П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 січня 2022 р.м.ОдесаСправа № 655/802/20
Головуючий в 1 інстанції: Посунько Г.А.
рішення суду першої інстанції прийнято у
смт.Горностаївка, 07 вересня 2021 року
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 07 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
16 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Горностаївського районного суду Херсонської області з позовом до поліцейського СРПП Горностаївського ВП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області Кліщевого Р.О., про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою поліцейського СРПП Горностаївського ВП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області Кліщевого Р.О. від 03 жовтня 2020 року серії БАА № 092533 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено штраф в сумі 425 грн. за те, що 03 жовтня 2020 року близько 18.30 годин на вулиці Покровській в смт.Горностаївка Херсонської області він, керуючи автомобілем "Opel Vectra", державний номерний знак НОМЕР_1 , не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1 (а) Правил дорожнього руху. З постановою відповідача він не згоден та вважає її незаконною, оскільки він не керував транспортним засобом - його автомобіль стояв на узбіччі з вимкнутим двигуном, а він знаходився поруч. Незважаючи на його категоричні заперечення, відповідач виніс відносно нього постанову, якою наклав на нього адміністративне стягнення. На підставі викладеного позивач просить суд скасувати вказану постанову про накладення на нього адміністративного штрафу та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Горностаївського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2020 року в адміністративній справі замінено первісного відповідача поліцейського СРПП Горностаївського ВП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області Кліщевого Р.О. належним відповідачем ГУНП в Херсонській області, новому відповідачеві встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач надав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 у якому зазначив про необґрунтованість позову та просив відмовити у його задоволенні наголосивши, що спірна постанова прийнята у відповідності та на підставі норм чинного законодавства.
Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 07.09.2021р.,в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подано до суду апеляційну скаргу, у якій апелянт зазначив про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим просить скасувати судове рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
В обґрунтування скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції зроблено хибний висновок про доведеність відповідачем правомірності прийнятої постанови 2 від 03 жовтня 2020 року серії БАА № 092533, оскільки жодних доказів у підтвердження вчинення позивачем - ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.126 КУпАП суб'єктом владних повноважень не надано. Протокол про адміністративне правопорушення не складався. Тобто, інспектор патрульної поліції виніс постанову за відсутності доказів вчинення позивачем правопорушення, за відсутності доказів вини позивача, упереджено, без урахування пояснень особи, яку було притягнуто до адміністративної відповідальності, без дослідження обставин справи у сукупності. Наголошує, що дані, які містяться у постанові в справі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсності, не підтверджуються доказами. Так, позивач звертає увагу суду на те, що 03.10.2020р. о 18год. 30хв. він не керував автомобілем "Opel Vectra", з номерами державного зразку НОМЕР_1 , так як цей транспортний засобів взагалі не рухався, знаходився з вимкнутим двигуном в провулку зі сторони вулиці Українська. Апелянт зазначає, що він лише знаходився поруч з автомобілем, вказаним вище, але не керував ним. Відповідач, як зауважує апелянт, не врахував при винесені спірної постанови, відсутність жодного доказу у підтвердження зазначених у постанові як встановлений факт обставин. В постанові відсутні зазначення про будь-які докази, що до неї додаються, не вказано технічний запис яким здійснювалась фіксація правопорушення. Таким чином, апелянт вказує про неможливість врахування в якості доказу наданий відповідачем відеозапис з нагрудної камери поліцейського. Окрім того, зазначає про неможливість врахування пояснень самих поліцейських, в якості об'єктивного доказу по даній справі, оскільки такі особи є представниками суб'єкта владних повноважень, які виконували функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.
14.12.2021р. (вхід.№27859/21) від відповідача у справі - ГУ Національної поліції в Херсонській області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач вказує про хибність тверджень апелянта, просить залишити скаргу без задоволення, а судове рішення без мін, мотивуючи тим, що вчинене позивачем адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.126 КУпАП, підтверджується відеозаписом №DSJ_2000000_000000 з нагрудної відеокамери поліцейського та письмовими поясненнями поліцейських. Встановивши факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 126 КУпАП, поліцейським було складено постанову від 03.10.2020р. БАА№092533 та надано позивачу для ознайомлення, при цьому було роз'яснено права та зміст відповідних статей КУпАП. За результатами розгляду адміністративної справи, до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 425,00 грн. Відомості, викладені у позові та апеляційній скарзі, стосовно суті правопорушення, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення є такими, що не відповідають дійсності та викладені з метою уникнення позивачем відповідальності. Посилаючись на правові висновки Верховного суду, викладені у постанові від 25.09.2019р. по справі № 127/19283/17, відповідач у відзиві вказує, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи. Відтак, оскільки позивачем на вимогу працівника поліції не було пред'явлено відповідних документів, були наявні підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
В силу ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,03 жовтня 2020 року близько 18.30 годин на вулиці Покровській в смт.Горностаївка Херсонської області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Opel Vectra", державний номерний знак НОМЕР_1 , не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1 (а) Правил дорожнього руху.
За даним фактом 03 жовтня 2020 року поліцейський СРПП Горностаївського ВП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області Кліщевий Р.О. виніс постанову серії БАА №092533, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та піддав його адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 425 грн.
Вважаючи прийняту відповідачем постанову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, повністю підтверджено в судовому засіданні. Заперечення позивача носять формальний характер та оцінюються судом як засіб ухилення від адміністративної відповідальності. Отже, позивач ОСОБА_1 є винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, та повинен нести відповідальність згідно із законом.
Також, суд першої інстанції зазначив, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була розглянута поліцейським СРПП Горностаївського ВП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області Кліщевим Р.О. відповідно до вимог ст.222 КУпАП, в межах наданих йому законодавством повноважень. В свою чергу, адміністративне стягнення накладене на позивача в межах санкції ч.1 ст.126 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , вважає його обґрунтованим та вірним, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а також своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, судова колегія зазначає, що Закон України «Про Національну поліцію», визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію»)
Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом №1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Пунктом 2 Розділу III Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема приписами ч.5 ст.121 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (із змінами та доповненнями).
Як встановлено ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності регламентовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом п.2.1 а) ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Пунктом 2.4 ПДР визначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
В силу вимог ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач - ОСОБА_1 , 03.10.2020р. близько 18 год. 30 хв., керуючи автомобілем "Opel Vectra" д/н НОМЕР_1 , в смт.Горностаївка, по вул.Покровській, був зупинений працівниками патрульної поліції за порушення правил дорожнього руху та на вимогу поліцейського не пред'явив для перевірки посвідчення водія. При цьому, поліцейські неодноразово звертались до водія ОСОБА_1 з вимогою пред'явити для перевірки посвідчення водія та тричі роз'яснювали наслідки невиконання цієї вимоги. Проте, водій ОСОБА_1 не пред'явив посвідчення водія, не пояснюючи причин своєї відмови.
У підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідач надав відеозапис з нагрудної відеокамери поліцейського DSJ_2000000_000000 та письмові пояснення поліцейських ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В свою чергу, як наголошується ОСОБА_1 , у вказаній дату та час (03.10.2020р. близько 18 год. 30 хв.) він не керував автомобілем "Opel Vectra" д/н НОМЕР_1 , знаходився поруч з ним. Поліцейськими не зупинявся. Автомобіль не рухався, знаходився із вимкнутим двигуном у провулку зі сторони вулиці Українська.
Однак, такі твердження позивача у справі (апелянта) повністю спростовуються оглянутим колегією суддів апеляційного суду відеозаписом № DSJ_2000000_000000 з нагрудної відеокамери поліцейського, з якого вбачається, що позивач рухаючись 03 жовтня 2020 року близько 18.30 годин на вулиці Покровській в смт.Горностаївка Херсонської області, керуючи автомобілем "Opel Vectra", державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи поворот ліворуч з вулиці Покровська на вул.Українська, був зупинений поліцейськими, та на вимогу пред'явити посвідчення водія відмовився без пояснень такої відмови.
Отже, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП, повністю підтверджена наявними у справі доказами.
В тому числі, колегія суддів враховує додатково покази свідків - поліцейських СРПП СПД № 1 ВП № 1 Каховського РВП ГУНП в Херсонській області (на час прийняття оскаржуваної постанови - працював поліцейським СРПП Горностаївського ВП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допитаних в судовому засіданні Горностаївським районним судом Херсонської області.
Отже, з наведеного вище слідує, що позивачем допущено порушення правил користування ременями безпеки.
При цьому, принциповим значенням у розглядуваній справі є правова оцінка, представленого відповідачем відеозапису, який проводився з нагрудного відеореєстратора інспектора поліції, при цьому технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, у спірній постанові не зазначений.
Стосовно правильності оцінки наявних у справі доказу - відеозапису колегія суддів виходить з того, що відповідно до приписів КУпАП (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
ст.222 - органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
ст.251 - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
ст.258 - протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису) (ч.2).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (ч.4).
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення (ч.5).
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затв. наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП.
Згідно п.10 розділу ІІІ вказаної Інструкції поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, нормами КУпАП передбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Посилання на жоден із цих доказів (окрім наданих під час розгляду справи відеоматеріалів), які передбачені ст.251 КУпАП, у винесеній постанові є відсутніми.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Статтею 254 КУпАП визначено, що така фіксація відбувається шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення, у якому відповідно до ст.256 КУпАП, крім іншого, зазначається місце час і суть адміністративного порушення, виявленого уповноваженою особою, прізвища адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, системний аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов'язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Такі ж вимоги містяться у відомчому нормативному акті в Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015р. (остання не поширюється на правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, однак враховується судом в системному аналізі з іншими актами законодавства).
Зокрема, згідно п.3 розділу ІІ цієї Інструкції якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст.256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.
В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується на правових висновках, які зроблені Конституційним Судом України у своєму Рішенні у справі № 23-рп/2010 від 22.12.2010р.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складався попри те, що позивач заперечував свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.
Будь-яких інших доказів вчинення розглядуваного правопорушення, окрім DVD-R диску з відеоматеріалами, відповідачем не представлено.
Стосовно наданого під час розгляду справи відеозапису (а.с.48) колегія суддів враховує наступне.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України № 580-VIII від 02.07.2015р. «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно з ст.31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:
1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Долучені до справи відеозаписи фіксують вчинення позивачем правопорушення, стосуються процедури оформлення матеріалів правопорушення після зупинки керованого позивачем автомобіля інспектором поліції та розгляду справи інспектором.
Зміст вказаних файлів не викликає сумнівів в тому, що саме останніми зафіксовані події, які мали місце 03.10.2020р. за участі сторін в справі.
Формальна відсутність у змісті складеної постанови застереження про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, не може слугувати за розглядуваних відносин достатньою підставою для неврахування цього доказу.
Окрім цього, вказаним відеозаписом були зафіксовані одночасно обставини керування позивачем транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Суд апеляційної інстанції з наявної у Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації встановив, що постановою Горностаївського районного суду Херсонської області від 30.12.2020р. у справі № 655/812/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час винесення цієї постанови судом враховано такі докази, зокрема, як протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 469022 від 03.10.2020 року, показаннями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (DSJ_2000000_000000).
Отже, вказаний відеозапис визнано судом належним доказом по справі №655/812/20, а відтак наведені обставини також враховуються судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Слід також наголосити, що згідно ч.ч. 4-6 ст. 78 КУпАП, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З урахуванням встановлених обставин справи, ретельно дослідивши наявні у справі докази, апеляційний суд вважає ґрунтовним висновок суду першої інстанції про підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Твердження апелянта про неможливість врахування пояснень поліцейських колегія суддів відхиляє, оскільки в даному випадку судом першої інстанції під час розгляду справи поліцейській Кліщевий Р.О. та ОСОБА_3 були допитані в якості свідків, та такі покази з урахуванням інших наявних у справі та врахованих судом доказів у сукупності, обґрунтовано були враховані судом першої інстанції під час прийняття рішення у цій справі.
Відтак, колегія суддів прийшла висновку про доведеність відповідачем правомірності прийнятої постанови серії БАА№092533 від 03.10.2020р.
За наведених обставин, доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Отже, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства у їх сукупності та взаємозв'язку, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.
У свою чергу, вказані представником відповідача в апеляційній скарзі доводи не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 07 вересня 2021 року у справі № 655/802/20 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.
Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.