ст. 44 Закону № 889-VIII, державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.
Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
Відповідно до ч. 6 ст. 44 Закону № 889-VIII, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
Приписами ч. ч. 7, 8 ст. 44 Закону № 889-VIII передбачено, що висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.
Відповідно до ч. 11 ст. 44 Закону № 889-VIII, порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статтею 11 Закону № 889-VIII передбачено, що у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.
У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
Керівник державної служби зобов'язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).
У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII , підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є: отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України № 640 від 23.08.2017 року затверджено Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, який визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання). Дія цього Типового порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій “А”, “Б” і “В” (далі - Типовий порядок № 640).
Відповідно до п. п. 2, 3, 7, 9, 12, 13, Типового порядку № 640, метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар'єри, визначення потреби у професійному навчанні.
Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.
Оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному.
Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.
Приписами п. 14 Типового порядку № 640 передбачено, що визначення результатів виконання завдань, затвердження висновку не проводиться, якщо на дату прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань державний службовець: працює на займаній посаді у звітному році з визначеними йому завданнями менше трьох місяців; перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, без збереження заробітної плати відповідно до пунктів 3 і 18 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки”; відсутній на службі у зв'язку з призовом на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняттям на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду; відсутній на службі у зв'язку з проходженням спеціальної підготовки кандидатами на посаду судді відповідно до статті 77 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”; відсторонений від виконання посадових обов'язків (повноважень) у порядку, визначеному законом.
Згідно з п. 16 Типового порядку № 640, висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення у грудні звітного року.
Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України “Про державну службу”.
Згідно з п. 34 Типового порядку № 640, завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами: державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій “Б” і “В”, - безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності).
Відповідно до п. 37 Типового порядку № 640, для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, оціночну співбесіду.
У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв'язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.
Згідно з п. 38 Тимчасового порядку № 640, перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.
У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.
Приписами п. 39 Тимчасового порядку № 640 передбачено, що після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.
Згідно з п. п. 40, 41 Тимчасового порядку № 640, безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця.
У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов'язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п'яти робочих днів після виходу на роботу.
Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”, в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
Згідно з п. п. 47-49 Типового порядку № 640, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.
Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій “Б” або “В”, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України “Про державну службу”.
У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу.
Висновок скасовується суб'єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.
Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 14.10.2014 року за № 1700-VII «Про запобігання корупції»( надалі - Закон № 1700-VII), потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 28 Закону № 1700-VII, особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз'ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону № 1700-VII, безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу. Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз'яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Приписами п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» передбачено обов'язок підрозділу внутрішнього контролю Національного бюро зі здійснення контролю за дотриманням працівниками Національного бюро правил етичної поведінки, конфлікту інтересів, декларування майна, доходів, видатків та зобов'язань фінансового характеру.
Згідно з абзацом 1 пункту 8.2, пунктами 8.4, 8.5 розділу 8 Порядку здійснення контролю за дотриманням працівникам Національного антикорупційного бюро України законодавства про конфлікт інтересів, затвердженого наказом Директора Національного бюро від 14.06.2016 № 153, перевірку інформації про конфлікт інтересів у діяльності суб'єктів конфлікту інтересів здійснює Управління внутрішнього контролю. Про результати розгляду повідомлень (інформації) щодо конфлікту інтересів Управління внутрішнього контролю інформує доповідною запискою Директора Національного бюро. У випадку встановлення фактів щодо наявності конфлікту інтересів у діяльності суб'єкта конфлікту інтересів та порушення ним вимог чинного законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів, Управлінню внутрішнього контролю перевіряє наявність підстав для притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Таким чином, з огляду на вимоги діючого законодавства, яке регулює спірні питання, під час розгляду зазначеної адміністративної справи суду необхідно перевірити та встановити наступні факти: чи було оцінювання результатів службової діяльності позивача проведено уповноваженою особою та чи був дотриманий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності та затвердження результатів такого оцінювання.
Судовим розглядом встановлено, що за результатами роботи у 2020 році на виконання «Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» та «В» на 2020 рік» ОСОБА_1 17.12.2020 р. було подано звіт щодо виконання поставлених завдань і ключових показників 2020 р. і в цей же день в Національному бюро проведено нараду Головного підрозділу детективів щодо оцінювання результатів службової діяльності працівників Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективі за участі керівника Головного підрозділу детективів, заступника керівника Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів, старшого детектива - керівника Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів та детективів цього відділу, в тому числі ОСОБА_1 , за результатами якої складено протокол від 17.12.2020р.
Згідно вимог п.13 Типового порядку № 640 у жовтні 2020 року відповідачем було визначено результати виконання ОСОБА_1 завдань і ключових показників за 2020 рік (т.1 а/с 91-94).
Відповідно до вимог ст.44 Закону № 889-VIII, Типового порядку № 640, Методичних рекомендацій щодо визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затв. Наказом від 18 вересня 2020 р. № 174-20, наказу Директора НАБУ від 01.10.2020 року №114 «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями Національного антикорупційного бюро України, які займають посади державної служби категорій «А», «Б», «В», у 2020 році» старшим детективом - керівником Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 (безпосереднім керівником) та керівником підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 (керівником самостійного структурного підрозділу) було визначено результати виконання завдань позивачем.
18.12.2020 р. старшим детективом - Керівником Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_2 були затверджені результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 р. ОСОБА_1 з виставленою негативною оцінкою, які цього ж дня затверджені Керівником Головного підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_5 .
За приписами пункту 39 Порядку № 640 безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.
Отже, Порядком № 640 суб'єкт оцінювання наділений повноваженнями на прийняття рішення щодо виставлення під час оцінювання державного службовця однієї з трьох оцінок, а саме: негативної, позитивної або відмінної. При цьому суб'єкт оцінювання повинен обґрунтувати таку оцінку.
Відповідно до приписів частин третьої, четвертої, п'ятої статті 44 Закону № 889-VIII оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб'єктом призначення. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення) (частина шоста статті 44 Закону № 889-VIII).
За результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 р., ОСОБА_1 набрав середній бал 2,25.
Наказом Директора НАБУ від 23.12.2020 № 171-А затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Національного антикорупційного бюро України у 2020 році, відповідно до якого зокрема, детектив Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_1 (№ 187) отримав негативну оцінку.
На підставі вищезазначеного наказу від 23.12.2020 № 171-А, розпорядженням Директора Національного антикорупційного бюро України від 24.12.20 № 2109-р припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з 31.12.20 з посади детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, у зв'язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності 2020 р., за п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».
Зміст доводів апелянта фактично зводиться до незгоди з оцінкою його діяльності та отриманими балами. Апелянт звертає увагу суду, що протягом 2020 року ним були виконані всі завдання, а упродовж звітного періоду він постійно виконував також поточну роботу в межах наданих доручень. Так, протягом 2020 року керівництвом, у тому числі безпосереднім (окрім старшого детектива - заступника керівника відділу ОСОБА_3 ), кримінальні провадження (старший групи) не вивчалися, вказівок у них не надавалося. Вся робота проводилася фактично самостійно та ініціативно, у тому числі перебування у судових засіданнях ВАКС (відрядження) та проведення НСРД. Крім того, прокурорами САП у вказаних кримінальних провадженнях порушень кримінального процесуального законодавства не зафіксовано.
Апелянт звертає увагу суду, що у кримінальних провадженнях інших детективів вказівки та доручення старших групи позивачем виконувалися на належному рівні, у тому числі ініціативно із здобуттям вагомої оперативно-значимої інформації.
Апелянт вважає, що під час оцінювання результатів його службової діяльності за 2020 рік було неправильно визначено його навантаження, не враховано його процесуальну діяльність у великих кримінальних справах, у тому числі у складі слідчих груп та взяті до уваги зокрема деякі кримінальні справи, по яким ним проводились слідчі дії у 2019 році, хоча результати виконання завдань державного службовця, які стали підставою його звільнення були за 2020 рік.
Також, апелянт зазначає, що протягом 2020 року позивачем налагоджене конфіденційне співробітництво з рядом осіб, які надавали оперативно-значиму інформацію у кримінальних провадженнях інших підрозділів. Така робота по пошуку осіб проводилася постійно. Згідно з абзацом другим п. 35 Порядку особа, яка визначає завдання і ключові показники державному службовцю, проводить моніторинг їх виконання, однак протягом 2020 року стан виконання визначених завдань керівником не з'ясовувався. Протягом 2020 року позивачем не порушені строки, передбачені КПК України та Законом України «Про звернення громадян».
При цьому відповідач, у відзиві та запереченнях на апеляційну скаргу, обґрунтовує виставлення негативної оцінки (2,25 бали) за виконання позивачем завдань державного службовця у 2020 рік наступними доводами.
Так, 17.12.2020 р. позивачем самостійно було подано звіт щодо виконання поставлених завдань і ключових показників у 2020 році.
У цей же день, в Національному бюро було проведено нараду Головного підрозділу детективів щодо оцінювання результатів службової діяльності працівників Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів заступника Керівника Головного підрозділу детективів, заступника Керівника Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів, старшого детектива - керівника Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів та детективів цього відділу, у тому числі ОСОБА_1 .
Під час проведення вказаної наради було здійснено обговорення результатів службової діяльності та встановлено, що позивачем: не забезпечено швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних проваджень; не прийнято заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення; не складено жодного повідомлення про підозру; за кримінальними провадженнями, що знаходилися у позивача на досудовому розслідуванні, не складалися клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів етичного або виховного характеру; в результаті пошуку і фіксації фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена КК України, з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства не отримано жодної інформації, що стала підставою для заведення оперативно-розшукових справ або внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, відповідач вважає, що завдання, передбачені ст. 2 КПК України та завдання оперативно-розшукової діяльності, передбачені ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» не можуть вважатися виконаними ОСОБА_1 позитивно.
Крім того, під час виконання завдання з розвитку особистих компетенцій для отримання оцінки 4 (чотири) працівник повинен вносити пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення та удосконалення службової діяльності. Протягом 2020 року пропозицій від детектива ОСОБА_1 не надходили.
Також протягом 2020 року пропозиції під час розгляду звернень, запитів, службової кореспонденції та виконанні доручень керівництва від ОСОБА_1 до керівництва також не надходили.
За результатами проведення вказаної наради було складено протокол від 17.12.2020р.
З службової записки Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів від 01.03.2021р. № 04/5051-10 та довідки у кримінальних провадженнях, досудове розслідування в яких проводилися детективом ОСОБА_1 , наявних під час складання протоколу від 17.12.2020р. вбачається, що у кримінальному провадженні №52017000000000905 від 29.12.2017р. за ч. 1 ст. 364 КК України позивачем виконано наступні слідчі дії: 18.01.2018р. допитано як свідка заявника - ОСОБА_6 щодо обставин, викладених у його заяві про вчинення злочину; 15.05.2019р. допитано як свідка ОСОБА_7 ; 06.12.2019р. допитано як свідка ОСОБА_8 ; 26.12.2019р. допитано як свідка ОСОБА_9 ; 17.01.2020р. допитано як свідка ОСОБА_10
08.02.2018р. детективом ОСОБА_1 винесено постанову про зміну правової кваліфікації злочину у даному кримінальному провадженні зі ст. 364 КК України на ст. 367 КК України, тобто службову недбалість, проте 14.02.2018р. прокурором у кримінальному провадженні винесено постанову про скасування постанови про зміну кваліфікації у кримінальному провадженні, з мотивів не відповідності її вимогам закону.
Винесення даної постанови ОСОБА_1 , на думку відповідача, свідчить про те, що позивач всупереч вимогам ч.2 ст.9 КПК України не забезпечив всебічного, повного те неупередженого дослідження обставин цього кримінального провадження.
30.03.2018р. детективом Шаповаленком А.В. винесено постанову про закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 364 КК України у зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Згідно ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва Сеніна В.Ю. від 18.02.2019р. (справа № 760/11983/18) постанову детектива ОСОБА_1 від 30.03.2018р. про закриття кримінального провадження № 52017000000000905 скасовано та відновлено досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
30.10.2019р. детективом Шаповаленком А.В. на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 25.10.2019р. (справа № 991/930/19) за зверненням ОСОБА_6 розпочато досудове слідство у кримінальному проваджені № 52019000000000960 за ч. 1 ст. 364 КК України.
26.12.2019р. начальником відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внесено постанову про об'єднання матеріалів кримінальних проваджень № 52017000000000905 та № 52019000000000960 в одне провадження за № 52017000000000905.
23.01.2019р. на виконання ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва від 12.12.2018р. у справі №760/21859/18 за результатами розгляду заяви ОСОБА_6 , ОСОБА_1 внесені відомості до ЄРДР під № 52019000000000067 за фактом заволодіння майном заявника у вигляді його нерухомого майна за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Згідно постанови про визначення слідчої групи від 23.01.2019р., старшим слідчої групи, який керуватиме діями інших детективів визначено детектива ОСОБА_1 .
У ході досудового слідства по указаному кримінальному провадженню ОСОБА_1 виконано наступні слідчі дії: 19.03.2019р. допитано як свідка ОСОБА_6 щодо обставин, викладених у його заяві про вчинення злочину; 19.03.2019р. скеровано запит про надання інформації до Одеської міської ради; 20.03.2019 р. проведено додатковий допит свідка ОСОБА_6 щодо обставин, складених у його заяві про вчинення злочину; 25.11.2019р. допитано як свідка ОСОБА_6 ;
26.04.2019р. матеріали кримінального провадження №52019000000000067 приєднано до матеріалів кримінального провадження № 52017000000000905.
15.05.2019р. детективом Шаповаленком А.В. винесено постанову про закриття кримінального провадження № 52017000000000905 за відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Слідчим суддею Вищого антикорупційного суду 22.10.2019 р. зазначена постанова детектива ОСОБА_1 скасована через її невмотивованість та не відповідність вимогам КПК України.
20.01.2020р. детективом Шаповаленком А.В. винесено постанову про закриття кримінального провадження № 52017000000000905 за відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000961 від 30.10.2019 р. за ч. 1 ст. 368 КК України на виконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 07.05.2019р. справа №760/8157/19) за зверненням ОСОБА_11 від 15.03.2019р. до ЄРДР внесено відомості під № 52019000000000961 від 30.10.2019р. за фактом протиправних дій службових осіб судової гілки влади, органів прокуратури та національної поліції за знаками складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України.
За дорученням старшого детектива - заступника керівника Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро Гращенкова О.В. детективом Шаповаленком А.В. 30.10.2020р. розпочато досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
Так, упродовж 2020 року по даному кримінальному провадженні детективом Шаповаленком А.В. виконані наступні слідчо-процесуальні дії: 02.01.2020р. складено протокол огляду інформації, розміщеної на веб-ресурсі Єдиного державного реєстру судових рішень; 11.01.2020р. винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із відсутністю події злочину.
Щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001214 від 19.12.2018р. за ч. 1 ст. 368 КК України на виконання ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.12.2018р. (справа №760/29483/18) за заявою ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» до ЄРДР знесені відомості під №52018000000001214 від 19.12.2018р. за фактом зловживання службовим становищем депутатами та службовими особами Одеської міської ради при відведенні земельної ділянки на користь ТОВ «Будлайф Інвест» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Проведення досудового слідства у даному кримінальному провадженні доручено детективу ОСОБА_1 .
Так, упродовж 2020 року по даному кримінальному провадженні детективом ОСОБА_1 , а саме 30.01.2020 р. винесено лише постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю події злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000481 від 28.07.2020р. за ч. 1 ст. 368 КК України на виконання ухвали слідчого судді ВАКС від 16.07.2020р. (справа № 991/5242/20) за заявою ОСОБА_12 до ЄРДР внесені відомості під № 52020000000000481 за 28.07.2020 р. за фактом отримання неправомірної вигоди суддями за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України. За дорученням старшого детектива - заступника керівника Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів ГПД НАБУ Гращенкова О.В. від 28.07.2020 р. детективом ОСОБА_1 розпочато досудове слідство у даному кримінальному провадженні. Так, перша слідча дія детективом ОСОБА_1 виконана лише через три місяці після початку досудового розслідування, а саме 15.10.2020р. останній допитав як свідка заявника щодо обставин кримінального правопорушення.
16.10.2020р. детектив ОСОБА_1 склав протокол огляду за наслідками перегляду інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 19.10.2020р. допитано як свідків, шляхом задавання лише одного запитання про факт отримання неправомірної вигоди суддів та винесено постанову про закриття кримінального провадження.
Кількість, послідовність та своєчасність проведених ОСОБА_1 слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні, на думку представника НАБУ, свідчить про недотримання позивачем вимог ст.ст. 28, 40 КПК України в частині обов'язку виконання процесуальних дій або процесуальних рішень слідчим в розумні строки.
З огляду на вищевикладене, 18.12.2020 р. старшим детективом - Керівником Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_2 були затверджені Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 рік ОСОБА_1 (далі - Результати) з виставленою негативною оцінкою.
18.12.2020р. Результати були затверджені Керівником Головного підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_5 21.12.2020 р. позивач ознайомився з Результатами та надав письмові зауваження щодо оцінювання результатів службової діяльності за 2020 рік. (т.2 арк. спр.82-85)
З огляду на викладене, службовою запискою Відділу по роботі з персоналом від 21.12.2020р. № 17/27449-01 повідомлено Директора Національного бюро стосовно необхідності прийняття рішення про затвердження висновку з негативною оцінкою або припинення процедури оцінювання результатів службової діяльності позивача (т.2 арк.спр.87-88).
23.12.2020 р. Директором Національного бюро затверджено Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Національного бюро у 2020 році (наказ від 23.12.2020 № 171-А).
У подальшому Розпорядженням Директора Національного бюро від 24.12.2020 р. № 2108-р припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 31.12.2020 р. з посади детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем подавалася директору НАБУ ОСОБА_13 скарга на висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності за 2020 рік, за результатами розгляду якої листом Національного бюро від 05.02.2021 р. №01-188/3711 з викладенням мотивів прийняття такого рішення, було відмовлено в її задоволенні, ( т.2 арк.спр.89-94).
Таким чином, відповідач, у спосіб передбачений законом та в межах своїх повноважень, надав негативну оцінку діяльності детектива ОСОБА_1 за 2020 рік з огляду на результати виконання позивачем поставлених завдань і ключових показників у 2020 році, тому колегія суддів зазначає, що з огляду на вимоги Закону України № 889-VIII «Про державну службу», Типового порядку № 640 та специфіки оперативно-розшукової та процесуальної діяльності детективів НАБУ, суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб'єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб'єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку №640.
Такі висновки судової колегії узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 280/6429/19 та від 17 листопада 2021 року у справі № 320/425/21.
Крім того колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, яким вироблена позиція, за якою за загальним правилом національні суди повинні при вирішенні питання про межі судового контролю за прийнятим Кадровою комісією відносно позивача рішенням, такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п.111 рішення від 31.07.2008 року у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки»(CASE OF DRUЋSTEVNН ZБLOЋNA PRIA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC); п.156-157, 159 рішення від 21.07.2011 року у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. Проти Кіпру» (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); п.44 рішення від 22.11.1995 року у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM); п.4 рішення Європейської комісії з прав людини щодо прийнятності від 08.03.1994 року у справі «ISKCON та 8 інших проти Об'єднаного Королівства» (ISKCON and 8 Others against the United Kingdom); п.47-56 рішення від 02.12.2010 року у справі «Путтер проти Болгарії» (CASE OF PUTTER v. BULGARIA).
Під час розгляду справи у суді як першої, так і апеляційної інстанції по цій справі судом були досліджені всі документи, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення та встановлено, що висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 у 2020 році, наказ Національного антикорупційного бюро України №171-А від 23.12.2020 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державної службовців Національного антикорупційного бюро України у 2020 році» в частині, що стосується позивача є обґрунтованими та вмотивованими порушенням позивачем процесуальних строків, визначених КК України, несвоєчасністю вчинення ОСОБА_1 процесуальних дій та прийняттям певних необґрунтованих процесуальних рішень у конкретних кримінальних справах.
При цьому, апеляційний суд наголошує, що позбавлений компетенції оцінювати правильність та якість виконання позивачем завдань поставлених уповноваженими суб'єктами, оскільки відповідно до вимог Закону це віднесено до дискреційних повноважень Національного антикорупційного бюро України.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Виходячи з положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 811/952/15.
Таким чином, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження у цій справі є вмотивованими та обґрунтованими конкретними доказами з посиланням на матеріали кримінальних проваджень, які перебували в провадженні ОСОБА_1 , а зміст доводів апеляційної скарги фактично зводиться до незгоди з отриманими балами та негативною оцінкою діяльності позивача за 2020 рік, суд апеляційної інстанції вважає не можливим втручатися в дискреційні повноваження НАБУ щодо виставлених балів та не може перебирати на себе дискреційні повноваження суб'єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку №640.
Апеляційний суд також вважає необґрунтованими доводи апелянта про неможливість проведення оцінювання його діяльності безпосереднім керівником через наявність конфлікту інтересів, з урахуванням наступного.
Апеляційний суд зауважує, що невід'ємною складовою конфлікту інтересів є службові/представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій під час реалізації таких повноважень. Разом з тим, обов'язковою складовою конфлікту інтересів є можливість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій під час реалізації службових повноважень, які мають безпосередні прямі наслідки для особи, з якою виник конфлікт інтересів.
Колегія суддів встановила, що під час проведення оцінювання Управлінням внутрішнього контролю Національного бюро були здійснені заходи для встановлення наявності конфлікту інтересів в порядку ч. 3 ст. 28 Закону № 1700-VII, але за доповідною запискою керівника Управління внутрішнього контролю Національного бюро Осипчука Р.С., за результатом розгляду повідомлення старшого детектива-керівника відділу детективів ОСОБА_2 не було встановлено достатніх об'єктивних даних, що свідчать про наявність у нього потенційного чи реального конфлікту інтересів (т.2 а.с 97-99).
Також, для повного та об'єктивного дослідження питання наявності у ОСОБА_2 та позивача конфлікту інтересів, за ініціативою суду ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог Національне агентство з питань запобігання корупції, яке було зобов'язано судом провести моніторинг запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності керівника Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 під час проведення річного оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 та контролю за виконанням ОСОБА_2 актів законодавства з питань запобігання корупції на підставі п.6-1 ч.1 ст. 11 Закону України "Про запобігання корупції".
19.01.2022 року до суду на виконання вимог вищезазначеної ухвали надійшли пояснення Національного агентства з питань запобігання корупції.
З наданих пояснень судова колегія встановила, що до Національного бюро надійшло анонімне повідомлення, у якому зазначена інформація щодо ухилення керівником Відділу ОСОБА_2 від керівництва очолюваного ним структурного підрозділу детективів (невиконання повноважень керівника), використання ОСОБА_2 державного майна в особистих цілях тощо. З метою підтвердження чи спростування інформації, що міститься у зазначеному повідомленні уповноваженими особами Національного бюро проведено службове розслідування, у межах якого відібрані пояснення, зокрема від детективів відділу, в якому працював позивач.
Так, пояснення переважної більшості детективів негативно характеризують ОСОБА_2 як керівника Відділу (зокрема, зазначена інформація щодо не виконання ОСОБА_2 своїх службових обов'язків та використання державного майна у власних потребах) чим підтвердили факти і події, відображені в анонімному повідомлені, які можуть свідчити про наявність у діях ОСОБА_2 правопорушень або дисциплінарного проступку.
При цьому надані в ході зазначеного службового розслідування пояснення ОСОБА_1 мають нейтральний характер (не підтверджують та не спростовують наявність будь-яких порушень вимог законодавства ОСОБА_2 ) та не підтверджують зазначені у позові твердження щодо надання ОСОБА_1 пояснень про негативні факти стосовно ОСОБА_2 (що зумовили його негативне відношення до ОСОБА_1 ). Як вбачається з висновку службового розслідування та пояснень детективів Відділу між ОСОБА_2 та певними детективами Відділу існували певні робочі непорозуміння. При цьому (як зазначено у висновку) заступник керівника Відділу повідомив, що ОСОБА_2 перебував у напружених відносинах з окремими підлеглими, серед яких ОСОБА_1 не зазначено.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» ключовими ознаками конфлікту інтересів є наявність у особи службових/представницьких повноважень та приватного інтересу, залежно від співвідношення яких виникає потенційний або реальний конфлікт інтересів. Наявність/відсутність конфлікту інтересів встановлюється у кожній окремій ситуації за наявності у особи приватного інтересу під час реалізації конкретних службових повноважень.
Закон України «Про запобігання корупції» визначає приватний інтерес як будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами. З указаного визначення поняття «приватний інтерес» вбачається, що перелік можливих джерел приватного інтересу не є вичерпним. Джерелом приватного інтересу можуть бути обставини, які зумовлюють негативне та неприязне ставлення до особи, її дій чи прийнятих нею рішень. Так, негативні відносини між особами у сфері реалізації їх службових повноважень можуть зумовлювати виникнення приватного інтересу. При цьому наявність таких відносин повинна бути підтверджена.
За результатами аналізу наявних в Національному агентстві матеріалів Національне агентство прийшло до висновку, що в них відсутні відомості, на підставі яких можливо беззаперечно стверджувати про наявність між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неприязних стосунків, які б зумовили виникнення приватного інтересу (як складової конфлікту інтересів) у ОСОБА_2 під час оцінювання ним результатів службової діяльності за 2020 рік ОСОБА_1 .
Отже, сам по собі факт ознайомлення ОСОБА_2 з поясненнями наданими ОСОБА_1 (які за своїм змістом мають нейтральний характер по відношенню до ОСОБА_2 та не зумовлюють виникнення негативного/неприязного ставлення) не може бути єдиною підставою для констатації у ОСОБА_2 приватного інтересу як складової конфлікту інтересів. Наявність приватного інтересу не може ґрунтуватись виключно на суб'єктивних припущеннях особи, які не підтверджені іншим. Будь-яких інших фактичних даних, які б свідчили про наявність у ОСОБА_2 приватного інтересу в зазначеній ситуації не встановлено. Не встановлення приватного інтересу унеможливлює констатацію Національним агентством конфлікту інтересів у ОСОБА_2 під час проведення щорічного оцінювання стосовно ОСОБА_1 .
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. ст. 262, 263, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 02.02.2022 року
Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: О.О. Димерлій
Суддя: К.В. Кравченко